"03" травня 2017 р.
Справа № 642/268/17
Провадження № 2/642/566/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участі секретаря Радько В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю Будинок Тканин про стягнення заборгованості за договором позики, -
встановив:
До суду звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики. До початку розгляду справи по суті представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову. Так, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю Будинок Тканин - поручитель за договором поруки несе відповідальність за всіма зобов'язаннями боржника - ОСОБА_2, який прострочив виконання договору позики. Через це ТОВ «Будинок Тканин» має обов'язок повернути ОСОБА_3 суму основного боргу - 222 164 163,20 грн. та пеню - 53 319 399,16 грн. Всього за позовними вимогами позивач просить суд стягнути з відповідача 275 483 562,36 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений та надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнав в повному об'ємі та не заперечував проти їх задоволення.
Суд, провівши у сукупності дослідження матеріалів справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11.09.2007 року був укладений договір позики, а також додаткова угода № 1 від 11.09.2007 року. Згідно із даним договором і додатковою угодою позивач - позикодавець передав в момент підписання договору та додаткової угоди № 1, а ОСОБА_2 - позичальник прийняв грошові кошти в загальній сумі 8 212 000,00 доларів США.
Також між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Будинок Тканин 11.09.2007 року був укладений договір поруки та додаткова угода № 1 до даного договору. Відповідно до Договору поруки від 11.09.2007 року відповідач - ТОВ Будинок Тканин , є поручителем щодо основного договору.
Основним договором є договір позики укладений тією ж датою - 11.09.2007 року між позивачем - ОСОБА_1 (позикодавцем) та боржником - ОСОБА_2
За договором поруки поручитель - ТОВ «Будинок Тканин» поручається перед кредитором - ОСОБА_1, за виконання обов'язку ОСОБА_2 щодо повернення позики, а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки за договором позики від 11.09.2007 року. Згідно із додатковою угодою № 1 до договору поруки від 11.09.2007 року основним договором є не тільки договір позики від 11.09.2007 року, а і додаткова угода № 1 до цього договору позики.
Відповідно до п 2.2. основного договору, строк повернення позики був визначений сторонами до 11.09.2016 року. Станом на 11.09.2016 року та на час розгляду справи судом боржник не виконав своє зобов'язання. Позивач виходячи із загальної суми позики - 8 212 000,00 доларів США, визначив її гривневий еквівалент за офіційним курсом Національного банку України станом на 24.03.2017 року (100 доларів США = 2705,36 гривень) в розмірі 222 164 163,20 грн. Саме цю суму позивачем визначено як основний борг поручителя відповідача за договором позики, що підлягає стягненню.
Відповідно до п 3.1. договору поруки, відповідач зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати обов'язок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в 3 денний строк.
Позивачем надано докази пред'явлення вказаної письмової вимоги, яка не була виконана в 3 денний термін і борг не був сплачений самостійно та добровільно боржником.
Починаючи з 01.03.2017 року позивачем нараховане суму боргу з урахуванням встановленої п. 6 договору позики пені в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення боргу.
За позовними вимогами, станом на 25.03.2017 року позивач розрахував суму, що підлягає стягненню: 222 164 163,20 грн. - основний борг Відповідача як поручителя за договором позики; кількість днів для нарахування пені з 01.03.2017 року до 24.03.2017 року включно - 24 днів, відповідно розмір пені - 53 319 399,16 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 275 483 562,36 грн.
За наявними матеріалами справи боржник за договором позики - ОСОБА_2 визнав в повному обсязі всю нараховану заборгованість та підписав акт звірки від 25.03.2017 року, за яким загальна сума грошових зобов'язань боржника і, відповідно Відповідача - ТОВ «Будинок Тканин» становить 275 483 562,36 грн. Також наявний у справі акт звірки, підписаний між позивачем і відповідачем, згідно із яким ТОВ «Будинок Тканин» погоджується із загальною сумою заборгованості 275 483 562,36 грн.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до Постанови ВСУ від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості,такого самого роду та такої самої якості,що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із положеннями ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Пунктами 2, 3 ст. 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи що боржник зобов'язання за договором позики у встановлений строк не виконав, суд приходить до висновку, що з відповідача, як із солідарного боржника повинно бути стягнуто суму боргу за договором позики разом з нарахованою пенею.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі сплаченого судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 11, 57-60, 88, 169, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України; ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1046, 1049 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будинок Тканин про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будинок Тканин (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 23, код ЄДРПОУ 01564978) на користь ОСОБА_1 (м. Харків, вул. Наріманова, б. 10, кв. 18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 222 164 163,20 грн. - сума основного боргу, 53 319 399,16 грн. - пеня за прострочення зобов'язання, всього стягнути - 275 483 562,36 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будинок Тканин (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 23, код ЄДРПОУ 01564978) на користь ОСОБА_1 (м. Харків, вул. Наріманова, б. 10, кв. 18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 6 890,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами які були відсутні при його оголошенні в той же самий строк з часу його отримання.
Головуючий:
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2017 |
Оприлюднено | 11.05.2017 |
Номер документу | 66347939 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Леванчук Андрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні