Вирок

від 04.05.2017 по справі 554/9198/16-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 554/9198/16-к

Дата документу 04.05.2017

Справа № 554/9198/16-к

Провадження № 1-кп/554/92/2017

В И Р О К

Іменем України

4 травня 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12016100060001451 по обвинуваченню

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горбані Козельщенського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, розлученого, провідного фахівця ТОВ «Трейд Агро», не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

8 лютого 2016 року обвинувачений ОСОБА_9 у невстановлений органами досудового слідства час, перебуваючи в приміщенні Полтавського відділу закупівель регіонального управління № 4 департаменту закупівель і логістики ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ»), що по вул. Європейська, 2, оф. 314 в м. Полтаві (далі регіональне управління), діючи за довіреністю № 958 від 29 грудня 2015 року від імені ПАТ «ДПЗКУ» (код ЄДРПОУ 37243279) (Покупець), уклав з ТОВ «Медфармсервіс» (код ЄДРПОУ 32027112, Полтавська область, м. Лубни, вул. Петровського, 16, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (далі - ТОВ «Медфармсервіс») в ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489) в особі директора ОСОБА_10 договір № ПОЛ0207-С на поставку 5000 т кукурудзи 3-го класу врожаю 2015 року на умовах ЕХW (правила Інкотермс 2010) «Франко завод» зерновий склад ТОВ «Агро Перемога», який знаходиться в с. Гиряві Їсківці Лохвицького району Полтавської області, вул. Ватутіна, 2 на суму 21250020,00 грн.

18 лютого 2016 року ОСОБА_9 у невстановлений органами досудового слідства час, перебуваючи в приміщенні регіонального управління, діючи за довіреністю № 958 уклав з ТОВ «Медфармсервіс» в особі директора ОСОБА_10 додаткові угоди до договору поставки № ПОЛ0207-С від 18 лютого 2016 року: № 001КЗ про придбання ПАТ «ДПЗКУ» у ТОВ «Медфармсервіс» 2000 т кукурудзи за 8500008,00 грн.; № 002КЗ про придбання ПАТ «ДПЗКУ» у ТОВ «Медфармсервіс» 2100 т кукурудзи за 8925008,40 грн.; № 003КЗ про придбання ПАТ «ДПЗКУ» у ТОВ «Медфармсервіс» 900 т кукурудзи за 3825003,60 грн.

При цьому обвинувачений, вчиняючи службову недбалість, порушуючи вимоги пунктів 11, 12 та 13.1 «Порядку здійснення закупівель сільськогосподарської продукції в Україні по споту в ПАТ «ДПЗКУ» (далі Порядок), якими передбачено його обов`язок ретельного аналізу ділової репутації та проведення особистих переговорів з потенційними постачальниками, візуального огляду сільськогосподарської продукції на зерновому складі, отримання оригіналів складських документів, трьохстороннього акту приймання-передачі товару та картки аналізу зерна, та вимоги п. п. 2.2 і 2.5 Посадової інструкції начальника відділу закупівель регіонального управління департаменту закупівель і логістики ПАТ «ДПЗКУ» (далі - Інструкція), якими встановлено, що начальник регіонального управління безпосередньо здійснює операції по придбанню сільськогосподарської продукції (далі СГП) та послуг для потреб ПАТ «ДПЗКУ» у відповідності до бізнес-процесів, контролює наявність всіх первинних документів щодо постачання СГП, делегував свої повноваження щодо оформлення договору поставки менеджеру з адміністративної діяльності ОСОБА_11 , передавши їй своє факсимільне кліше підпису та печатку ПАТ «ДПЗКУ». Таким чином, весь процес укладання договорів відбувався шляхом пересилання їх сканкопій електронною поштою між ПАТ «ДПЗКУ» та ТОВ «Медфармсервіс».

Скориставшись цим, невстановлені органами досудового слідства особи у невстановлений час, діючи умисно з метою створення умов, необхідних для вчинення злочину, будучи обізнаними про те, що в ТОВ «Медфармсервіс» відкрито розрахунковий рахунок в ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489) № НОМЕР_1 , використали реквізити ТОВ «Медфармсервіс» без відома останнього та здійснили незаконне відкриття рахунку із підбором цифр схожих до реального рахунку, а саме № НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489) в м. Запоріжжі на ТОВ «Медфармсервіс», з метою подальшого його використання при вчиненні злочинних дій.

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на доведення злочинного умислу до кінця, діючи за попередньою змовою групою осіб, невстановлені слідством особи, надали неправдиву інформацію до ПАТ «ДПЗКУ» щодо реальних банківських реквізитів ТОВ «Медфармсервіс» та повідомили про необхідність сплати грошових коштів за товар (зерна кукурудзи) на заздалегідь підготовлений ними незаконно відкритий розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк» в м. Запоріжжі.

На етапі оформлення тристороннього акту прийому-передачі зерна ОСОБА_9 , неналежно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків відповідно до посадової Інструкції та Порядку, не здійснив виїзд за місцем зберігання товару, не зустрівся особисто з уповноваженими особами ТОВ «Медфармсервіс» та ТОВ «Агро Перемога» (зерновий склад), не скріпив вказаний акт оригіналом печатки та власним підписом, не отримав на зерновому складі контрагента складський документ на продукцію, не передав його на зберігання до регіонального відділу.

В подальшому, 18 лютого 2016 року менеджером з адміністративної діяльності регіонального управління ОСОБА_11 , на виконання усної вказівки ОСОБА_9 щодо оформлення договору, було скріплено факсимільним підписом від імені останнього та печаткою № 60 ПАТ «ДПЗКУ» договір поставки № ПОЛ0207-С від цієї ж дати, додаткові угоди № 001КЗ, № 002КЗ та № 003КЗ, заявку на оплату товару, тристоронній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції, передбаченої договором поставки № ПОЛ0207-С, складські квитанції, аналізні картки та видаткові накладні.

