Постанова

від 04.05.2017 по справі 820/1501/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 травня 2017 р. Справа №820/1501/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретарі судового засідання - Молчановій О.М.,

за участі:

представника позивача - Ворожбянова А.М. (за дорученням № 08-11/4551/2-16 від 27.12.2016),

представника відповідача - не прибув,

представника третьої особи - Проскурніна О.О. (за дорученням б/н від 30.11.2016 р.),

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому позовну заяву Харківської міської ради до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В., третя особа ТОВ СГП Агро- Дарина про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "АГРО-ДАРИНА", в якому, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просить суд зобов'язати Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича скасувати реєстрацію шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації щодо об'єктів нерухомого майна: незавершене будівництво загальною площею 1264 м.кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1154846563101 по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові, відсотком готовності 30%,

зареєстрованого на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2016 у справі № 922/2705/16 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 922/2705/16, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33554825 від 25.01.2017 14:07:28, Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 у справі № 922/2705/16 скасоване право власності, визнане судом першої та апеляційної інстанції за ТОВ СГП Агро-Дарина на об'єкт незавершеного будівництва, відсотком готовності 30%, розташований на земельній ділянці по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Звертаючись до відповідача з цим позовом через адміністративний суд, а не безпосередньо до відповідача, Харківська міська рада намагається відновити свої права, оскільки Відповідач з настанням підстави, передбаченої ст. ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав), не вніс до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав на об'єкт незавершеного будівництва.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги заявленого позову та наданих письмових пояснень, просив суд задовольнити їх у повному обсязі. При цьому зазначивши, що Харківська міська рада звернулась з цим позовом до Відповідача, оскільки врегулювання правовідносин між Харківською міською радою та ТОВ СГП Агро-Дарина щодо скасування реєстрації на об'єкт незавершеного будівництва можливе лише за участю Відповідача, а відновлення прав Харківської міської ради - шляхом внесення до реєстру запису про скасування реєстрації можливо лише за допомогою дій уповноваженої на те особи -Державного реєстратора.

Представник відповідача у наданих запереченнях (а.с. 99-104) проти позовних вимог заперечував, вважає позов необгрунтованим, оскільки між сторонами у справі відсутній адміністративно-правовий спір, від так в його задоволенні належить відмовити.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що заявником - ТОВ СГП Агро-Дарина в процедурі державної реєстрації права власності подано всі необхідні та достатні, передбачені чинним законодавством України документи на підставі судових рішень, що набрали законної сили. На підставі чого 25.01.2017 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Печенізької районної державної Харківської області Зоткіним С. В. ухвалено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 78591655 від 23.01.2017, або оскаржуване рішення, внесено запис про право власності на об'єкт нерухомого майна, розташовану за адресою: м. Харків, вулиця Шевченка, будинок 111, номер запису про право власності 18696549.

Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення ним дотримано всі вимоги чинного законодавства в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, й підстав для його скасування не має.

Крім того, зазначає, що Харківська міська рада, в якості зацікавленої особи, не була позбавлена права звернутися до будь-якого суб'єкта державної реєстрації в межах Харківської області, наприклад, до Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради із заявою про скасування вказаного запису про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ДАРИНА на вказаний вище об'єкт нерухомого майна в позасудовому порядку.

Відповідач у судове засідання, призначене на 05.05.2017 року, не з'явився, свого уповноваженого представника також не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства, причини неявки до суду не повідомив. Клопотань, заяв про перенесення розгляду справи до канцелярії суду не надав.

