ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 квітня 2017 року № 826/19071/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Федорчука А.Б., розглянув у порядку письмового провадження об'єднану адміністративну справу за позовами товариства з обмеженою відповідальністю Трест Поліськсільбуд , товариства з обмеженою відповідальністю Рента Інвест , товариства з обмеженою відповідальністю Фільвертс Таун та товариства з обмеженою відповідальністю Майнд Лоджистікс до Міністерства юстиції України та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, третя особа: приватне акціонерне товариство Атек , про визнання протиправними та скасування рішень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшли позови:
- товариства з обмеженою відповідальністю Трест Поліськсільбуд (далі - ТОВ Трест Поліськсільбуд ) до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), третя особа: приватне акціонерне товариство Атек (далі - ПрАТ Атек ), про визнання протиправними та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) від 19.08.2016 року і наказу Мін'юсту від 19.08.2016 року №2533/5. Відповідною ухвалою судді Кузьменка В.А. відкрито провадження в адміністративній справі №826/18739/16, яку призначено до судового розгляду колегією суддів (далі - справа №826/18739/16) ;
- товариства з обмеженою відповідальністю Рента Інвест (далі - ТОВ Рента Інвест ) до Мін'юсту, третя особа: ПрАТ Атек , про визнання протиправними та скасування висновку Комісії від 05.09.2016 року і наказу Мін'юсту від 05.09.2016 року №2628/5. Відповідною ухвалою судді Аблова Є.В. відкрито провадження в адміністративній справі №826/18794/16, яку призначено до судового розгляду колегією суддів (далі - справа №826/18794/16) ;
- товариства з обмеженою відповідальністю Фільвертс Таун (далі - ТОВ Фільвертс Таун ) до Мін'юсту та Комісії, третя особа: ПрАТ Атек , про визнання протиправними та скасування висновку Комісії від 19.08.2016 року і наказу Мін'юсту від 19.08.2016 року №2533/5. Відповідною ухвалою судді Огурцова О.П. відкрито провадження в адміністративній справі №826/18795/16 (далі - справа №826/18795/16) ;
- товариства з обмеженою відповідальністю Майнд Лоджистікс (далі - ТОВ Майнд Лоджистікс ) до Мін'юсту про визнання протиправними та скасування висновку Комісії від 05.09.2016 року і наказу Мін'юсту від 05.09.2016 року №2628/5. Відповідною ухвалою судді Келеберди В.І. відкрито провадження в адміністративній справі №826/19071/16, яку призначено до судового розгляду колегією суддів, та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ Рента Інвест та ПрАТ Атек (далі - справа №826/19071/16).
Відповідною ухвалою суду адміністративні справи №826/18739/16, №826/18794/16, №826/18795/16 та №826/19071/16 об'єднано в одне провадження. Об'єднаній адміністративній справі за позовами ТОВ Трест Поліськсільбуд , ТОВ Рента Інвест , ТОВ Фільвертс Таун та ТОВ Майнд Лоджистікс (далі - позивачі) до Мін'юсту (далі - відповідач-1) та Комісії (далі - відповідач-2) , третя особа: ПрАТ Атек (також далі - третя особа) , про визнання протиправними та скасування висновків Комісії від 19.08.2016 року і від 05.09.2016 року, а також наказів Мін'юсту від 19.08.2016 року №2533/5 та від 05.09.2016 року №2628/5, присвоєно загальний №826/19071/16 (далі - справа).
Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивачів підтримала позови та просила задовольнити їх повністю з підстав, зазначених у них та наданих на їх обґрунтування доказах, а представник відповідача-1 заперечувала проти позовів та разом із представником третьої особи просила відмовити у їх задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позовів, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування. Представники відповідача-1 та третьої особи зазначили, що відсутні підстави для задоволення позовів, оскільки відсутній факт порушення відповідачами норм законодавства, якими регламентовано порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Представник відповідача-2 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача-2 повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2 до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ПрАТ Атек до Мін'юсту подано скарги від 05.08.2016 року №1 та від 11.08.2016 року №74, за результатами розгляду яких, 05.09.2016 року та 19.08.2016 року відповідно Комісією складено оскаржувані висновки.
