Рішення

від 04.05.2017 по справі 910/3297/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017Справа №910/3297/17 За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрколіямаш

про стягнення 241 249,20 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Понько Ю.І. (дов. від 20.01.2017);

від відповідача - Галічин Д.В. (директор, паспорт серії НОМЕР_1 в 1в/м Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області від 25.03.2002);

встановив :

28.02.2017 Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрколіямаш про стягнення 241 249,20 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з ремонту вагонного уповільнювача №ПЗ/Ш-151533/НЮ від 01.10.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2017 порушено провадження у справі №910/3297/17, розгляд справи призначено на 21.03.2017.

В судовому засіданні 21.03.2017 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.04.2017.

13.04.2017 представником позивача через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 04.05.2017.

У судове засідання 04.05.2017 з'явилися представники сторін, надали пояснення по справі.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

01.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрколіямаш (далі - відповідач, виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням Південно-Західна залізниця (далі - замовник) було укладено договір про надання послуг з ремонту вагонного уповільнювача №ПЗ/Ш-151533/НЮ (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого замовник доручає (приймає та сплачує), а виконавець бере на себе обов'язок виконання послуг з ремонту вагонного уповільнювача (ВУ).

Виконавцем за даним договором надаються послуги по ремонту одного вагонного уповільнювача типу КВ-3 (п. 1.2 договору).

Послуги по ремонту включають в себе комплекс операцій чи операцію для підтримки справного стану чи працездатності ВУ при використанні її за призначенням, під час простою, зберігання та транспортування (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту вагонного уповільнювача в термін до 31.12.2015. Датою надання послуг є дата підписання акту надання послуг.

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума по договору на момент його укладання з ПДВ складає 949 800,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 158 300,00 грн. згідно додатку №1 до даного договору, який є невід'ємною частиною даного договору.

Оплата здійснюється в гривнях. Ціна надання послуг по ремонту, які будуть виконуватися виконавцем, зазначається у калькуляції (додаток №1 до договору), яка повинна бути узгодженою з замовником (п. 3.2 договору).

Розрахунки за надання по даному договору послуг з ремонту здійснюються замовником протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акту надання послуг (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 6.1.1 договору виконавець зобов'язується розпочати ремонт у строк, встановлений договором.

За умовами п. 7.2 договору у випадку порушення погоджених строків надання послуг, несвоєчасного усунення недоробок, що виникли з вини виконавця, виявлених при надані послуг, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуги за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п.12.1 договору).

Додатком №1 до договору сторонами погоджено калькуляцію повної собівартості капітального ремонту вагонного уповільнювача типу КВ-3.

Актом від 30.10.2015, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками товариств, вагонний уповільнювач передано позивачем відповідачу для виконання послуг з ремонту.

Згідно п. 6.ст. 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування від 23.02.2012 та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Державне територіально-галузеве об'єднання Південно-Західна залізниця реорганізовано шляхом злиття у Публічне акціонерне товариство Українська залізниця .

Відповідно до п. 1 наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30.11.2015 №512-Ц/од визначено, що 30.11.2015 є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, одним з яких є ДТГО Південно-Західна залізниця .

З 01.12.2015 розпочало господарську діяльність Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , яке відповідно до п. 2 Статуту ПАТ Українська залізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 є правонаступником усіх прав та обов'язків ДТГО Південно-Західна залізниця .

Наказом правління Публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 26.02.2016 №145 затверджено Положення про регіональну філію Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (нова редакція).

Відповідно до п. 2.8 Положення про регіональну філію Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця затвердженого рішенням правління ПАТ Укрзалізниця від 16.11.2015 протокол №5, філія має право від імені товариства, відповідно до наданих повноважень та довіреності вчиняти правочини, укладати цивільні та господарські договори, вести претензійно-позовну роботу, набувати майнових та немайнових прав, виступати позивачем, в тому числі цивільним, та відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу і третій особі (без виключень), з правом підпису усіх процесуальних документів в межах своїх повноважень, передбачених внутрішніми документами Філії, а також вчиняти інші дії, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності Філії.

Таким чином Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця , є правонаступником Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця .

Додатковою угодою №1 про внесення змін до договору №25/ПЗ/ШЧ6-151533/НЮ від 01.10.2015, укладеною між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрколіямаш , сторони погодили внести зміни у реквізити сторін та подовжили строк дії договору до 01.03.2016.

Позивачем неодноразово направлялися відповідачу листи з вимогами виконати ремонт вагонного уповільнювача та передати його позивачу, а саме: від 13.07.2016 №ШЧ-6-3/1236, від 29.07.2016 №ШЧ-6-31387, від 16.09.2016 №ШЧ-6-3/1626, від 08.12.2016 №Ш-4/3173, у відповідь на які відповідач надіслав лист від 23.12.2016 №1712/ПЗ161 з проханням узгодити остаточний термін здавання вагонного уповільнювача до 31.01.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що станом на 27.02.2017 ремонт вагонного уповільнювача не виконано, акт надання послуг сторонами не підписано, вагонний уповільнювач позивачу не повернуто, у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за договором у сумі 174 763,20 грн. та штраф у розмірі 66 486,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.5 договору виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту вагонного уповільнювача в термін до 31.12.2015. Датою надання послуг є дата підписання акту надання послуг.

Додатковою угодою №1 про внесення змін до договору №25/ПЗ/ШЧ6-151533/НЮ від 01.10.2015, укладеною між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрколіямаш , сторони погодили подовжити строк дії договору до 01.03.2016.

Станом на 27.02.2017 ремонт вагонного уповільнювача не виконано, акт надання послуг сторонами не підписано, вагонний уповільнювач позивачу не повернуто.

Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач, в порушення умов договору, порушив строки виконання ремонту вагонного уповільнювача, у зв'язку із чим позивачем відповідно до умов п.7.2 договору нараховано пеню у розмірі 174 763,20 грн. та штраф у розмірі 66 486,00 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума по договору на момент його укладання з ПДВ складає 949 800,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 158 300,00 грн. згідно додатку №1 до даного договору, який є невід'ємною частиною даного договору.

За умовами п. 7.2 договору у випадку порушення погоджених строків надання послуг, несвоєчасного усунення недоробок, що виникли з вини виконавця, виявлених при надані послуг, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуги за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, суд відзначає, що приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, вказана стаття поширюється і на майнові відносини, що регулюються Господарським кодексом України. У зв'язку з цим на положення Господарського кодексу України про господарські договори також поширюються принцип свободи договору, крім випадків, передбачених абзацом другим ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (яка встановлює обмеження права сторін договору відступати від положень нормативно-правових актів).

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 02.03.2016 по 01.09.2016 та штрафу, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 174 763,20 грн. та штраф у розмірі 66 486,00 грн.

За таких обставин, зважаючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з ремонту вагонного уповільнювача №ПЗ/Ш-151533/НЮ від 01.10.2015, у строки, обумовлені договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрколіямаш (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 12, код 38408218) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця (01601, м. Київ-30, вул. Лисенка, 6, код 40081221) пеню у розмірі 174 763 (сто сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 20 коп., штраф у розмірі 66 486 (шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 74 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 10.05.2017

Суддя В.О. Демидов