Рішення

від 03.05.2017 по справі 493/420/17

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/420/17

Провадження № 2/493/310/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2017 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ НАУМЧАК Л.І.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ШЕСТУН І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДНЗ Балтське професійно-технічне аграрне училище про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до відповідача, вимагаючи стягнення за причинену йому моральну шкоду 10000 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що він з 29.09.2010 року працював на посаді майстра виробничого навчання з професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва ДНЗ Балтське професійно-технічне аграрне училище відповідно до наказу №97-к від 29.09.2010 року.

Наказом №93-к від 14.11.2016 року його незаконно було звільнено з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі ст.40 п.1 КЗУпП України. У зв'язку з чим позивач змушений був звернутися із позовом до Балтського районного суду Одеської області про поновлення його на роботі, і рішенням Балтського районного суду Одеської області від 12 січня 2017 року позивача поновлено на роботі на посаду майстра виробничого навчання з професії Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва в державному навчальному закладі Балтське професійно-технічне аграрне училище з 14 листопада 2016 року.

Позивач вказує, що внаслідок незаконного звільнення з роботи, йому було завдано моральні страждання, які виразилися в тому що він безпідставно був позбавлений права на отримання заробітку, внаслідок чого змушений був прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та сім'ї; постійні хвилювання з приводу матеріального забезпечення сім'ї, що спричиняло постійну нервову напругу; втратив нормальні життєві зв'язки; було принижено його честь та гідність, у зв'язку з цим принижено його престиж та ділову репутацію серед співпрацівників, знайомих, друзів та родичів.

Позивач вважаючи, що незаконними діями керівництва ДНЗ Балтське професійно - технічне аграрне училище йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10000 грн., тому і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач та його представник, не заперечуючи проти факту незаконного звільнення позивача,- позов не визнали, вважаючи його необґрунтованим із наступних підстав.

Щодо ствердження позивача про втрату джерела прибутку, - вважають таким, що дане ствердження не відповідає дійсності, оскільки позивач перебував на обліку у центрі зайнятості та отримував допомогу як безробітний, до того ж йому було здійснено усі виплати, які передбачені під час звільнення з роботи, крім того період перебування позивача звільненим не значний, менше ніж 3 місяці, та за цей період він отримав грошові кошти в більшому розмірі, ніж становила б його заробітна плата, без врахування виплати йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. На підтвердження відповідач надав відповідні довідки.

Щодо втрати нормальних життєвих зв'язків, то звільнення позивача на думку відповідача не тягне за собою жодних заборон чи обмежень у його спілкуванні із працівниками ДНЗ Балтського ПТАУ.

Щодо ствердження позивача про те, що незаконне звільнення вплинуло на його ділову репутацію, відповідач також вважає, оскільки позивач не надав суду жодного доказу про те, що його соціальна оцінка в очах навколишніх постраждала в наслідок його звільнення з роботи, тому ця обставина також не найшла свого підтвердження.

Також відповідач вказує на те, що позивач жодним чином не аргументує обрання у якості відшкодування шкоди саме грошового критерію, а тим більше не доводить його розмір у 10000 грн.

Крім того відповідач вважає, що факт поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 2794,50 грн. є достатньою сатисфакцією порушеного права, у тому числі і морального, а тому у задоволенні позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди,- просить відмовити.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини:

Відповідно до рішенням Балтського районного суду Одеської області від 12 січня 2017 року позивача поновлено на роботі на посаду майстра виробничого навчання з професії Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва в державному навчальному закладі Балтське професійно-технічне аграрне училище з 14 листопада 2016 року (а.с.8-9), дане рішення вступило в законну силу.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до наказу №5-К від 12 січня 2017 року, позивача поновлено на роботі на посаду майстра виробничого навчання з професії Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва в державному навчальному закладі Балтське професійно-технічне аграрне училище з 14 листопада 2016 року. (а.с.40),а також за період вимушеного прогулу (14.11.2016 року по 12.01.2017 року) виплачено позивачу його середній заробіток, крім того у зв'язку зі звільненням позивач отримав 2708,84 грн. матеріальної допомоги, 1815 грн. 35 коп. в центрі зайнятості як безробітний, а всього отримав 7 318,69 грн.(а.с.38-39).

Свідок ОСОБА_2, яка являється дружиною позивача пояснила, що позивач ввесь період після звільнення і до поновлення був роздратований, ночами не міг спати, був відсутній апетит.

Свідок ОСОБА_3, який являється товаришем позивача пояснив, що останній в цей період був в подавленому стані, збентежений, схвильований.

Свідок ОСОБА_4, який являється головою профкому у ДНЗ Балтське професійно-технічне аграрне училище , пояснив, що профком письмово не надав згоду на звільнення, оскільки не було підстав, але директор скористався ситуацією, і все одно звільнив ОСОБА_1 Позивач був настільки шокований, що хотів забрати свою дитину, яка навчалася в ДНЗ Балтське професійно-технічне аграрне училище ,- оскільки боявся, що буде тиск на дитину. Також підтвердив, що у позивача виник конфлікт з директором в зв'язку з тим, що останній використовував трактор, який закріплений за позивачем, не в навчальних цілях.

Свідчення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про те, що у позивача був нормальний психічний стан,- до уваги суд не бере, оскільки вони являються відповідно завгоспом та заступниками директора та знаходяться в прямому підпорядкуванні, крім того вони практично не спілкувалися з позивачем в період вимушеного прогулу.

Щодо ствердження відповідача про те, що джерела прибутку не були втрачені, оскільки він знаходився на обліку як безробітний та отримав відповідні виплати, суд відноситься критично, оскільки середньомісячна зарплата, як компенсація за час вимушеного прогулу була виплачена після рішення суду, крім того допомога по безробіттю призначається на визначений кінцевий термін. Крім того, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Також суд критично відноситься до ствердження відповідача, що не були втрачені нормальні життєві зв'язки позивача лише по тій причині, що звільнення позивача не тягне за собою жодних заборон чи обмежень у його спілкуванні із працівниками ДНЗ Балтське ПТАУ, оскільки життєві зв'язки не тільки виражаються у спілкуванні із працівниками ДНЗ Балтське ПТАУ, а значно ширше коло. Крім того на нормальні життєві зв'язки впливає психічний стан особи.

Разом з тим, суд констатує, що позивачем не надано доказів, що його незаконне звільнення вплинуло на його ділову репутацію, та що його соціальна оцінка в очах навколишніх постраждала в наслідок його звільнення з роботи, тобто принижена його честь та гідність, тому в цій частині суд вважає позов не доведеним.

Таким чином на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фактом незаконного звільнення з роботи позивача, йому були причинені моральні страждання, які виразилися в роздратуванні, збентеженості, хвилювання з приводу майбутнього матеріального забезпечення сім'ї.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Вирішуючи питання розміру відшкодування моральної шкоди, та враховуючи, що позивач не надав достатньої аргументації з цього приводу, суд виходить з положень п.9 ППВС України №5 від 25.05.2001, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, тому в даному випадку суд приходить до висновку, що розмір суми моральної шкоди в грошовому виразі не перевищує одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить на даний час 1684 грн.

Вирішуючи даний позов, крім встановлених обставин,- суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

Зокрема, ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином суд, розглянувши позов в межах заявлених вимог, заслухавши сторони, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково зі стягненням з відповідача за причинену моральну шкоду 1684 гривні.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума понесених та документально підтверджених судових витрат - сплата судового збору в сумі 1600 грн.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 10, 11, 74, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ДНЗ Балтське професійно-технічне аграрне училище про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного навчального закладу Балтське професійно - технічне аграрне училище , ідентифікаційний код: 02546523 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1684 грн.

Стягнути з ДНЗ Балтське професійно-технічне аграрне училище на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1600.00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів.

СУДДЯ