Так, зі змісту висновку Комісії від 05.09.2016 року вбачається, що 06.08.2016 року, отримавши інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), скаржнику, яким є ПрАТ Атек , стало відомо про подвійні розділи, відкриті на наступні об'єкти нерухомого майна:
- майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20;
- нежитлова будівля (літера Л), розташована за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20;
- нежитлова будівля (літера К), розташована за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20.
Вважаючи, що реєстрація права власності на перелічені об'єкти проведена на підставі неналежних документів, із порушенням законодавства у сфері державної реєстрації, скаржник просив скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015 року №21656257, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Мін'юсту Ніловою А.О.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2016 року №19652546, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2015 року №19648283, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С.
За результатами розгляду скарги ПрАТ Атек від 05.08.2016 року Комісія зробила висновок щодо необхідності скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2016 року №19652546 та від 26.02.2015 року №19648283. У задоволені скарги в частині, що стосувалася рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015 року №21656257, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Мін'юсту Ніловою А.О., відмовлено.
Зі змісту висновку Комісії від 19.08.2016 року, у свою чергу, вбачається, що 10.08.2016 року, отримавши інформаційні довідки з Державного реєстру прав, скаржнику, яким є ПрАТ Атек , стало відомо про подвійні розділи, відкриті на наступні об'єкти нерухомого майна:
- майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 20;
- майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Новикова-Прибоя, 9.
Вважаючи, що реєстрація права власності на перелічені об'єкти проведена на підставі неналежних документів, із порушенням законодавства у сфері державної реєстрації, скаржник просив скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015 року №21656257, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Мін'юсту Ніловою А.О.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.05.2015 року №21305711, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Аврамченко С.С.
За результатами розгляду скарги ПрАТ Атек від 11.08.2016 року Комісія зробила висновок щодо необхідності скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015 року №21656257 та від 14.05.2015 року №21305711.
На підставі висновків Комісії Мін'юстом видано оскаржувані накази від 05.09.2016 року №2628/5 та від 19.08.2016 року №2533/5, якими наказано:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2016 року №19652546, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є.; внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав №8876134 та запису про розділ з реєстраційним №584664780000, які внесено в Державний реєстр прав на підставі вказаного рішення (п. 2 наказу від 05.09.2016 року №2628/5);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2015 року №19648283, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С.; внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав №8873943 та запису про розділ з реєстраційним №584521680000, які внесено в Державний реєстр прав на підставі вказаного рішення (п. 3 наказу від 05.09.2016 року №2628/5);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015 року №21656257, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Мін'юсту Ніловою А.О.; внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав №10022171 та запису про розділ з реєстраційним №657427880000, які внесено в Державний реєстр прав на підставі вказаного рішення (п. 2 наказу від 19.08.2016 року №2533/5);
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.05.2015 року №21305711, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Аврамченко С.С.; внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав №9663805 та запису про розділ з реєстраційним №636079480000, які внесено в Державний реєстр прав на підставі вказаного рішення (п. 3 наказу від 19.08.2016 року №2533/5).
Позивачі є власниками об'єктів нерухомості, щодо яких прийняті оспорювані ПрАТ Атек та скасовані Мін'юстом рішення. Їх звернення до суду із позовами про скасування зазначених вище висновків Комісії на наказів Мін'юсту обумовлено наявністю з боку відповідачів порушень норм законодавства, якими регламентовано порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Зокрема, скарги подано із порушенням строків, на що відповідачами уваги не звернено, натомість прийнято оскаржувані рішення. Позивачів не запрошено для прийняття участі у розгляді скарг ПрАТ Атек .
Стосовно тверджень ПрАТ Атек щодо недостовірності інформації про те, що позивачі є власниками об'єктів нерухомості, відносно яких прийняті оспорювані ПрАТ Атек та скасовані Мін'юстом рішення, суд зазначає наступне.
У межах даної справи позивачами оскаржуються висновки Комісії та накази Мін'юсту, якими скасовані відповідні рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості.
Зі змісту висновків Комісії вбачається, що у ході розгляду скарг надавалася оцінка діям державних реєстраторів, а саме щодо дотримання ними порядку проведення державної реєстрації. Питання добросовісності набуття суб'єктами права власності на певне нерухоме майно не була предметом оцінки Комісії.
Суд зазначає, що вирішення питання хто є власником того чи іншого нерухомого майна віднесено до цивільної юрисдикції. Зокрема, судом у порядку цивільного судочинства може бути встановлено законного власника майна. Комісія, у свою чергу, не підміняє собою суд, яким право власності може бути встановлено.
