Постанова

від 03.05.2017 по справі 924/1799/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року Справа № 924/1799/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І., суддів:Бондар С.В.; Васищака І.М., за участю представників сторін позивача - Сімчук О.М., Бойко В.В.; відповідача - Кравченко О.К.; третьої особи на стороні позивача - не з'явився; третьої особи на стороні відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Фірма "Сомгіз" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі№ 924/1799/15 за позовомПриватного підприємства "Фірма "Сомгіз" доХмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хмельницька міська рада третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Автомасло" провизнання недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фірма "Сомгіз" (далі - ПП "Фірма "Сомгіз") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.11.2015 порушено провадження у справі № 924/1799/15 за позовом ПП "Фірма "Сомгіз" до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.01.2016 позов ПП "Фірма "Сомгіз" задоволено, визнано недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к у справі № 03-06/06-15 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.01.2016 змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції, згідно з якою позов ПП "Фірма "Сомгіз" задоволено частково, суд визнав недійсними пункти 2, 3 рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к у справі № 03-06/06-15 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.01.2016 в частині визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к у справі № 03-06/06-15 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" скасовано та в цій частині справу № 924/1799/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 924/1799/15 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Магера В.В.) від 29.09.2016 позов задоволено. Визнано недійсними пункти 2, 3 рішення Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к у справі № 03-06/06-15 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Огороднік К.М., Коломис В.В.) від 07.02.2017 рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017, ПП "Фірма "Сомгіз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, зокрема ст.ст. 901-903 ЦК України, та процесуального права, а саме ст. 4 2 , 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 касаційну скаргу ПП "Фірма "Сомгіз" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.05.2017.

Від Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 28.04.2017 на адресу Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу ПП "Фірма "Сомгіз", в якому Відділення просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами адміністративна колегія Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 30.09.2015 прийняла рішення № 99-р/к "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого :

- визнано, що ПП "Фірма "Сомгіз" займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг при організації та проведенні земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки - кадастровий номер 6810100000:18:003:0062, площею 0,0200 га, яка розташована за адресою: м.Хмельницький, вул.Трудова, 5/5 Б в межах м.Хмельницького, протягом вересня - жовтня 2014 року із часткою - 100 відсотків;

- визнано дії ПП "Фірма "Сомгіз", які полягали у включенні до договору про участь в земельних торгах у формі аукціону пунктів (1.3 та 1.4), якими передбачалось отримання консультаційно-правових послуг з питань регулювання земельних відносин та оплата переможцем торгів за надані послуги у вигляді винагороди в розмірі 50%, в тому числі ПДВ 20%, від ціни продажу лоту згідно виставленого рахунку-фактури, та які могли призвести до ущемлення прав споживачів (населення) в частині отримання послуг з виконання земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 2 статті 50, частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, та встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за зазначене порушення відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ПП "Фірма "Сомгіз" накладено штраф у розмірі 25 548 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім) гривень.

Відповідно до оспорюваного рішення адміністративна колегія Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила, що Хмельницька міська рада надала право Управлінню земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів укладати договори із виконавцями земельних торгів згідно з Положенням про порядок передачі в оренду земельних ділянок, підготовку та проведення земельних торгів у м.Хмельницькому, затвердженим рішенням 20-ї сесії Хмельницької міської ради від 31.10.2012 № 20.

Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів 21.07.2014 було проведено конкурс для відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель, виконавців земельних торгів. Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії від 21.07.2014 серед п'яти претендентів ПП "Фірма "Сомгіз" обрано переможцем конкурсу по відбору виконавців послуг з виконання земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок у м.Хмельницькому по вул.Мирного, 18/2, вул.Сонячна, 63, вул.Трудова, 5/5-Б, просп.Миру, 99/101Ж, вул.Госпітальна, 2/1, вул.Тернопільська, 17/1К, вул.Пілотська,79/1.

