Ухвала

від 22.02.2017 по справі 805/4767/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку

звернення до адміністративного суду

23 лютого 2017 р. Справа №805/4767/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

позивача не з`явився

представника третьої особи 1 не з`явився

представників відповідача Тактарової С.А., Хмельницької І.О.

представника третьої особи 2 Тактарової С.А.

представників третьої особи 3 Тактарової С.А., Хмельницької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Лівобережна районна адміністрація Маріупольської міської ради, до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Донецька обласна державна адміністрація, Регіональна комісія з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Донецькій обласній державній адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, -

встановив:

06 грудня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Лівобережна районна адміністрація Маріупольської міської ради (далі третя особа 1 або Лівобережна райадміністрація), до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (далі відповідач або Департамент), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Донецька обласна державна адміністрація (далі третя особа 2 або Донецька ОДА), Регіональна комісія з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Донецькій обласній державній адміністрації (далі третя особа 3 або Регіональна комісія), в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту щодо ненадання відповіді на його звернення від 07 грудня 2015 року у строки, передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 надав клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та про поновлення цього строку.

Обґрунтовуючи це клопотання, позивач зазначив, що 07 грудня 2015 року він звернувся до Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради (нині - Лівобережна райадміністрація) з заявою про направлення подання до Регіональної комісії для визначення даних про заробітну плату під час виконання ним обов`язків військової служби в зоні відчуження та видачі довідки про заробітну плату за цей період.

Зі змісту листа Орджонікідзевської райадміністрації від 11 грудня 2015 року позивач дізнався, що його заява направлена до Донецької ОДА для розгляду по суті.

У червні 2016 року, не отримавши відповіді на своє звернення, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької ОДА та Регіональної комісії про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1699/16-а позов задоволено частково; визнана протиправною бездіяльність Донецької ОДА щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на звернення від 07 грудня 2015 року у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян»; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Донецька ОДА не погодилась з цим рішенням та оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року в частині задоволення позовних вимог скасована, в цій частині позову відмовлено; в іншій частині постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року залишена без змін.

Позивач доводив, що лише під час апеляційного перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року він дізнався, що його заява надійшла до Департаменту 28 грудня 2015 року і розглянута ним у травні 2016 року. Про результати розгляду своєї заяви позивач дізнався у липні 2016 року.

Позивач стверджував, що згідно з вимогами ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» Департамент мав надати йому письмову відповідь в період з 29 грудня 2015 року по 11 лютого 2016 року, однак цього не зробив.

До суду з позовом до Донецької ОДА та Регіональної комісії Міщенко М.В. звернувся 08 червня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на це період з 08 червня 2016 року до 05 жовтня 2016 року, тобто час, впродовж якого розглядалася адміністративна справа № 805/1699/16-а, має бути виключений з обрахунку строку звернення до суду з цим позовом.

Про те, що належним відповідачем має бути саме Департамент, позивач дізнався лише на стадії апеляційного перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року.

З урахуванням наведеного позивач просив визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду та поновити ці строки (а.с. 3-17, 18-21).

Про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст. ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Позивач і третя особа 1 явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.

Через канцелярію суду позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 153).

З урахуванням наведеного та на підставі ч. 4 ст. 122, ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності позивача та представника третьої особи 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджено посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 , виданим Донецькою ОДА 19 грудня 2007 року (а.с. 36).

Також ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та має право на пільги для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради 30 листопада 2010 року (а.с. 37).

07 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевської райадміністрації з заявою, в якій просив направити до Регіональної комісії подання для визнання даних про заробітну плату під час ним виконання службових обов`язків в зоні відчуження у складі військової частини НОМЕР_3 та видачі довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження за період з 26 лютого по 05 травня 1987 року з врахуванням виїздів у зону відчуження, вказаних в архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 29 жовтня 2015 року № 179/1/11904 (а.с. 54-59, 106-112).

Заява ОСОБА_1 від 07 грудня 2015 року того ж дня зареєстрована у Орджонікідзевській райадміністрації за вхідним № М-4430-1.1 (а.с. 54).

Розглянувши цю заяву та додані до неї документи, Орджонікідзевська райадміністрація дійшла висновку, що вирішення порушених заявником питань належить до компетенції Департаменту.