У порядку адміністративного судочинства, натомість, розглядаються та вирішуються публічно-правові спори, надається правова оцінка діянням та рішенням суб'єкта владних повноважень щодо їх вчинення та прийняття на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених законодавчо, на підставі чого приймається обґрунтоване судове рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) .
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Статтею 7 Закону передбачено, що розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснює Мін'юст (п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону).
Зокрема, Мін'юст розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону).
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 37 Закону).
На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128) , п. 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 року № 37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зареєстроване в Мін'юсті від 13.01.2016 року за №42/28172 (далі - Положення №37/5).
Відповідно до п. 2 розділу І, п.п. 1, 8 розділу ІІІ такого Положення, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова.
Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.
З метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідачів щодо оформлення та видачі оскаржуваних висновків і наказів, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарг.
Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку №1128, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у п. 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Відсутність обов'язкових відомостей у скарзі та документів, що долучаються до скарги, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.
Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.
Пунктами 5-7 Порядку №1128 визначено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:
1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);
2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;
3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
У разі коли розгляд скарги відповідно до Законів здійснюється іншим суб'єктом розгляду скарги, така скарга у строк не більше п'яти календарних днів з моменту її реєстрації пересилається суб'єктом розгляду скарги, яким отримано скаргу, за належністю відповідному суб'єкту розгляду скарги, про що повідомляється відповідному скаржнику.
Строк розгляду скарги у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, обраховується з дати її реєстрації належним суб'єктом розгляду скарги. При цьому вимога Законів щодо строків подання скарги вважається виконаною, якщо така скарга подана у відповідні строки до суб'єкта розгляду скарги, який пересилав її до належного суб'єкта розгляду скарги.
У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Тобто, як вбачається із зазначеної норми, Комісія перед початком розгляду скарги по суті повинна встановити чи подана скарга із дотриманням строків, встановлених для її подання. У разі якщо строк подання скарги порушено, - повинно бути прийнято мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону (у редакції, чинній на момент звернення ПрАТ Атек до Мін'юсту зі скаргами), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Отже, на час, коли ПрАТ Атек звернулося до Мін'юсту зі скаргами, а саме у серпні 2016 року, законодавством було визначено тридцятиденний строк на звернення, який відраховувався від дня прийняття рішення, що оскаржується, або від дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав.
Зважаючи на викладене суд зазначає, що як з'ясовано у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, до Мін'юсту зі скаргами на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015 року, 14.05.2015 року та 26.02.2015 року ПрАТ Атек звернулося 05.08.2016 року та 11.08.2016 року, тобто із пропущенням визначено законодавством строку. При цьому, як зазначено у висновках Комісії, скаржник посилався на те, що про оспорювані ним до Мін'юсту рішення йому стало відомо тільки 06.08.2016 ро та 10.08.2016 року.
Оцінивши викладене, суд вважає такі твердження ПрАТ Атек недостовірними, оскільки скарга №1 подана ним 05.08.2016 року, а посилається у ній товариство на те, що йому стало відомо про оспорювані у скарзі рішення тільки 06.08.2016 року, тобто на день пізніше, ніж подано скаргу. Крім того, у скарзі №74, поданої до Мін'юсту 11.08.2016 року, зазначено, що про наявність у Державному реєстрі прав подвійних розділів скаржнику стало відомо тільки 10.08.2016 року, хоча шляхом подання скарги №74 ПрАТ Атек оскаржується рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2015 року, яке також було предметом оскарження шляхом подання скарги від 05.08.2016 року №1.
До того ж, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону, інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Також суд приймає до уваги позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 16.11.2016 року №6-2469цс16, згідно з якою, порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який особа не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.
Особа повинна також довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого нормами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Суд припускає, що можливо ПраТ Атек допущено описку у скарзі №1, разом з тим, це не спростовує те, що вказане товариство, яке вважає себе власником певних об'єктів нерухомості, повинен бути обізнаний про стан своїх прав. До того ж, як встановлено судом на підставі інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ПрАТ Атек певний період часу є учасником судових тяжб, які стосуються його майнових прав.
