Постанова
від 04.05.2017 по справі 922/858/17
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2017 р. Справа № 922/858/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 14.03.2017)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №01 від 04.01.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1126 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017 у справі №922/858/17

за позовом Приватного підприємства "Ресторатор 2016", м.Харків,

до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області, м.Харків,

про визнання угоди укладеною

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2017 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, код ЄДРПОУ 23148337, та Приватним підприємством «Ресторатор 2016» , код ЄДРПОУ 40284179, в наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016

м. Харків


2017 року

Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23148337, місцезнаходження якого: 61057, Харківська обл., місто Харків, Майдан Театральний, буд. 1 (далі - Орендодавець) в особі В.о. начальника ОСОБА_3, та діє на підставі Положення, затвердженого Головою Фонду 16.07.2012, з одного боку, та Приватне підприємство «Ресторатор 2016» , якого визнано Орендарем згідно Протоколу № 1 від 09.06.2016 засідання конкурсної комісії стосовно розгляду заяв щодо участі у конкурсі на право оренди державного майна, код ЄДРПОУ: 40284179, місцезнаходження якого: 61023, АДРЕСА_1 (надалі - Орендар), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер, дата формування витягу: НОМЕР_1, 25.02.2016, з іншого боку, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 про наведене нижче:

1. Сторони дійшли згоди викласти п. 1.2. Договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 у наступній редакції: «Майно передається в оренду з метою: розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів» .

2. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016.

Орендодавець: Орендар:

В.о. начальника Регіонального відділення директор

Фонду державного майна України Приватного підприємства

по Харківській області "Ресторатор 2016"


В. П. ОСОБА_5 ОСОБА_4» .

Відповідач, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області, із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, зміни до договору, внесені оскаржуваним рішенням (а саме, зазначення про право орендаря продавати підакцизні товари) стосуються зміни мети використання об'єкта оренди, що суперечить вимогам ч.1 ст.773 ЦК України. Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області із посиланням на Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інші нормативні акти, якими забороняється споживання та продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщенні та на території навчальних закладів, а також на ту обставину, що ПП "Ресторатор 2016" було укладено угоду з ХНУ ім. В.Н.Каразіна на проведення практики студентів за спеціальністю "готельно-ресторанна справа" - зазначає, що внесення запропонованих позивачем змін до договору оренди призведе до порушення чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено її розгляд на 20.04.2017. Судом задоволено клопотання відповідача та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1760,00 грн. до прийняття рішення за результатами розгляду даної апеляційної скарги. Запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; позивачу - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 розгляд справи відкладено на 04.05.2017, відстрочено відповідачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1760,00 грн. до 04.05.2017. Зобов'язано відповідача надати докази сплати судового збору в судове засідання 04.05.2017. Запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду мотивовані письмові пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 20.04.2017.

28.04.2017 відповідач надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що приміщення, які є предметом спірного договору № 6121-Н від 10.06.2016, надано позивачеві в оренду за результатами проведеного конкурсу з метою: розміщення кафе з літнім майданчиком (що підтверджується доданими до пояснень копіями відповідних документів). При цьому згідно з п.17 Додатку №2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, яким передбачено орендну ставку за розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, було застосовано орендну ставку 8%. Відповідач зазначає, що у разі зміни мети використання об'єкта оренди має бути застосовано орендну ставку 15%, у відповідності до п.11 Додатку №2 зазначеної Методики, яким встановлено відповідну ставку за розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Також у вказаних поясненнях Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області зазначає про відсутність у нього можливості сплатити судовий збір, оскільки, як вбачається з листа ГУ ДКС України в Харківській області від 07.04.2017, копію якого додано відповідачем до пояснень, залишок відкритих асигнувань на відповідних рахунках Регіонального відділення станом на 30.03.2017 складає 342,26 грн.

Позивач 03.05.2017 надав копію заяви від 24.02.2016 на передання нерухомого майна в оренду, копію чинної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, виданої ОСОБА_6 (який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником ПП "Ресторатор 2016"), а також копію листа від 27.03.2017, в якому позивач пропонував відповідачеві після набрання законної сили рішенням господарського суду від 23.03.2017 в даній справі внести до договору оренди зміни щодо підвищення орендної ставки з 8% до 15%.