Третя особа у судовому засіданні та наданих письмових запереченнях (а.с. 56-61) проти позовних вимог заперечувала. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що твердження позивача, що реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, відсотком готовності 30%, розташованого на земельній ділянці комунальної власності по вул. Шевченка, 111 в м. Харкові порушує права Харківської міської ради , позбавляє Харківську міську раду повноваження розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд та робить неможливим використання цієї земельної ділянки територіальною громадою міста Харкова для власних або інших цілей - є безпідставним та необгрунтованим, оскільки, рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 ТОВ СП Агро-Дарина надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4057 га по вул. Шевченко, Шум. Харкові для будівництва ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.08.2029. На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ СП Агро-Дарина укладено договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05. Рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 ТОВ СП Агро-Дарина надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4057 га по вул. Шевченко, 111 у м. Харкові для будівництва ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.08.2029.

Отже, приймаючи рішення про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування ремонтних та складських приміщень, позивач фактично надав згоду на розміщення та подальшу реєстрацію прав на нерухому річ. На теперішній час ТОВ СП Агро-Дарина здійснюються будівельні роботи направлені на закінчення робіт на об'єкті будівництва, що свідчить про цільове використання земельної ділянки згідно умов договору оренди землі.

Також господарськими судами трьох інстанцій встановлено, що об'єкт будівництва по вул. Шевченка, 111 в місті Харкові є об'єктом незавершеного будівництва, оскільки для будівництва якого укладено Договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05, розроблена проектна документація, на виконання будівельних робіт виданий дозвіл та понесені витрати на його спорудження. Даний об'єкт незавершеного будівництва є нерухомою річчю, оскільки розташований на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення, а також право власності на нього підлягає державній реєстрації. Отже, оскільки договір оренди укладався на будівництво та обслуговування ремонтних та складських приміщень, які будуть використовуватися для власних потреб ТОВ СП Агро-Дарина , що у свою чергу не є інфраструктурним об'єктом територіальної громади, орендна плата по договору вноситься у повному обсязі, а також ведуться будівельні роботи по закінченню будівництва об'єкту, що встановлено рішеннями суду, то не зрозуміло, яким чином реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, відсотком готовності 30% , розташованого по вул. Шевченко, 111 в місті Харкові порушує права Харківської міської ради.

Посилаючись на ч. 3 ст. 331 ЦК України зазначив, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

В судовому засіданні представник третьої особи просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та третьої особи по справі, дослідивши матеріали справи, врахувавши заперечення відповідача проти задоволення вимог адміністративного позову, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04, 27.04.2005 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством Агро-Дарина укладено Договір оренди землі, який зареєстрований за № 6686/05. Відповідно до умов договору, ТОВ СП Агро-Дарина надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4057 га по вул. Шевченко, 111 у м. Харкові для будівництва ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.08.2029.

Рішеннями Харківської міської ради від 25.04.2007 №74/07 та від 24.02.2010 № 15/10 ТОВ СГП "Агро-Дарина" було продовжено строки будівництва ремонтних та складських приміщень по вул. Шевченко, 111 у м. Харкові до 01.05.2008 та до 31.12.2011 відповідно.

Як підтверджено матеріалами адміністративної справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 24.10.2016 року по справі 922/2705/16 у позові Харківської міської ради (Позивач) до ТОВ СП Агро-Дарина (Відповідач) про розірвання договору оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05 відмовлено та задоволено зустрічний позов ТОВ СП Агро-Дарина до Харківської міської ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, відсотком готовності 30%, розташованого по вул. Шевченко, 111 в місті Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:03:006:0021) (а.с.17-21) (а.с. 17-21).

Постановою Харківського Апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року по справі № 922/2705/16 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2016 року залишено без змін (а.с. 22-27).

На підставі вказаних рішень 23.01.2017 Державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. зареєстровано за ТОВ СГП Агро-Дарина право власності на об'єкт незавершеного будівництва, відсотком готовності 30%, розташований на земельній ділянці по вул. Шевченка, 111 ум. Харкові.

Судами господарської юрисдикції вирішувалися господарські правовідносини, які виникли між Харківською міською радою та ТОВ СГП Агро-Дарина щодо розірвання договору оренди землі та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, які регулюються нормами цивільного господарського та земельного законодавства.