Отже, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про порушення Комісією порядку розгляду скарг в частині встановлення факту дотримання скаржником строку подання скарг. ПрАТ Атек у ході розгляду справи не доведено суду того факту, що воно не могло дізнатися про порушення свого права раніше, ніж ним зазначено у скаргах до Мін'юсту.
Стосовно тверджень позивачів про не запрошення їх на засідання щодо розгляду скарг ПРАТ Атек , суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 9-11 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
У ході судового розгляду справи з'ясовано, що позивачів не було запрошено на розгляд скарг, як і не було надано їм копій скарг та доданих до них документів. Принаймні доказів зворотного відповідачами суду не надано. Зазначеною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, як вбачається з аналізу викладених вище норм, порушено права позивачів на подачу письмових пояснень по суті скарг, які, у разі їх подання, обов'язково повинні були бути прийняті Комісією до розгляду.
Отже, зважаючи на твердження позивачів про неповідомлення їх про розгляд скарг по суті та ненадання відповідачами у ході судового розгляду справи доказів, які б спростували такі твердження позивачів (зокрема телефонограм, оголошень, підтверджень надіслання повідомлення засобами електронного зв'язку), суд приходить до висновку про порушення Комісією порядку повідомлення позивачів, як заінтересованих осіб, про розгляд скарг по суті. Суд вважає, що не повідомлення позивачів про подання та розгляд скарг безпосередньо має вплив на їх права та інтереси, адже за результатами розгляду скарг зроблено висновок про необхідність скасування рішень, якими право власності на відповідні об'єкти нерухомого майна зареєстровано за позивачами. Внаслідок видання оскаржуваних наказів такі рішення є скасованими. Тобто, з викладеного прослідковується причинно-наслідковий зв'язок між поданням скарг та порушенням прав позивачів внаслідок скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Як вже зазначено вище, рішення Комісії оформляється висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії (п. 8 розділ ІІІ Положення №37/5).
В подальшому на підставі висновку Комісії суб'єктом розгляду скарг, яким є Мін'юст, приймається мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні у формі наказу.
Зокрема, згідно з п.п. 12-14 Порядку №1128, за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.
Висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:
1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;
2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Тобто, як вбачається з аналізу викладених норм, висновок Комісії є саме тим актом, на підставі якого Мін'юстом приймається рішення за результатами розгляду скарг. Висновок складається Комісією як спеціальним органом при Мін'юсті, який наділений повноваженнями щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Отже, за переконанням суду, сформованим також і на підставі дослідженої практики, висновок Комісії є першочерговим рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим за результатами розгляду скарги, у зв'язку із наявністю якого для певного суб'єкта настають наслідки. У даному випадку такими суб'єктами є позивачі, для яких такі наслідки виглядають як позбавлення права власності на об'єкти нерухомості.
Таким чином, підсумовуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що висновки Комісії, оформлені письмово, є такими, що складені із порушенням визначеного на законодавчому рівні порядку розгляду скарг, а тому можуть та мають бути визнані протиправними і скасовані у судовому порядку, що, у свою чергу, є підставою також і для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів Мін'юсту, які прийняті на підставі таких висновків Комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позови ТОВ Трест Поліськсільбуд , ТОВ Рента Інвест , ТОВ Фільвертс Таун та ТОВ Майнд Лоджистікс до Мін'юсту та Комісії, третя особа: ПрАТ Атек , про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позови задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.09.2016 року, складений за результатами розгляду скарги приватного акціонерного товариства Атек від 05.08.2016 року №1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.08.2016 року за №22963-0-33-16.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.09.2016 року №2628/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .
4. Визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.08.2016 року, складений за результатами розгляду скарги приватного акціонерного товариства Атек від 11.08.2016 року №74, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.08.2016 року за №23537-0-33-16.
5. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 19.08.2016 року №2533/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .
6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Трест Поліськсільбуд (код ЄДРПОУ 19415063) здійснений ним судом збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).
7. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рента Інвест (код ЄДРПОУ 39210821) здійснений ним судом збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).
8. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фільвертс Таун (код ЄДРПОУ 39589843) здійснений ним судом збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).
9. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Майнд Лоджистікс (код ЄДРПОУ 39238496) здійснений ним судом збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).
Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Суддя І.А. Качур
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2017 |
Оприлюднено | 11.05.2017 |
Номер документу | 66351712 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Келеберда В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні