Постанова

від 24.04.2017 по справі 824/59/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/59/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Мандрик І.А.

сторін:

представників позивача - Крушельницького І.А., Александрюка В.Я.

представників відповідача - Мазурок Ю.О., Гричук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Термекс

до Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Термекс (далі - позивач, ТОВ Термекс ) звернулося до суду із вказаним позовом з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001342200 від 12.01.2017 р. (прийняте на заміну податкового повідомлення - рішення №0000821402 від 10.10.2016 р.) в частині збільшення податкових зобов'язань в сумі 200789,00 грн., №0000811402 від 10.10.2016 р. в частині збільшення податкових зобов'язань в сумі 34477,63 грн. та штрафу 17238,81 грн., а також №0000831402 від 10.10.2016 р. про накладення штрафу у сумі 365400,00 грн. прийняті Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом з порушенням встановленого податковим законодавством порядку, без урахування наданих документів та дійсних обставин, а тому вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Позивач зокрема, посилався на те, що ряд тверджень щодо встановлених порушень про які зазначено в акті перевірки викладено не об'єктивно, не в повній мірі, без належних посилань на відповідні первинні або інші документи, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає вимоги необґрунтованими та просило суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, які прийняті за результатами проведеної перевірки, в ході якої встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та наполягали на відсутності підстав для задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термекс" (58003, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна, 246, код ЄДРПОУ 32652485) зареєстроване як юридична особа 08.10.2003 р. та взяте на облік як платник податків 30.10.2003 р.

На підставі направлень від 29.08.2016 р. №487, №488, №489, №490, №491, №491, №492, наказів від 18.08.2016 р. №293 Про проведення документальної планової перевірки та від 08.09.2016 р. №327 Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки , згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами відповідача було проведено документальну виїзну планову перевірку ТзОВ Термекс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р., за результатами якої 23.09.2016 р. складено акт перевірки №33/24-13-14-02/32652485 (Т.1 а.с. 17-64, 200-207).

За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, п. 5, п. 7, п. 9, п. 17, п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, в результаті чого встановлено заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування (рядок 04 Декларації) всього в сумі 1167133,0 грн., в тому числі за півріччя 2016 р. на 1167133,0 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 87674,00 грн., в тому числі за січень 2016 р. в сумі 7957,00 грн., за березень 2016 р. в сумі 79661,00 грн., за травень 2016 р. в сумі 56,00 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, п.п. б 176.2 п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України ТОВ Термекс не включено підприємством в повному обсязі виплачені суми доходів фізичним особам-підприємцям та фізичним особам при нарахуванні та виплаті доходів від надання рухомого та нерухомого майна в оренду в поданих податкових розрахунках сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 р. - II квартал 2016 р.;

- п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України - не надано звіт про виплачені доходи нерезидентам за І півріччя 2016 р., при наявності таких виплат ТзОВ Карго 911 , ПП ОСОБА_5 Республіки Білорусь в сумі 1100,0 дол. США та 1000,0 дол. США відповідно;

- п. 2.11, п. 2.12, п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320, а саме: порушення встановлених строків використання готівкових коштів та повернення невитраченого залишку готівки отриманих з каси підприємства на загальну суму 11990,11 грн.; видача готівкових коштів під звіт або на відрядження без повного звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми на загальну суму 5791,98 грн.; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів належно оформлених, згідно із законодавством України, платіжних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який був би підтвердним документом про витрачені кошти (підтверджував сплату покупцем готівкових коштів при проведенні розрахункової операції) на загальну суму 2084,79 грн.; порушення встановлених строків подання звіту про використання коштів та повернення невитрачених готівкових коштів одержаних з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу на загальну суму 4870,00 грн.;

- п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано звіт про контрольовані операції за 2015р. до 01.05.2016 р.

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення до акту (Т. 1 а.с. 72-74).

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки, 07.10.2016 р. відповідачем надано позивачу відповідь, в якій вказано, що наведені заперечення не спростовують порушення встановлені за результатами перевірки, а отже висновки акту перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (Т.1 а.с. 75-82).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 10.10.2016 р. відповідачем винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0000821402, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1167133,00 грн. (Т. 1 а.с. 14);

- № 0000811402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 131511, 00 грн., в тому числі 876740,00 грн. за основним платежем та 43837,00 грн. за штрафними санкціями (Т. 1 а.с. 15);

- № 0000831402, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365400,00 грн. (Т. 1 а.с. 16).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, 20.10.2016 р. позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (Т.1 а.с. 83-87).