19 лютого 2016 року головним економістом відділу супроводження закупівельної діяльності ОСОБА_12 було перевірено правильність сформованих документів оформлення заявок на оплату, які в подальшому були акцептовані. Проте, в цей день у зв`язку з відсутністю на робочому місці усіх підписантів ПАТ «ДПЗКУ» заявку по оплаті було автоматично перенесено на 22 лютого 2016 року.

22 лютого 2016 року підготовлені для підпису документи було сформовано в реєстрі по оплаті по системі 1С8 і з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 відкритого в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) ПАТ «ДПЗКУ» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , незаконно відкритий невстановленими слідством особами від імені ТОВ «Медфармсервіс» в ПАТ «Полтава-Банк», за платіжними дорученнями № 2461, № 2462 та № 2464 було здійснено перерахування грошових коштів у сумах 8500008,00 грн., 892500,40 грн. та 3825003,60 грн. відповідно, а всього 21250020,00 грн.

Незважаючи на виконання умов договору по оплаті вартості СГП ПАТ «ДПЗКУ» в повному обсязі, ТОВ «Медфармсервіс» не поставило товар у вигляді 5000 т кукурудзи за договором поставки № ПОЛ0207-С, так як фактично не отримали оплати за вказаний товар на діючий банківський рахунок ТОВ «Медфармсервіс» в ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489) № НОМЕР_1 та повідомило про припинення з ПАТ «ДПЗКУ» дії договору № ПОЛ0207-С від 18 лютого 2016 року і погасило складські квитанції, по яких придбано 5000 т кукурудзи.

Отже, через неналежне виконання службових обов`язків обвинуваченим ОСОБА_9 , який здійснюючи керівництво фінансово-господарською діяльністю Полтавського відділу закупівель регіонального управління № 4 департаменту закупівель і логістики ПАТ «ДПЗКУ», що виразилося у тому, що він не перевірив оригінали договору поставки, репутації та реквізитів контрагента, не виїхав за місцем зберігання товару на зерновому складі, не займався безпосередньо складанням та перевіркою договорів, що зобов`язаний був робити відповідно до покладених на нього посадовою Інструкцією обов`язків, безпідставно делегував свої повноваження менеджеру з адміністративної діяльності Полтавського відділу закупівель регіонального управління № 4 департаменту закупівель і логістики ПАТ «ДПЗКУ», усвідомлюючи при цьому необхідність особистої участі у процесі оформлення договору поставки і маючи реальну можливість її забезпечити, державі в особі ПАТ «ДПЗКУ» було заподіяно матеріальної шкоди у розмірі 21250020,00 грн., яка більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам в особі ПАТ «ДПЗКУ».

Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав та показав, що в системі закупівель сільськогосподарської продукції він працює з 2003 року і, на, його думку, має достатній досвід у закупівлі зерна. З посадовою Інструкцією він був ознайомлений зразу ж після призначення на посаду і чітко знав свої повноваження. Зразу ж після призначення на посаду він був наділений повноваженнями на здійснення представництва ПАТ «ДПЗКУ» відповідно до довіреності та йому була вручена печатка № 60, яку він зберігав у своєму робочому столі, як і кліше свого факсимільного підпису, доступ до яких мали всі працівники регіонального управління. Право здійснення представництва від імені ПАТ «ДПЗКУ» в регіональному управлінні мали тільки він та менеджер ОСОБА_13 , ніхто інший такими повноваженнями наділений не був. Крім нього та менеджера ОСОБА_13 , в регіональному управлінні працювало ще три менеджери, в тому числі і ОСОБА_11 . На той час, який йому інкримінується, як вчинення злочину, із-за великої навантаженості працівників регіонального управління у нього не було змоги особисто пересвідчуватися в наявності у контрагентів оригіналів необхідних для укладання угод документів, а тому весь цей процес здійснювався шляхом направлення учасникам договірних відносин, в тому числі і ПАТ «ДПЗКУ», їх сканкопій. Зазначив, що процедура закупівлі зерна регулювалася Інструкцією по спотовим закупівлям, якою він повинен був при цьому керуватись та її дотримуватись і зміст якої він достеменно знав.

В грудні місяці 2015 року від когось із менеджерів регіонального управління він дізнався, що надійшла пропозиція від ТОВ «Медфармсервіс» про продаж 5000 т зерна кукурудзи. На той час укладання договорів було зупинено ПАТ «ДПЗКУ», а тому процедуру про його укладення не було розпочато. На початку лютого 2016 року про ініціативу продажу зерна ТОВ «Медфармсервіс» було повідомлено ПАТ «ДПЗКУ» і звідти надійшла вказівка про початок проведення процедури закупівлі, яку й було розпочато. З цією метою він узгодив ціну з керівництвом ПАТ «ДПЗКУ», домовився про необхідний перелік документів. Ні телефонної розмови, ні особистої зустрічі з представником ТОВ «Медфармсервіс» з метою укладення договору, ні будь-яких інших дій, спрямованих на укладення цього договору купівлі-продажу він не проводив. Особисто реквізитів ТОВ «Медфармсервіс» перед укладенням угоди він не перевіряв і в їх об`єктивності не пересвідчувався. Це робила ОСОБА_11 за його особистою вказівкою. Чи входить це в коло її службових обов`язків, йому невідомо, оскільки з її посадовою інструкцією, яка була затверджена до його призначення на посаду, не знайомився. Він також зазначив, що ніякими нормативними документами не передбачено посвідчення угод за допомогою факсимільного підпису і йому про це відомо.

18 лютого 2016 року, коли укладалася угода з ТОВ «Медфармсервіс» на продаж 5000 т зерна кукурудзи, він був задіяний в підготовці до укладення угод з іншими контрагентами, а тому не мав змоги безпосередньо зустрітися з представниками товариства, в зв`язку з чим доручив проведення роботи по укладенню цього договору менеджеру з адміністративної діяльності ОСОБА_11 . Поступаючи так, він виходив з того, що ТОВ «Медфармсервіс» мало репутацію надійного партнера і він був впевнений, що таку кількість зерна воно мало, а ПАТ «Полтава-Банк», через який повинен був здійснюватися розрахунок, також не мав сумнівної репутації, а тому він не допускав, що кошти за договором купівлі-продажу банком можуть бути спрямовані іншим чином, крім як на оплату відповідно до умов цього договору. Його розпорядження ОСОБА_11 виконала у повній відповідності до того, як він їй доручив, поставивши на необхідних документах факсимільну підпис від його імені, на що він її уповноважив, передавши їй факсимільне кліше свого підпису та печатку регіонального управління. Особисто він в період з грудня 2015 року, коли надійшла пропозиція про купівлю зерна від ТОВ «Медфармсервіс», і до укладення договору купівлі-продажу зерна в лютому 2016 року, маючи на це об`єктивну можливість, не виїжджав в ТОВ «Агро Перемога» для того, щоб пересвідчитись в наявності зерна, яке пропонувалось купити і відносно якого здійснювалась процедура документального оформлення і в цьому не пересвідчувався, посилаючись на зайнятість та відсутність об`єктивної необхідності. На момент проведення оплати за зерно оригіналів документів, які б підтверджували факт його наявності, у нього не було. Вважає, що перевірка наявності оригіналів документів входить до компетенції менеджера з адміністративної діяльності, за що вона і повинна відповідати.

Наголосив, що за період його службової діяльності така процедура укладення угоди мала місце лише один раз. Категорично заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Аналізуючи показання обвинуваченого, суд виходить з їх непослідовності, суперечності та алогічності, повній невідповідності іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, а тому до уваги не приймає.

Аналіз змісту наведених свідчень обвинуваченого, на думку суду, свідчить не тільки про факт визнання ним вини у вчиненні інкримінованого злочину, а й в умисному сприянні вчиненню дій, спрямованих на викрадення державних коштів, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі тих невідомих осіб, які намагалися це зробити.

Суд констатує, що виходячи із змісту показань обвинуваченого, він мав, про що він стверджує, наголошуючи на цьому в суді, достатній досвід роботи у сфері державних закупівель сільськогосподарської продукції, в тому числі і зерна, знав свої посадові обов`язки відповідно до Інструкції, з якою був ознайомлений зразу ж після призначення на посаду керівника регіонального управління. Йому було достеменно відомо про те, як він повинен був діяти при укладенні договорів купівлі-продажу зерна, як проводиться і оформляється процедура здійснення закупівлі, про категоричність виключення можливості посвідчення документів при цьому за допомогою факсимільного кліше та делегування своїх посадових повноважень іншим особам, які таким правом не наділені, але діяв всупереч цьому.

Все це, на думку суду, свідчить як про суперечність, так і алогічність його показань у невизнанні вини, що дає підстави суду, не приймаючи їх до уваги як такі, визнати їх фактичним визнанням вини, виходячи з наступного.

Так, свідок ОСОБА_11 , під час допиту в суді, показала, що в 2015-2016 роках вона працювала на посаді менеджера по адміністративній роботі регіонального управління, керівником якого на той час був обвинувачений, з яким у неї склалися виключно службові стосунки та відсутні будь-які об`єктивні підстави для його обмови. Наголосила на його, як, на її погляд, достатній професійній компетентності. Зазначила, що в регіональному управлінні, на той час, існувала практика підписання договорів за допомогою факсимільного кліше підпису обвинуваченого, яка була, як і печатка, у вільному доступі до них всіх працівників управління. За відсутності ОСОБА_9 документи підписувалися за допомогою факсимільного кліше його підпису, про що він в подальшому просто ставився до відому. Останній не завжди цікавився тим, які документи і ким були підписані. Такі стосунки будувалися виключно на його довірі до підлеглих.

В лютому 2016 року за особистим дорученням начальника управління ОСОБА_9 вона здійснювала процедуру оформлення закупівлі зерна кукурудзи в кількості 5000 т з ТОВ «Медфармсервіс». Сам процес документального оформлення відбувався на підставі тих документів, які в сканкопіях надходили до регіонального управління. ОСОБА_9 при цьому, періодично цікавився процедурою оформлення договору та перевірки документів, які надходили, запитуючи про хід їх оформлення та існування чи відсутність проблем, пов`язаних з цим. Він знав, що на документах були проставлені його факсимільна підпис та відтиск його персональної, як керівника, печатки, хоча ці документи повинні підписуватись ним особисто на місці знаходження зерна в ТОВ «Агро Перемога» в присутності всіх учасників договору, чого дотримано не було. Вона ж не мала змоги та й не була наділена повноваженнями збирати оригінали документів, їх перевірки та не мала права ставити на них свій підпис, оскільки таким правом був наділений лише обвинувачений. Про те, що підписувати такі документи за допомогою факсимільного кліше підпису керівника не можна, на той час вона не знала, а робила це лише, виконуючи доручення ОСОБА_9 . Після підготовки пакету документів вони були направлені для підписання в ТОВ «Медфармсервіс», а звідти в ПАТ «ДПЗКУ» для здійснення оплати. Всі дії в процесі підготовки для підписання договору купівлі-продажу зерна в цьому випадку нею були вчинені виключно за вказівкою ОСОБА_9 . В подальшому вона дізналася, що невідомі особи під час здійснення процедури оформлення пакету документів по сканкопіях, здійснили їх підробку, внісши зміни в номер банківського рахунку продавця ТОВ «Медфармсервіс», та намагалися таким чином заволодіти грошовими коштами на суму більш як двадцять мільйонів гривень.