Листом від 11 грудня 2015 року № М-4430-1.1/04-6 Орджонікідзевська райадміністрація передала звернення ОСОБА_1 для розгляду по суті до Департаменту.

Копія листа Орджонікідзевської райадміністрації від 11 грудня 2015 року № М-4430-1.1/04-6 до відома направлена на адресу ОСОБА_1 (а.с. 60-61, 105).

Заява ОСОБА_1 від 07 грудня 2015 року разом з листом Орджонікідзевської райадміністрації від 11 грудня 2015 року № М-4430-1.1/04-6 надійшла до Департаменту 28 грудня 2016 року.

Однак, ця заява як звернення громадян в Департаменті зареєстрована не була.

Натомість, 28 грудня 2015 року лист Орджонікідзевської райадміністрації від 11 грудня 2015 року № М-4430-1.1/04-6 був зареєстрований в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції Департаменту за вхідним № 04140/01-12 (а.с. 116).

У відповідь на лист Орджонікідзевської райадміністрації від 11 грудня 2015 року № М-4430-1.1/04-6 листом від 26 січня 2016 року № вх.04140/01-12 відповідач повідомив, що у зв`язку з кадровими змінами в Донецькій ОДА Департамент розробляє проект розпорядження голови облдержадміністрації «Про утворення регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1989-1990 роках», після відновлення роботи Регіональної комісії документи ОСОБА_1 будуть розглянуті в першочерговому порядку (а.с. 113-115).

Як свідчить витяг з протоколу № 1 засідання Регіональної комісії від 19 травня 2016 року, Регіональною комісією прийнято рішення повернути документи ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради без розгляду. Рішення обґрунтовано тим, що станом на 18 травня 2016 року ВАТ «Сталькон» не ліквідовано (а.с. 125).

Разом з листом від 03 червня 2016 року № 01-13/0340 Департамент надіслав до Маріупольської міської ради документи ОСОБА_1 з обґрунтуванням причин залишення їх без розгляду (а.с. 124).

Докази надання Департаментом відповіді на звернення ОСОБА_1 від 07 грудня 2016 року безпосередньо заявнику суду не надані.

21 червня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької ОДА та Регіональної комісії, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Донецької ОДА щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 грудня 2015 року про направлення його заяви з додатками до Регіональної комісії для визначення його даних про заробітну плату під час виконання службових обов`язків в складі військової частини НОМЕР_3 та видачі довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження за період з 26 лютого 1987 року по 05 травня 1987 року з врахуванням виїздів у зону відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаних в архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 29 жовтня 2015 року № 179/1/11904 та поданих документів, зазначених у додатку до цієї заяви;

- зобов`язати Донецьку ОДА направити його заяву від 07 грудня 2015 року з додатками до неї до Регіональної комісії для визначення даних про його заробітну плату під час виконання ним службових обов`язків в складі військової частини НОМЕР_3 та видачі довідки про заробітну плату за період з 26 лютого 1987 року по 05 травня 1987 року з врахуванням виїздів у зону відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаних у архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 29 жовтня 2015 року № 179/1/11904 та поданих документів, зазначених у додатку до цієї заяви;

- зобов`язати Регіональну комісію розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 грудня 2015 року з додатками до цієї заяви щодо визначення даних про його заробітну плату під час виконання ним службових обов`язків в складі військової частини НОМЕР_3 та видачі довідки про заробітну плату за період з 26 лютого 1987 року по 05 травня 1987 року з врахуванням виїздів у зону відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаних у архівній довідці Галузевого державного архіві Міністерства оборони України від 29 жовтня 2015 року № 179/1/11904 та поданих документів, зазначених у додатку до цієї заяви.

Ці обставини встановлені на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року про відкриття провадження в адміністративній справі № 805/1699/15-а (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 58578074).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволений частково; визнана протиправною бездіяльність Донецької ОДА щодо ненадання йому відповіді на звернення від 07 грудня 2015 року у строки, передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 62-65).

Не погодившись з цим рішенням, Донецька ОДА оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року апеляційна скарга Донецької ОДА задоволена; постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Донецької ОДА щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на звернення від 07 грудня 2015 року у строки, передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», скасована, а в цій частині позову відмовлено; в іншій частині постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року залишена без змін.