Згідно рішення про результати розгляду скарги від 21.12.2016 р. №27565/6/99-99-11-01-01-25, Державною фіскальною службою України скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 10.10.2016 р. №0000821402 в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по операціях за період 2015 р., перше півріччя 2016 р., щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником по послугах оренди від фізичних осіб і не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 р., перше півріччя 2016 р. При цьому, залишено без змін указане рішення у іншій частині та податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 10.10.2016 р. №0000811402, №0000831402, а скаргу - частково задоволено (Т.1 а.с. 88-93).

За наслідками розгляду скарги позивача, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001342200 від 12.01.2017 р. (на заміну податкового повідомлення - рішення №0000821402 від 10.10.2017 р.), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1005991,00 грн. (Т. 1 а.с. 13).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 39.2 ст. 39 ПК України визначено поняття, порядок здійснення та умови контрольованих операцій.

Згідно з п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; операції з надання послуг; операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності; фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

В силу п. п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України визначено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 120.3 ст. 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

У відповідності до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), який позначається як форма №2. Актуальна форма цього звіту для великих підприємств затверджена Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за №336/22868 (далі - Положення бухгалтерського обліку).

Так, згідно пункту 3 розділу 1 "Загальні положення" Положення бухгалтерського обліку, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (пункт 8 розділу 2 "Склад та елементи фінансової звітності" Положення бухгалтерського обліку).

В силу п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Судом встановлено, що протягом періоду, який перевірявся відповідачем, позивач здійснював господарські операції (імпорт) з нерезидентом компанії Gallaway International FZC (Об'єднані Арабські Емірати) на загальну суму 21 579 938,53 грн.

Так, 01.10.2010 р. між ТОВ Термекс (комітент) та ТОВ Термекс Логістік (комісіонер) (код ЄДРПОУ 34554812) укладено договір комісії №1, відповідно до якого останньому доручено за винагороду від свого імені за рахунок та на користь позивача здійснювати операції з купівлі товару: електроводонагрівачів накопичувального та проточного типів, електроконвекторів, запчастин до них.

Згідно договору комісії, комісіонер зобов'язаний щомісячно надавати комітенту звіт про виконане доручення та документи, що підтверджують витрати, що виникали у комісіонера при придбанні товару для комітента.

На виконання договору комісії №1, ТОВ Термекс Логістік уклало від свого імені імпортний контракт №UAE/UKR-005 від 11.10.2010 р. з компанією Об'єднаних Арабських Еміратів Gallaway International FZC . Предметом даного контракту є продаж електричних водогнагрівачів марки GARANTEM, АТТ, THERMEX, запчастин та комплектуючих до них.

05.01.2011 р. до договору комісії №1 від 01.20.2010 р. внесено зміни, відповідно до яких комітент зобов'язаний оплачувати придбаний товар безпосередньо продавцеві товару (нерезиденту), оплачувати ПДВ самостійно, в т.ч. при ввезенні товару на митну територію України, або за угодою сторін доручати сплату ПДВ комісіонерові з наступною його компенсацією.

Згідно даних змін, ТОВ Термекс оплачувало придбаний товар безпосередньо продавцеві товару (нерезиденту) та обліковував розрахунки за товар з нерезидентом на рахунку 632 Розрахунки з іноземними постачальниками .

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи (вантажно-митними деклараціями), що за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. на виконання контракту №UAE/UKR-005 від 11.10.2010 р. надійшли від нерезидента товару (пристрої електричні водогрійні акумулювальні, побутові для водопостачання гарячою водою торгівельної марки THERMEX , торгівельної марки GARANTERM , виробники продукції: Ferroli Heating Equipment (China) Co. LTD, Shanghai D&D International Trading CO., LTD - код товару 8516108000 та запасні частини) на загальну суму 966694,29 дол. США або 21579 438,52 грн., з них: в період з 01.01.2015 р. по 30.04.2015 р. на суму 21579438,52 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Водночас, судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №1042-р затверджено перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, який діяв до 13.05.2015 р. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015р. №449-р затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п. п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України, який діяв до 15.09.2015 р. В свою чергу, з 16.09.2015 р. по 31.12.2015р. - діяло розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015р. №977-р, яким затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п. п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Так, фірма Gallaway International FZC зареєстрована в Об'єднаних Арабських Еміратах та в перевіряємий період входила (до 15.09.2015 р.) до переліку держав, затверджених вище вказаними розпорядженнями Кабінету Міністрів України, у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків пунктів нижчі, ніж в Україні.