Присутній в судовому засіданні 04.05.2017 представник відповідача підтримав викладену ним письмово правову позицію.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апелянта, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Зокрема, представником позивача зазначено, що при зверненні з заявою на передання нерухомого майна в оренду з метою розміщення кафе з літнім майданчиком ПП "Ресторатор 2016" мало на меті здійснювати в даному кафе продаж підакцизних товарів, у зв'язку з чим у відповідній заяві ним не було вказано про те, що ПП "Ресторатор 2016" просить надати приміщення в оренду без права продажу підакцизних товарів. В ході проведення конкурсу зазначеного обмеження також внесено не було, що підтверджується конкурсними документами (оголошенням про проведення конкурсу, відповідними наказами РВ ФДМУ по Харківській області, протоколом засідання конкурсної комісії тощо), в яких не вказано про те, що умовою для надання приміщення в оренду є не здійснення орендарем продажу підакцизних товарів.

Отже, на думку, позивача, відмова Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області у внесенні в договір уточнення про надання ПП "Ресторатор 2016" такого права суперечить погодженій сторонами меті договору та є порушенням прав позивача як господарюючого суб'єкта щодо здійснення діяльності, на яку у нього наявна відповідна ліцензія.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, в межах строків, встановлених ч. 1 ст.102 ГПК України було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.06.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Приватним підприємством «Ресторатор 2016» (орендар), якого визнано орендарем згідно з Протоколом № 1 від 09.06.2016 засідання конкурсної комісії стосовно розгляду заяв щодо участі у конкурсі на право оренди державного майна, було укладено договір оренди № 6121-Н строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 10.05.2019.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - частина поверхні покрівлі підвального приміщення під навісом - 235, 80 кв.м. та кім. №№ 76, 77, 79, 80-83, 85-92 - 153,8 кв. м. на першому поверсі різноповерхової (8/12) будівлі учбового корпусу, пам'ятка архітектури (інв. № 10310090, літ. А8/12) (далі - майно), загальною площею 389,6 м2 за адресою: м. Харків, майдан ОСОБА_5, 6, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 07.04.2016 і становить за незалежною оцінкою 1655900,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до п. 1.2. договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 майно передається в оренду з метою: розміщення кафе з літнім майданчиком. Згідно із розрахунком, що є додатком до договору, при встановленні розміру орендної плати застосовано ставку 8%.

За п.10.3. договору зміни до цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Пунктом 9.3 договору встановлено, що спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач листом від 28.12.2016 (а.с.21) звернувся до відповідача з пропозицією внесення змін до договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 шляхом підписання відповідної додаткової угоди. ПП «Ресторатор 2016» пропонувало Регіональному відділення Фонду державного майна України по Харківській області: 1) викласти п. 10.1. договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 у такій редакцій: «Цей Договір укладено строком на 15 (п'ятнадцять) років, що діє з « 10» червня 2016 р. до « 10» червня 2031 р.» ; 2) викласти п. 1.2. Договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 у такій редакції: «Майно передається в оренду з метою: розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів» .

У відповідь на лист позивача відповідач листом від 04.01.2017 (а.с.23) відмовив в укладанні відповідної додаткової угоди до договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016, повідомивши, що у регіонального відділення немає правових підстав для внесення змін в договір оренди в частині мети використання об'єкта оренди. Крім цього, орендодавець вказав, що Фондом державного майна України доручено регіональному відділенню привести договір оренди від 10.06.2016 № 6121-Н у відповідність до вимог зазначених у листі законодавчих актів, зокрема, перебачивши умовами договору заборону товарами підакцизної групи. Щодо зміни строку дії договору, відповідачем зазначено про необхідність отримати відповідну згоду Міністерства освіти і науки України як органу управління державним майном, що було передано в оренду відповідно до договору, та згоду балансоутримувача - Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна.

За таких обставин, ПП "Ресторатор 2016", частково не погоджуючись із вищевказаною відмовою відповідача щодо внесення змін до договору, звернулося до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди №6121-Н від 10.06.2016, якою передбачено викладення п. 1.2. договору оренди №6121-Н від 10.06.2016 у наступній редакції: «Майно передається в оренду з метою: розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів» .

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Вирішення в судовому порядку спорів, не врегульованих між сторонами договору шляхом переговорів, також передбачено вищенаведеними положеннями п.9.3 договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016.

