Рішення

від 03.05.2017 по справі 904/2098/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.05.2017 Справа № 904/2098/17

За позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Центрукргеологія", м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Георесурс", смт. Широке Дніпропетровської області

про стягнення 345 077,63 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/01 від 03 січня 2017 року, юрисконсульт;

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Центрукргеологія" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 28.04.2017 №148/04, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Георесурс" заборгованість у розмірі 345 077,63 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 173 763,00грн.;

- 3 % річних у розмірі 2 614,00 грн.;

- пеня у розмірі 36 875,85 грн.;

- втрати від інфляції у розмірі 9 875,45 грн.;

- збитки внаслідок простою в розмірі 121 949,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на буріння свердловини № 269/11 від 11 вересня 2014 року в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у тому числі й по акту №7 від 25.10.2015. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання зобов'язань за договором буріння свердловини було проведено буріння трьох свердловин. В процесі виконання договору відповідач згідно п.4.2 договору, підписав акти здачі-прийомки виконаних робіт на суму 1 355 361,08 грн. за першу та другу свердловини. Буріння третьої свердловини розпочато 24.09.2015. Свердловина була пробурена позивачем на глибину 547,1 м та зупинена в роботі 19.05.2016 в зв'язку з відсутністю розрахунку відповідачем за вже виконані роботи. Починаючи з 19.05.2016 по теперішній час бурова знаходиться в режимі простою на місці буріння свердловини. Відповідачу були направлені акти звірки взаєморозрахунків, які він не повернув та не підписав.

На підставі пункту 7.2. договору на буріння свердловини № 269/11 від 11 вересня 2014 року позивачем нарахована пеня у сумі 36 875,85 грн. за період прострочки з 08.12.2015 по 08.06.2016.

Окрім пені позивачем, на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані три відсотки річних у сумі 2 614,00 грн. за період прострочки виконання зобов'язання з 08.12.2015 по 08.06.2016 та інфляційні втрати у сумі 9 875,45 грн. за період з грудня 2015 року по травень 2016 року включно.

Сума збитків спричинених відповідачем внаслідок простою складає 178 320,99грн., з яких: 84 146,81грн. витрати, пов'язані з утриманням персоналу по охороні свердловини, роботи по якій не закінчені та 37 802,52грн. - витрати на купівлю палива для заправки автомобіля, який здійснював доставку персоналу до об'єкту.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином (реєстри повідомлень про вручення поштових відправлень (ухвал суду) №4903807850185 та №4903808204554 містяться в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02 березня 2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2017.

У судовому засіданні 22.03.2017 розгляд справи був відкладений на 18.04.2017, з 18.04.2017 на 03.05.2017.

У судовому засіданні 03.05.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

11.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Георесурс" (замовник) та Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Центрукргеологія" (виконавець) було укладено договір №269/11 на буріння свердловини, відповідно до умов якого (п.1) замовник замовляє та оплачує, а виконавець виконує роботи по бурінню свердловин згідно Технічного завдання (додаток №2) виданого замовником, де обумовлені всі вимоги, які необхідно виконувати в процесі буріння свердловини.

Сторони при укладенні договору домовились, що всі роботи по геологічному супроводженню, починаючи з документації керну (п.1.3. договору), топографічне супроводження, винос свердловини на місцевості та завдання на буріння (п.1.4. договору), виконуються замовником.

Виконавець зобов'язаний виконати роботу, визначену цим договором, своїми засобами (матеріалами, обладнанням), якщо інше не встановлено домовленістю сторін в процесі виконання даного договору. Виконавець має право залучати підрядні підприємства на виконання деяких робіт по узгодженню замовника (п.2.1. договору).

Згідно п.2.1. договору замовник забезпечує для безперервного виконання бурових робіт передачу матеріалів для виконання виконавцем бурових робіт із розрахунку на один місяць роботи бурового станка:

- дизельне пальне - л по ціні -15,00грн/л (з ПДВ);

- бензин А92-л по ціні - 15,00грн/л (з ПДВ).

Вказану суму буде враховано при оплаті виконаних робіт в акті здачі - приймання робіт, з врахуванням зміни ціни на ГММ протягом проведення бурових робіт (Доповнення до договору №269/11 від 11.09.2014, а.с.8).

Згідно цих же Доповнень до договору (п.2), погодинна оплата роботи бурового станка обраховується згідно вартості ст/зміни (7 годин) та складає 2 973,45грн. До погодинної оплати роботи бурового станка відносяться такі роботи: підготовка та проведення каротажних та геофізичних робіт; цементація обсадних труб та ОЗЦ; відкачка (прокачка) свердловини; перевезення бурового станка та монтаж-демонтаж; перебазування бурового станка з бази підприємства на місце проведення бурових робіт (по розрахунку); простої з вини замовника

Згідно п.3.1. договору сторони прийшли до згоди про щомісячне підписання актів виконаних робіт, в яких буде фіксуватися загальний обсяг виконаних робіт по договору за календарний місяць. Відповідні акти підписуються не пізніше 10 числа наступного місяця за тим, щодо якого складається акт.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану відповідно до договору підряду, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них виконавцеві, із зазначенням про це в акті приймання-передачі виконаних робіт або окремому повідомленні, не підписуючи акт приймання-передачі виконаних робіт (п.3.2. договору).

Вартість та порядок проведення розрахунків за виконані роботи передбачено розділом 4 договору.

Так, відповідно до п.4.1. договору, вартість відображена у протоколі договірної ціни (Додаток №1 до договору №269/11 від 11.09.2014), який є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість робіт визначається як сума вартості робіт щомісячних актів виконаних робіт, підписаних сторонами.

Згідно Додатку №1 до договору (Протокол погодження договірної ціни на буріння розвідувальної свердловини на Харченківській ділянці Кременчуцької магнітної аномалії) вартість однієї пошуково-розвідувальної свердловини глибиною 743,3 п.м. з відбором керну складає 861 055,81грн. Цей протокол є основою для проведення взаєморозрахунків та платежів між замовником та виконавцем.

Акт приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків за фактично виконані обсяги робіт відповідно, вартість яких розраховано згідно протоколу договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору. Замовник зобов'язаний протягом 35 банківських днів після підписання акту виконаних робіт провести розрахунки на користь виконавця за виконану роботу (п.4.2. договору).

Технічним завданням на буріння трьох пошуково-розвідувальних свердловин, який є Додатком №2 до договору, визначена послідовність та методи рішення завдань. Також встановлено, що по завершенню буріння кожної свердловини виконується контрольний вимір глибини свердловини з послідуючим ліквідаційним тампонажем без підйому обсадних труб. Результати контрольних вимірів підписуються буровим майстром та дільничним геологом (п.1.9. Технічного завдання).

Результатом робіт буде вважатися виконання фізичних об'ємів робіт, виконання геологічного завдання та передані акти на закладання та закриття свердловин, бурові журнали (п.2.1. Технічного завдання).

Робота здається за підписом начальника ПТО дирекції бурових технологій ОСС ПАТ "ДМЗ" та заступником начальника бурової дільниці. Робота приймається за підписом головного геолога ТОВ "НВФ "ГеоРесурс". Строк проведення робіт - 2014 рік (п.п.2.1-2.4. Технічного завдання).

Договір набирає чинності від дня його підписання сторонами. Термін дії договору складає строк, необхідний для виконання обумовлених Технічним завданням робіт. Даний договір припиняється в разі завершення виконавцем робіт згідно з технічним завданням (п.9.1. договору).

Замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Георесурс", у жовтні-грудні 2014 року здійснена авансова оплата за буріння згідно договору №269/11 від 11.09.2014 на загальну суму 330 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.11-16):

№86 від 12.12.2014 на суму 50 000,00грн.,

№62 від 10.11.2014 на суму 20 000,00грн.,

№56 від 07.11.2014 на суму 100 000,00грн.,

№43 від 30.10.2014 на суму 50 000,00грн.,

№35 від 20.10.2014 на суму 50 000,00грн.,

№32 від 15.10.2014 на суму 60 000,00грн.