В акті перевірки зафіксовано, загальний обсяг господарських операцій платника податків (позивача) з фірмою Gallaway International FZC , проведених у 2015 звітному році складає 21579438,52 грн., що перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), та визнаються контрольованими операціями в силу абз.3 п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Річний дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2015 звітний рік складає 50 870 446 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих додатків) за відповідний податковий (звітний) рік та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному в абз.2 п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Таким чином, вищезазначені господарські операції, здійснені ТОВ Термекс з фірмою Gallaway International FZC визнаються контрольованими згідно з підпунктами 39.2.1.2, 39.2.1.4, 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Однак, як встановлено перевіркою та підтверджено в ході судового розгляду справи, ТОВ „Термекс" не подано звіт про контрольовані операції за 2015 рік до ДФС України.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача щодо порушення позивачем п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, за що правомірно накладено штраф в сумі 365400,00 грн. (300х1218,00 грн.) на підставі п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та у порядку, визначеному п. 120.3 ст. 120 ПК України.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000831402 від 10.10.2016 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 365400,00 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Доводи представників позивача щодо відсутності обов'язку подання звіту про контрольовані операцїї за 2015 рік з контрагентом Gallaway International FZC (ОАЕ), у зв'язку із виключенням Об'єднаних Арабських Еміратів з переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні з 16.09.2015р., суд вважає необгрунтованими, так як на момент здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом в період з 01.01.15 р. по 15.09.15 р., з урахуванням вимог п.п.39.2.17 п.39.2 ст.39 ПК України, платник податків зобов'язаний був подати звіт про контрольовані операції, в якому зазначити інформацію щодо цих операцій згідно з Порядком складання звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністрества фінансії України від 18.01.2016 р. №8.

Крім того, судом встановлено, що за 2015 рік ТОВ Термекс отримало дохід від операційної курсової різниці в розмірі 1587013,35 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що по бухгалтерському обліку по субрахунку 714 Дохід від операційної курсової різниці суму у розмірі 1587013,35 грн. віднесено на витратний субрахунок 945 Витрати від операційної курсової різниці з від'ємним значенням: ДТ 945 КТ 714 (- 1587013,35 грн.).

При цьому, в силу вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 893/4186, на рахунку 71 "Інший операційний дохід" ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

За кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 71 "Інший операційний дохід" має субрахунки, серед яких, 714 "Дохід від операційної курсової різниці".

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Термекс на виконання вимог Інструкції, дохід від операційної курсової різниці в сумі 1 587013,35 грн. повинно було списати в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Проте, позивачем зазначені вимоги Інструкції не виконані, внаслідок чого занижено доходи від усіх видів діяльності та занижено інші операційні витрати на суму 1587013,35 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки на письмовий запит Головного управління ДФС у Чернівецькій області позивачем надано копії головної книги за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р., згідно якої дохід від операційної курсової різниці при здійсненні операцій з іноземною валютою за 2015 рік складає 1 587 013,35 грн., а саме:

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт314 Інші рахунки в банку в іноземній валюті в сумі 485195,4 грн. в т.ч. за січень 2015 р. 386 921,59 грн., за лютий 2015 р. 98273,81 грн.;

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт333 Грошові кошти в дорозі в національній валюті в сумі 113423,37 грн. в т.ч. за травень 2015 р. 66337,01 грн., за червень 2015 р. 24735,31 грн., за липень 2015 р. 984,77 грн., за вересень 2015 р. 7236,12 грн., за листопад 2015 р. 6820,04 грн., за грудень 2015 р. 7310,12 грн.;

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт334 Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті в сумі 625180,99 грн. в т.ч. за січень 2015 р. 12872,67 грн., за лютий 2015 р. 245392,57 грн., за березень 2015 р. 86624,61 грн., за квітень 2015 р. 4375,39 грн., за травень 2015 р. 10605,0 грн., за червень 2015 р. 31295,20 грн., за липень 2015 р. 15767,35 грн., за серпень 2015 р. 1894,56 грн., за вересень 2015 р. 47812,91 грн., за жовтень 2015 р. 71247,15 грн., за листопад 2015 р. 39960,35 грн., за грудень 2015 р. 57333,23 грн.

