Постанова

від 05.05.2017 по справі 806/966/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 року м.Житомир справа № 806/966/17

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача Камінського А.Ф., представника відповідача Кузьміної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кундан" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2016 року №0003831401, №0003841401, №0003851401,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2016 року №0003831401, від 17.03.2016 року №0003841401 та від 17.03.2016 року №0003851401, що видані Головним Управлінням ДФС у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що окрім посилання на висновок експерта щодо невідповідності відбитків печатки ПП Симос на договорі, окремих видаткових та податкових накладних зразку печатки ПП Симос , яка надана на дослідження, акт перевірки не містить жодних доказів, якими б спростовувалось фактичне здійснення господарських операцій позивача з його постачальником ПП Симос . Крім того перевіркою, проведеною відповідачем не спростовано, а ні факт повного декларування ПП Симос за спірними операціями із позивачем відповідних податкових зобов'язань, а ні наявність у нього податкової правосуб'єктності. Повне оприбуткування придбаних товарів в бухгалтерському обліку, повний розрахунок із постачальником за поставлені товари, відсутність у залишках ТОВ Кундан станом на 31.10.2016 року за даними бухгалтерського обліку придбаних у ПП Симос товарів, свідчить про реальність господарської операції та про повне використання позивачем у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ПП Симос . З огляду на це висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта перевірки від 03.03.2017 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві. При цьому зазначив, що в позовній заяві. внаслідок механічної помилки, невірно зазначений рік спірних рішень. які прийняті 17.03.2017 року.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с.80-85) та додаткових поясненнях по справі (а.с.100), пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного податкового законодавства на підставі висновків акту перевірки, а тому підстави для їх скасування відсутні. Крім того представник відповідача пояснила, що у матеріалах кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2015 року №32015060000000080, наявний висновок експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.10.2016 року №1/2697, згідно якого встановлено, що відбитки печатки ПП Симос , які виконанні, у договорі поставки №109 від 01.09.2014 року, який укладений між ПП Симос та ТОВ "Кундан" та наданих до перевірки ТОВ Кундан на виконання умов вказаного договору поставки на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Симос первинних документах: видаткових та податкових накладних, не відповідає зразку печатки ПП Симос , яка надана на дослідження. Також, в ухвалі Богунського районного суду м. Житомира по справі №295/14371/16-к зазначено, що у ході досудового розслідування встановлено, що ПП Симос зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, однак проведеним оглядом встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. Засновник, директор та головний бухгалтер ПП Симос - ОСОБА_3 є громадянином Російської Федерації. Документом, який підтверджує право на постійне проживання ОСОБА_3 є посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1, видана відділом ГІРФО ГУ УМВС України в Київській області. Однак, згідно отриманої інформації посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 не видавалась. Згідно з витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_3 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності. Печатку підприємства ПП Симос вилучено під час обшуку 17.05.2016 року, за адресою розташування конвертаційного центру м.Херсон, вул.21-го Січня б.37. На підставі чого податковий орган дійшов висновку, що укладений між ТОВ Кундан та ПП Симос договір поставки від 01.09.2015 року №109 та первинні документи, надані ТОВ Кундан до перевірки з питань підтвердження фінансово-господарських операцій, у яких наявні підписи громадянина ОСОБА_3 та відтиск печатки ПП Симос , не можуть слугувати підставою для віднесення до складу витрат, витрати з господарських операцій які не мають ознак реальності. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проаналізувавши дослідженні докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Житомирській області на підставі направлень та відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира Кузнєцова Д.В. від 18.11.2016 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Кундан з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року до 31.10.2016 року, за результатами якої було складено акт №1/06-30-14-01/38499923 від 03.03.2017 року (а.с. 26-77), яким встановлено порушення ТОВ Кундан :

- п.138.1, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 279868 грн., в тому числі за 2014 рік у сумі 279868 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.2, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 307910 грн. в тому числі по періодам:

- за жовтень 2013 року - на суму 85 грн.;

- за січень 2014 року - на суму 134 грн.;

- за вересень 2014 року - на суму 91407 грн.;

- за жовтень 2014 року - на суму 92436 грн.;

- за грудень 2014 року - на суму 2342 грн. та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, (р.19 декларації за грудень 2014 року) на загальну суму 3274 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом були винесені податкові повідомлення - рішення від 17.03.2017 року:

- № 0003831401 (а.с. 18), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 349835,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 279868,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 69967,00 грн.;

- № 0003841401 (а.с. 16), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 384614,00 грн., у тому числі: податкове зобов'язання 307691,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 76923,00 грн.;