Відповідач в ході розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції наполягав на тому, що внесення запропонованих позивачем змін до договору оренди означатиме фактично зміну його мети, тоді як відповідно до роз'яснень Фонду державного майна України від 27.12.2007 №10-18-20804 зміна мети використання договору оренди не може бути застосована до договорів оренди, що укладені з переможцем конкурсу.

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до наданих сторонами доказів та пояснень, договір оренди №6121-Н від 10.06.2016 дійсно було укладено за результатами проведеного відповідачем конкурсу, що підтверджується, зокрема, заявою позивача від 24.02.2016 про участь у конкурсі на право оренди, оголошенням у газеті "Відомості приватизації" від 25.04.2016, наказами РВ ФДМУ по Харківській області від 18.05.2016 №960 та №961, протоколом №1 засідання конкурсної комісії від 09.06.2016, оголошенням у газеті "Відомості приватизації" від 15.06.2016 про укладення договору оренди з ПП "Ресторатор 2016" за результатами конкурсу, а також наказом РВ ФДМУ по Харківській області від 10.06.2016 №1172.

Проте, як вбачається із вищевказаних документів, у жодному з них не зазначено про наявність такого обмеження при використанні орендованого майна як заборона продажу підакцизних товарів, натомість метою оренди визначено: розміщення кафе з літнім майданчиком. Колегія суддів зазначає, що у разі наявності у відповідача волевиявлення щодо внесення до договору відповідного обмеження (яке має істотне значення для діяльності орендаря) Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області мало бути зазначено про таке обмеження при оголошенні конкурсу та визначенні його умов, а також на стадії укладення договору із переможцем конкурсу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, вказаних дій Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області здійснено не було. Тому твердження відповідача про суперечність запропонованих позивачем змін меті договору колегія суддів вважає необґрунтованими - з огляду на відсутність конкретизації сторонами мети договору (стосовно наявності або відсутності права орендаря на продаж підакцизних товарів) при його укладенні.

Відповідно до п.4.2 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 N 327, кафе - різновид об'єкта ресторанного господарства, що має виробничі приміщення, зал для відвідувачів і реалізує широкий асортимент страв і кулінарних виробів нескладного приготування, хлібобулочні і борошняні кондитерські вироби, гарячі і холодні напої, кисломолочні продукти, товари, що купуються, із застосуванням методів самообслуговування або обслуговування офіціантами.

Із даного визначення не вбачається неможливості реалізації у кафе підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів). Отже при визначенні сторонами договору оренди такої мети використання орендованого майна як розміщення кафе, внесення до договору уточнюючого положення про надання орендареві права продажу підакцизних товарів за своєю правовою природою є не зміною мети договору, а конкретизацією прав орендаря в межах вищезазначеної мети використання майна.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про те, що викладення п. 1.2. договору оренди від 10.06.2016 № 6121-Н в редакції: «Майно передається в оренду з метою: розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів» не порушить умови договору та вимоги чинного законодавства, не призведе до зміни мети використання об'єкта оренди (якою за п. 1.2. Договору є розміщення кафе з літнім майданчиком) і не може розглядатися як користування майном всупереч його призначенню - колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з матеріалами справи та приписами чинного законодавства. В ході апеляційного провадження відповідачем не надано доказів та не наведено аргументів, які б спростовували вищевказаний висновок.

Стосовно посилань відповідача на те, що внесення змін до договору призведе до порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших нормативних актів, якими забороняється споживання та продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщенні та на території навчальних закладів, колегія суддів зазначає наступне.

За ч. 1, 2 ст. 73 Закону України "Про вищу освіту" вищий навчальний заклад відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними вищими навчальними закладами, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, до таких послуг, зокрема, належить надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

За ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту").

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових у навчальних та освітньо-виховних закладах.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 15-3 вищезгаданого Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв.

За п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у приміщеннях та на території навчальних закладів.

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених норм законів, а також положень наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 08.02.2012 № 136 вбачається заборона продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях та на території навчального закладу, тобто, дану заборону введено для приміщень та території, де здійснюється навчальний та науковий процес студентів відповідного навчального закладу.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи - на орендоване позивачем за договором №6121-Н від 10.06.2016 майно не поширюється заборона на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановлена вищенаведеними нормами закону, з огляду на наступне.