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт632 Розрахунки з іноземними постачальниками в сумі 363213,59 грн. в т. ч. за грудень 2015 р. 363213,59 грн.

За півріччя 2016 року ТОВ „Термекс" отримувало аналогічні доходи від операційної курсової різниці в розмірі 521174,65 грн. По бухгалтерському обліку операційні курсові різниці за півріччя 2016 року відображено записами:

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт314 Інші рахунки в банку в іноземній валюті на суму 232636,56 грн.;

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт333 Грошові кошти в дорозі в національній валюті на суму 21835,32 грн.;

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт334 Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті на суму 75632,6 грн.;

Дт714 Дохід від операційної курсової різниці Кт632 Розрахунки з іноземними постачальниками на суму 191070,17 грн.;

Дт791 Результати операційної діяльності Кт714 Дохід від операційної курсової різниці на суму 521174,65 грн.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ „Термекс" дохід від операційної курсової різниці при здійсненні операцій з іноземною валютою за півріччя 2016 року вірно відображено в бухгалтерському обліку, віднесено на фінансовий результат підприємства та відображено у складі доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначених за правилами бухгалтерського обліку.

Разом з тим, згідно п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 р. за № 515/4736, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Вище вказані порушення, допущені позивачем вплинули на правильність визначення річного доходу від будь-якої діяльності, що впливає на визначення господарських операцій, які згідно з п.п.39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України підпадають під визначення контрольованих.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 433 від 28.03.2013 р., дохід від операційних курсових різниць відображається у статті Інші операційні доходи (рядок 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті Інші доходи (рядок 2240 Звіту про фінансові результати).

Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

В податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) задекларовано у розмірі 49283433,00 грн. Фактично доходи підприємства за 2015 рік, з урахуванням зазначених порушень складають 50870446,00 грн.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що відповідач в ході перевірки дійшов правильного висновку щодо порушення ТОВ Термекс п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, в результаті чого занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих методів), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01 Декларації за 2015 р. в сумі 1587013,00 грн.).

Стосовно порушень податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток, зафіксованих в акті перевірки, на підставі висновків яких винесено податкові повідомлення - рішення №0001342200 від 12.01.2017 р. (прийняте на заміну податкового повідомлення - рішення №0000821402 від 10.10.2016 р.) в частині збільшення податкових зобов'язань в сумі 200789,00 грн. та №0000811402 від 10.10.2016 р. в частині збільшення податкових зобов'язань в сумі 34477,63 грн. та штрафу 17238,81 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п. 185,1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що протягом періоду, що був предметом перевірки ТОВ Термекс проводило вирахування з доходів, у зв'язку із поверненням товарів (водонагрівачів) від покупців в тому числі від кінцевих споживачів. В ході проведення перевірки, на підставі наданих для перевірки ТзОВ Термекс первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що протягом указаного періоду товариство проводило коригування обсягів постачання та податкових зобов'язань у зв'язку із поверненням товарів (водонагрівачів) в сторону зменшення, без підтверджуючих документів.

В бухгалтерському обліку дані господарські операції відображені записами по рахунках: Дт704 Кт719.

Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що протягом періоду з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р. покупцями та споживачами ТОВ Термекс здійснено повернення товарів всього на суму 3396381,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 566063,6 грн. (за 2015 рік 2774587,65 грн., в тому числі ПДВ 462 431,28 грн. та за півріччя 2016 року 621 794,17 грн., в т. ч. ПДВ 103632,36 грн.).

Для перевірки позивач не представлені документи, які б підтверджували фактичне повернення товарів від покупців та на підставі яких здійснено вирахування з доходу всього на суму 99358,00 грн. в т. ч. за 2015 р. 92645,00 грн. та за півріччя 2016 р. на 6713,00 грн.

По поверненню товарів ТОВ Термекс надано для перевірки наступні первинні документи: накладні на повернення товару від покупців, заявки, акти дефектації, акти зміни ціни, товарні чеки на продукцію ТОВ Термекс .

По поверненню товарів, що не підтверджено перевіркою ТОВ Термекс встановлено, що:

- по накладних, в яких покупцями зазначено Кінцевий споживач не надано жодного додаткового первинного документа, а саме: заявки, акти дефектації, товарні чеки на продукцію ТОВ Термекс ;

- не надано жодного підтверджуючого документа, а саме: накладні на повернення від покупців, заявки, акти дефектації, товарні чеки на продукцію ТОВ Термекс ;

- по юридичних особах: ТОВ ЖБОТО "Компаньйон", ТОВ "Епіцентр К", ПАТ "Нова Лінія" не надано видаткові накладні (повернення), якими підтверджувався факт повернення товару, із відображенням інформації щодо того, хто відвантажив, хто одержав повернений товар. Не надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт повернення товару на склади ТОВ Термекс .

