Рішення

від 25.04.2017 по справі 916/528/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р.Справа № 916/528/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Іллічівського морського порту) до Державного підприємства „Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту „Чорноморндіпроект» про стягнення 84123,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 20.03.2017 р., 27.03.2017 р. та 10.04.2017 р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту „Чорноморндіпроект» про стягнення 84123,80 грн., посилаючись на наступне.

12.04.2016 року між ДП Адміністрація морських портів України та ДП Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту Чорноморндіпроект було укладено договір № 90А-785/67-В-ІЛФ-16, відповідно до п. 1.1 якого ДП Чорноморндіпроект зобов'язано було на власний ризик та за оплату виконати проектні роботи з реконструкції гідротехнічної частини причалу № 2 Іллічівської філії ДП АМПУ , розроблення техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) за завданням на проектування та забезпечити експертне дослідження проекту з отриманням позитивного звіту державного підприємства Укрдержбудекспертиза , а Адміністрація зі свого боку зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у договорі. Загальна сума за договором становить 808882,73 грн. Строк виконання робіт за договором визначено Календарним планом виконання робіт , що є додатком № 1 до договору.

Згідно п. 6.5.2 договору та календарного плану ДП Чорноморндіпроект взяло на себе зобов'язання забезпечити виконання проектних робіт до 03.10.2016 р. Тобто, як зазначає позивач, ДП Чорноморндіпроект повинно було виконати свої зобов'язання за договором у строк не пізніше 03 жовтня 2016 року.

Проте, як вказує позивач, в порушення зазначених норм, роботи були завершені лише 7 листопада 2016 року, тобто із простроченням.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення строків виконання робіт ДП Чорноморндіпроект сплачує Адміністрації пеню в розмірі 0,1 % від суми договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Так, позивач зазначає, що відповідачу в порушення умов договору було нараховано пеню в сумі 27502,01 грн. та штраф в сумі 56621,79 грн. (808882,73 грн. х 7%).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2017 р. позовну заяву Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/528/17, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с. 41-48). Зокрема, відповідач вказує, що вказаний у позовній заяві позивачем строк 03.10.2016 р. є строком іншої певної дії (не робіт), а саме передачі позитивного звіту експертизи позивачу (п. 6.5.3 договору, 2-й етап календарного плану). Проектні роботи (1 етап) ДП Чорноморндіпроект виконано в строк за п. 6.5.2 договору - до 15.06.2016 р. Як вказує відповідач, листом від 15.06.2016 р. ГИП 2-5/196 ДП Чорноморндіпроект направило проектну документацію до ДП Укрдержбудекспертиза на виконання експертизи ТЕО. Позитивний звіт ДП Укрдержбудекспертиза від 17.10.2016 р. (2 етап, п. 6.5.3 договору) був переданий до відповідача відразу після його отримання. Акт здачі приймання за договором підписаний позивачем 07.11.2016 р. (в межах строк дії договору - 31.12.2016 р.). Так, відповідач зазначає, що відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за п. 7.3 договору та стягнення їх у розмірі позову. Як зазначає відповідач, за умовами п. 7.3 договору, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, у разі порушення строків виконання робіт (лише робіт), підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення від ціни договору, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості . Проте, відповідач зазначає, що передача позивачу позитивного експертного звіту, виконаного ДП Укрдержбудекспертиза після його отримання (п. 6.5.3 договору) не є роботою (відноситься до іншої певної дії передача майна ). Укладання договору з ДП Укрдержбудекспертиза за вказівкою позивача також не є роботою. За строки виконання робіт з експертизи, інші дії (бездіяльність) ДП Укрдержбудекспертиза (не є субпідрядником) ДП Чорноморндіпроект відповідальності не несе. Як вказує відповідач, за умовами договору виконання робіт проектувальника з розроблення проектної документації є окремим самостійним етапом та закінчуються за договором 15.06.2016 р. (п. 6.5.2 договору, 1-етап календарного плану) її розробленням. Як стверджує відповідач, після виконання проектних робіт листом від 15.06.2016 р. ГИП 2-5/196 ДП Чорноморндіпроект звернулось до ДП Укрдержбудекспертиза на предмет проведення експертизи проекту та направило для цього необхідну документацію. 05.07.2016 р. ДП Укрдержбудекспертиза уклало договір № 06-0954-16/ПБ на виконання експертизи проекту, вартість експертизи - 218971,15 грн., строк виконання 90 календарних днів з дати зарахування коштів на її рахунок. Представник відповідача зазначає, що цей договір, рахунок на оплату, додаткову угоду № 1 до договору було направлено до позивача (лист від 06.07.2016 р. № П14-11/678). Так, 12.07.2016 р. додаткову угоду № 1 щодо експертизи підписано позивачем. Умови договору на виконання експертизи, у т.ч. відносно строків її виконання, позивачу були відомі та узгоджені, про що свідчить додаткова угода №1 та виділені кошти на експертизу. 15.07.2016 р. (п'ятниця, інститут працює до 13:30) позивачем перераховано до ДП Чорноморндіпроект кошти для сплати їх експертній організації. Як вказує відповідач, 18.07.2016 р. (понеділок), ще не маючи оформленого екземпляру додаткової угоди №1, ДП Чорноморндіпроект перерахувало кошти в сумі 218971,15 грн. до ДП Укрдержбудекспертиза . 19.07.2016 р. ДП Чорноморндіпроект отримало оформлений екземпляр додаткової угоди № 1 до договору сторін. Як зазначає відповідач, на момент перерахування коштів (18.07.2016 р.) до експертної організації строк закінчення виконання експертизи (90 днів) - 18.10.2016 р. вже знаходився за межами строку передачі позитивного висновку експертизи до позивача (03.10.2016 р.). Термін відстрочки від 15.06.2016 р. до 18.07.2016 р. - 34 дні. Як вказує відповідач, позитивний звіт ДП Укрдержбудекспертиза датований 17.10.2016 р. також вже поза строком 03.10.16 р. Згідно до п.15 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (Постанова КМУ від 11.05.2011 р. № 560) експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт. Як вказує відповідач, з 17.10.2016 р. по 07.11.2017 р. ДП Укрдержбудекспертиза експертного звіту до ДП Чорноморндіпроект не надсилало і не надавало, про готовність звіту письмово не повідомляло, лише за телефоном. Обов'язок ДП Чорноморндіпроект отримати звіт безпосередньо в м. Києві в договорі відсутній (тільки передати замовнику після отримання). Кошти на витрати на відрядження позивачем не виділялись, у кошторисах, як і винагорода, не передбачені. Так, відповідач зазначає, що без таких вищезазначених дій позивача та ДП Укрдержбудекспертиза укласти договір на експертизу та передати за її результатами позитивний звіт позивачу у термін до 03.10.2016 р. було неможливим. Як зазначає відповідач, остаточний строк передачі позитивного звіту експертизи до позивача мав бути ним змінений на 07.11.2016 р. (34 дні від 03.10.2016 р., 07.11.2016 р. позивач підписав акт здачі-приймання), як то передбачено п. 5.2 договору та допускається згідно до п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі . Так, відповідач зазначає, що неодноразові пропозиції ДП Чорноморндіпроект змінити остаточний строк передачі позитивного звіту експертизи позивачем були відхилені. Також відповідач вказує, що відповідно до ч.2 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Згідно до п. 12 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (Постанова КМУ від 11.05.2011 р. № 560) замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт. Таким чином, як вказує відповідач, укладання договору з експертною організацією є обов'язком замовника будівництва (позивача). Договором він може це доручити проектувальнику. Згідно до п. 8 Порядку проведення експертизи експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва; експертизу не може проводити розробник проекту будівництва. Так, відповідач вказує, що ДП Чорноморндіпроект як розробник проектної документації не могло проводити роботи з експертизи. Ці роботи за вказівкою позивача були доручені та безпосередньо проводилися ДП Укрдержбудекспертиза . Тому, як вказує відповідач, відповідно ДП Чорноморндіпроект не є підрядником по відношенню до ДП Укрдержбудекспертиза , а ДП Укрдержбудекспертиза не є субпідрядником у ДП Чорноморндіпроект ; ДП Чорноморндіпроект не несе відповідальності за роботи ДП Укрдержбудекспертиза , який не є його субпідрядником, у т.ч. за своєчасність їх виконання чи надання їх результатів (частина 2 ст.838 ЦК України - відповідальність підрядника за субпідрядника - у даному випадку не застосовується). Як зазначає відповідач, обов'язок останнього безпосередньо отримати експертний звіт від експертної організації договором не передбачено, позивач не виділяв коштів на отримання експертного звіту від експертної організації. Відповідно, з врахування ч. 3 ст. 538, ч. 1 ст.1016 ЦК України, відповідач із цієї підстави не може вважатися тим, який прострочив термін виконання експертизи, у т.ч. у період з 18.10.2016 р. по 07.10.2016 р. Таким чином, відповідач зазначає, що останній не несе відповідальність за виконання ДП Укрдержбудекспертиза своїх обов'язків, у т.ч. за терміни виконання експертизи, надання їх результатів, тощо, та за відсутності штрафних санкцій за прострочку передачі позивачу позитивного звіту (п. 6.5.3 договору), у т.ч понад 3 дні від дати його отримання, відсутні і підстави для стягнення штрафних санкцій з відповідача.

