Рішення

від 10.05.2017 по справі 903/173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 травня 2017 р. Справа № 903/173/17

за позовом заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області

до відповідача: підприємця ОСОБА_1

про стягнення 24199грн. 80коп.

Суддя Слободян О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідачів: н/з

у судовому засіданні взяв участь : Бородчук О.В.- прокурор відділу прокуратури Волинської області

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області просить стягнути з відповідача підприємця ОСОБА_1 25 077 грн. 09 коп., з них: 21 929 грн. 80 коп. орендної плати, 1 171 грн. 40 коп. пені, 1 618 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 357 грн. 11 коп. 3% річних та судові витрати по справі.

Позов обгрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору оренди землі від 22.07.2015 року зобов'язань по оплаті орендної плати.

Прокурор у судовому засіданні та у клопотанні (вх.№ 01-65/67/17 від 29.03.2017р.) просив зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 24199грн. 08коп., з них: 21929грн. 80коп. основного боргу, 815грн. 42коп. пені, 1202грн. 48коп. інфляційних втрат та 252грн. 10коп. 3% річних.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява прокурора про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення по справі, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) суду не надав, вимог ухвали суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.03.2017р. та 06.04.2017р.

Згідно п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив наступне.

22.07.2015р. між Гірниківською сільською радою Ратнівського району Волинської області в особі голови Мерчука В.Я. (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.(далі - Орендар) укладено договір оренди землі(далі - Договір), згідно якого в оренду передається земельна ділянка для обслуговування заводу площею 1,0931га., у тому числі землі промисловості за кадастровим номером НОМЕР_2(а.с.14-15).

Пунктами 1, 8 Договору передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 для обслуговування заводу, яка знаходиться на території с. Гірники Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області. Договір укладено на 5 років.

Відповідно до п.2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0931га, у тому числі землі промисловості.

Згідно п.5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 437240грн.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (3,5% від нормативної грошової оцінки) - 15303,4грн. в рік.

Відповідно до п.10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються на час складання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно п.11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно.

Пунктом 29 Договору передбачено, що Орендодавець зобов'язаний передати в користування земельну ділянку у належному стані та визначених межах.

Згідно акту про приймання-передачі земельної ділянки від 23.07.2015р., Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування вказану у Договорі земельну ділянку(а.с.20).

Договір та акт підписані та скріплені печатками сторін.

Таким чином, щомісячно орендар ФОП ОСОБА_1 повинен сплатити до Гірниківської сільської ради 1 827,48 грн. (21 929,80 грн. : 12 місяців) з врахуванням коефіцієнта індексації на площу 10931м.кв.

ФОП ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору зобов'язання в частині сплати орендних платежів (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) належним чином не виконав у зв'язку з чим за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. заборгував Гірниківській сільській раді 21 929 грн. 80 коп.

Зазначена заборгованість підтверджена наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Договір оренди землі відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як передбачено ст.5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки, (стаття 13 ЗУ "Про плату за землю"). Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ч.1-3 ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 4 ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Земельна ділянка була передана в користування ПП ОСОБА_1 у 2015р., що засвідчено Актом приймання - передачі земельної ділянки, (а.с.20)

Згідно пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно підпунктів "а", "в" пункту 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння га користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер. Укладений між Гірниківською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 договір оренди землі від 22.07.2015р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача за період з 01.01.2016р по 31.12.2016 р. 21929 грн. 80 коп. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 нього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, нарахована позивачем пеня в сумі 815 грн. 42 коп. за період з 02.03.2016р. по 31.08.2016р. є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з простроченням оплати, відповідачу нараховано 252 грн. 10коп.- 3% річних та 1202грн. 48коп. інфляційних втрат, які є підставними та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Гірниківської сільської ради Ратнівського району Волинської області (44130, Волинська обл., Ратнівський район, село Гірники, вул. Центральна, 18 код ЄДРПОУ 04334548) 24199грн. 80коп ., з них 21929грн. 80коп. - основний борг, 815грн. 42коп. - пеня; 1202грн. 48коп. - інфляційні втрати, 252грн. 10коп. - 3% річних (реквізити: р/р 33215815700326, одержувач УК у Ратнівському районі (с. Гірники), 18010900, код одержувача 37821937, призначення платежу 1810900 - орендна плата за землю фізичних осіб, МФО 803014 УДКСУ у Волинській області).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Волинської області (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд.15, код ЄДРПОУ 02909915) 1600 грн. сплаченого прокуратурою судового збору.

Повний текст рішення складено 11.05.2017р.

Суддя О. Г. Слободян