Постанова

від 08.05.2007 по справі 45/305пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

45/305пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 травня 2007 р.                                                                                   № 45/305пн  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддяМуравйов О. В.

суддіПолянський А. Г.Коробенко Г. П.

розглянувшикасаційну скаргуДонецького національного технічного університету

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року

по справі№ 45/305пн Господарського суду Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат"

до1)          Донецького національного технічного університету2)          Виконавчого комітету Донецької міської ради

провстановлення сервітуту на земельну ділянку

За участю представників сторін:

від позивача: Ланц О.О. –дов. в справіКороткова Л.Д. –дов. №1 від 04.05.2007 року

від відповідача 1:Гончарова Ж.В. –дов. №26/35 від 07.05.2007 року

від відповідача 2:не з'явився

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2007 року касаційна скарга Донецького національного технічного університету була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 08.05.2007 року.

У зв'язку з перебуванням судді Фролової Г.М. у відпустці, розпорядженням виконуючого обов'язки Голови судової палати від 07.05.2007 року для розгляду справи № 45/305пн в касаційному порядку утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Коробенко Г. П.

Представник відповідача-2 в судове засідання 08.05.2007 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений заздалегідь належним чином.

Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2007 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України.

За згодою представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні 08.05.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" звернулось, з урахуванням уточнень позовних вимог, до Господарського суду Донецької області з позовом до Донецького національного технічного університету та Виконавчого комітету Донецької міської ради про встановлення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" права земельного сервітуту на прохід, проїзд, зупинку, стоянку, розворот, пересування людей та будь-яких транспортних засобів незалежно від виду та призначення та про заборону Донецькому національному технічному університету здійснювати дії, які можуть привести до неможливості або ускладнити користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" зазначеним сервітутом –забудову, насадження, господарське використання тощо, щодо земельної ділянки загальною площею 0,096га згідно з Містобудівельним розрахунком нормативної площі земельної ділянки для розважально-торгівельного центру по вул. Артема, 50а в місті Донецьку, підготовленим Дочірнім підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут "Донецький Промстройниипроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд".

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.12.2006 року по справі № 45/305пн (суддя Плотніцький Б. Д.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року (головуючий суддя Запорощенко М.Д., судді Волков Р.В., Акулова Н.В.), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" до відповідача-1  Донецького національного технічного університету та відповідача-2 Виконавчого комітету Донецької міської ради задоволені повністю: встановлено для Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" права земельного сервітуту на прохід, проїзд, зупинку, стоянку, розворот, пересування людей та будь-яких транспортних засобів незалежно від виду та призначення на земельну ділянку загальною площею 0,096га згідно з Містобудівельним розрахунком нормативної площі земельної ділянки для розважально - торгівельного центру по вул. Артема, 50а в місті Донецьку, підготовленим Дочірнім підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут "Донецький Промстройниипроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"; заборонено Донецькому національному технічному університету, м. Донецьк, здійснювати дії, які можуть привести до неможливості або ускладнити користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" сервітутом - забудову, насадження, господарське використання тощо, щодо земельної ділянки загальною площею 0,096га згідно з Містобудівельним розрахунком нормативної площі земельної ділянки для розважально - торгівельного центру по вул. Артема, 50а в місті Донецьку, підготовленим Дочірнім підприємством "Науково-дослідний и проектний інститут "Донецький Промстройниипроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"; стягнуто з Донецького національного технічного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп., а також стягнуто з Виконавчого комітету Донецької міської ради користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на положеннях ст. ст. 401, 402, 404 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими по справі рішенням та постановою, Донецький національний технічний університет звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" в позові повністю.

Відзиви на касаційну скаргу сторонами не надані, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Згідно із ст. 108 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням; касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 1117 ГПК України).

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 16.12.2002р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" був укладений договір оренди земельної ділянки.

За умовами вказаного договору позивачем за цим позовом в строкове платне користування надана земельна ділянка (кадастровий номер 1410136300:00:015:0005), що знаходиться на території Ворошиловського району м. Донецька на перехресті вулиці Артема та проспекту Садового, площею 0,1100га із земель Донецького державного технічного університету. Термін дії договору 10 років. Дійсний до 20.11.2012р.

16.12.2004р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Східний Пріорат" видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлю торгівельно-розважального центру, яка розташована за адресою м. Донецьк, вул. Артема, б.50а., загальною площею 2533,9кв.м. позначеною літ. А-3. Дане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної у місті Донецьку ради №393/4 від 08.12.2004р.

25.09.2006р. позивач направив на адресу відповідача-2 лист, в якому просить відповідача-1 укласти між ними договір сервітуту земельної ділянки, але відповіді на цей лист на адресу позивача не надходило, що й стало причиною звернення позивача до суду, як це передбачено ст. 402 ЦК України та ч. 2 ст. 100 ЗК України.

Види права земельних сервітутів, передбачені ст. 99 ЗК України, не є вичерпними, оскільки п. "з" цієї статті передбачено встановлення інших земельних сервітутів. Тому твердження заявника касаційної скарги про невідповідність встановленого сервітуту положенням ст. 99 ЗК України є помилковим.

Також в касаційній скарзі заявник посилається на невідповідність рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції положенням ст. 98 ЗК України щодо обмеження прав власника на земельну ділянку, відносно якої встановлено сервітут, та ст. 401 ЦК України щодо неможливості задоволення потреб інших осіб іншим способом.

Виходячи з обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, не було встановлено можливість інших способів задоволення потреб позивача, з приводу яких заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з Містобудівельного звіту нормативної площі земельної ділянки для розважально-торгівельного центру по вул. Артема, 50-а в м. Донецьку, використання іншої земельної ділянки для задоволення зазначених в позові потреб позивача не є можливим, оскільки площа обмежена червоними лініями забудови по вул. Артема та пр. Садовому.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В порушення цих вимог відповідач-1 не довів можливість задоволення потреб позивача в інший спосіб. Доводи позивача щодо необхідності у встановленні сервітуту зазначеним в позові способом задоволені судом виходячи з наявних в справі доказів, зокрема, Містобудівельним розрахунком.

Доводи про обмеження прав відповідача-1 щодо володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою також є необгрунтованими, оскільки як вбачається з письмових пояснень відповідача-1, наданих суду першої та апеляційної інстанцій, встановлення судом сервітуту не змінило режиму використання спірної земельної ділянки.

Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу відповідача-2, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень ст. 401, 403 ЦК України, відхиляються з мотивів, зазначених вище. Щодо платності використання спірної земельної ділянки, то зазначене питання судами не вирішувалося, а тому положення цих норм в цій частині порушені не були. Відповідно до ч. 3 ст. 101 ЗК України власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. Як вбачається з матеріалів справи, така вимога відповідачем-1 позивачу не заявлялася, відповідні позовні вимоги з цього приводу на розгляд суду не передавалися.

Що стосується доводів відповідача-2 про виключне право органів місцевого самоврядування розпоряджатися землями державної та комунальної власності, то вони також не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції, оскільки задовольняючи позов про встановлення сервітуту господарський суд не розпоряджався землею. За змістом ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Отже, питання про зміну власника, меж ділянки та інші питання, які за звичай вирішується при відведенні земельної ділянки, не розглядалися та не вирішувалися судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цього спору.

На підставі викладеного, касаційна інстанція вважає, що викладені в касаційній скарзі доводи є необгрунтованими, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Донецького національного технічного університету залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року по справі № 45/305пн залишити без змін.

Головуючий суддя

О. В. Муравйов

Судді

А. Г. Полянський

Г. П. Коробенко