Постанова

від 13.12.2016 по справі 810/1847/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року 810/1847/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРОФОРТ" до державного реєстратора сектору державної реєстрації Кагарлицької РДА, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 та Приватне сільськогосподарське підприємство "ГЕРЛЯНД", про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "АГРОФОРТ" (далі - позивач, Товариство) з позовом до державного реєстратора сектору державної реєстрації Кагарлицької РДА (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1С.) та Приватне сільськогосподарське підприємство "ГЕРЛЯНД" (далі - ПСП "ГЕРЛЯНД"), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Ржищівського міськрайонного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.11.2015 №11964805 щодо державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 3222288200:02:003:0009 на підставі договору оренди землі №31 від 16.06.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "ГЕРЛЯНД".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Під час судового розгляду представником відповідача були надані до суду письмові пояснення, з яких випливає, що відповідачу є не зрозумілим, чому реєстратором реєстраційної служби Ржищівського міського управління юстиції Київської області не було дотримано вимог чинного на той час законодавства в сфері реєстрації, зокрема роз'яснень Державної реєстраційної служби, викладених у листі№2951/05-15-13 від 06.08.2013 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", а саме не отримано інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали реєстрацію договорів оренди до 01.01.2013, в результаті чого допустив наявність подвійної реєстрації права оренди на одну і ту ж земельну ділянку з кадастровим номером 3222288200:02:003:0009, площею 2,99 га.

Представником ПСП "ГЕРЛЯНД" було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що до Кагарлицького районного суду Київської області подана позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ "АГРОФОРТ", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3222288200:02:003:0009, укладений з ПАТ "АГРОФОРТ", та скасування державної реєстрації. Зважаючи на те, що даний договір по суті є основним документом, на підставі якого позивач має право звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, та те, що у разі визнання його недійсним, та скасування його державної реєстрації матиме наслідком те, що фактично позивач втратить своє право на позов, тому вважає, що до вирішення справи по суті Кагарлицьким районним судом необхідно зупинити провадження по даній справі.

Також, представником ПСП "ГЕРЛЯНД" було подано до суду клопотання, в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки вважає, що Товариством пропущено шестимісячний строк на звернення до суду враховуючи те, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки за ПСП "ГЕРЛЯНД" була здійснена 06.11.2015, а позивач звернувся до суду 02.06.2016.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1, заперечень проти позову, клопотань чи заяв до суду не надавала.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21995043 від 06.06.2016 Приватне акціонерне товариство "АГРОФОРТ" зареєстроване як юридична особа з 10.09.2007.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 780276 від 09.07.2006 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2.99 га, яка розташована на території Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області з кадастровим номером 3222288200:02:003:0009 (далі - земельна ділянка).

25.01.2012 між ОСОБА_1 та Товариством було укладено договір № 6-С про оренду земельної ділянки строком на 5 років, який 01.11.2012 зареєстрований Управлінням Держкомзему у Кагарлицькому районі, про що 01.11.2012 у Державному реєстрі земель зроблено відповідний запис №322220004005502. Актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 25.01.2012 земельну ділянку передано в користування Товариству.

Відповідно до пункту другого Додаткової угоди від 20.10.2015 до договору оренди землі №6-С від 25.01.2012 сторони домовились викласти пункт 8 договору в наступній редакції: "Договір укладено на 12 (дванадцять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

Державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус ОСОБА_2 розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 18.12.2015, яку подав уповноважений представник Товариства для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, та встановив, що заявлене право вже зареєстровано у спеціальному розділі ДРРП, а саме право оренди земельної ділянки №111964805 від 06.11.2015, орендарем якого є ПСП "ГЕРЛЯНД", та рішенням №27658826 від 29.12.2015 відмовив позивачу у такій державній реєстрації.

У зв'язку із зазначеним, 23.02.2016 Товариством направлено ПСП "ГЕРЛЯНД" лист-вимогу №149, в якому позивач вимагав добровільно скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та повідомити про це його. На вказаний лист-вимогу Товариству відповіді не надходило.

Враховуючи зазначене та вважаючи, що відповідачем при реєстрації права оренди на земельну ділянку за ПСП "ГЕРЛЯНД" було порушено норми чинного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваного рішення регулювалися Земельним кодексом України (далі - ЗК), Законом України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV), Законом України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон №1952-IV), Законом України від 07.07.2011 №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-VI), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

За приписами частини другої статті 9 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Положеннями пункту 8 1 частини другої статті 9 №1952-IV встановлено, що під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Крім цього, Державна реєстраційна служба України у листі від 06.08.2013 №2951/05-15-13 «Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами» також роз'яснила, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладений між Товариством та власником даної земельної ділянки, ОСОБА_1, дійсно зареєстрований та оформлений належним чином.

Разом із тим, враховуючи вищевказані норми законодавства та встановлені обставини, в порушення вимог чинного законодавства, реєстратор при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди земельної ділянки, укладеним 16.06.2015 між ПСП "ГЕРЛЯНД" та її власником, не перевірив належним чином, чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано чи ні, внаслідок чого й здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим.

При цьому суд звертає увагу на те, що реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Суду не надано доказів, що підтверджують розірвання договору оренди земельної ділянки між Товариством та ОСОБА_1

Згідно статті 31 Закону №161-XIV, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону №161-XIV визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, відповідачем проведено реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ПСП "ГЕРЛЯНД" та ОСОБА_1, без дотримання вимог норм законодавства, а саме, не здійснено жодних дій щодо встановлення факту відсутності або наявності вже зареєстрованого права оренди землі щодо з'ясування наявності чи відсутності права оренди землі, що виникли до 01.01.2013.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Як встановлено судом, договір оренди від 25.01.2012, укладений між позивачем та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі земель, а отже, вищезазначений договір оренди земельної ділянки є чинним. Цей факт унеможливлює здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_1 та ПСП "ГЕРЛЯНД" 16.06.2015, до закінчення строку дії попереднього договору.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 вересня 2015 року №21-760а15.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "ГЕРЛЯНД" 16.06.2015, проведено з порушенням вимог діючого законодавства, а також про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення реєстраційної служби Ржищівського міськрайонного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.11.2015 №11964805.

Суд вважає, що клопотання ПСП "ГЕРЛЯНД" про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивача строку на звернення до суду є небогрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 100 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач звернувся з даним позовом до суду 02.06.2016, а дізнався про порушення своїх прав 29.12.2015, в момент отриманням рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №27658826 від 29.12.2015, яким Товариство було повідомлено, що заявлене право вже зареєстровано за ПСП "ГЕРЛЯНД", а не 06.11.2015 (реєстрація права оренди земельної ділянки за ПСП "ГЕРЛЯНД"), таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в строк, передбачений статтею 100 КАС, оскільки закінчився він 29.06.2016.

Також, суд вважає, що в задоволенні клопотання ПСП "ГЕРЛЯНД" про зупинення провадження у справі слід відмовити, оскільки в матеріалах справи наявна копія з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Кагарлицького районного суду у справі №368/1182/16-ц, зареєстрованої 21.09.2016, та яка набрала законної сили 30.09.2016, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "АГРОФОРТ", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з ПАТ "АГРОФОРТ", та скасування державної реєстрації, повернуто позивачу. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини першої статті 94 КАС, а саме, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1378,00 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надав, тому, судові витрати щодо сплати судового збору в зазначеній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Ржищівського міськрайонного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.11.2015 №11964805 щодо державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 3222288200:02:003:0009 на підставі договору оренди землі №31 від 16.06.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "ГЕРЛЯНД".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області (ідентифікаційний код 22207291) на користь Приватного акціонерного товариства "АГРОФОРТ" (ідентифікаційний код 34378735) судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.