Рішення

від 03.05.2017 по справі 914/3245/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2017р. Справа № 914/3245/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда", м. Київ, про: порушення права інтелектуальної власності та відшкодування збитків, завданих таким порушенням. Представники: позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився, третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про порушення права інтелектуальної власності та відшкодування збитків, завданих таким порушенням. Ухвалою суду від 26.12.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.01.2017 р. Ухвалою суду від 23.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2017 р. Ухвалою суду від 06.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 20.02.2017 р. Згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.02.2017 р. справу передано для розгляду судді Петрашку М. М. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мазовіти А. Б. Справу призначено до розгляду у новому складі суду на 14.03.2017 р. В судовому засіданні від 14.03.2017 р. оголошувалась перерва до 28.03.2017 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 р. відкладено розгляд справи на 11.04.2017 р. Ухвалою суду від 11.04.2017 р. продовжено строк розгляду справи за клопотанням відповідача та відкладено розгляд на 03.05.2017 р.

Представником ТзОВ "Феміда" подано клопотання про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 р. задоволено клопотання ТзОВ "Феміда" та залученого товариство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивачем відповідно до Свідоцтва на знак для товарів і послуг №168113 зареєстровано комерційну назву "Економ Таксі". У свідоцтві визначено, що захист інтелектуальної власності діє на послуги таксі, пасажирське перевозіння, послуги щодо перевозіння, посередництво у перевозінні, інформування щодо перевозіння, наймання (прокат) автомобілів. Тому позивач, окрім, захисту своєї торговельної марки, має право на захист комерційного найменування "Економ таксі". Відповідач веде свою господарську діяльність під найменуванням служби таксі "Таксі економ авто". Зазначене найменування, як стверджує позивач, дає можливість не тільки сплутати служби таксі, а й прийняти їх за одне й теж. Також, позивач зазначає, що на офіційному сайті служби таксі відповідача http://ekonomtaxi.com.ua міститься найменування Економ таксі . У зв'язку з наведеним позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо порушення прав інтелектуальної власності, зокрема використання комерційної назви позивача та стягнути з відповідача 20.000,00 грн. збитків та 10.000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. ФОП ОСОБА_2 не є належним відповідачем, оскільки не має жодного відношення до фактів, які вказані у позові, зокрема щодо розповсюдження рекламних повідомлень в тексті яких використовується комерційне найменування Економ таксі та розповсюдження рекламних матеріалів з реквізитами сайту ekonomtaxi.com.ua. Сайт ekonomtaxi.com.ua не належить відповідачу, і він не здійснює адміністрування вказаного сайту. Позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про порушення його прав з боку відповідача. Відповідач не використовує у своїй діяльності торгову марку позивача, і доказів таких позивачем не подано. ФОП не може мати фірмове найменування інакше як прізвище та ім'я цієї особи. Діяльність під фірмовим найменуванням "Економ Таксі" здійснюють інші суб'єкти господарювання, які могли використовувати його скоріше за позивача. Терміни "Економ" і "Таксі" є такими, на яких не може поширюватись правова охорона в зв'язку з їх описовим характером. Позивачем не додано жодних доказів завдання йому збитків у формі упущеної вигоди. З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа у відзиві на позовну заяву (вх. 13680/17 від 11.04.2017р.) зазначає, що користується правом попереднього користувача, відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 16 ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки до 28.11.2011 р. добросовісно використовувала фірмове найменування "Економ Таксі" та "Економ Авто". Відповідачу на підставі договору про співпрацю у сфері надання послуг таксі №1/01/2016 від 01.01.2016 р., укладеного з ТзОВ "Феміда", передано право використання будь-яких об'єктів права інтелектуальної власності. Тому третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з'явився, додаткових доказів не подав.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, заперечення проти позовних вимог та додаткових доказів не подав.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, додаткових доказів не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.03.2013 р. №168113 знак для товарів і послуг "Економ таксі"; власник: ОСОБА_1; кольори, чи поєднання кольорів, що охороняються: чорний, червоний, жовтий, білий; перелік товарів і послуг: послуги таксі, пасажирське перевозіння, послуги щодо перевозіння, посередництво у перевозінні, інформування щодо перевозіння, наймання (прокат) автомобілів.

Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.10.2016 р. №217777 знак для товарів і послуг "Таксі Економ - Авто"; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Феміда"; кольори, чи поєднання кольорів, що охороняються: жовтий, білий, чорний; перелік товарів і послуг: послуги таксі, автобусне перевезення, автомобільне перевезення та інші.

Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.10.2016 р. №217778 знак для товарів і послуг "ekonomtaxi"; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Феміда"; перелік товарів і послуг: альбоми, картинки, малюнки, фотографії, газети, наклейки, поштові марки, вивіски, бланки та інші.

Між ТзОВ "Феміда" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №1/01/2016 про співпрацю у сфері надання послуг таксі від 01.01.2016 р. За умовами цього договору правоволоділець (третя особа у справі) надає користувачу (відповідач у справі) за плату право використання у підприємницькій діяльності користувача комплексу виключних прав, належних правоволодільцеві з метою виготовлення, використання, внесення пропозиції до продажу, продажу і іншого введення в господарський обіг товарів, надання консультаційних послуг в сприянні організації підприємницької діяльності і виконання робіт з використанням комерційного найменування правоволодільця. Предметом цього договору є право використання будь-яких об'єктів права інтелектуальної власності ( в т.ч. фірмових позначень, комерційних найменувань, знаків для товарів і послуг, об'єктів авторських та суміжних прав, доменних імен, іншої комерційної інформації), що належить правоволодільцю, а також комерційного досвіду та ділової репутації правоволодільця в частині надання ним послуг у сфері таксі та пасажирських перевезень та інформаційних послуг у цій сфері.

Між ТзОВ "Феміда" та ФОП ОСОБА_2 укладено ліцензійний договір №11/10/2016 про надання дозволу на використання знаку для товарів і послуг від 11.10.2016 р. За умовами цього договору ліцензіар (третя особа у справі) надає ліцензіату (відповідач у справі) на строк дії цього договору за винагороду, що виплачує ліцензіат, невиключну ліцензію на право використання знаків ("Таксі Економ - Авто" та "ekonomtaxi") відповідно до умов даного договору на території: м. Львів та Львівська область.

Відповідно до Сертифіката про реєстрацію домену від 25.05.2011 р. за власником ТзОВ "Феміда" зареєстровано 25.05.2011 р. домен: ekonomtaxi.com.ua.

Третьою особою додано до матеріалів справи договір про надання дизайнерських послуг від 01.02.2002 р., за умовами якого ТзОВ "Феміда" замовила у ОСОБА_3 розроблення макету логотипів з надання послуг таксі. Відповідно до акту приймання послуг від 15.02.2002 р. макет логотипу сформовано із назвою "Таксі "Економ". Крім того, додано договір ТзОВ "Феміда" із ФОП ОСОБА_4 від 21.06.2010 р. про надання рекламних послуг, згідно з додатками до якого рекламі підлягав знак "Таксі "Економ".

Позивачем скеровано на адресу відповідача претензію від 12.02.2016 р. із вимогою про усунення порушення права інтелектуальної власності. У відповіді на вказану претензію відповідач вказує, що словесна частина "Економ" і "Таксі" є загальновживаними символами і не можуть отримати правову охорону. В свою чергу захищеним є графічно-словесне зображення, як єдиний зображувальний елемент. Доказів використання такого знака ФОП ОСОБА_2 не надано, або іншого порушення прав ФОП ОСОБА_5

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення (статті 420 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, спір між сторонами виник саме з підстав незаконного використання відповідачем позначення у назві таксі, схожого з комерційним найменуванням позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Частиною третьою та четвертою статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.03.2013 р. №168113 знак для товарів і послуг "Економ таксі" за ОСОБА_1; 10.10.2016 р. №217777 знак для товарів і послуг "Таксі Економ - Авто" за Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда" (заявка подана 12.04.2016 р.); 10.10.2016 р. №217778 знак для товарів і послуг "ekonomtaxi" за Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда" (заявка подана 12.04.2016 р.).

Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" у статтях 7-10 визначено порядок видачі свідоцтва на знак для товарів і послуг. Згідно з цим порядком, особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку. Заявка проходить експертизу, яка має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака. Кінцеві результати експертизи заявки, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику. На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Видача свідоцтва здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації знака.