Для проведення земельних торгів у формі аукціону з права продажу земельної ділянки Хмельницька міська рада в особі начальника Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та ПП "Фірма "Сомгіз" уклали договір № 040914/05-О від 04.09.2014 про надання послуг при проведенні земельних торгів у формі аукціону (надалі - земельні торги) з продажу права оренди земельної ділянки. За умовами п.1.1 предметом цього договору є розподіл обов'язків по наданню сторонами послуг при організації та проведенні земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки - кадастровий номер 6810100000:18:003:0062, площею 0,0200 га, що розташована за адресою: м.Хмельницький вул.Трудова, 5/5 Б терміном на 3 роки.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПП "Фірма "Сомгіз" до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к. При цьому оскаржуване рішення переглядається на предмет обґрунтованості п.п. 2 та 3 його резолютивної частини, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у даній справі в частині відмови в позові про визнання недійсним п. 1 залишено без змін.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов про визнання недійсними п.п 2 та 3 рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 № 99-р/к, виходив з того, що відповідачем не було доведено монопольного становища ПП "Фірма "Сомгіз" на ринку, а відтак склад правопорушення про захист економічної конкуренції у даному випадку відсутній. За результатами аналізу договорів, укладених позивачем з замовником аукціону та учасником (ПП "Автомасло") судом зазначено, що останні укладені щодо різного предмету та зобов'язань сторін. Договір, укладений з учасником торгів відповідає вимогам діючого законодавства, у встановленому порядку не оскаржений та недійсним не визнаний. Відтак, суд дійшов висновку, що ПП "Фірма "Сомгіз" під час проведення аукціону із продажу права оренди земельної ділянки не було вчинено порушення, передбачені п. 2 ст. 50, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, в свою чергу, виходив з того, що висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем монопольного становища позивача, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки такі обставини вже встановлені судом та не були предметом нового розгляду справи.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 1.3 договору № 071014/1-23-У від 07.10.2014 передбачено: виконавець забезпечує учаснику надання консультаційно-правових послуг відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Закону України "Про державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про інформацію" та інших Законів України з питань регулювання земельних відносин в Україні.

Відповідно до п.1.4. договору, учасник оплачує виконавцю надані послуги за договором, відповідно до ст.ст.901-903 ЦК України та ст.190 ГК України, у вигляді винагороди виконавцю в розмірі 50% в т.ч. ПДВ 20% від ціни продажу лоту негайно в день проведення земельних торгів згідно виставленого рахунку-фактури.

Визначені розділом 2 договору зобов'язання виконавця з надання послуг включають в себе як забезпечення надання учаснику консультаційно-правових послуг відповідно до п. 1.3 договору (п. 2.1.1), так і послуг по проведенню земельних торгів (п.п. 2.1.2 - 2.1.10). Оскільки, встановлене в п. 1.4 договору зобов'язання по сплаті винагороди виконавця за надані послуги не визначає за які саме послуги визначений її розмір, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винагорода є оплатою за всю сукупність послуг (п.п. 2.1.1 - 2.1.10).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що надання виконавцем торгів учаснику консультаційно-правових послуг не передбачається врегульованою законодавством процедурою продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах. Ні розмір, ні перелік, ні вартість даних послуг не визначено договором № 071014/1-23-У від 07.10.2014. Більше того, в Акті здачі-приймання наданих послуг по договору № 071014/1-23-У від 07.10.2014 не вказується, що виконавець надав, а учасник отримав консультаційно-правові послуги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактично за вказаним договором учаснику були надані послуги по проведенню земельних торгів.

За умовами ч. 5 ст. 135 ЗК України земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та виконавцем земельних торгів за рахунок коштів, що сплачуються організатором як винагорода виконавцю, та реєстраційних внесків учасників торгів.

Згідно з ч. 6 ст. 135 ЗК України винагорода виконавця земельних торгів складається з видатків на організацію та проведення земельних торгів і прибутку виконавця. Винагорода встановлюється організатором торгів, яким в даному випадку є Хмельницька міська рада в особі Управління земельних ресурсів та земельної реформи.