10.04.2017 р. представником позивача у судовому засіданні були надані суду заперечення на відзив на позовну заяву (а.с. 127-128), відповідно до яких позивач вказує, що обираючи серед інших учасників, які мали бажання виконувати проектні роботи з реконструкції гідротехнічної частини причалу № 2 та забезпечення експертного дослідження проекту з отриманням позитивного звіту ДП Укрдержбудекспертиза для позивача визначальним став строк, який запропонував ДП Чорноморндіпроект , оскільки серед інших учасників строк запропонований ДП Чорноморндіпроект був найменшим, лист від 31.03.2016 року № ПП 2-5/350). Як вказує позивач, згідно календарного плану, що є додатком до договору № 90А-785/67-В-ІЛФ-16 від 12.04.2016 р. ДП Чорноморндіпроект зобов'язано було до 15.06.2016 року забезпечити виконання проектних робіт (1-й етап) та до 03.10.2016 року - проходження експертизи проектної документації. Як слідує із листа відповідача від 15.06.2016 року ДП Чорноморндіпроект звернулось до ДП Укрдержбудекспертиза з приводу укладання договору, однак сам договір укладено лише 05.07.2016 року. Відповідно до умов договору, укладеного між ДП Чорноморндіпроект та ДП Укрдержбудекспертиза , строк виконання робіт розпочинається від дати перерахування авансу, який здійснюється протягом 5-ти календарних днів із дати підписання договору. Тобто, ДП Чорноморндіпроект зобов'язано було не пізніше 10.07.2016 року сплатити 100% вартості робіт, однак сплатило кошти лише 18.07.2016 року. Так, позивач зазначає, що період з 15.06.2016 року по 03.10.2016 року складає 95 днів, тобто, якщо ДП Чорноморндіпроект дійсно планувало завершити виконання робіт у визначений строк, то ще в момент укладання договору із ІФ ДП АМПУ , ДП Чорноморндіпроект повинно було розуміти, що для того аби завершити 2-й етап 03.10.2016 року, 15.06.2016 року вже необхідно укласти із ДП Укрдержбудекспертиза договір та здійснити необхідну передоплату (що повністю залежить від ДП Чорноморндіпроект ). Отже, позивач вказує, що саме ДП Чорноморндіпроект створило передумови для несвоєчасного завершення другого етапу робіт, розпочавши виконання другого етапу із запізненням (прострочка склала з 15.06.2016 р. по 18.07.2016 р.). Крім того, представник позивача зазначає, що 12.07.2016 р. між ДП АМПУ та ДП Чорноморндіпроект укладено додаткову угоду № 2, на момент підписання якої ДП Чорноморндіпроект також не ставилась питання про необхідність подовження строку виконання робіт, у зв'язку із чим слід вважати, що станом на 12.07.2016 року ДП Чорноморндіпроект не розглядало можливості затримки терміну виконання робіт. Як вказує позивач, навіть за умови, що 18.07.2016 року розпочалося проведення експертизи проекту, роботи мали бути завершені 17.10.2016 року, проте станом на цю дату, із причин, які також не залежали від ІФ ДП АМПУ , результату робіт за договором отримано не було.

21.04.2017 р. відповідачем були подані до суду пояснення по справі (а.с. 131-136), відповідно до яких відповідач вказує, що строк проведення експертизи іншим підприємством - експертною організацією не може входити (бути частиною) до строку виконання робіт проектувальника, строк (дата) закінченні робіт експертною організацією не може вважатися датою виконання (закінчення) робіт проектувальника (тим більш вона визначена п. 6.5.2 договору сторін, 1-им етапом Календарного плану). Як вказує відповідач, роботи останнього як були виконані 15.06.2017 р., так і залишились виконаними станом на вказану дату. Своєчасність та правильність виконаних робіт підтверджує наявність позитивного звіту експертизи по результатам робіт відповідача. Як зазначає відповідач, до 03.10.2016 р. мала відбутися інша певна дія - передача позивачу позитивного звіту експертизи, але у цей строк передача не відбулася з причин, які не залежали від відповідача. Не можна надати замовнику те, що не виконала та не надала експертна організація, яка перевіряє якість проектної документації. Так, відповідач вважає, що до цієї певної дії не може бути застосована відповідальність ані за п. 7.3 договору, ані за п.7.4 договору. Зміст робіт з експертизи - перевірка відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам, виявлення відхилень. Результат робіт - експертний звіт. Але, як вказує відповідач, ці роботи не є роботами відповідача, ним не виконувалися та не могли виконуватися. Ці роботи є роботами експертної організації ДП Укрдержбудекспертиза . Складання загальної вартості робіт у договорі сторін, у акті здачі-приймання із вартості робіт двох підприємств: ДП Чорноморндіпроект - розробка проектної документації; ДП Укрдержбудекспертиза - експертиза цієї проектної документації; зазначення у Календарному плані виконання робіт строку розробки проектної документації (1 етап виконання договору - закінчення 15.06.2016 р.), що є роботами ДП Чорноморндіпроект , та строку проходження експертизи проектної документації (2 етап виконання договору - закінчення 03.10.2016 р.), що є роботами ДП Укрдержбудекспертиза , не впливають на обов'язки відповідача, не дають підстав для застосування позивачем до відповідача відповідальності за порушення строків виконаних робіт за п. 7.3 договору, оскільки ДП Чорноморндіпроект не несе відповідальності за роботи іншого підприємства - ДП Укрдержбудекспертиза , у т.ч. щодо строку їх виконання та/чи строку передачі експертного звіту.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