Заявка перевіряється під час проведення експертизи на відповідність Правилам складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, які затверджені наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 № 116 (надалі - Правила). Згідно з п. 4.3.1.3. Правил при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови в наданні правової охорони, відповідно до пункту 2 статті 6 Закону, встановлюється, чи не являються позначення такими, що: а) не мають розрізняльної здатності; б) є загальновживаними як позначення товарів певного виду; в) являють собою загальновживані символи і терміни; г) вказують на вид, якість, кількість, властивості, склад, призначення, цінність товарів і/або послуг, а також на місце і час їх виготовлення чи збуту; ґ) є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Позначення, що зазначені у пункті 4.3.1.3 а), б), в), г) Правил, можуть бути включені до знака, як елементи, що не охороняються. При цьому, приймається до уваги смислове та/або просторове значення такого елемента (пункт 4.3.1.8. Правил). До позначень, які являють собою загальновживані символи, належать, як правило, позначення, що символізують галузь господарства чи сферу діяльності, до яких належать товари чи послуги, для яких реєструється знак; умовні позначення, що застосовуються в різних галузях науки і техніки (пункт 4.3.1.6. Правил).

Як наслідок проведення експертизи, згідно з положеннями частини третьої статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Позивачем не надано суду доказів визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг від 10.10.2016 р. №217777 та від 10.10.2016 р. №217778 (рішення суду) чи припинення його дії.

Враховуючи, що позивач просить заборонити відповідачу використовувати знак для товарів і послуг, який з дати подання заявок №m201607910 і №m201607911 від 12.04.2016р. захищений свідоцтвами на знаки для товарів та послуг №217778 від 10.10.2016 р. та №217777 від 10.10.2016 р., які на час розгляду справи не припинили своєї дії (згідно ст.18 "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг") та не визнані недійсними в судовому поряду (згідно ст.19 Закону"Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, задоволенню не підлягають, так як останні безпідставні та необґрунтовані, непідтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи. Аналогічну позицію підтримує Вищий господарський суду України у постанові №903/437/14 від 04.02.2016 р.

Суд також звертає увагу позивача, що третьою особою додано до матеріалів справи докази наявності правових підстав для використання відповідачем знаків для товарів і послуг "Таксі Економ - Авто" та "ekonomtaxi". Зокрема, до матеріалів справи додано: договір №1/01/2016 про співпрацю у сфері надання послуг таксі від 01.01.2016 р., укладений між ТзОВ "Феміда" та ФОП ОСОБА_2; договір №11/10/2016 про надання дозволу на використання знаку для товарів і послуг від 11.10.2016 р., укладений між ТзОВ "Феміда" та ФОП ОСОБА_2; Сертифікат про реєстрацію домену від 25.05.2011 р. за власником ТзОВ "Феміда" зареєстровано 25.05.2011 р. домен: ekonomtaxi.com.ua.

Відповідно до положень статті 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу, а також, які порушили, оспорили чи не визнали право або охоронюваний законом інтересу позивача.

З матеріалів справи не вбачається правових підстав для висновку про порушення ФОП ОСОБА_2 прав та інтересів позивача. Разом з тим, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Відповідних клопотань про заміну первісного відповідача на іншу особу позивачем не подавалось. Позивачем не додано інших доказів порушення його прав інтелектуальної власності відповідачем.

Відповідно також до роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України у пункті 6.1 постанови " Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 р. №12 оскільки згідно з пунктом 1 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" з датою подання заявки на знак пов'язується виникнення прав, які випливають із свідоцтва про право власності на знак, у вирішенні питання про момент виникнення у власника свідоцтва на знак для товарів і послуг права забороняти його використання іншими особами господарському суду необхідно точно з'ясовувати дату подання заявки на знак і дату видачі відповідного свідоцтва. Право попереднього користувача виникає з факту використання ним знака для товарів і послуг до дати подання заявки власником свідоцтва на знак або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету заявки.

Оскільки відповідач правомірно використовує захищений свідоцтвом знак для товарів та послуг від 10.10.2016 р. №217777 та від 10.10.2016 р. №217778, то й вимоги про стягнення з відповідача 20.000,00 грн. збитків (упущена вигода) та 10.000,00 грн. моральної шкоди, також не підлягають до задоволення.

Окрім того, відповідно до ст. 16, 432 Цивільного кодексу України одним із способів захисту прав є стягнення збитків (матеріальної шкоди) за порушення прав на обєкти права інтелектуальної власності.

Згідно приписів ч.1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи норми статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Позивачем не доведено розмір збитків щодо заявленої вимоги, причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві, протиправність поведінки відповідача, як заподіювача збитків та вина відповідача. Тому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 20.000,00 грн. збитків (упущена вигода) та 10.000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.05.2017 року.

Суддя Петрашко М.М.