Законом визначено, що винагорода виконавця встановлюється в розмірі 50 відсотків річної плати за користування земельною ділянкою, але не більше як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний лот.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за вказаним принципом в п. 3.2 договору від 04.09.2014 визначено розмір винагороди виконавця - 50 відсотків від ціни продажу лота. Вартість лота - стартовий розмір річної орендної плати в сумі 2338,80 грн.

Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, законодавець відніс на організатора оплату послуг виконавця з організації та проведення торгів, врегулювавши її розмір. Сторони договору № 040914/05-0 від 04.09.2014 ці умови визначили та виконали.

Тобто, послуги виконавця по організації та проведенні земельних торгів, за висновками суду апеляційної інстанції, оплачуються не учасником торгів, а їх замовником (організатором).

Оскільки винагорода виконавця визначена пунктом 3.2 договору № 040914/05-О від 04.09.2014, укладеного між Хмельницькою міською радою (організатор) та ПП "Фірмою "Сомгіз" (виконавець), і становить 50% від ціни продажу лота, але не більше як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в т.ч. ПДВ 20%, відповідно необґрунтованим, за висновками суду апеляційної інстанції, є встановлення винагороди виконавця в розмірі 50% (в т.ч. ПДВ 20%) від ціни продажу лота, яку зобов'язується сплатити учасник торгів (за договором № 071014/1-23-У від 07.10.2014) за послуги по проведенню торгів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновку адміністративної колегії АМКУ про те, що ПП "Фірма "Сомгіз" отримало винагороду від ПП "Автомасло" за послуги, які фактично надавались лише Хмельницькій міській раді та оплата за які передбачена договором № 040914/05-О від 04.09.2014.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно договору № 071014/1-23-У про участь в земельних торгах у формі аукціону від 07.10.2014 виконавець підприємство "Фірма "Сомгіз" зобов'язується: 2.1.2. Зарахувати кошти відповідно до документів, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків. 2.1.3. В день проведення земельних торгів провести реєстрацію Учасників. 2.1.4. Провести земельні торги згідно вимог чинного законодавства. 2.1.9. Надати Учаснику, що став Переможцем земельних торгів, необхідні документи, що підтверджують факт визнання його Переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки (протокол торгів) та інші.

Згідно з договором № 040914/05-0 від 04.09.2014 про надання послуг при проведенні земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки виконавець підприємство "Фірма "Сомгіз" зобов'язується: 2.2.3. Оформити, прийняти та зареєструвати від потенційних покупців заяви про участь у земельних торгах. 2.2.4. Прийняти на свій рахунок реєстраційні та гарантійні внески від учасників відповідно до вимог чинного законодавства. 2.2.6. Забезпечити рівні умови участі всіх заявників в земельних торгах та дотримання конфіденційності інформації щодо них. 2.2.7. Провести контроль за поступленням реєстраційних та гарантійних внесків від учасників та надати інформацію "Організатору". 2.2.8. Провести згідно чинного законодавства земельні торги. 2.2.9. Оформити та підписати протокол земельних торгів в трьох екземплярах, які видаються організатору, виконавцю, покупцю.

Аналіз визначених цими договорами зобов'язань виконавця вказує на те, що за своєю суттю, останні відносяться до умов організації та проведення земельних торгів. Тобто, всі вищеперелічені зобов'язання виконавця, як встановлено судом апеляційної інстанції, є складовими цих умов. Додатково вказане підтверджується також і актами здачі-прийняття наданих послуг, відповідно до яких виконавець виконав, а організатор прийняв в повному обсязі послуги при організації та проведенні земельних торгів у формі аукціону (акт по договору № 040914/05-0 від 04.09.2014), а також виконавець виконав, а учасник прийняв в повному обсязі послуги по проведенню земельних торгів у формі аукціону (акт по договору № 071014/1-23-У від 07.10.2014).

При цьому, за висновками суду апеляційної інстанції, видатки на організацію та проведення земельних торгів відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 135 ЗК України є складовою винагороди виконавця, яка виплачується останньому організатором торгів. Витрати учасника при проведенні торгів обмежуються лише реєстраційним внеском, який не підлягає поверненню (ч. 10 ст. 135 ЗК України). Встановлення для учасника торгів додаткових витрат, які за розміром і підставою сплати відносяться на організатора торгів, є порушенням законодавчо врегульованої процедури проведення торгів.