12.04.2016 року між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України» (замовник) та Державним підприємством „Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту „Чорноморндіпроект» (підрядник) було укладено договір № 90А-785/67-В-ІЛФ-16, відповідно до п. 1.1 якого відповідач як підрядник зобов'язується на власний ризик та за оплату виконати проектні роботи з „Реконструкції гідротехнічної частини причалу № 2 Іллічівської філії ДП „АМПУ» , розроблення техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) за завданням на проектування (додаток № 3) та забезпечити експертне дослідження проекту з отриманням позитивного звіту державного підприємства Укрдержбудекспертиза , а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому договорі.

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною (додаток № 2) та складає 491592,98 грн., крім того сума ПДВ 98318,60 грн. Всього сума договору складає 589911,58 грн. Ціна цього договору включає всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням цього договору, окрім коштів, що підлягають сплаті ДП Укрдержбудекспертиза за експертизу проекту, що буде врегульовано додатковою угодою до договору (п. 2.2 договору).

При цьому пунктом 2.3 договору встановлено, що вартість експертизи проекту сплачується замовником підряднику на підставі відповідного договору, укладеного між підрядником та ДП Укрдержбудекспертиза в розмірі ціни зазначеного договору з урахуванням п. 3.2 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата робіт за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок підрядника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на поточний рахунок підрядника.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник сплачує підряднику попередню оплату у сумі 245796,49 грн., крім того ПДВ 49159,30 грн., всього - 294955,79 грн., що складає 50% від вартості робіт, протягом 10-ти банківських днів від дати укладення договору.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник, крім того, перераховує підряднику кошти на проведення експертизи проекту у розмірі ціни договору, укладеного між підрядником та ДП Укрдержбудекспертиза , протягом 7-х календарних днів від дати представлення підрядником засвідченої копії зазначеного договору, рахунку ДП Укрдержбудекспертиза та підписання відповідної додаткової угоди до цього договору.

Згідно п. 4.4 договору остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі акту здачі-прийому виконаних робіт протягом 10-ти календарних днів з дати отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку, з урахуванням сплаченої попередньої оплати.

За умовами п. 4.5 договору замовник протягом 10-ти днів із дня одержання акту здачі-приймання виконаних робіт та проектної документації, зобов'язаний направити підряднику підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт чи письмову мотивовану відмову від приймання роботи. При неотриманні підрядником оформленого акту здачі-приймання чи письмової мотивованої відмови від приймання роботи в термін, установлений п. 4.5 договору, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті замовником на підставі виставленого підрядником рахунку (п. 4.6 договору).

За умовами п. 4.8 договору проектна документація виконується на українській мові та видається замовнику в 4-х примірниках на паперовому носії та один примірник на електронному носії.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк виконання робіт за цим договором визначено календарним планом (додаток № 1).

Згідно п. 5.2 договору при виникненні обставин, які не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню робіт, строки виконання підрядником прийнятих зобов'язань можуть бути змінені, що оформлюється додатковою угодою, підписаною сторонами.

Відповідно до п. 6.3.1 договору замовник зобов'язаний передати підряднику вихідні дані визначені завданням на проектування протягом 5-ти днів з дати підписання зазначеного договору. Додаткові вихідні дані (не визначені завданням на проектування) надаються підряднику за письмовим запитом.