Відповідаючи на запитання обвинуваченого, скільки ще заявок на оформлення документів по фактах купівлі-продажу зерна в регіональному управлінні було оформлено без наявності оригіналів документів, вона категорично ствердила, що так було зроблено в усіх випадках оформлення заявок.

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_14 , начальник відділу ПАТ «ДПЗКУ», показав, що він брав участь у проведенні службового розслідування за фактом вчинення службовими особами Полтавського регіонального управління злочинного недбальства під час укладення договору купівлі-продажу 5000 т зерна кукурудзи між ПАТ «ДПЗКУ» та ТОВ «Медфармсервіс», під час якого було встановлено факт неналежного виконання службових обов`язків обвинуваченим ОСОБА_9 , який фактично переклав виконання своїх обов`язків при укладенні договору на менеджера по адміністративній роботі ОСОБА_11 , зобов`язавши її здійснити оформлення пакету документів без наявності їх оригіналів, перевірки наявності зерна, яке було предметом купівлі-продажу, надавши їй повноваження здійснити від його імені їх підписання шляхом проставлення відтиску факсимільного кліше його підпису та його особистої печатки керівника, яку він їй передав. При цьому обвинувачений не здійснив перевірки наявності зерна в ТОВ «Агро Перемога», де воно зберігалося, не провів переговорів з контрагентом та не пересвідчився у наявності у нього оригіналів документів, без яких укладення договору є неможливим, не контролював ходу підписання договору, самоусунувшись від цього та знехтувавши в повному обсязі обов`язками, які на нього покладені відповідно до посадової Інструкції. Внаслідок його бездіяльності та порушення порядку укладення договору (замість підписання особисто після пересвідчення у наявності майна, яке є предметом угоди, відсутності оригіналів документів, які обвинуваченим не перевірялись) невідомі особи, які дізнались про укладення договору, внесли зміни в номер розрахункового рахунку, на який мали бути перераховані кошти відповідно до умов договору, та намагалися заволодіти ними в сумі 21250020,00 грн., спонукавши при цьому ПАТ «ДПЗКУ» здійснити їх перерахування на вказаний рахунок та позбавивши можливості останнє отримати зерно, оскільки кошти за призначенням не надійшли. Внаслідок цих дій ПАТ «ДПЗКУ» спричинено шкоду на вказану суму, оскільки грошові кошти вийшли із їх володіння і до цього часу вони позбавлені можливості їх повернути із чужого користування.

Свідок ОСОБА_13 , в суді, показав, що в лютому 2016 року регіональним управлінням, керівником якого на той час був обвинувачений, проводилась закупівля 5000 т зерна кукурудзи в ТОВ «Агро Перемога». Він тоді працював менеджером регіонального управління. Оформленням договору купівлі-продажу зазначеної кількості зерна по цьому договору він не займався, а робили це інші працівники управління. Такий договір було укладено, як йому потім стало відомо, з порушеннями, внаслідок чого ПАТ «ДПЗКУ» перерахувало кошти в сумі 21250020 грн., а сільськогосподарська продукція не була поставлена, оскільки завдяки втручанню невідомих осіб, які вчинили шахрайство, кошти були перераховані не продавцю, а на відкритий шахраями рахунок. Це, на його думку, сталося внаслідок невиконання обвинуваченим вимог «Порядку здійснення закупівель сільськогосподарської продукції в Україні по споту в ПАТ «ДПЗКУ» та п. п. 2.2 і 2.5 Посадової інструкції начальника відділу закупівель регіонального управління департаменту закупівель і логістики ПАТ «ДПЗКУ», суть порушень яких він виклав відповідно до зазначених в обвинувальному акті.

Свідок ОСОБА_15 , на той час провідний менеджер по обслуговуванню фізичних осіб відділення Запорізького регіонального управління «Полтава-Банк» (далі - відділення Запорізького регіонального управління), під час допиту в суді показала, що в лютому 2016 року в відділення по телефону звернулася особа, яка назвалась заступником директора ТОВ «Медфармсервіс» і заявила, що хоче відкрити поточний рахунок у цьому відділенні та запитала, що для цього необхідно. Приблизно через тиждень до неї в відділення банку приїхав чоловік, який назвався ОСОБА_16 - заступником керівника ТОВ «Медфармсервіс», надав довіреність, посвідчену керівником товариства та свої документи, а також всі інші документи, які необхідні для відкриття рахунку. З цією особою, як і з обвинуваченим, вона знайомою не була. В межах своїх повноважень вона провела операцію відкриття рахунку. Після цього вона пішла в декретну відпустку і які операції та чи здійснювались вони взагалі по цьому рахунку, в тому числі і з участю ПАТ «ДПЗКУ», їй невідомо.