Також, надавши оцінку заяві ПП "Автомасло" № 12 від 27.10.2014, яка була подана останнім в Хмельницьке обласне територіальне відділення АМКУ, судом апеляційної інстанції було враховано таке.

ПП "Фірма "Сомгіз" було надано ПП "Автомасло" умови проведення торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, якими серед іншого визначено обов'язок переможця торгів оплатити виконавцю витрати, пов'язані із підготовкою та проведенням земельних торгів у формі аукціону на підставі окремого договору негайно в день проведення земельних торгів відповідно до чинного законодавства України (п. 5 Порядку оформлення результатів торгів).

Окрім того, даними умовами визначено, що учасник, який став переможцем земельних торгів, але відмовився підписати в день проведення земельних торгів, зокрема, Акт здачі-прийняття наданих послуг, оплатити винагороду Виконавцю відповідно до умови Договору про участь в земельних торгах у формі аукціону, тощо, гарантійний внесок не повертається і зараховується як неустойка, а результати торгів по даному лоту анульовуються і Переможець торгів позбавляється права на подальшу участь в торгах.

Положеннями ст.ст. 134-138 ЗК України обов'язок оплати витрат на підготовку та проведення земельних торгів покладено на організатора торгів, а не учасника. Укладення окремого договору про участь в земельних торгах у формі аукціону також не передбачено. Відмова переможця торгів підписати Акт здачі-прийняття наданих послуг, оплатити винагороду Виконавцю відповідно до умови Договору про участь в земельних торгах у формі аукціону не відноситься до визначених законом підстав анулювання результатів торгів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП "Фірмою "Сомгіз" визначено вимоги, які не відповідають врегульованій законодавством процедурі організації та проведення земельних торгів у формі аукціону. При цьому необхідність укладення договору про участь в земельних торгах фактично нав'язується учаснику торгів під страхом анулювання результатів торгів та позбавлення права на подальшу участь в торгах.

У частині першій статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 1 частини другої цієї статті встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

У п. 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції") або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Органи АМКУ наділені виключними повноваженнями визначати ті чи інші дії як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Дотримання суб'єктом господарювання норм відповідного законодавства не виключає наявність в його діях складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому обов'язковою умовою для кваліфікації дій суб'єкта господарювання за ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є наявність фактичних даних про те, що такі дії були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Дотримання суб'єктом господарювання положень відповідного законодавства не виключає факту порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, це стосується дотримання суб'єктом господарювання законодавства про ціноутворення. Так, суб'єкт господарювання, який займає на ринку монопольне (домінуюче) становище під час формування ціни має враховувати крім законодавства про ціноутворення ще й вимоги конкуренційного законодавства, а саме чи відповідає ціна умовам чесної конкуренції та чи можлива вона була б за умов існування конкуренції на ринку.

За результатами дослідження матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач під час організації та проведення земельних торгів на власний розсуд визначив необхідність укладення договору між виконавцем та учасником торгів про участь в земельних торгах на умовах, які не передбачені та суперечать нормам закону. Виконання таких умов беззаперечено призводить до настання негативних наслідків для споживачів послуг у вигляді понесення зайвих необґрунтованих витрат.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з огляду на доведене монопольне становище ПП "Фірми "Сомгіз" під час проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки - кадастровий номер 6810100000:18:003:0062, площею 0,0200 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, 5/5Б, дії ПП "Фірми "Сомгіз", які полягали у включенні до договору про участь у земельних торгах у формі аукціону пунктів (п.1.3 та 1.4.), якими передбачалось отримання консультаційно-правових послуг із питань регулювання земельних відносин та оплата переможцем торгів за надані послуги у вигляді винагороди в розмірі 50%, в тому числі ПДВ 20% від ціни продажу лоту згідно виставленого рахунку-фактури, правомірно та обґрунтовано визнані АМКУ порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 2 статті 50, частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПП "Фірми "Сомгіз", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного сдового рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 924/1799/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Васищак І.М.