Обов'язки підрядника визначені в п. 6.5 договору, а саме підрядник зобов'язаний:

- прийняти від замовника за актом прийому-передачі визначені завданням на проектування вихідні дані не пізніше дня їх надання замовником (п. 6.5.1 договору);

- забезпечити виконання проектних робіт в строк до 15.06.2016 р. та на визначених договором умовах (п. 6.5.2 договору);

- передати замовнику за актом прийому-передачі проектну документацію (стадії ТЕО) та позитивний звіт, виконаний державним підприємством Укрдержбудекспертиза протягом 3-х робочих днів від дати його отримання, але не пізніше 03.10.2016 р. (при повному сприянні замовником проходження експертизи та своєчасного рішення питань, що залежать від замовника) (п. 6.5.3 договору);

- усунути за власний рахунок виявлені під час передачі робіт недоліки на умовах та в строки, встановлені актами, складеними відповідно до п. 4.6 договору (п. 6.5.4 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Так, пунктом 7.3 договору встановлено, що у разі порушення строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від ціни договору, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання своїх обов'язків за цим договором в натурі.

За умовами п. 10.1 договору останній набирає чинності зі дня його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін і діє до 31.12.2016 року.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, укладений між сторонами по справі договір, який за своєю суттю є договором підряду на проведення проектних робіт, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ч. 1 ст. 889 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору Іллічівською філією ДП АМПУ» 14.04.2016 р. були передані відповідачу як підряднику відповідні вихідні дані для виконання проектних робіт, що підтверджується листом головного інженера Філії від 14.04.2016 р. за № 114/1/1506.1-07 (а.с. 37). Також на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-001011 від 12.04.2016 р. Іллічівською філією ДП „АМПУ» відповідно до п. 4.2 договору було здійснено попередню оплату 15.04.2016 р. згідно платіжного доручення № 1151 в розмірі 294955,79 грн. (а.с. 34), що складало на момент укладення договору 50% вартості робіт.

За умовами п. 6.5.2 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання проектних робіт в строк до 15.06.2016 р. та на визначених договором умовах.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, розроблену ДП „Чорноморндіпроект» проектно-кошторисну документацію було направлено останнім супровідним листом від 15.06.2016 р. № ГИП2-5/196 до ДП „Укрдержбудекспертиза» для виконання експертизи проекту (а.с. 71).

При цьому з матеріалів справи вбачається, що 05.07.2016 р. між ДП „Чорноморндіпроект» як замовником та ДП „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» як виконавцем було укладено договір № 00-0954-16/ПБ на виконання експертизи проекту будівництва (а.с. 73-76). Вартість проведення експертизи склала 218971,15 грн. (п. 2.2 вказаного договору). При цьому за умовами п. 4.1, 4.2 цього договору проведення експертизи здійснюється виконавцем у строк: 90 календарних днів; відлік строку проведення експертизи починається з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до п. 2.4 договору і при умові наданні виконавцю у необхідній кількості матеріалів, вказаних у п.п. 3.1.1 договору.

З огляду на вказане, 06.07.2016 р. відповідач своїм листом від 06.07.2016 р. № П14-11/678 (а.с. 77) направив позивачу додаткову угоду до спірного договору № 90А-785/67-В-ІЛФ-16 від 12.04.2016 р. та рахунок для передоплати за проведення експертизи проекту в сумі 218971,15 грн. з ПДВ.

В свою чергу 12.07.2016 р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода № 1 до спірного договору № 90А-785/67-В-ІЛФ-16, відповідно до якої сторони домовились п. 2.1 договору викласти в наступній редакції: Загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною (додаток № 2) та складає 674068,94 грн., крім того ПДВ 20 % - 134813,79 грн. Всього сума договору складає 808882,73 грн. Також згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено п. 2.2 договору в наступній редакції: Ціна договору включає всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням цього договору, включаючи кошти, що підлягають сплаті ДП Укрдержбудекспертиза за експертизу проекту. Вартість проходження державної експертизи, згідно договору № 00-0954-16/ПБ від 05.07.2016 р., від ДП Укрдержбудекспертиза та рахунок від підрядника складає 218971,15 грн., у тому числі ПДВ (20%) 36495,19 грн.

Наразі з матеріалів справи вбачається, що 15.07.2016 р. Іллічівською філією ДП „АМПУ» було здійснено оплату на вартості експертизи та на користь відповідача були перераховані грошові кошти в розмірі 218971,15 грн. згідно платіжного доручення № 2243 (а.с. 35).

Отримані відповідачем від позивача вказані кошти за проведення експертизи були перераховані 18.07.2016 р. на користь ДП „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» , про що свідчить виписка по рахунку відповідача за 18.07.2016 р. (а.с. 84).