Даючи показання в суді, свідок ОСОБА_17 , заступник голови наглядової ради ПАТ «Лубнифарм» та співзасновник ТОВ «Медфармсервіс», зазначив, що в грудні 2015 року йому на мобільний телефон зателефонувала службова особа з ПАТ «ДПЗКУ» та на вигідних для товариства умовах запропонувала продати корпорації 7000 т зерна кукурудзи, яке на той час було в наявності. Він дав згоду на це, але протягом більш як місяця для вирішення питання про укладання договору купівлі-продажу ніхто не звертався. Приблизно в лютому 2016 року це питання знову було ініційовано представниками ПАТ «ДПЗКУ», але на цей час зерна залишилось лише 5000 т, про що він і повідомив ініціатора, а той в свою чергу погодився на придбання і такої кількості зерна. 3 лютого 2016 року на територію ТОВ «Медфармсервіс» прибула особа на ім`я ОСОБА_18 , з яким вони домовились про продаж-купівлю зазначеної кількості зерна. Вся сума контракту відповідно до домовленості становила 24750020 грн., в тому числі доплата за підвищену якість 3500000 грн. Таким чином, питання продажу цієї кількості зерна було повністю узгоджено. В цей же день особі, яка представляла ПАТ «ДПЗКУ» на мобільний телефон він надіслав контактні телефони осіб товариства, яким було доручено займатись оформленням процедури укладення угоди. Після оформлення і підписання документів в очікуванні надходження коштів від ПАТ «ДПЗКУ» 22 лютого 2016 року працівниця ПАТ «Лубнифарм» ОСОБА_19 повідомила йому, що невідомою особою, яка назвалась заступником керівника ТОВ «Медфармсервіс», посади якого в товаристві не існувало, у відділенні Запорізького регіонального управління ПАТ «Полтава-Банк» відкрито розрахунковий рахунок останнього. Припускаючи, що ці дії вчинені цілеспрямовано і можуть мати на меті заволодіння коштами, які повинні були надійти на рахунок товариства з ПАТ «ДПЗКУ», він повідомив у відділення Запорізького регіонального управління, що такий рахунок ТОВ «Медфармсервіс» не відкривався та звернувся до керівника ПАТ «Полтава-Банк» з проханням заблокувати рух коштів з ПАТ «ДПЗКУ», які були відправлені на виконання угоди, на незаконно відкритий рахунок, що і було зроблено. Надалі про спробу заволодіти шахрайським способом вказаною сумою коштів він повідомив в ГУ НП Запорізької та Полтавської областей.

Зазначив, що ні до, ні під час укладення угоди з обвинуваченим ОСОБА_9 він знайомим не був, з ним не спілкувався і той до нього ні з якого приводу в зв`язку з укладенням угоди не звертався. Ні останній, ні будь-хто інший із працівників ПАТ «ДПЗКУ» під час укладення угоди купівлі-продажу зерна, на ТОВ «Агро Перемога» для перевірки наявності зерна не приїжджав і цим питанням взагалі не цікавився. Процедура укладення і підписання договору була здійснена в електронному режимі на підставі сканкопій.

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_10 , на той час директор ТОВ «Медфармсервіс», показала, що в лютому 2016 року від засновника товариства ОСОБА_17 їй стало відомо про укладення договору купівлі-продажу 5000 т зерна з ПАТ «ДПЗКУ», до оформлення якої вона ніякого відношення не мала, хоча сам контракт та додатки до нього у сканкопіях, які були підготовлені представниками ПАТ «ДПЗКУ», вона за дорученням останнього підписала.

При підписанні контракту вона перевіряла банківські реквізити сторін і вони відповідали дійсності. Хто підписував складські квитанції, їй невідомо. Ні з ким із представників ПАТ «ДПЗКУ» з приводу укладення цієї угоди вона не спілкувалась, обвинуваченого ОСОБА_9 вона не знає і з ним знайомою не була. 22 лютого 2016 року на її робочий телефон зателефонувала працівниця відділення Запорізького регіонального управління ПАТ «Полтава-Банк», яка повідомила їй про відкриття рахунку ТОВ «Медфармсервіс» в цьому відділенні заступником директора товариства ОСОБА_16 , якого та розшукувала. У відповідь вона зазначила, що товариство рахунку у відділенні Запорізького регіонального управління не відкривало і що посади заступника керівника у товаристві не існує. Про це ж вона негайно повідомила засновника ТОВ «Медфармсервіс» ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_19 , менеджер відділу постачання ПАТ «Лубнифарм», даючи показання в суді зазначила, що в кінці 2015 року до неї по телефону звернулася особа на ім`я ОСОБА_18 з ПАТ «ДПЗКУ» і попросила надати їй контактні дані для спілкування з засновником ТОВ «Медфармсервіс» ОСОБА_17 , які вона надала. Через деякий час від останнього їй стало відомо, що товариство буде укладати угоду на продаж великої кількості зерна кукурудзи з ПАТ «ДПЗКУ». Він же попередив її, що саме вона буде займатись питанням оформлення договору, для чого надав її контактні дані іншій стороні. На той час залишок зерна становив 7000 т. З представниками ПАТ «ДПЗКУ» особистих зустрічей вона не мала, а спілкувалась з ними, в тому числі і з обвинуваченим, тільки по телефону. Першим через деякий час їй зателефонував працівник фінансово-економічного відділу ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_20 , який повідомив, що корпорація буде здійснювати закупівлю зерна в товаристві та скинув їй перелік документів, які для цього необхідні. Першим етапом необхідно було укласти договір зберігання зерна з елеватором, на якому воно знаходилось. Останній також їй повідомив, що питанням оформлення договору від імені ПАТ «ДПЗКУ», в тому числі і оформленням договору зберігання, буде займатись ОСОБА_9 , начальник Полтавського регіонального управління, номер мобільного телефону якого він надав. Вона зателефонувала обвинуваченому та повідомила йому про це. Відтоді розпочався процес обміну документами. Договір зберігання був укладений. Потім дійшли згоди по ціні, яка становила приблизно 25 млн. грн. І сам договір купівлі-продажу, і всі додатки до нього були виготовлені і обмін ними здійснений в електронному вигляді без особистої участі сторін, без перевірки наявності оригіналів документів та особистого підписання його представниками сторін. З боку ТОВ «Медфармсервіс» договір був підписаний директором ОСОБА_10 , а з боку ПАТ «ДПЗКУ» обвинуваченим ОСОБА_9 . Після завершення договірних процедур і підписання договору в очікуванні надходження коштів від ПАТ «ДПЗКУ» їй зателефонувала директор ТОВ «Медфармсервіс» ОСОБА_10 та повідомила, що невідомими особами у відділенні Запорізького регіонального управління ПАТ «Полтава-Банк» незаконно відкритий розрахунковий рахунок, про що вона зразу ж поставила до відому засновника товариства ОСОБА_17 , а той в свою чергу повідомив керівництво банків і рух коштів по рахунку був заблокований. Таким чином, товариство коштів відповідно до договору не отримало, а тому поставка зерна не була здійснена.