До матеріалів справи долучено копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі № 922/6179/15 (а.с.25), в якій суд, з урахуванням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2008 у справі № 2-а-6445/08, встановив, що частина покрівлі підвального приміщення різноповерхового 6-12 навчального корпусу Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (інв. № 103100090) загальною площею 156, 4 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, майдан ОСОБА_5, 6, що знаходиться на балансі Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (тобто нежитлові приміщення, які є частиною майна, переданого в оренду ПП «Ресторатор 2016» за договором № 6121-Н від 10.06.2016), є частиною будівлі, яка перебуває на балансі університету ім. В ОСОБА_7, технологічно не пов'язана та не використовується у навчальному та науковому процесі.

Стосовно нерухомого майна, наданого позивачу в оренду за договором №6121-Н від 10.06.2016, Харківський окружний адміністративний суд у постанові від 03.07.2008 у справі №2-а-6445/2008 вказав: приміщення, яке перебуває на балансі університету, для розміщення кафе збудовано таким чином, що сполучення між кафе та університетом відсутнє. З боку кафе відсутній доступ до університету, а з університету до кафе. Вхід до кафе розташовано з проспекту Правди, а вхід до університету з площі ОСОБА_5. З оглянутої в судовому засіданні копії плану першого поверху Державного національного університету ім. В.Н. Каразіна, вбачається, що приміщення кафе має сполучення з будівлею університету лише шляхом наявності спільної стіни та перекриттів стелі. Тобто, кафе знаходиться не в приміщенні чи на території учбового закладу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, а знаходиться в частині будівлі, яка лише перебуває на балансі вказаної установи (а.с.38).

Як вбачається з матеріалів справи, відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, та не спростовано відповідачем, вищевказані постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі №922/6179/15 та Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2008 у справі №2-а-6445/2008 набрали законної сили та станом на 04.05.2017 не скасовані в установленому порядку. В ході апеляційного провадження відповідачем не заперечувалося, що зазначені судові рішення стосуються саме того приміщення, що є об'єктом оренди за договором № 6121-Н від 10.06.2016, зміни до якого запропоновано внести позивачем у даній справі.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Довідка балансоутримувача нежитлових приміщень (а.с.46), на яку посилається відповідач, на думку колегії суддів, не суперечить вищенаведеним обставинам, оскільки підтверджує лише факт перебування будівлі за адресою: м. Харків, майдан ОСОБА_5, 6 на балансі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Відповідне було встановлено судами в ході розгляду справ №922/6179/15 та №2-а-6445/2008, проте, як уже зазначалося, ними було також встановлено, що кафе знаходиться не в приміщенні чи на території Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, а знаходиться в частині будівлі, яка лише перебуває на балансі вказаної установи.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що передане в оренду позивачеві за договором № 6121-Н від 10.06.2016 майно не використовується у навчальному процесі, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, розташоване не у приміщенні чи на території навчального закладу, у зв'язку з чим не може вважатися об'єктом освіти - тобто на вказане майно не поширюється передбачена законодавством заборона на продаж і вживання в розміщеному в ньому кафе з літнім майданчиком алкогольних напоїв і тютюнових виробів (підакцизних товарів).

Будь-яких інших доказів, що свідчили б про поширення на орендоване майно відповідної заборони, апелянтом не надано.

Та обставина, що ПП "Ресторатор 2016" було укладено угоду з ХНУ ім. В.Н.Каразіна на проведення практики студентів за спеціальністю "готельно-ресторанна справа" (а.с.51), на думку суду апеляційної інстанції, також не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки, як вбачається із вказаної угоди, у практиці беруть участь студенти 3 та 4 курсів (тобто повнолітні особи), які навчаються за даною спеціальністю.

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті ХНУ ім. В.Н.Каразіна (http://international-relations-tourism.karazin.ua/academics/major-hotel), серед вимог до фахівців із готельно-ресторанної справи зазначено здатність організовувати процес обслуговування на готельних та ресторанних підприємствах. І оскільки складовою вказаного процесу є, у тому числі, продаж клієнтам алкогольних та тютюнових виробів (що не заперечується відповідачем в ході провадження в суді першої та апеляційної інстанції), то наявність вказаної угоди між ПП "Ресторатор 2016" та ХНУ ім. В.Н.Каразіна не спростовує, а навпаки, підтверджує обґрунтованість та доцільність внесення до договору оренди змін, які надавали б орендареві право продажу підакцизних товарів, у тому числі - задля забезпечення проходження майбутніми фахівцями із готельно-ресторанної справи повноцінної практики за обраною ними спеціальністю. У зв'язку з цим колегія суддів враховує, що відповідно до п.1.4 вказаної угоди, ПП "Ресторатор 2016" зобов'язується створити необхідні умови для використання студентами програм практики, не допускати використання їх на посадах та роботах, що не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності.

