Постанова

від 10.05.2017 по справі 816/1630/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1630/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до відповідача треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕАРОН" АТ "ОТП Банк", Філія "Полтавське ГРУ" ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Кристалбанк", ПАТ "Альфа Банк", АБ "Укргазбанк", Державне казначейство України, ПАТ "Діамантбанк" про застосування арешту коштів В С Т А Н О В И В:

22.09.2016 Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕАРОН" (надалі - ТОВ "ГЕАРОН", позивач), треті особи: Акціонерне товариство "ОТП Банк", Філія "Полтавське Головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", Публічне акціонерне товариство "Альфа Банк", Акціонерний банк "Укргазбанк", Державне казначейство України, Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" про застосування арешту коштів на розрахункових рахунках, відкритих у:

- Філії "Полтавське Головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", код МФО 331401;

- Акціонерному товаристві "ОТП Банк", код МФО 30052;

- Акціонерному банку "Укргазбанк", код МФО 320478;

- Державному казначействі України, код МФО 320478;

- Публічному акціонерному товаристві "Кристалбанк", код МФО 339050;

- Публічному акціонерному товаристві "Альфа Банк" у м. Києві, код МФО 300346;

- Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк", код МФО 320854.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на підставі наказу №1172 від 15.09.2016 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ГЕАРОН" та направлень від 15.09.2016 № 1845 та №1863 працівники контролюючого органу прибули за місцезнаходженням відповідача. Однак, директор підприємства не допустив до проведення позапланової виїзної документальної перевірки працівників контролюючого органу. Факт відмови посадових осіб ТОВ "ГЕАРОН" від допуску до проведення позапланової виїзної перевірки зафіксовано актом №318/16-31-14-04 від 19.09.2016. Податковим органом прийнято рішення від 22.09.2016 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків. У зв'язку з чим позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків ТОВ "ГЕАРОН".

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про отримання повістки, причину неявки суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду від відповідача не надходило.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника у порядку письмового провадження. У наданих до суду письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.47-49).

Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повістки, причину неявки суду не повідомили, заяви про неможливість прибуття до суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ГЕАРОН" (код ЄДРПОУ 36670932) зареєстровано як юридична особа 30.09.2009 та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 01.10.2009 за № 49113 (а.с. 19-22).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.08.2016 у справі № 537/4164/16-к (провадження 1-кс/537/754/2016) призначено позапланову документальну перевірку ТОВ "ГЕАРОН" (код ЄДРПОУ 36670932, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Троїцька (Красіна) б. 3) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у ході фінансово-господарських взаємовідносин з ПОГ "Патріот" Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану (код ЄДРПОУ 34863047) за період з 01.04.2012 по 31.03.2013, ТОВ "KB ТРАНСФЕР" (код ЄДРПОУ 37466588) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та доручено її проведення Головному управлінню ДФС у Полтавській області (м. Полтава, вул. Європейська, 4) (а.с. 23-25).

На підставі вказаної вище ухвали наказом Головного управління ДФС у Полтавській області від 15.09.2016 № 1172 призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ГЕАРОН" (код ЄДРПОУ 36670932) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у ході фінансово-господарських взаємовідносин з ПОГ "Патріот" Харківської обласної спілки інвалідів Афганістану (код ЄДРПОУ 34863047) за період з 01.04.2012 по 31.03.2013, ТОВ "KB ТРАНСФЕР" (код ЄДРПОУ 37466588) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 тривалістю 5 робочих днів з 19.09.2016 (а.с.14).

19.09.2016 уповноваженими особами Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі наказу 15.09.2016 № 1172 та направлень на перевірку від 15.09.2016 №1845 та №1863 здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "ГЕАРОН" для проведення позапланової виїзної документальної перевірки (а.с. 15-16).

Отримавши копію наказу від 15.09.2016 № 1172 про проведення перевірки та ознайомившись із направленнями на перевірку, директор ТОВ "ГЕАРОН" Чабаненко Г.П. відмовився від допуску посадових осіб до проведення перевірки, зазначивши про це в тексті наказу від 15.09.2016 № 1172, про що зроблено відповідний запис у журналі реєстрації перевірок (а.с. 14).

Факт відмови посадових осіб ТОВ "ГЕАРОН" від допуску до проведення позапланової виїзної перевірки зафіксовано актом №318/16-31-14-04 від 19.09.2016.

За наслідками розгляду звернення управління аудиту Головного управління ДФС у Полтавській області та доданих до нього матеріалів в.о. начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 22.09.2016 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ГЕАРОН" (а.с. 26).

22.09.2016 Кременчуцька ОДПІ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із поданням до ТОВ "ГЕАРОН" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "ГЕАРОН", застосованого на підставі рішення в.о. начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 22.09.2016 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

26.09.2016 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/1628/16 провадження у справі за поданням Кременчуцької ОДПІ до ТОВ "ГЕАРОН" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків закрито у зв'язку з наявністю спору про право, оскільки платник податків висловлював незгоду з рішенням контролюючого органа про проведення перевірки та надав суду докази ініціювання процедури оскарження наказу Головного управління ДФС у Полтавській області про проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 15.09.2016 № 1172 в судовому порядку (а.с. 50-52).

22.09.2016 позивач звернувся до суду з позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків на підставі абзацу 2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Абзацом 2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №568, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

За приписами пункту 94.1 та підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано у разі, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до підпунктів 78.4, 78.5, 78.6 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.09.2016 уповноваженими особами Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі наказу 15.09.2016 №1172 та направлень на перевірку від 15.09.2016 №1845 та №1863 здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "ГЕАРОН" для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач, посилаючись на акт про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ГЕАРОН" від 19.09.2016 № 320/16-31-14-04-14/33670932 та акт відмови посадових осіб ТОВ "ГЕАРОН" від підпису направлень та недопуск посадових осіб для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ГЕАРОН" від 19.09.2016 №318/16-31-14-04-14/33670932, стверджує, що відповідач безпідставно не допустив перевіряючих до перевірки (а.с.17-18).

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту (арешт коштів та арешт іншого майна) органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України, у якій зокрема вказано, що арешт коштів на рахунку платника податків відповідно абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Отже, законність вимоги щодо арешту рахунків платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Згідно із пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Зважаючи на положення статті 94 Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, суд дійшов висновку, що застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Отже, без наявності чинного рішення про обґрунтованість арешту майна підприємства, суд позбавлений можливості застосувати арешт коштів на рахунках платника податків у банках, оскільки зазначений захід є лише частиною процедури арешту майна.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 19.01.2015 у справі № К/800/61064/13.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду даної справи обґрунтованість рішення керівника контролюючого органу від 22.09.2016 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "ГЕАРОН" судом не підтверджена, тому відсутні підстави вважати майно відповідача арештованим.

Крім того, згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, умовою застосування норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду.

Наведене свідчить про те, що контролюючі органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас, така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. За встановлення відповідних обставин позов органу державної податкової служби підлягає задоволенню. При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту.

З наведених вище норм права вбачається, що підставою для накладення арешту на кошти платника податків є перш за все наявність податкового боргу. Крім того, підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Позивачем не надано до суду доказів щодо наявності за відповідачем податкового боргу.

Проаналізувавши викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕАРОН", треті особи: Акціонерне товариство "ОТП Банк", Філія "Полтавське Головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", Публічне акціонерне товариство "Альфа Банк", Акціонерний банк "Укргазбанк", Державне казначейство України, Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" про застосування арешту коштів відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна