Ухвала

від 27.04.2017 по справі 810/1009/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27 квітня 2017 року № 810/1009/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2, наказ від 09.11.2016 №11-л,

представника третьої особи: не з'явився ,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, в якому просить суд:

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 3222780400:06:002:0023 та 3222780400:06:002:0032 в Держгеокадастрі та зобов'язати Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області зареєструвати земельну ділянку, яка розташована в КСП "Борівка" Борівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 4,25 в умовних кадастрових гектарах.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1009/17, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", закінчено підготовче провадження у справі, витребувано від сторін докази по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є спадкоємцем на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) площею 4,25 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в КСП "Борівка" Борівської сільської ради Макарівського району Київської області. Вказана земельна ділянка на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ №0064797 належала батьку позивача ОСОБА_3, який 19.12.2002 помер. Позивач вказала, що до вищезазначеного Сертифікату були внесені зміни у зв'язку з передачею права на земельну частку позивачеві на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Також позивач зазначила, що 17.12.2013 між нею (замовником) та Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець) був укладений договір №5054 на створення (передачу) проектно-технічної документації.

Як повідомила позивачка, з метою подальшої приватизації земельної ділянки, яка дісталась у спадок, звернулась до Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області через Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 30.11.2016 (реєстраційний №ЗВ-3209337572016) разом з доданими до неї документами.

Управлінням Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області було прийнято рішення №РВ-3200444092016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 07.12.2016 з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою 3222780400:06:002:0023 площа співпадає на 1,7224%; перетин ділянок з ділянкою 3222780400:06:002:0032 площа співпадає на 0,5316%; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Проте, позивач вважає зазначене рішення відповідача незаконним та таким, що порушує права та інтереси позивача. Крім цього, позивач зазначає, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 3222780400:06:002:0023 та 3222780400:06:002:0032 є незаконною, оскільки земельна ділянка позивача та/чи її частина не знаходяться в межах інших земельних ділянок та не перетинається з ними, а зареєстровані ділянки накладаються на частку позивача.

У судове засідання, призначене на 27.04.2017, з'явився позивач та представник відповідача.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином та завчасно, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні по справі 27.04.2017 представником Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області подані письмові заперечення проти позову, в яких Управління просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У вказаних запереченнях відповідач зазначив, що 30.11.2016 позивач подав державному кадастровому реєстратору всі необхідні документи, передбачені пунктом 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, для здійснення державної реєстрації земельної ділянки. 07.12.2016 державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області здійснив перевірку поданих до заяви документів, електронного документу та встановив, що земельна ділянка позивача розташована в межах інших земельних ділянок, а саме в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3222780400:06:002:0023 та 3222780400:06:002:0032.

Як зазначив відповідач, на підставі вищевикладеного державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області прийняв рішення №РВ-3200444092016 про відмову у державній реєстрації земельної ділянки у зв'язку з розташуванням земельної ділянки в межах інших земельних ділянок. Таким чином, державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області виконав всі передбачені чинним законодавством України дії.

Також відповідач повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222780400:06:002:0023 належить на праві власності ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №697346 від 14.10.2009, зареєстрованого за №010994801177, а земельна ділянка з кадастровим номером 3222780400:06:002:0032 - ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №877811 від 23.10.2009, зареєстрованого за №010994801436. Крім цього, відповідач зазначив, що в архіві Управління наявні технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки вищезазначеним громадянам України в межах Борівської сільської ради Макарівського району Київської області, розроблені ТОВ Імір .

У судовому засіданні 27.04.2017, враховуючи вищевикладене та сам предмет спору, який є спором про право, суд на обговорення сторін поставив питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України у зв'язку з неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Присутні у судовому засіданні позивач та представник відповідача проти закриття провадження у справі із зазначеної вище підстави не заперечували.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_3 на підставі рішення Макарівської районної державної адміністрації від 16.10.1996 №446 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Борівка розміром 4,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ №0064797 від 15.12.1996, зареєстрованого 15.01.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №0152.