Наголосила, що з обвинуваченим під час оформлення процедури купівлі-продажу зерна, незважаючи на те, що саме він мав займатися з іншого боку оформленням і підписанням договору, вона не зустрічалась, про те, які дії і чи були ним вчинені під час оформлення і підписання угоди, їй нічого невідомо.

Крім наведеного, винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується також:

дослідженими в судовому засіданні сканкопіями договору поставки № ПОЛ0207-С, додаткових угод до цього договору № 001КЗ, 002КЗ та 003КЗ від 18 лютого 2016 року з додатками до них (том 4 а. п. 10-16), в яких в реквізитах продавця зазначений розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк», відкритий невідомими особами у відділенні Запорізького регіонального управління банку та не належить продавцю;

копією акту приймання-передачі від 16 листопада 2015 року (том 3 а. п. 247), відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_9 прийняв печатку з повним найменуванням ПАТ «ДПЗКУ» (ідентифікаційний код 37243279, номер печатки № 60);

копією довіреності № 958 від 29 грудня 2015 року, відповідно до якої ПАТ «ДПЗКУ» уповноважує ОСОБА_9 представляти інтереси Довірителя на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності, з усіма правами і обов`язками, передбаченими діючим законодавством України для Повіреного.

При цьому, Повірений від імені Довірителя має право підписувати договори купівлі зернових, олійних культур, інших сільськогосподарських культур в об`ємі не більш ніж 3000 т або вартістю 10000000,00 грн. за одну операцію, будь-які додатки до цих договорів (в тому числі, але не обмежуючись, специфікації, протоколи узгодження ціни, додатки про внесення змін чи розірвання договорів тощо), довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (типової форми N М-2), акти прийому-передачі зернових та олійних культур, інших сільськогосподарських культур, отримувати подвійні складські свідоцтва на зернові, олійні культури, інші сільськогосподарські культури, прості складські свідоцтва на зернові, олійні культури, інші сільськогосподарські культури, складські квитанції, отримувати картки аналізу, необхідні для отримання, зберігання та подальшого продажу зернових олійних культур, інших сільськогосподарських культур, листи-клопотання та довіреності на відвантаження сільськогосподарських культур, а також вчиняти інші дії від імені Довірителя, які пов`язані з виконанням даної довіреності, в тому числі (але не обмежуючись) подавати та отримувати необхідні заяви, листи, клопотання тощо. Довіреність чинна до тридцять першого грудня 2016 року, без права передоручення (том 4 а. п. 38);

актами № № 33, 34 та 35 від 18 лютого 2016 року (том 1 а. п. 219-221), відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_9 приймає у власність на зерновому складі в с. Гиряві Їсківці кукурудзу 3 класу у кількості 900, 2000 та 2100 т з показниками якості, вказаними в складських квитанціях від цієї ж дати;

договором купівлі продажу № 3012АП від 30 грудня 2015 року, відповідно до якого ТОВ «Медфармсервіс» придбало у ТОВ «Агро Перемога» 6706,293 т кукурудзи (том 1 а. п. 244-246, том 4 а. п. 114-116), що є свідченням її наявності у ТОВ «Медфармсервіс» на момент укладення договору купівлі-продажу 18 лютого 2016 року з ПАТ «ДПЗКУ»;

платіжними дорученнями № 2461, 2462 та 2464 від 22 лютого 2016 року, відповідно до яких ПАТ «ДПЗКУ» сплатило ТОВ «Медфармсервіс» за кукурудзу 3-го класу по договору № ПОЛ0207-С від 18 лютого 2016 року грошові кошти в сумах 8500008,00, 8925008,40 та 3825003,60 грн. відповідно, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 (том 1 а. п. 187-191);

листом директора ТОВ «Медфармсервіс» ОСОБА_10 від 23 лютого 2016 року на ім`я в. о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_21 про те, що при виконанні договору поставки № ПОЛ0207-С від 18 лютого 2016 року між ПАТ «ДПЗКУ» та ТОВ «Медфармсервіс» на поставку кукурудзи 3-го класу в кількості 5000,00 т було виявлено факт шахрайських дій третьої сторони, а саме: згідно отриманих копій платіжних доручень № 2461, 2462, 2464 від 22 лютого 2016 року на загальну суму 21250020,00 грн. ПАТ «ДПЗКУ» були перераховані кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк», який незаконно відкритий від імені ТОВ «Медфармсервіс» у відділенні ПАТ «Полтава-Банк» в м. Запоріжжя, але дані розрахункові реквізити не відповідають заявленим, товариство не має ніякого відношення до відкриття і обслуговування цього рахунку у відділенні ПАТ «Полтава-Банк» м. Запоріжжя.

В зв`язку з вищезазначеним на запит ТОВ «Медфармсервіс», складські квитанції № 442 (АЦ №195288), 443 (АЦ №195289) та 444 (АЦ №195290) були погашені. Дії договору поставки № ПОЛ0207-С від 18 лютого 2016 року між ПАТ «ДПЗКУ» та ТОВ «Медфармсервіс» на поставку кукурудзи 3-го класу в кількості 5000 т припинено до повного з`ясування даних обставин (том 4 а. п. 118);

ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 1 квітня 2016 року, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито на реквізити ТОВ «Медфармсервіс» (код ЄДРПОУ 32027112) в ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489) та заборонено особам, у володінні яких перебуває зазначене майно, будь-яким чином відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним (том 4 а. п. 144);

договором № 937-07-164 банківського рахунку від 12 лютого 2016 року, відповідно до якого ПАТ «Полтава-Банк» та ТОВ «Медфармсервіс» в особі заступника директора ОСОБА_16 відкрило клієнту, після надання ним всіх необхідних документів, поточний рахунок у гривні № НОМЕР_2 (том 4 а. п. 157-194);

актом службового розслідування за фактом шахрайського заволодіння невстановленими особами коштами ПАТ «ДПЗКУ» під час виконання договору на закупівлю зерна кукурудзи у ТОВ «Медфармсервіс» у кількості 5000 т (том 4 а. п. 217-226), відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_9 , будучи службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих повноважень, пов`язаних з організацією та забезпеченням функціонування закупівельних процесів відділу закупівель, на етапі первинного відбору зернового складу не виконав вимоги щодо ретельного аналізу його ділової репутації та проведення особистих переговорів з потенційними постачальниками (переговорів в телефонному режимі), чим порушив вимоги абзацу 5 пункту 11 та пункту 12 Порядку.