Так, відповідачем було отримано від ДП „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» експертний звіт щодо розгляду проектної документації за техніко-економічним обґрунтуванням „Реконструкція гідротехнічної частини причалу № 2 Іллічівської філії ДП „АМПУ» № 00-0954-16/ПБ від 17.10.2016 р. (а.с. 87-89). У зв'язку з отримання вказаного звіту відповідач направив на адресу позивача супровідним листом від 07.11.2016 р. № П14-11/1104/1 відповідний акт здачі-приймання (а.с. 90) та рахунок-фактуру на оплату решти вартості робіт в розмірі 294955,79 грн.

Так, як з'ясовано судом, 07.11.2016 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт здачі-приймання за договором № 90А-785/67-В-ІЛФ-16 від 12.04.2016 р. та додаткової угоди до нього (а.с. 91), відповідно до якого виконаний обсяг робіт задовольняє умовам договору і прийнятий замовником в повному обсязі, вартість робіт за договором склала 808882,73 грн. з ПДВ. Також в акті вказано, що замовником сплачено 428272,45 грн., крім того ПДВ - 85654,49 грн., разом 513926,94 грн., підлягає оплаті за виконаний обсяг робіт 294955,79 грн., у т.ч. ПДВ - 49159,30 грн.

При цьому 23.11.2016 р. позивачем було сплачено на користь відповідача вказаний залишок 294955,79 грн. залишок сум

Між тим відповідно до п. 6.5.3 спірного договору підрядник був зобов'язаний передати замовнику за актом прийому-передачі проектну документацію (стадії ТЕО) та позитивний звіт, виконаний державним підприємством Укрдержбудекспертиза протягом 3-х робочих днів від дати його отримання, але не пізніше 03.10.2016 р . (при повному сприянні замовником проходження експертизи та своєчасного рішення питань, що залежать від замовника).

Так, за ствердженнями позивача, в порушення зазначених строків виконання робіт було завершено відповідачем лише 07.11.2016 р., тобто із простроченням на 34 дні, що є підставою для нарахування позивачем відповідно до п. 7.3 договору пені в розмірі 27502,01 грн. (808882,73 грн. х 0,1/100 х 34 дн.) та штрафу в розмірі 56621,79 грн. (808882,73 грн. х 7%).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у разі порушення строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від ціни договору, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Отже, у зв'язку з невиконанням відповідачем робіт за договором № 90А-785/67-В-ІЛФ-16 від 12.04.2016 р. у встановлений договором строк, а саме до 03.10.2016 р., позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції за період з 04.10.2016 р. по 06.11.2016 р., що становить 34 календарних днів.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти вказаних доводів позивача, посилається на те, що прострочення виконання зобов'язання по договору відбулось не з вини відповідача. При цьому відповідач вважає, що встановлений договором строк 03.10.2016 р. є строком іншої певної дії (не робіт), зокрема передачі позитивного звіту експертизи позивачу (п. 6.5.3 договору, 2-й етап календарного плану). Проектні роботи (1 етап) ДП Чорноморндіпроект виконано в строк за п.6.5.2 договору - до 15.06.2016 р. Так, відповідач зазначає, що листом від 15.06.2016 р. ГИП 2-5/196 ДП Чорноморндіпроект направив проектну документацію до ДП Укрдержбудекспертиза на виконання експертизи ТЕО, а отриманий позитивний звіт ДП Укрдержбудекспертиза від 17.10.2016 р. (2-й етап, п. 6.5.3 договору) був переданий до відповідача відразу після його отримання. Акт здачі приймання за договором підписаний позивачем 07.11.2016 р., в межах строк дії договору, який встановлено до 31.12.2016 р. Наразі відповідач вказує, що ДП Чорноморндіпроект як розробник проектної документації не міг проводити роботи з експертизи, адже ці роботи за вказівкою позивача були доручені та безпосередньо проводилися ДП Укрдержбудекспертиза . Тому відповідач вважає, він не є підрядником по відношенню до ДП Укрдержбудекспертиза , а ДП „Укрдержбудекспертиза» не є субпідрядником у ДП Чорноморндіпроект . В свою чергу ДП Чорноморндіпроект не несе відповідальності за роботи ДП Укрдержбудекспертиза , який не є його субпідрядником, у т.ч. за своєчасність їх виконання чи надання їх результатів, а тому ч. 2 ст.838 ЦК України - відповідальність підрядника за субпідрядника у даному випадку не застосовується. Як зазначає відповідач, обов'язок останнього безпосередньо отримати експертний звіт від експертної організації договором не передбачено, позивач не виділяв коштів на отримання експертного звіту від експертної організації. Відповідно з урахуванням ч. 3 ст. 538, ч. 1 ст. 1016 ЦК України відповідач із цієї підстави не може вважатися таким, що прострочив термін виконання експертизи, у т.ч. у період з 18.10.2016 р. по 07.11.2016 р. Таким чином, відповідач стверджує, що не несе відповідальності за виконання ДП Укрдержбудекспертиза своїх обов'язків, у т.ч. за терміни виконання експертизи, надання їх результатів, тощо, та за відсутності штрафних санкцій за прострочку передачі позивачу позитивного звіту (п. 6.5.3 договору), у т.ч понад 3 дні від дати його отримання, а тому відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій з відповідача.