- № 0003851401 (а.с. 17), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість) на 3274,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням від 17.03.2017 року № 0003831401, 0003841401 та №0003851401, суд зазначає наступне.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ Кундан завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 1554823,00 грн. з вартості товарів, придбаних у ПП Симос , що не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, у тому числі за 2014 рік на суму 1554823,00 грн. Висновків про завищення ТОВ Кундан витрат на суму 1554823,00 грн. контролюючий орган дійшов через невизнання їх у складі вартості товарів, придбаних у ПП Симос . У ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ Кундан та ПП Симос укладено договір поставки №109 від 01.09.2014 року. На вказаному договорі містяться підписи від ТОВ Кундан - директора ОСОБА_5, від ПП Симос - директора ОСОБА_3 та печатки даних підприємств. На виконання умов вищевказаного договору поставки ТОВ Кундан на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Симос , до перевірки надано первинні документи, а саме: видаткові накладні та податкові накладні. На вказаних документах містяться підписи в графі постачальника та отримувача товару та печатки підприємств ТОВ Кундан та ПП Симос . У матеріалах кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2015 року №32015060000000080, наявний висновок експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.10.2016 року №1/2697 (на предмет проведення експертизи за експертною спеціальністю 2.3. - дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів), згідно якого встановлено, що відбитки печатки ПП Симос , які виконанні, у договорі поставки №109 від 01.09.2014 року, який укладений між ПП Симос та ТОВ Кундан не відповідає зразку печатки ПП Симос , яка надана на дослідження. На думку податкового органу фактично ТОВ Кундан здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції з придбання товару у ПП Симос , а первинні документи складені всупереч норм ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ Кундан відображено списання собівартості реалізованих товарів (списано з балансу підприємства) придбаних у ПП Симос , що свідчить про те, що використання вказаних товарів у господарській діяльності підприємства носить лише формальний характер, оскільки фактичне отримання зазначених товарів підприємством документально не підтверджено. Таким чином ТОВ Кундан безпідставно віднесено до складу витрат, витрати що не підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами на загальну суму 1554823,00 грн. за 2014 рік. Крім того, ТОВ Кундан безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 310965,00 грн., у тому числі за вересень 2014 року 91407,00 грн., за жовтень 2014 року 92436,00 грн, за листопад 2014 року 121506,00 грн., за грудень 2014 року 5616,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, (рядок 19 декларації за грудень 2014 року) на загальну суму 3274,00 грн.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача.

Стосовно посилань представника Головного управління ДФС у Житомирській області на невідповідність печатки ПП Симос у договорі поставки та первинних документах на його виконання, наданих до перевірки ТОВ Кундан з питань підтвердження фінансово-господарських операцій та підпис невідомої особи, а не директора ПП Симос ОСОБА_3 у вказаних документах, що на думку контролюючого органу свідчить про відсутність у господарських операціях між ТОВ Кундан та ПП Симос ознак реальності, суд зазначає наступне.

Невідповідність відбитку печатки ПП Симос у вказаних вище документах пояснюється можливістю використання підприємством декількох печаток, що не заборонено законом.

Так, ст.58-1 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання може мати печатки (а не печатку). Для виготовлення печаток одержання будь-яких документів дозвільного характеру не передбачається.

Статтею 62 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки (а не печатку).

Згідно ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, законодавством не вимагається скріплення договору печаткою.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Таким чином, згідно вищенаведених норм законодавства юридичним особам не заборонено мати більше однієї печатки. Наявність печатки у господарському договорі не є обов'язковою, відтак недійсність правочину не пов'язується з наявністю чи відсутністю на договорі печатки юридичної особи.

Відповідно до акту №1/06-30-14-01/38499923 від 03.03.2017 (а.с.34) у ПП Симос станом на вересень-листопад 2014 року були в наявності трудові та матеріальні ресурси, воно було зареєстровано платником ПДВ.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.131-138), станом на вересень 2014 року керівником та підписантом ПП "Симос" є ОСОБА_3

Перевіркою не спростовано а ні факт повного декларування ПП "Симос" за спірними операціями із позивачем відповідних податкових зобов'язань, а ні наявність у нього податкової правосуб'єктності.

Судом встановлено, що між ПП "Симос" в особі директора ОСОБА_3, та ТОВ "Кундан", в особі директора ОСОБА_5, був укладений договір поставки №109 від 01.09.2014 року (а.с.153-154). На вказаному договорі містяться підписи: від ТОВ "Кундан"- директора ОСОБА_5, від ПП "Симос" - директора ОСОБА_3

На виконання умов вищевказаного договору позивачем у період з 01.09.2014 року до 28.11.2014 року були отримані від ПП "Симос" товари згідно видаткових накладних у загальній кількості 35 штук на загальну суму 1865787,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 310964,60 грн. (а.с.190-224), копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали у матеріалах кримінального провадження.