Донецьким апеляційним адміністративним судом встановлено, що документи ОСОБА_1 були надіслані Орджонікідзевською райадміністрацією разом із супровідним листом за вих. № М-4430-1.1/04-6 від 11 грудня 2015 на адресу Департаменту, а не на адресу Донецької ОДА. Лист Орджонікідевської райадміністрації за вих. № М-4430-1.1/04-6 від 11 грудня 2015 року з документами ОСОБА_1 отримав Департамент, а не Донецька ОДА.

На цих підставах Донецьким апеляційним адміністративним судом зроблений висновок, що бездіяльність Донецької ОДА щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 грудня 2015 року відсутня (а.с. 66-68).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи клопотання позивача по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у справі є бездіяльність Департаменту, яка полягала у ненаданні позивачу відповіді на його звернення від 07 грудня 2015 року у строки, визначені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Термін розгляду звернень громадян визначений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 07 грудня 2015 року надійшла до Департаменту 28 грудня 2015 року.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», в період з 29 грудня 2015 року по 29 січня 2016 року Департамент мав надати ОСОБА_1 відповідь за наслідками розгляду звернення від 07 грудня 2015 року або повідомити про продовження строку його розгляду.

За даними Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» нормативні строки пересилання поштових відправлень (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) для простої письмової кореспонденції становлять: місцева непріоритетна Д+2, місцева пріоритетна Д+1; у межах області непріоритетна Д+3, пріоритетна Д+2.

Для рекомендованої письмової кореспонденції місцева непріоритетна Д+3, пріоритетна Д+2; у межах області непріоритетна Д+4, пріоритетна Д+3.

Де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1,2,3,4 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Враховуючи строки доставки поштової кореспонденції, не отримавши відповіді на своє звернення від 07 грудня 2015 року, починаючи з середини лютого 2016 року ОСОБА_1 мав дізнатися про порушення його прав. З цього часу мав розпочатися відлік шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

До суду із вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся 23 листопада 2016 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с. 69), тобто з пропуском строку, установленого абз. 1 ч. 1 ст. 99 КАС України.

Правові наслідки пропуску строку звернення до суду передбачені ст. 100 КАС України, відповідно до ч. 1 цієї статті адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

Судом встановлено, що первісно за захистом своїх прав ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду у червні 2016 року в межах строку, встановленого абз. 1 ч. 2 ст. 99 КАС України. У якості відповідача визначив Донецьку ОДА.

Суд відзначає, що Орджонікідзевська райадміністрація, пересилаючи звернення ОСОБА_1 до Департаменту в листі від 11 грудня 2015 року визначила адресат наступним чином «Донецька обласна державна адміністрація Донецька обласна військово-цивільна адміністрація директору департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації ОСОБА_2 ».

Отже, об`єктивно у позивача могло виникнути уявлення, що його заява передана на розгляд до Донецької ОДА.

Позивач не є особою, яка зобов`язана бути обізнаною щодо структури Донецької ОДА та наявності у її підрозділів адміністративної процесуальної правосуб`єктності.

Крім того, на під час розгляду адміністративної справи № 805/1699/16-а суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 звернувся з позовом не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, міг за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, а у разі відсутності згоди позивача на заміну відповідача іншою особою залучити цю особу як другого відповідача (ч. ч. 1, 3 ст. 52 КАС України).

Про те, що належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 має бути Департамент, і що останній має самостійну адміністративну процесуальну правосуб`єктність, позивач дізнався у жовні 2016 року на стадії апеляційного перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі № 805/1699/16-а.

За цих обставин суд дійшов висновку про можливість визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту.

Правовим наслідком визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є можливість розгляду та вирішення справи з прийняттям рішення по суті позовних вимог.

Разом з цим суд відзначає, що КАС України не передбачає можливості поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ч. 4 ст. 102 КАС України, яка регламентує питання поновлення та продовження процесуальних строків, прямо визначено, що правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Таким чином, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 165, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини, -

ухвалив:

1. Клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною.

3. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

4. Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

5. Повний текст ухвали виготовлений 28 лютого 2017 року.

6. Ухвала окремо не оскаржується і набирає законної сили з моменту постановлення. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення у справі.

Суддя Кравченко Т.О.