З огляду на вказане, в ході перевірки повернення товарів по зазначених операціях встановити було неможливо, оскільки неможливо встановити факт придбання повернутого товару у ТОВ Термекс та фактичного повернення на склади товариства.

Перевіркою не підтверджені повернення товарів по накладних на повернення від кінцевого споживача та повернення товарів без підтверджуючих документів всього в сумі 119230,00 грн. в т. ч. ПДВ 19872,00 грн. (за січень 2015 р. на 10308,00 грн. в т. ч. ПДВ 1718,00 грн.; за березень 2015 р. на 5367,00 грн., в т. ч. ПДВ 895,00 грн.; за травень 2015 р. на 11056,00 грн., в т. ч. ПДВ 1843,00 грн.; за червень 2015 р. на 19561,00 грн., в т. ч. ПДВ 3260,00 грн.; за липень 2015 р. на 15492,00 грн., в т. ч. ПДВ 2582,00 грн.; за серпень 2015 р. на 3576,00 грн., в т. ч. ПДВ 596,00 грн., за жовтень 2015 р. на 9830,00 грн., в т. ч. ПДВ 1638,00 грн.; за листопад 2015 р. на 9589,00 грн., в т. ч. ПДВ 1598,00 грн., за грудень 2015 р. на 26395,00 грн., в т. ч. ПДВ 4399,00 грн.; за березень 2016 р. на 7722,00 грн. в т. ч. ПДВ 1287,00 грн. та за травень 2016 р. на 334,00 грн., в т. ч. ПДВ 56,00 грн.).

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком відповідачем про заниження позивачем доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих методів), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01 Декларації) всього на суму 99358,00 грн., в т.ч. за 2015 р. 92645,00 грн. та за півріччя 2016 р. на 6713,00 грн., внаслідок порушення вимог п. 44.1, п.44.2 ст. 44 ПК України, ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Стосовно завищення позивачем витрат на збут всього в сумі 262573,00 грн., в т.ч. за 2015 р. в сумі 189536,00 грн. та за півріччя 2016 р. в сумі 73037,00 грн., суд зазначає наступне.

На підставі наданих ТОВ Термекс документів встановлено, що протягом періоду з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р. товариство користувалося автомобілями орендованими у фізичних осіб (працівників підприємства) на підставі наступних договорів: № НАК076740 від 10.11.2014 р.; № ВРС785919 від 07.06.2012 р.; № ВРІ483661 від 27.05.2011 р.; № ВРТ102530 від 03.07.2012 р.; № ВРН526323 від 01.11.2011 р.; № ВТЕ381790 від 13.06.2013 р.; № НАА664589 від 27.06.2014 р.; № НАІ 723902 від 01.04.2016 р.; № НАІ416438 від 01.04.2016 р.; № НАІ227599 від 07.04.2016 р.; № НАІ227604 від 07.04.2016 р.

ТОВ Термекс обліковував розрахунки за отримані послуги оренди від фізичних осіб на рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами .

До складу витрат на збут віднесено орендну плату за користування автомобілями у розмірі за 2015 р. - 88105,00 грн. та за півріччя 2016 року - 73037,00 грн. (в т. ч. за І квартал 2016 р. - 9611,00 грн.). В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені записами по рахунках: Дт 93 Кт 685; Дт 685 Кт 311.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, для перевірки ТОВ Термекс не надано акти-виконаних робіт (наданих послуг) по вищезазначених послугах оренди автомобілів, а також інших первинних документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій.

З приводу викладеного суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 3 Закону №996-XIV передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до положень статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. №168/704 (далі - Положення), під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу пункту 2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, первинний документ має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно змісту листа Мінфіну України від 30.05.2016 р. № 31-11410-09-10/15182 про розгляд питання щодо первинних документів при виконанні договору оренди, зазначено, що правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати регулюються договором про оренду з урахуванням норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Проте для підтвердження господарської операції з надання й отримання послуг з оренди майна протягом звітного періоду договору про оренду недостатньо, тому необхідне складання окремого первинного документа.