Позивачем було проведено буріння трьох свердловин. На виконання умов договору відповідач підписав акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 1 355 361,08грн. за першу та другу свердловини (а.с.17-22):

акт №1 від 28.11.2014 на суму 496 508,49грн.

акт №2 від 25.12.2014 на суму 161 020,38грн.,

акт №3 від 26.01.2015 на суму 1'64 959,01грн.,

акт №4 від 26.02.2015 на суму 196 931,4грн.,

акт №5 від 27.04.2015 на суму 145 960,92грн.,

акт №6 від 26.05.2015 на суму 189 980,88грн.

24 вересня 2015 року, як вбачається із бурового журналу №1, позивачем було розпочато буріння третьої свердловини, яка пробурена на глибину 547,1м (а.с.24-42).

25 жовтня 2015 року позивачем був складений та підписаний акт здачі-прийомки виконаних робіт №7 на суму 173 763,00грн., який направлено на адресу відповідача поштою (чек поштового відправлення №000029545 від 30.10.2015, а.с.125) та електронною поштою (скріншот сторінки міститься в матеріалах справи, а.с.126). Відповідач акт приймання-передачі виконаних робіт в установленому порядку не підписав та на адресу позивача не повернув, вартість зазначених в акті робіт не сплатив.

Обставини виконання робіт за цим актом та підписання акту підтверджується також податковою накладною та квитанцією реєстрації в єдиному реєстрі податкової (а.с.127-128).

У зв'язку з відсутністю розрахунку за виконані роботи позивачем були зупинені роботи з буріння третьої свердловини.

Листом від 28.09.2016 за вих. №14/0916 на адресу позивача відповідач повідомив про те, що поновлення робіт по бурінню розвідувальної свердловини на Харченківській ділянці Кременчуцької магнітної аномалії заплановано на жовтень 2016 року (а.с.129).

Проте, роботи по бурінню третьої свердловини так і не були поновлені, починаючи з 19.05.2016 по теперішній час бурова знаходиться в режимі простою на місці буріння свердловини.

Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Центрукргеологія" посилається на обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт по бурінню розвідувальної свердловини, просить стягнути вартість виконаних робіт за актом №7 від 25.10.2015 на суму 173 763,00грн., втрати від інфляції у сумі 9 875,45грн., 3% річних у сумі 2 614,00грн., пеню у сумі 36 875,85грн. та збитки, завдані вимушеним простоєм у сумі 121 949,33грн., що і є причиною спору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

За умовами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Згідно з п. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Згідно з приписами ст. ст. 525, 526 ЦК і ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору позивачем, згідно акту здачі-приймання виконаних робіт №7 від 25.10.2015, виконано робіт на суму 173 763,00грн.

Оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником протягом 35 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (п.4.2. договору). За змістом п.3.1. договору акти підписуються не пізніше 10 числа наступного місяця за тим, щодо якого складається акт. Акт №7 від 25.10.2015 був складений, підписаний позивачем та направлений на адресу відповідача, однак останнім не підписаний та не оплачений.

Таким чином, з урахуванням положень п.п.3.1., 4.2. договору, строк оплати виконаних робіт за Актом №7 від 25.10.2015 є таким, що настав 29.12.2015

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати за договором належним чином не виконав, чим порушив його умови і вимоги ст. 526 ЦК України, то господарський суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 173 763,00грн. за виконані за договором №269/11 від 11.09.2014 роботи по бурінню третьої свердловини.

Доказів оплати вартості виконаних робіт відповідач не надав, доводи позивача наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Отже, з урахуванням наведеного, прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт має місце починаючи з 30.12.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.2. договору визначено, що у випадку порушення замовником строків розрахунку за договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Враховуючи, що свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав та, здійснивши ретельний перерахунок пені, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 32 351, 45 грн. за період з 30.12.2015 по 08.06.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Врахувавши прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати та здійснивши перерахунок 3 % річних і інфляційних втрат, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрати від інфляції правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково: три відсотки річних 2 307,42грн. за період прострочки з 30.12.2015 по 08.06.2016, втрати від інфляції у сумі 8 964,37грн. за період з січня 2016 року по травень 2016 року включно.

