Постанова

від 04.05.2017 по справі 164/2320/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4927/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 10 січня 2017 року у справі № 164/2320/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача в перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 30 років;

зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй пенсії в межах строку позовної давності відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 15 років.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 10 січня 2017 року, прийнятою у скороченому провадженні, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії позивачці відповідно до частини 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад мінімальний стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 01 грудня 2016 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову.

Посилається на те, що ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але не розмір доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж визначено ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , згідно якого за кожен рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків, понад 20 років для жінок пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. Тому, на думку відповідача, застосування двох законодавчих актів потягне за собою подвійну виплату у вигляді збільшення розміру пенсії та доплати за понаднормативний стаж. Також відповідач наголошує, що позивачці проводились перерахунки пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183 2 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 3 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 3 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1.

З 04.04.2012 позивачка отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (№ 1058-IV), але із застосуванням пільги щодо зниження пенсійного віку, передбаченої ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

12.12.2016 позивачка звернувся до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області із заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Закону № 796-ХІІ), в тому числі проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 цього Закону .

Листом від 21.12.2016 № 75/і-01 відповідач відмовив позивачці у такому перерахунку, мотивуючи відмову тим, що вона має право збільшення пенсії лише за понад установлений мінімальний стаж, встановлений ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Закону № 1058-IV), тобто понад 30 років.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що застрахована особа-постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, якій нарахована пенсія відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , має право на обрання умов, норм і порядку пенсійного забезпечення відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , зокрема на перерахунок пенсії відповідно до ст. 56 цього Закону. Це право підлягає реалізації відповідно до ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Закону України Про пенсійне забезпечення , умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення .

Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України Про пенсійне забезпечення або спеціальним Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Поряд з цим, статтею 55 Закону № 796-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.

Статтею 56 Закону № 796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з частиною 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Аналіз викладеного свідчить про те, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Водночас порядок перерахунку пенсій Законом № 796-ХІІ не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 КАС України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону № 796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону № 1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Обставини справи свідчать про те, що позивачка ОСОБА_1 з 12.12.2016 обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом № 796-ХІІ, тому вона має право на перерахунок пенсії з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України по аналогічній категорії справ, зокрема, постанову Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07.07.2015 у справі № 21-727а15.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та правомірно зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачці відповідно до частини 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад мінімальний стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.

Суд першої інстанції, керуючись приписами ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", помилково визначив дату, з якої слід провести перерахунок і виплату пенсії позивачці, оскільки звернення позивачки не було пов'язане із виникненням нових обставин для підвищення пенсії, а відбулося у зв'язку з тим, що пенсійним органом помилково визначено розмір пенсії при її первісному призначенні. Тому, у даному випадку положення ч. 4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не підлягають застосуванню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом 22 грудня 2016 року.

Враховуючи дату звернення позивачки з позовною заявою, позовні вимоги ОСОБА_1 з врахуванням шестимісячного строку звернення, підлягають задоволенню з 22 червня 2016 року.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст. 94 КАС).

Відповідно до квитанції, наявної в матеріалах справи від 22.12.2016, позивачкою при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області (код - 20125658, вул. 100-річчя Маневич, 34, смт. Маневичі, Волинська область, 44601) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 551, 20 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області задовольнити частково.

Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 10 січня 2017 року у справі №164/2320/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 15 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 22 червня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області (код - 20125658, вул. 100-річчя Маневич, 34, смт. Маневичі, Волинська область, 44601) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 551, 20 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. І. Рибачук Д.М. Старунський