Державним нотаріусом чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 посвідчено, що спадкоємицею майна гр. ОСОБА_3, який помер 19.12.2002, є його дочка - ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.04.2015 серії ВСВ №294233, зареєстрованого в реєстрі за №3-904. Зі змісту зазначеного свідоцтва встановлено, що спадкове майно, на яке видано вказане свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), площею 4,25 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в КСП Борівка Борівської сільської ради, Макарівського району Київської області.

Також, як вбачається із Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0064797 від 15.12.1996 у розділі Зміни, які вносяться до сертифікату у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай) право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

17.12.2013 гр. ОСОБА_1 (замовник) із Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець) укладено Договір №5054 на створення (передачу) проектно-технічної документації, згідно з яким виконавець зобов'язується виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої у Макарівському районі Борівської сільської ради Київської області, а замовник зобов'язується прийняти якісно та належним чином виконані роботи і оплатити їх на умовах та в порядку, передбаченому договором.

З метою подальшої приватизації земельної ділянки позивач 30.11.2016 звернулась до Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, реєстраційний №ЗВ-3209337572016 разом з доданими до неї документами.

Управлінням Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області на підставі поданої заяви позивача складено протокол проведення перевірки електронного документа №ПП-3200186742016 від 07.12.2016. Також, відповідачем було складено висновок щодо перевірки електронного документа, з якого вбачається, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що згідно частини 2 статті 158 Земельного кодексу України рекомендує звернутися до суду, так як виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

07.12.2016 Управлінням Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-3200444092016, згідно з яким державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 30.11.2016 (реєстраційний №ЗВ-3209337572016) разом з доданими до неї документами та прийнято вказане рішення за таких підстав: 1) невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме, перетин ділянок з ділянкою 3222780400:06:002:0023 - площа співпадає на 1,7224%, перетин ділянок з ділянкою 3222780400:06:002:0032 - площа співпадає на 0,5316%; 2) знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222780400:06:002:0023, площею 4,5800 га, належить ОСОБА_4 на підставі розпорядження Макарівської райдержадміністрації від 08.12.2008 №4436, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №697346 від 14.10.2009.

Крім цього, земельна ділянка з кадастровим номером 3222780400:06:002:0032, площею 4,5802 га, належить ОСОБА_5 на підставі розпорядження Макарівської райдержадміністрації від 02.02.2009 №177, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №877811 від 23.10.2009.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі « Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» . З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 цього ж Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно ч. 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно правові спори, крім спорів для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, предмет оскарження, за правилами адміністративного судочинства, повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також, встановлені законом умови їх реалізації.

Суд зазначає, що пред'явлений позов жодним чином не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень - Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області.

Спір за пред'явленим позовом має очевидний цивільно-правовий характер, оскільки виник з приводу права власності на земельну ділянку (площею 4,25 га., яка розташована за адресою: КСП "Борівка" Борівської сільської ради, Макарівського району Київської області).

Крім цього, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи вбачається, що позивач, пред'явивши адміністративний позов до відповідача, у дійсності оспорює права власності на земельні ділянки з кадастровим номером 3222780400:06:002:0023, що належить ОСОБА_4 та з кадастровим номером 3222780400:06:002:0032, що належить ОСОБА_5, які фактично знаходяться в межах земельної ділянки позивача та які неправомірно, на думку позивача, зареєстрували такі права за собою, на підставі розпоряджень Макарівської райдержадміністрації.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у користування чи власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції , оскільки виникає спір про цивільне право (постанови від 11.11.2014 № 21-493а14, від 09.12.2014 №21-308а14).

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Суд звертає увагу, що вимоги про зобов'язання внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру та зареєструвати земельну ділянку, яка розташована в КСП "Борівка" Борівської сільської ради, Макарівського району Київської області, площею 4,25 в умовних кадастрових гектарах можуть бути розглянуті тільки разом з питанням про визнання недійсним та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222780400:06:002:0023 та 3222780400:06:002:0032.

Суд зазначає, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є перевірка правильності та належності спірної земельної ділянки, а також земельних ділянок, розташованих у межах спірної земельної ділянки, які належать на праві власності іншим особам, а також формування волі однієї зі сторін стосовно визнання відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

За приписами частини 2 статті 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Беручи до уваги наведену норму, суд роз'яснює позивачу, що вона вправі звернутися з позовом до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні по справі 27.04.2017 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.05.2017.

Керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.