Також позивачем заявлені до стягнення збитки у вигляді простою у сумі 121 949,33грн. за період з 19.05.2016 по 06.02.2017, до складу яких відносяться:

- витрати, пов'язані з виплатою 2/3 посадового окладу працівникам, які були задіяні в охороні бурового обладнання на місці буріння, у сумі 84 146,81грн.,

- витрати. пов'язані з придбанням палива для заправлення автомобілів, які здійснювали доставку працівників (чергуючого персоналу на буровій) у сумі 37 802,52грн.

В обґрунтування вимог про стягнення збитків позивач посилається на ті обставини, що у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, яка полягає у несвоєчасній оплаті вартості виконаних робіт, змушений був зупинити виконання робіт по бурінню свердловини. Відповідач не заперечував проти продовження виконання робіт, що підтверджується листом від 28.09.2016 №14/0916. Оскільки розвідувальне буріння проводилось під кутом, який був виставлений за допомогою спеціальних приладів і в процесі буріння контролювався, залишити свердловину до закінчення виконання робіт є неможливим.

Відповідно до пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено (стаття 224 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 року у справі №42/266-6/492).

Матеріалами справи підтверджується факт виплати працівникам (чергуючому персоналу) заробітної плати у розмірі 2/3 посадового окладу за період простою на буровій за заявлений позивачем період та витрати, пов'язані з придбанням пального для заправки автомобілів, які здійснювали доставку персоналу на бурову.

На підтвердження понесених збитків позивачем надано наказ №64-к від 09.04.2015 про встановлення посадових окладів керівникам, працівникам, фахівцям, службовцям та робітникам з 01 квітня 2015 року, табель обліку використання робочого часу, дорожні листи, звіти про виплату заробітної плати за період з 01.05.2015 по 28.02.2017, копія лінійних норм витрат паливно-мастильних матеріалів по підприємству, скріншот маршруту від позивача до місця буріння, видаткові накладні на отримання пального та платіжні доручення про сплату вартості придбаного пального.

За умовами п.2 Доповнення до договору №269/11 від 11.09.2014 до погодинної оплати роботи бурового станка відноситься також простой з вини замовника.

В даному випадку відповідач, як замовник, несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків за договором.

Протиправність поведінки відповідача полягає у протиправній бездіяльності, як замовника робіт (не зважаючи на прохання відповідача, висловлене у листі від 28.09.2016 за вих. №14/0916, в жовтні 2016 року роботи по бурінню розвідувальних свердловин так і не були поновлені), невиконанні умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

З огляду на викладене, є доведеною протиправна бездіяльність відповідача, розмір збитків, вина останнього в спричиненні збитків та причинний зв'язок між протиправними діями та спричиненими збитками.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 339 335,57грн., з яких: 173 763,00грн. заборгованість за виконані роботи за актом №7, 32 351, 45 грн. - пені, втрати від інфляції у сумі 8 964,37 грн., три відсотки річних у сумі 2 307,42грн. та збитки у розмірі 121 949,33грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15151,10грн. (сума позову 1 010 073,43грн.х1,5%).

Позивачем 03.05.2017 подана заява про зменшення розміру позовних вимог та заявлено до стягнення сума 345 077,63грн., за розгляд цієї вимоги сплачується судовий збір у сумі 5 176,16грн., тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі ( на 9 974,94 грн.), ніж підлягав сплаті.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1).

Позивачем 03.05.2017 подано клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 5 090,03грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "ГеоРесурс" (53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт. Широке, вул. Кам'яногірка, 2, ідентифікаційний номер 35900849) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Центрукргеологія" (18030, м. Черкаси, вул. Татинецька (Чкалова), 13, ідентифікаційний код 01432478) заборгованість у сумі 173 763,00грн., пені у сумі 32 351, 45 грн., втрати від інфляції у сумі 8 964,37 грн., три відсотки річних у сумі 2 307,42грн., збитки у розмірі 121 949,33грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 5 090,03грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено 05.05.2017