Вказані доводи відповідача в обґрунтування заперечень на позов судом оцінюються критично з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту договору № 90А-785/67-В-ІЛФ-16 від 12.04.2016 р., за умовами п. 1.1 цього договору відповідач як підрядник зобов'язався на власний ризик та за оплату виконати проектні роботи з „Реконструкції гідротехнічної частини причалу № 2 Іллічівської філії ДП „АМПУ» , розроблення техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) за завданням на проектування (додаток № 3), а також забезпечити експертне дослідження проекту з отриманням позитивного звіту державного підприємства Укрдержбудекспертиза .

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак, відповідач, підписавши спірний договір, повністю погодився з його умовами, зокрема, з прийняттям на себе обов'язку забезпечити експертне дослідження проекту з отриманням позитивного звіту державного підприємства Укрдержбудекспертиза .

При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що встановлений договором строк 03.10.2016 р. є строком іншої певної дії (не робіт), зокрема передачі позитивного звіту експертизи позивачу (п. 6.5.3 договору, 2-й етап календарного плану), тоді як проектні роботи виконані у строк згідно п.6.5.2 договору - до 15.06.2016 р.

Передбачена в п. 7.3 договору відповідальність у вигляді нарахування пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від ціни договору та штрафу в розмірі 7% вказаної вартості настає саме за порушення строків виконання робіт.

Такі строки передбачені в п. 5.1 договору, згідно якого строк виконання робіт визначено календарним планом, який є додатком № 1 до договору.

Згідно вказаного Календарного плану виконання робіт роботи здійснюються в два етапи:

- 1-й етап „Розробка проектної документації (стадія ТЕО)» : початок - з дати укладення договору (12.04.2016 р.), термін - 60 днів з вказаної дати, закінчення - 15.06.2016 р.;

- 2-й етап „Проходження експертизи проектної документації (стадія ТЕО)» : початок 0 дня закінчення робіт по першому етапу, закінчення - 03.10.2016 р.

Відповідно до п. 6.5.2, п. 6.5.2 договору ДП Чорноморндіпроект було зобов'язано забезпечити виконання проектних робіт в строк до 15.06.2016 р. та на визначених договором умовах, а також передати позивачу як замовнику за актом прийому-передачі проектну документацію (стадії ТЕО) та позитивний звіт, виконаний ДП Укрдержбудекспертиза , протягом 3-х днів від дати його отримання, але не пізніше 03.10.2016 р. (при повному сприянні замовником (позивачем) проходження експертизи та своєчасного рішення питань, що залежать від замовника).

При цьому судом не приймаються посилання відповідача на ті обставини, що укладання договору на виконання експертизи, виділення коштів позивачем для їх оплати експертній організації, експертиза проектної документації, виготовлення ДП Укрдержбудекспертиза експертного висновку та надання його відповідачу, об'єктивно зайняло певний час. Так, відповідач вказує, на момент перерахування отриманих від позивача коштів (18.07.2016 р.) до експертної організації, строк закінчення виконання експертизи (90 днів) - 18.10.2016 р. вже знаходився за межами строку передачі позитивного висновку експертизи до позивача (03.10.2016), при цьому позитивний звіт ДП Укрдержбудекспертиза датований 17.10.2016 також вже поза строком 03.10.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як з'ясовано судом, позивач звертався до відповідача з претензією від 27.10.2016 р. № 70/15-07-08 про виконання взятих на себе зобов'язань за договором, в якій зазначено, що у зв'язку з простроченням виконання взятих на себе зобов'язань, сума пені, яка нарахована відповідачу, складає 19413,19 грн. та вказано, що в разі, якщо роботи не будуть виконані до 02.11.2016 р., це буде додатковою підставою для нарахування штрафу в розмірі 56621,79 грн. (а.с. 98-99).