Для здійснення орендних платежів, як правило, складається Акт виконаних робіт (послуг), який є підставою для розрахунків, порядок котрих визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря.

При цьому якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який є підтвердженням для розрахунків із надання послуг (оренди майна), то складається первинний документ, визначений таким договором.

Проте, в матеріалах адміністративної справи відсутні первинні документи, які б містили відомості про господарські операції з оренди автомобілів та підтверджували їх здійснення ТОВ Термекс .

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідачем вірно зроблено висновок про порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , в результаті чого товариством завищено витрати на збут в сумі 161142,00 грн., в т.ч. за 2015 р. в сумі 88105,00 грн. та за півріччя 2016 р. в сумі 73037,00 грн. (в т. ч. за І квартал 2016 р. - 9611,00 грн.).

Судовим розглядом також встановлено, що ТОВ Термекс орендувало у ТОВ Еффект (код ЄДРПОУ 22016013, м. Донецьк вул. Домобудівна, 10) офісне приміщення загальною площею 30 кв. м. за адресою: м. Донецьк, вул. Домобудівна, 10 на підставі договору оренди приміщень від 01.09.2009 р. Згідно листа ТОВ Термекс № 25-05/1 від 25.05.2015 р., договір оренди приміщень розірвано з 01.07.2015 р.. До складу витрат за 2015 рік віднесено суму у розмірі 62433,00 грн., та до складу податкового кредиту 12 486,00 грн.

ТОВ Термекс протягом 2015 року отримувало послуги перевезення від ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_5, м. Луганськ) перевезення водонагрівачів з м. Харкова до м. Луганська на суму 27489,40 грн.; ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_6, м. Новогродовка, Донецької області) перевезення з м. Донецьк до м. Красноармійськ на суму 10917,00 грн. До складу витрат по послугах перевезення включено 38 406,0 грн.

Послуги технічного обслуговування від ТОВ Восткомресурс (код ЄДРПОУ 35456410, м.Донецьк) на суму 710,0 грн. До складу витрат віднесено вартість послуг у розмірі 592,00 грн. та до складу податкового кредиту включено 118,00 грн.

TOB Термекс обліковувало фінансово-господарські операції з контрагентами на бухгалтерському рахунку № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

По вищезазначених операціях до складу витрат за 2015 рік віднесено 101431,00 грн. та до складу податкового кредиту 12604,00 грн. за відповідні податкові періоди 2015 року.

В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені записами по рахунках: Дт 93 Кт 631, Д-т 203 Кт 631, Д-т93 К-т 203, Дт 644 К-т 631.

В ході перевірки, на підставі наданих ТОВ Термекс первинних документів встановлено, що у товарно-транспортних накладних, отриманих від ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 за період з січня по червень 2015 р. не зазначено особи водіїв, в графі пункт навантаження зазначено тільки місто, без зазначення конкретної адреси, в графі пункт розвантаження також зазначено тільки місто, без зазначення конкретної адреси, не заповнені наступні графи: кількість місць , отримав водій-екпедитор , маса брутто , відпуск дозволив , усього відпущено на загальну суму . Не зазначено марки водонагрівачів, ціни за одиницю, загальної суми вантажу, натомість вказано водонагреватели та кількість шт.

Суд зазначає, що серед первинних документів обов'язковим є наявність товарно-транспортної накладної, яка підтверджує факт перевезення товару від постачальника до покупця та форма якої затверджена наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568.

Так, у відповідності до абзацу 27 пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні також визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно пункту 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 р. №983 Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2013 р. за № 2197/24729, затверджено нову форму товарно-транспортної накладної (форма №1-ТН).

Вирішуючи спір, суд звертає увагу на положення ч. 2 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У постанові від 14.03.2017 р. у справі №21-2239а16 Верховний Суд України дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Аналогічних висновків в даній категорії справ Верховний Суд України дійшов і у постановах від 22.11.2016 р. у справі №826/11397/14, від 19.04.2016 р. у справі №21-4985а15.

В результаті дослідження наданих позивачем товарно-транспортних накладних на перевезення водонагрівачів, суд приходить до висновку, що такі заповнені з порушенням наведених вище положень чинного законодавства.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що виявлені в ході перевірки порушення позивачем положень чинного податкового законодавства, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, підтверджені в ході судового розгляду.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час вирішення справи відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому позов не підлягає задоволенню.

При цьому, доводи представника позивача щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не вказують на наявність підстав для задоволення позову та спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 03.05.2017 р.