В порушення вимог п. 2.2 посадової Інструкції щодо безпосереднього здійснення операцій по придбанню сільськогосподарської продукції ОСОБА_9 надано усну вказівку менеджеру з адміністративної діяльності Регіонального відділу ОСОБА_11 на отримання та оформлення фінансово-господарських документів з ТОВ «Медфармсервіс», чим безпідставно делеговано повноваження останній щодо укладення шляхом затвердження факсимільним підписом та печаткою Договору та додаткових угод до нього, а також можливості для укладання вказаних угод через пересилання копій файлів електронною поштою.

Ним також порушено вимоги п. 12 Порядку щодо візуального огляду сільськогосподарської продукції на зерновому складі, не дотримано вимоги цього ж пункту щодо отримання у ВТЛ зернового складу картки аналізу зерна форми № 47 на всю партію товару, що пропонується до постачання, не звірено якість, вказану в картці аналізу і складському документі із записами у журналі зернового складу про якість сільськогосподарської продукції по кожній складській ємності.

За його вказівкою менеджером з адміністративної діяльності ОСОБА_11 проведено формування заявок на оплату без наявності оригіналів документів, чим порушено вимоги п. 2.1 посадової Інструкції щодо коректного і вчасного формування регламентів документів, внесення до системи 1С інформації про постачання СГП та всіх первинних документів щодо постачання товару для проведення оплати.

Крім того, ним порушено вимоги п. 2.5 Інструкції, відповідно до якого на нього покладено обов`язок по контролю за наявністю усіх первинних документів щодо постачання СГП, а також п. 13.1 Порядку, яким передбачено його обов`язок на отримання оригіналів складського документу, трьохстороннього акту приймання-передачі товару та картки аналізу зерна.

Відсутність оригіналів указаних документів надало можливість для подальшого формування за їх відсутності заявки на витрату коштів, що у подальшому спричинило настання тяжких наслідків у вигляді заподіяння Товариству матеріальних збитків в особливо великому розмірі.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 367 КК України, так як він, являючись службовою особою, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом держави інтересам, вчинив службову недбалість.

При оцінці дій обвинуваченого суд враховує наступне.

За диспозицією ст. 367 КК України відповідальність настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені у зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом (ч. 3 ст.18 КК України).

Обумовленість діяння службовим становищем суб`єкта та вчинення його всупереч інтересам служби є обов`язковою ознакою, що характеризує об`єктивну сторону злочину, вчинюваного у сфері службової діяльності, в тому числі і злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Тобто, для кваліфікації діяння за ч.2 ст. 367 КК України необхідно встановити, що воно вчинене службовою особою при виконанні владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків. Дія чи бездіяльність службової особи повинні бути обумовлені її службовим становищем.

З об`єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох обов`язкових ознак у їх сукупності: 1) діяння (дія або бездіяльність) у вигляді невиконання або неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків; 2) наслідки у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинним зв`язком між вказаними діяннями та шкідливими наслідками.

При цьому слід враховувати, що для наявності об`єктивної сторони недбалості необхідно встановити: 1) нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; 2) коло службових обов`язків, покладених на неї цим актом у встановленому законом порядку; 3) які конкретні обов`язки й у якому порядку вона повинна була виконати у даній обстановці; 4) чи мала вона можливість виконати ці обов`язки у даній конкретній обстановці; 5) у чому саме виявилися допущення нею порушення службових обов`язків; 6) які наслідки спричинили ці порушення; 7) чи знаходилися вони у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Невиконання службових обов`язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі.

Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби.

Відповідальність за ст. 367 КК настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені у зазначеній статті - наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, іншими словами, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов`язків здійснюється за допомогою відповідних об`єктивних та суб`єктивних факторів.

До об`єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб`єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).

При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.

Склад службової недбалості передбачає заподіяння істотної шкоди.

Для кваліфікації діяння за ст. 367 КК слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Діяння, яке полягало у невиконанні чи неналежному виконанні професійних функцій, навіть якщо воно призвело до істотної шкоди, не може розцінюватись як службова недбалість.

Наявність в діяннях службової особи об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України можлива лише за умови існування прямого причинного зв`язку між діянням і його наслідками.

Службова недбалість це єдиний службовий злочин, який вчинюється з необережності.