Тобто, на думку колегії суддів, перебування студентів в орендованому приміщенні в ході практики за спеціальністю не може бути прирівняне до продажу алкогольних та тютюнових виробів у приміщенні та на території навчального закладу, отже, реалізація в орендованому приміщенні відповідних підакцизних товарів не є порушенням норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших нормативних актів, на які посилається відповідач.

В ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем також не наведено посилань на норми законодавства, які б забороняли проходження студентами вищих навчальних закладів практики у закладах громадського харчування, в яких здійснюється продаж підакцизних товарів.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких інших доказів належності орендованого позивачем майна до об'єктів освіти, розташування його у приміщенні навчального закладу відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції.

В ході апеляційного провадження відповідач зазначав, що на теперішній час орендну плату в договорі визначено згідно з п.17 Додатку №2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, яким передбачено орендну ставку за розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, у розмірі 8%, однак у разі внесення до договору запропонованих позивачем змін слід буде застосовувати орендну ставку 15%, у відповідності до п.11 Додатку №2 зазначеної Методики, яким встановлено відповідну ставку за розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Однак, як встановлено Харківським апеляційним господарським судом, із вказаного питання суперечності між сторонами відсутні. А саме, як вбачається з наданої позивачем копії листа від 27.03.2017 (отримання якого не заперечується відповідачем), позивач пропонував відповідачеві після набрання законної сили рішенням господарського суду від 23.03.2017 в даній справі внести до договору оренди зміни щодо підвищення орендної ставки з 8% до 15%. Представниками позивача в судових засіданнях було додатково підтверджено згоду ПП "Ресторатор 2016" на внесення відповідних змін після набрання оскаржуваним рішенням суду в даній справі законної сили.

Колегія суддів додатково враховує, що збільшення розміру орендної плати, яке стане наслідком задоволення позовних вимог у даній справі, сприятиме збільшенню надходжень коштів до державного бюджету, а також на рахунок балансоутримувача (у відповідності до п.3.6 договору оренди).

Натомість відмова позивачеві у внесенні змін до договору оренди, на думку колегії суддів, призведе до порушення права ПП "Ресторатор 2016" на провадження ним діяльності, серед видів якої, у відповідності до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначено, зокрема: код КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); код КВЕД 56.30 обслуговування напоями тощо. На вказані обставини обґрунтовано посилався представник позивача в ході апеляційного провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно, із посиланням на матеріали справи та приписи чинного законодавства, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством «Ресторатор 2016» , є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, оскільки доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення без змін, а апеляційної скарги відповідача - без задоволення.

Як було зазначено вище, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 відстрочено відповідачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1760,00 грн. до 04.05.2017 та зобов'язано відповідача надати докази сплати судового збору в судове засідання 04.05.2017, однак відповідачем у судовому засіданні 04.05.2017 зазначено про недостатність на його рахунку коштів для сплати вказаної суми судового збору (що підтверджується листом ГУ ДКС України в Харківській області від 07.04.2017, згідно з яким, залишок відкритих асигнувань на відповідних рахунках Регіонального відділення станом на 30.03.2017 складає 342,26 грн.).

Відповідно до п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011, у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд стягує недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Отже, колегія суддів зазначає, що судовий збір у сумі 1760,00 грн. за подання апеляційної скарги в даній справі підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2017 у справі №922/858/17 залишити без змін.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області (код ЄДР 23148337, адреса: 61057, Харківська обл., місто Харків, майдан Театральний, будинок 1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, код отримувача 37999654, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030101) 1760,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 10.05.17

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення04.05.2017
Оприлюднено13.05.2017
Номер документу66379554
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/858/17

Ухвала від 18.05.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Суслова В.В.

Постанова від 04.05.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О. В.

Ухвала від 20.04.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О. В.

Ухвала від 06.04.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О. В.

Рішення від 23.03.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Суслова В.В.

Ухвала від 15.03.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Суслова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні