Постанова

від 16.02.2017 по справі 810/3744/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м.Київ 810/3744/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком Бетон" про стягнення податкового боргу.

Суть спору: Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком Бетон" про стягнення податкового боргу у сумі 118 979,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у позивача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 118979,80 грн., яку позивач просить стягнути у примусовому порядку.

14.02.2017 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів по справі б/н від 14.02.2017 (вх.№2071/17 від 14.02.2017), до якого додано документи по справі, які були прийняті судом.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за землю.

Так, зокрема, відповідач повідомив, що ним вже було сплачено заборгованість з орендної плати за землю у сумі 147417,90 грн. відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2016 у справі №810/1098/16.

Присутній у судовому засіданні 16.02.2017 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" заборгованість у сумі 102000,46 грн.

Заява позивача про зміну позовних вимог була прийнята судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання. У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був проінформований належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також присутній у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду справи у поярку письмового провадження.

Вказане клопотання представника позивача було задоволено судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання. У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2016 відповідачем було подано до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з плати за землю (орендної плати) за 2016 рік, в якій самостійно визначено загальну суму орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2016 рік у розмірі 213238,20 грн. та суму щомісячних платежів - 17769,85 грн.

Крім того, відповідачем було продано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік від 12.07.2016, в якій самостійно визначено загальну суму орендної плати за 2016 рік у розмірі 85409,92 грн. та суму щомісячних платежів - 17769,85 грн. з січня по квітень, 14330,52 грн. - за травень 2016 року. При цьому, нараховано до зменшення податкове зобов'язання у сумі 127828,28 грн., у тому числі: за травень 2016 року - 3439,33 грн., з червня по грудень 2016 року - у сумі 17769,85 грн. щомісяця.

Подання зазначеної уточнюючої декларації було обумовлено прийняттям Господарським судом Київської області рішення від 25.05.2016 у справі №911/1098/16, яким, серед іншого, було розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Бориспільською міською радою Київської області та ТОВ "Альтком-Бетон", та зобов'язано ТОВ "Альтком-Бетон" повернути Бориспільській міській раді Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:04:027:0001, площею 4,9 га.

У зв'язку з цим позивачем зменшено податкове зобов'язання з плати за землю за 6 днів травня 2016 року (з 26.05.2016 по 31.05.2016) на 3439,33 грн. (17769,85 грн. : 31 дн. х 6 дн.) та за період з червня по грудень 2016 року.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області посилається на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені строки податкове зобов'язання з плати за землю за липень 2016 року (термін сплати до 30.08.2016), серпень 2016 року (термін сплати до 30.09.2016), вересень 2016 року (термін сплати до 30.10.2016), жовтень 2016 року (термін сплати до 30.11.2016), листопад 2016 року (термін сплати до 30.12.2016) на загальну суму 88849,25 грн., а також пеня в розмірі 13639,30 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з п.269.1 ст.269 Розділу XIII Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) платниками земельного податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п.п.285.1, 285.2 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкове зобов'язання з орендної плати декларується платниками податків самостійно у відповідній податковій звітності, вважається узгодженим та підлягає сплаті у задекларованих розмірах протягом встановленого Податковим кодексом України строку (впродовж 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця).

При цьому, своєчасно несплачене податкове зобов'язання перетворюється на податковий борг, право на стягнення якого у судовому порядку належить контролюючим органам.

Так, відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків податкового боргу виникає лише у разі наявності такого податкового боргу, тобто несплаченого у встановлені строки узгодженого податкового зобов'язання.

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що податкове зобов'язання ТОВ "Альтком-Бетон" з орендної плати за період з липня по листопад 2016 року не є узгодженим , оскільки не було визначено ані самостійно платником податків, ані контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, після отримання контролюючим органом уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2016 рік від 12.07.2016 позивач, у разі незгоди із задекларованими відповідачем показниками, мав провести перевірку та визначити належну до сплати суму податкового зобов'язання шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідні дії контролюючим органом вчинені не були, що свідчить про те, що заявлені до відшкодування у судовому порядку суми податкового зобов'язання за період з липня по листопад 2016 року є неузгодженими, та, відповідно, не є податковим боргом.

За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення податкового боргу в розмірі 88849,25 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 13639,30 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 129.3 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до п.129.4 ст.129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування пені здійснено позивачем за несвоєчасну сплату як самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання, так і визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Так, 02.10.2015 Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку правил сплати (перерахування) Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" податків, за результатами якої складено акт №299/10-04-15-30/33488613 від 02.10.2015.

У вказаному акті перевірки зазначено про те, що Товариством з обмеженою відповідальність "Альтком-Бетон" порушено вимоги ст.287 Податкового кодексу України у зв'язку з недотриманням відповідачем строків сплати орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік.

На підставі вказаного акта перевірки Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0014291520 від 22.10.2015, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 20408,61 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано представником відповідача 27.10.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення, оскаржено не було, а тому визначене ним грошове зобов'язання є узгодженим.

Пеня за несвоєчасну сплату відповідачем грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0014291520 від 22.10.2015 нарахована за період з 09.11.2015 по 22.08.2016 та дорівнює 2579,05 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області нарахована, зокрема, пеня в розмір 353,56 грн. за період з 29.10.2016 по 29.12.2016, тобто за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за червень 2016 року, у той час як грошове зобов'язання за цей звітний період не є узгодженим, оскільки не було ані самостійно задекларовано платником податків, ані визначено контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, про що було вказано вище.

Таким чином, правові підстави для стягнення пені в сумі 353,56 грн. відсутні.

Враховуючи відсутність у відповідача заперечень щодо правомірності нарахування пені в іншій частині, та приймаючи до уваги її нарахування в автоматичному режимі, суд вважає, що розмір належної до відшкодування пені дорівнює 12797,65 грн. (13151,21 грн. - 353,56 грн.).

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що заборгованість зі сплати орендної плати була сплачена ним в рамках виконання рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2016 у справі №810/1098/16, з огляду на наступне.

Так, заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури звернувся в інтересах Бориспільської міської ради Київської області до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати.

Зі змісту позовної заяви, листа Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області "Про надання інформації" №373/9/10-04-23-36-14 від 25.02.2016 та облікової карти відповідача з орендної плати з юридичних осіб, копії яких долучені до матеріалів справи, вбачається, що заборгованість, яка була предметом розгляду у цій справі, виникла за період з 30.04.2015 до 25.02.2016 та становила 147 417,90 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" було здійснено сплату заборгованості з орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік у сумі 147417,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №477 від 19.08.2016.

Таким чином, періоди утворення заборгованості у справі, що розглядається та у господарській справі №810/1098/16 є різними.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Бориспільською ОДПІ Київської області Державної податкової служби України було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №31-23 від 17.01.2015, відповідно до якої сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" становить 79293,83 грн.

Податкова вимога була отримана відповідачем 27.01.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 12797,65 грн., що є пенею за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань.

Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача, дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, а також ненадання відповідачем доказів сплати заборгованості, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача в частині стягнення з ТОВ "Альтком-Бетон" податкового боргу у сумі 12797,65 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з рахунків в банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком-Бетон" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 79, ідентифікаційний код 33488613) в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 12797 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 65 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дудін С.О.