Отже, з суб`єктивної сторони цей злочин характеризується тільки необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотної шкоди, але легковажно розраховує на їх відвернення) або злочинної службової недбалості (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотної шкоди, хоча повинна була і могла це передбачити). Якщо буде встановлено, що за обставинами справи службова особа не повинна була або не могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків, суб`єктивна сторона складу службової недбалості відсутня.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 при укладенні договору купівлі-продажу зерна від імені ПАТ «ДПКЗУ» з ТОВ «Медфармсервіс» діяв всупереч вимог пунктів 11, 12 та 13.1 «Порядку здійснення закупівель сільськогосподарської продукції в Україні по споту в ПАТ «ДПЗКУ», якими передбачено його обов`язок ретельного аналізу ділової репутації та проведення особистих переговорів з потенційними постачальниками, візуального огляду сільськогосподарської продукції на зерновому складі, отримання оригіналів складських документів, трьохстороннього акту приймання-передачі товару та картки аналізу зерна, здійснення виїзду за місцем зберігання товару, проведення особистої зустрічі з уповноваженими особами ТОВ «Медфармсервіс» та ТОВ «Агро Перемога» (зерновий склад), скріплення вказаного акту оригіналом печатки та власним підписом, отримання на зерновому складі контрагента складських документів на продукцію, передача його на зберігання до регіонального відділу та вимог п. п. 2.2 і 2.5 Посадової інструкції начальника відділу закупівель регіонального управління департаменту закупівель і логістики ПАТ «ДПЗКУ», якими встановлено, що начальник регіонального управління безпосередньо здійснює операції по придбанню сільськогосподарської продукції та послуг для потреб ПАТ «ДПЗКУ» у відповідності до бізнес-процесів, контролює наявність всіх первинних документів щодо постачання СГП, не має права делегувати свої повноваження щодо оформлення договору іншим особам, підписувати угоди шляхом проставлення на ньому відтиску підпису за допомогою факсимільного кліше та до того ж уповноважуючи при цьому підлеглих осіб, передавати будь-кому печатку ПАТ «ДПЗКУ», що ним було допущено та внаслідок чого весь процес укладання угод відбувався шляхом пересилання їх сканкопій електронною поштою між ПАТ «ДПЗКУ» та ТОВ «Медфармсервіс». Це дало змогу стороннім особам не тільки контролювати хід укладення угоди, а й втрутитись в його процес шляхом внесення змін до документів вже підписаних обвинуваченим та спрямувати пересилання коштів не за призначенням, тобто можливості їх викрадення та заподіяння значної шкоди державному підприємству від імені і за дорученням якого він діяв, а отже спричинити тяжкі наслідки, настання яких перебуває у прямому причинному зв`язку з неналежним виконанням ним своїх службових обов`язків.

Аналіз дій обвинуваченого під час вчинення злочину і доказів, які це підтверджують, з безперечністю свідчать про те, що він вчинив службову недбалість, оскільки як по суті, так і фактично при укладенні угоди не виконав покладені на нього обов`язки, делегувавши при цьому свої повноваження як посадової особи, іншій особі, яка перебувала у нього в підлеглості, передавши їй печатку підприємства та надавши можливість посвідчувати документи шляхом проставлення на них відтисків його підпису з допомогою факсимільного кліше, яке ним також було передано третій особі.

Аналізуючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд враховує їх повну суперечність з іншими доказами, алогічність та очевидну надуманість мотивів, які він наводить, заперечуючи свою причетність до вчиненого, явну демонстративність поведінки не сприйняття об`єктивних фактів, які з безперечністю свідчать про його причетність до скоєння інкримінованого йому діяння, а тому розцінює їх як спосіб захисту від обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене.

Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого про те, що за час його роботи в займаній посаді в ПАТ «ДПКЗУ» в усіх випадках, як він про це стверджує, укладання угод відбувалося аналогічним чином і це не вважалось порушенням.

Розцінюючи це твердження як надумане, суд виходить з положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, не оцінюючи при цьому законності чи протиправності поступків і вчинків як обвинуваченого, так і інших осіб, які не були предметом дослідження по матеріалах кримінального провадження і факт яких не встановлений вироком суду, який набрав законної сили.

Суд також не приймає до уваги і його твердження про те, що контрагент ТОВ «Медфармсервіс», з яким він укладав угоду, до цього йому не був відомий і рекомендація укласти з ним угоду надійшла безпосередньо від ПАТ «ДПКЗУ». Оцінюючи його як позбавлене процесуального змісту, суд зазначає, що обвинувачений у даному випадку діяв як особа, яка є працівником ПАТ «ДПКЗУ» і виконувала обов`язки, покладені на неї Посадовою інструкцією, Довіреністю № 958 та іншими нормативними актами, якими він і зобов`язаний був керуватись та вимог яких повинен був дотримуватись, чого він не зробив.

Отже, виходячи з наведеного, суд вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а докази, які це підтверджують, такими, що отримані у передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку, а тому належними та допустимими, якими він їх, керуючись статтями 84-86, 91-94 КПК України і визнає та приймає до уваги.

Обставинами, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_9 вперше вчинив злочин та притягується до кримінальної відповідальності, характеристику його особи, тяжкість і шкідливість для потерпілого наслідків, які наступили внаслідок вчинення злочину, тривалість дії цих наслідків, розмір матеріальних збитків, поведінку обвинуваченого як до, так і під час та після скоєння злочину, яку суд розцінює як не тільки неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, як особи, що перебуває на державній службі, а й зухвале нехтування виконання ним вимог Законів України та бездушне ставлення до цільового та раціонального витрачання коштів громадян України, які є платниками податків та завдяки зусиллям і праці яких формується бюджет країни, суд враховує також і те, що обвинувачений не визнав своєї вини у вчиненні злочину, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Оскільки обвинувачений засуджується до позбавлення волі, яке має відбувати реально, то суд з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню вважає за необхідне обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на три роки зі сплатою штрафу чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 4 травня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому термін його попереднього ув`язнення по цій справі у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 4 травня 2017 року до набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили з метою виконання вироку та запобігання ризикам, зазначеним в статті 177 КПК України, обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Речові докази, а саме грошові кошти в сумі 21250020,00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489), на які накладено арешт (том 1 а. п. 160-161), - повернути ПАТ «ДПЗКУ».

Арешт, накладений на грошові кошти в сумі 21250020,00 грн. відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 квітня 2016 року у справі № 757/15163/16-к, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489), - зняти.

Зобов`язати службових осіб ПАТ «Полтава-Банк» (МФО 331489) перерахувати з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок ПАТ «ДПЗКУ» № НОМЕР_4 , відкритий у АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) грошові кошти у сумі 21250020,00 грн.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1