Також судами встановлено, що об'єкт будівництва по вул. Шевченка, 111 в місті Харкові є об'єктом незавершеного будівництва, оскільки для будівництва якого і було укладено Договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05, розроблена проектна документація, на виконання будівельних робіт виданий дозвіл та понесені витрати на його спорудження. На теперішній час ТОВ СП Агро-Дарина здійснюються будівельні роботи направлені на закінчення робіт на об'єкті будівництва.

Між тим, Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 року по справі №922/2705/16 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2705/16 та рішення господарського суду Харківської області 24.10.2016 скасовано в частині задоволення зустрічних позовних вимог (а.с. 28 -32).

Тобто, саме з цього часу скасовані підстави, що були умовою для реєстрації за ТОВ СГП Агро-Дарина права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці по вул. Шевченка, 111 ум. Харкові з відсотком готовності 30.

Перевіряючи відповідність спірної дії вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що правовідносини з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року

№ 1952-IV (далі- Закон).

Відповідно до положень ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно положень ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року за №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 вказаного вище Закону, загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Так, за правилами ч.1 ст.4 даного Закону державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У силу положень ст.11 Цивільного кодексу України підставою для виникнення перелічених прав, є зокрема, правочини у формі письмових договорів.

При цьому, згідно з ч.1 ст.210 названого кодексу правочин, який підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі певних документів, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 27).

Між тим, частиною 2 ст. 5 Закону №1952-ІV, встановлено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 вказаного Закону, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

У відповідності до положень ч.1 та 2 ст. 18 Закону №1952-ІV (в редакції Закону на момент вчинення реєстраційної дії), державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначаються Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку № 1127 (в редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно положень п. 40 вказаного вище Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Отже, під час судового розгляду з'ясовано, що саме на підставі рішень судів: рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 по справі №922/2705/16, які набрали законної сили, 25.01.2017 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Печенізької районної державної Харківської області Зоткіним С. В. ухвалено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 78591655 від 23.01.2017, або оскаржуване рішення, внесено запис про право власності на об'єкт нерухомого майна, розташовану за адресою: м. Харків, вулиця Шевченка, будинок 111, номер запису про право власності 18696549.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено наступне: для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 р.).

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Виходячи з положень вказаних норм Закону та Порядку, на державного реєстратора при розгляді заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно покладено обов'язок щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства.

Законодавцем визначено, що одним із правовстановлюючих документів, на підставі якого державним реєстратором проводиться державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, є відповідне рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили.

Але, Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 року по справі №922/2705/16 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2705/16 та рішення господарського суду Харківської області 24.10.2016 скасовано в частині задоволення зустрічних позовних вимог, що були підставою для відповідача по справі - Державного реєстратора Зоткіна С.В. для реєстрації за ТОВ СГП Агро-Дарина права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові з відсотком готовності 30.

Так згідно положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як випливає зі змісту положень статті 331 Цивільного кодексу України, що у випадку наявності певних обставин для набуття права власності на нову річ, заінтересована в цьому особа, повинна дотримуватися передбачених законом умов. Це свідчить про встановлення Цивільним кодексом України спеціального режиму правового регулювання відносин у сфері набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

Тобто, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна за рішенням суду не є в законодавчому розумінні єдиною та достатньою правовою підставою для проведення державним реєстратором державної реєстрації прав власності на нерухоме майно .

Прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва здійснюється уповноваженими органами у порядку встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Згідно положень ч.1 та 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Частиною 8 статті 39 вказаного Закону передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно положень п.3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Згідно пункту 10 вказаного вище Порядку, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

Як вже раніше зазначалось судом, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону (ч. 2 ст. 5 Закону №1952-ІV).

Судом встановлено, що 23.01.2017 до Центру надання адміністративних послуг при Печенізькій районній державній адміністрації Харківської області з заявою про державну реєстрацію права власності в особі представника Мешія В.О. звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ДАРИНА (далі за текстом - заявник).

Вказану вище заяву було зареєстровано в базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 20636617, працівником Центру надання адміністративних послуг при Печенізькій районній державній адміністрації Харківської області Швець Н.М. складено картку прийому заяви №78591655.

З картки прийому заяви №78591655 від 23.01.2017 вбачається, що заявником в процедурі державної реєстрації подано наступні документи: квитанція, серія та номер: б\н; видавник: приват24; паспорт, серія та номер: МК 706968, виданий Фрунзенським РВ ХМУ УМВС; код РНОКПП, серія та номер: 2064203337, видавник ДПІ у Ленінському районі м.Харкова; рішення суду, серія та номер: №922/2705/16, видавник: Господарський суд Харк.обл.; постанова суду, серія та номер: №922/2705/16, видавник: Харківський апеляційний господарський суд; договір оренди землі, серія та номер: б\н; видавник Харківська міська рада; акт готовності об'єкта, серія та номер:04-10/16, видавник: ПП Спецстройпроект-1 ; заява, серія та номер: ХК 120161811667; дозвіл, серія та номер:06446; видавник: ДАБІ у Харк.обл.; витяг є ЄДР, серія та номер: 1001660020, видавник: державний реєстратор.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер прийому заяви: 78591655 від 23.01.2017, внесено запис про право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вулиця Шевченка, будинок 111, номер запису про право власності 18696549, Державний реєстратор не встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме документального підтвердження введення об'єкта до експлуатації, як того вимагає чинне законодавство та передчасно зареєстрував право власності на зазначений об'єкт будівництва.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону №1952-ІV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З приводу твердження відповідача про відсутність правових підстав звернення Харківської міської ради з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного

архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з положеннями ст. 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі і органи місцевого самоврядування, які здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також

структурні підрозділи обласних, районних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури.

Таким чином, Харківська міська рада мала право звернутись із означеним позовом до суду, що спростовує твердження представника відповідача в цій частині.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв'язку з нормами статей 177 - 179, 182 ЦК України, частини третьої статті 3 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 18 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" передбачає, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Таким чином, нормами Цивільного кодексу України чи іншими нормативними актами визнання не передбачено права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку.

Зазначений висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-82гс11 та від 27.05.2015 у справі №6-159цс15.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що доводи відповідача в наданих до суду письмових запереченнях про правомірність та відповідність змісту оскаржуваного позивачем рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомого майна, є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в повному обсязі і відповідності до вимог чинного законодавства України документами.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Відповідно до приписів ч. 1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Питання щодо внесення відомостей (змін до них), скасування таких відомостей до Державного реєстру прав не входить до компетенції суду.

За таких підстав, рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об'єкт будівництва, який не було введено в експлуатацію у встановленому законом порядку, є незаконним та таким, що прийняте в порушення вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.

Між тим, з урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та, з метою належного відновлення останніх, задовольняє позовну заяву шляхом зобов'язання Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича розглянути питання щодо скасування реєстрації об'єктів нерухомого майна: незавершене будівництво загальною площею 1264 м.кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1154846563101 по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові, відсотком готовності 30%, зареєстрованого на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2016 у справі № 922/2705/16 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 922/2705/16, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33554825 від 25.01.2017 14:07:28, Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської міської ради до Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В., третя особа ТОВ СГП "Агро- Дарина" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Зобов'язати Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації харківської області Зоткіна Сергія Володимировича розглянути питання щодо скасування реєстрації об'єктів нерухомого майна: незавершеного будівництва загальною площею 1264 м. кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1154846563101 по вул. Шевченка, 111 ум. Харкові, відсотком готовності 30%, зареєстрованого на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2016 у справі № 922/2705/16 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 922/2705/16, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33554825 від 25.01.2017 14:07:28, Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, Харківська області шляхом внесення запису про скасування державної реєстрації.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Харківської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04059243; юридична адреса: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 11 травня 2017 року.

Суддя Шляхова О.М.