Натомість відповідач в листі від 01.12.2016 р. № Ю1-10/1162 звернувся до позивача з проханням укласти додаткову угоду до договору, якою визначити остаточний термін здачі-приймання робіт за договором 07.11.2016 р. (а.с. 100-101). Разом з вказаним листом позивачу було надіслано проект додаткової угоди № 2 до договору від 30.11.2016 р.

Проте, позивач своїм листом від 12.12.2016 р. № 722/15-07-02 відмовив відповідачу в збільшені строку виконання робіт за договором.

Між тим, слід зазначити, що відповідач, будучи обізнаним ще у липні 2016 року про ймовірне закінчення строку виконання експертизи - 18.10.2016 р. вже за межами строку виконання усіх робіт за договором підряду та порушення своїх зобов'язань, не вжив усіх залежних від нього заходів для невідкладного повідомлення про це іншої сторони (позивача). Посилання відповідача на лист від 01.12.2016 р.№ П14-11/1163 щодо направлення позивачу додаткової угоди від 30.11.2016 р., тобто вже після спливу граничного строку виконання робіт, визначеного договором підряду, та вже після виконання робіт не породжують щодо спірних правовідносин юридичних наслідків, оскільки свідчать про несвоєчасне попередження підрядником про можливе невиконання ним зобов'язання.

Дійсно, ч. 3 ст. 538 ЦК України, на яку посилається відповідач у відзиві на позов, надає відповідачу право призупинити виконання робіт, проте, вказані дії відповідач повинен був вчиняти в межах граничного терміну виконання робіт, обумовленого договором, але аж ніяк не на свій розсуд в будь-який час після закінчення вказаного терміну.

З матеріалів справи також не вбачається, судом не встановлено та відповідачем не доведено укладення між сторонами додаткової угоди щодо продовження строку виконання будівельних робіт у порядку, передбаченому п. 5.2 договору підряду, під час виконання робіт.

Враховуючи вищенаведене та, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов'язання з робіт за спірним договором № 90А-785/67-В-ІЛФ-16 від 12.04.2016 р. та передачі позивачу відповідної проектної документації у встановлений строк, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу на підставі п. 7.3. договору пеню в сумі 27502,01 грн. за період з 04.10.2016 р. по 06.11.2016 р. та штрафу в сумі 56621,79 грн. відповідно до наданого розрахунку. При цьому слід зазначити, що відповідачем не оспорено здійснений позивачем розрахунок вказаних штрафних санкцій.

Разом з тим, з урахуванням наведених відповідачем обставин у відзиві на позов суд вважає за можливе зменшити нараховані суми пені та штрафу до 10% від розрахованої позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, відповідачем зобов'язання щодо передачі належним чином розробленої технічної документації згідно спірного договору № 90А-785/67-В-ІЛФ-16 від 12.04.2016 р. виконані у повному обсязі, при цьому оплата робіт також здійснена позивачем повністю.

Відтак, суд зважає на те, що сторонами зобов'язання за вказаним спірним договором виконані у повному обсязі, також приймає до уваги те, що відповідач є державним підприємством, його діяльність не є підприємницькою, що є винятковою обставиною в розумінні ст. 233 ГК України, яка надає підстави для зменшення неустойки.

Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення. Також судом під час вирішення спору та зменшення розміру штрафних санкцій враховується ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором (станом на час розгляду справи всі зобов'язання виконані повністю), та те, що позивач та відповідач належать до державного сектору економіки. Наразі судом враховується, що нараховані позивачем штрафні санкції в порівнянні з отриманим в результаті такого виконання результатом є надмірно великими. Тим більш в результаті такого виконання зобов'язання позивачем не понесено будь-яких втрат, збитків.

Враховуючи вказане, суд доходить до висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій, які підлягають до стягнення з відповідача, на 90% від заявлених позивачем сум штрафних санкцій, що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Отже, з відповідача підлягають стягненню пеня в розмірі 2750,20 грн. (10% від 27502,01 грн.) та штраф 7% в розмірі 5662,18 грн. (10% від 56621,79 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України» частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача без урахування зменшеної судом суми нарахованих санкцій. Як зазначено в п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» , у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Іллічівського морського порту) до Державного підприємства „Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту „Чорноморндіпроект» про стягнення 84123,80 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства „Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту „Чорноморндіпроект» (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 00017584) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 38728418) пеню в сумі 2750/дві тисячі сімсот п'ятдесят/грн. 20 коп., штраф в сумі 5662/п'ять тисяч шістсот шістдесят дві/грн. 18 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1600/одна тисяча шістсот/грн. 00 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України» (адміністрація Іллічівського морського порту) відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03 травня 2017 р.

Суддя В.С. Петров