На видаткових накладних містяться підписи у графі постачальника та отримувача товару та печатки підприємств ТОВ "Кундан" та ПП "Симос", про що зазначено в акті перевірки (а.с.35).

У бухгалтерському обліку ТОВ "Кундан", а саме згідно даних оборотно-сальдової відомості по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2014 рік відображено придбання товарів у ПП "Симос" на загальну суму 1865787,58 грн., у тому числі ПДВ 310964,60 грн., про що зазначено на сторінці 10 акту перевірки (а.с.35).

Відповідно до платіжних доручень, які перераховані на стор. 10 акту перевірки та містяться у вилучених матеріалах кримінального провадження, відповідно до протоколу обшуку від 17.05.2016 року (а.с.150), проведено перерахування грошових коштів на виконання умов договору поставки №109 від 01.09.2014 року (а.с.35).

Станом на 31.10.2016 року згідно даних оборотно-сальдової відомості по рах.631 заборгованість перед ПП "Симос" відсутня (а.с.36).

Операції, пов'язані з придбанням товару у ПП "Симос" у 2014 році у бухгалтерському обліку відображено наступними проведеннями: Дт 281 Товари на складі Кт 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками - оприбутковано товар на склад загальною вартістю 1554823 грн. Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - відображено суму податкового кредиту з ПДВ в сумі 310964,50 грн. Дт 902 Собівартість реалізованих товарів Кт 281 Товари на складі - списано на собівартість реалізованого товару у зв'язку з її списанням зі складу ТОВ Кундан загальною вартістю 1554823,00 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку товар, придбаний у ПП "Симос", станом на 31.10.2016 року на залишках ТОВ Кундан не рахується (а.с.36).

Сума податку на додану вартість у розмірі 310965 грн. за податковими накладними (перелік яких наведено на стор.26 та 27 акту перевірки) та копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.155-189) включено до податкового кредиту декларації за вересень 2014 року - в сумі 91407 грн., жовтень 2014 року - в сумі 92436 грн., листопад 2014 року - в сумі 121506 грн., грудень 2014 року - в сумі 5616 грн., що відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, та відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за відповідний період.

Відповідно до даних журналу-ордера по рах.631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками придбання вищевказаного товару у бухгалтерському обліку ТОВ Кундан відображено бухгалтерським проведенням Дт 28 Кт 631 на загальну суму 1554823 грн., в тому числі: вересень 2014 року - на загальну суму 457035 грн., жовтень 2014 року - на загальну суму 462180 грн., листопад 2014 року - на загальну суму 635610 грн., суму ПДВ по вказаній операції у розмірі 310965 грн. включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2014 року - в сумі 91407 грн., жовтень 2014 року - в сумі 92436 грн., листопад 2014 року - в сумі 121506 грн., грудень 2014 року - в сумі 5616 грн., та відображено бухгалтерським проведенням Дт641Кт63 1, що підтверджено у ході перевірки (а.с.52), на вищевказаних податкових накладних у графі вид цивільно-правового договору зазначено "договір поставки від 01.09.2014 року №109 (а.с.52).

Таким чином, перевіркою не встановлено будь-яких недоліків в оформленні первинних документів бухгалтерського обліку, податкових накладних, чи їх невідповідності змісту господарських операцій.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на висновок експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.10.2016 року №1/2697, згідно з яким встановлено, що відбитки печатки ПП Симос , які виконані у договорі поставки №109 від 01.09.2014 року, укладеного між ТОВ Кундан та ПП Симос , не відповідає зразку печатки ПП Симос , яка надана на дослідження.

На думку суду вказаний висновок ніяким чином не свідчить про фіктивність вищевказаних документів про господарські операції позивача з ПП Симос .

Як вбачається з матеріалів справи, договір поставки та первинні документи на його виконання (податкові та видаткові накладні) були складені у період вересень-листопад 2014 року, експертний висновок щодо невідповідності відтиску печатки на вказаних документах, наданому для експертизи зразку печатки, датовано 05.10.2016 року, тобто після завершення господарських операцій між ТОВ Кундан та ПП Симос , які підтверджувались зазначеними первинними документами. Крім того, що у ПП Симос могло бути декілька печаток, печатка, відбиток якої є на документах, могла бути втрачена, печатка, надана на дослідження, може бути підробленою.

Стосовно посилання представника відповідача на наявність інформації про те, що посвідка серія КВ №1724768215 на постійне проживання ОСОБА_3 (а.с.143-144), який є громадянином Російської Федерації, відділом ГІРФО ГУ УМВС України в Київській області не видавалась, отже вказана особа не могла підписувати договір поставки та ставити підпис на видаткових та податкових накладних ПП Симос , що на думку представника відповідача свідчить про те, що вказані документи, надані до перевірки з питань підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин, не опосередковуються реальним виконанням операції, що становить предмет зазначеного договору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що змістом акту перевірки не спростовується, що виписані ПП "Симос" видаткові та податкові накладні є належно оформленими, виписаними зареєстрованим належним чином платником податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

На час здійснення господарських операцій позивача з ПП "Симос" відомості про місцезнаходження та керівника, які зазначені у первинних документах, відповідали даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, у силу приписів ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , є достовірними.

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства України та зокрема, Податкового кодексу України, на платника податку не покладено обов'язок (також не надано йому право) та контрольні функції щодо перевірки обставин здійснення господарської діяльності іншими платниками податків, перевірки показників їх податкової звітності, а відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні у податковому обліку господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Разом з тим, відповідно до принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, сама по собі несплата податку продавцем у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальною за сплату податку на додану вартість є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом одинадцятим статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон України № 996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Закону України № 996-XIV.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно статті 1 Закону України № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У бухгалтерському обліку позивач відобразив придбання товарів при одночасному визнанні та повному виконанні зобов'язань перед ПП "Симос".

Отже, на підставі первинних документів підтверджуються реальні зміни майнового стану позивача за наслідками спірного договору. Наслідком його виконання стало надходження товарів, вибуття коштів для розрахунку із постачальником, надходження коштів від продажу товарів, отримання прибутку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп. а) п. 198.1. ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Суд зауважує, що контролюючий орган, стверджуючи про відсутність у позивача реальних господарських операцій з ПП Симос , не заперечує факту зміни майнового стану позивача внаслідок цих операцій щодо отримання товару, який у подальшому позивач використав у межах власної господарської діяльності. Вказані обставини подальшого використання позивачем придбаного у ПП Симос товару податковий орган не спростовує. Отже, відповідач не заперечує та навіть визнає фактичне отримання та використання позивачем товару, придбаного у ПП Симос , а отже реального характеру спірних господарських операцій.

Перевіркою підтверджено, що наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку містять у відповідних графах первинних документів особисті підписи, що дає можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції і правильність її оформлення, як того вимагають приписи ст.9 Закону України № 996-XIV.

Отже, наявні первинні документи бухгалтерського у силу приписів ст.9 Закону України № 996-XIV є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій. Зазначені первинні документи складені на паперових носіях і містять всі обов'язкові реквізити згідно вимог ст. 9 Закону України №996-XIV.

У зв'язку із повним оприбуткуванням придбаних товарів у бухгалтерському обліку, повним розрахунком із постачальником за поставлені товари, відсутність у залишках ТОВ Кундан станом на 31.10.2016 року за даними бухгалтерського обліку придбаних у ПП "Симос" товарів, суд дійшов висновку про реальність господарської операції та про повне використання позивачем у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ПП "Симос".

Первинними документами підтверджено реальне виконання ТОВ "Кундан" та його контрагента - ПП Симос взятих на себе зобов'язань по договору поставки товарів, що спростовує висновки відповідача про відсутність факту нереального здійснення господарських операцій.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, наявних у матеріалах справи та у матеріалах кримінального провадження, вилучених відповідно до протоколу обшуку від 17.05.2016 року (а.с.147-152), правомірно врахував у складі витрат Декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік за рядком 05 "Витрати операційної діяльності" у сумі 1554823 грн. вартості товарів, придбаних у ПП "Симос" та використаних у господарській діяльності; у складі податкового кредиту - податок на додану вартість, сплачений по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП "Симос" на загальну суму 310965 грн., у тому числі за вересень 2014 року - на суму 91407 грн., жовтень 2014 року - на суму 92436 грн., листопад 2014 року - на суму 121506 грн., грудень 2014 року - на суму ПДВ 5616 грн.

На підставі вищезазначеного, позивачем не занижено грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, не завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, (рядок 19 декларації за грудень 2014 року) на загальну суму 3274 грн.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів правомірності податкових повідомлень-рішень від 17.03.2017 року №0003831401, № 000384141 та № 0003851401, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Беручи до уваги задоволення позову та приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу належить присудити понесені ним судові витрати в сумі 12616,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Житомирській області від 17.03.2017 року № 0003831401, № 0003841401 та № 0003851401.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кундан" понесені ним судові витрати в розмірі 12616,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 10 травня 2017 р.