Ухвала

від 11.05.2017 по справі 1-68/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , апеляційну скаргу прокурора Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 березня 2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_7 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» до ОСОБА_8 , засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 червня 2014 року за ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України, від подальшого відбування покарання і останнього на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року було звільнено.

Дане рішення суд мотивував тим, що згідно довідки виконкому Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області № 198 ОСОБА_9 , 1941 року народження є пенсіонеркою за віком, єдиним її годувальником є її син ОСОБА_8 , який надає їй матеріальну допомогу і здійснює догляд за нею. Інші діти ОСОБА_9 проживають за межами України.

На вказану ухвалу суду прокурором Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 було подану апеляційну скаргу, в якій вона просила ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 березня 2017 року щодо звільнення ОСОБА_8 засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 червня 2014 року за ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358,

Провадження №11-кп/794/156/17 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_10

Суддя - доповідач: ОСОБА_11

ч.2 ст. 190 КК України, від відбування покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» скасувати повністю та ухвалити нову ухвалу. Також просила під час апеляційного розгляду дослідити довідки надані виконавчим комітетом Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

При цьому апелянт посилалася на те, що вказана ухвала районного суду є необґрунтованою і підлягає скасуванню у зв`язку із неповнотою судового розгляду.

Так, вказувала на те, що районним судом не були з`ясовані усі обставини, за яких засуджений ОСОБА_8 підлягає звільненню, а саме, наявності у ОСОБА_9 , яка досягла 70-річного віку, інших працездатних дітей і що не дослідження цих обставин не дало можливості суду зробити об`єктивні висновки про можливість застосування до ОСОБА_8 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, як слідує з ухвали суду першої інстанції та доданих матеріалів справи, що вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 червня 2014 року ОСОБА_8 було засуджено за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості.

14.11.2016 року до Шевченківського районного суду м. Чернівців, адвокатом ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_8 було подано клопотання щодо звільнення ОСОБА_8 від покарання та подальшого його відбування, у зв`язку із застосуванням акту амністії.

21.03.2017 року районним судом вказане клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 за нібито письмовою згодою останнього було задоволене і на підставі довідки, виданої виконкомом Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_8 було звільнено від подальшого відбування покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, у зв`язку з тим, що у засудженого є пристаріла мати, 1941 року народження і він є її єдиним годувальником і надає їй матеріальну допомогу та здійснює догляд за нею. Інші діти ОСОБА_9 проживають за межами України.

Разом з тим, як вбачається із витребуваних апеляційним судом матеріалів кримінальної справи (т.2, а.с. 287-288 - вирок), вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29.04.2009 року ОСОБА_8 було визнано винуватим і засуджено за ч.2, ст. 190, ч.2 та ч.3 ст. 358 КК України та на підставі ст. 70 КК України йому остаточно було призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України останнього було звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 22.06.2010 року (т.2, а. с. 307-310), вказаний вирок суду було скасовано із-за необґрунтованого звільнення ОСОБА_8 від призначеного покарання.

22.09.2010 року вказану справу районним судом знову було прийнято у своє провадження (т.3, а.с.1).

06 червня 2014 року Шевченківським районним судом м. Чернівців щодо ОСОБА_8 було винесено вирок (т.3, а. с. 241-244) і останнього було визнано винуватим та засуджено за ч.2, ст. 190, ч.2 та ч.3 ст. 358 КК України і на підставі ст. 70 КК України йому остаточно було призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі. Вказаний вирок судом першої інстанції було винесено відповідно до вимог ст. 262 ч.1 КПК України в ред.1960 року, оскільки ОСОБА_8 неодноразово не з`являвся у судові засідання і був оголошений в розшук (т.3, а.с. 53).

Згідно ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Як вбачається із витребуваних матеріалів кримінальної справи, 19.01.2016 року вказаний вирок районного суду набрав законної сили.

Таким чином, при розгляді судом першої інстанції клопотання про застосування Закону України про амністію у 2014 році» до засудженого ОСОБА_8 , звільнення останнього від подальшого відбування покарання на підставі вказаного Закону було безпідставним.

Крім цього, згідно ст. 10 Закону України «Про амністію у 2014 році», рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Згідно витребуваних матеріалів кримінальної справи на даний час ОСОБА_8 у місцях позбавлення волі не знаходиться та не відбував призначене йому покарання.

06 січня 2011 року постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців ОСОБА_8 було оголошено в розшук і йому було змінено міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою (т.3 , а.с. 53).

Таким чином, СКР Шевченківського РВ УМВС України у Чернівецькій області була заведена розшукова справа категорії «Розшук» № 01910303 від 20.01.2011 року. Тобто останнього було оголошено у державний і міжнародний розшук, а згідно інформації здобутої оперативним шляхом встановлено, що ОСОБА_8 незаконно поза межами пункту пропуску, перетнув державний кордон України і знаходиться на території Російської Федерації у м. Москва. (т.3, а. с. 151).

Разом з цим, виконкомом Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 18.06.2015 року № 198 було видано довідку, копію якої додано до матеріалів справи адвокатом ОСОБА_7 діючого в інтересах ОСОБА_8 (а.с. 3), вбачається, що ОСОБА_9 , 1941 року народження є пенсіонеркою і що єдиним годувальником останньої є її син - ОСОБА_8 , який надає їй матеріальну допомогу і здійснює догляд і лікування за нею. Інші діти ОСОБА_9 тривалий час перебувають на постійному місці проживання за межами України в РФ та до останньої в с. Чудей не навідуються.

Крім цього, 31.12.2016 року виконкомом Чудейської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області знову було надано довідку, яку долучено до матеріалів справи адвокатом ОСОБА_7 діючого в інтересах ОСОБА_8 під час розгляду справи (а.с. 36) і в якій зазначено, що ОСОБА_9 , перебуває на утриманні її сина ОСОБА_8 , інші діти проживають за межами України і участі в її утриманні не беруть.

Із довідок витребуваних судом апеляційної інстанції і виданих Чудейською сільською радою Сторожинецького району Чернівецької області від 12.04.2017 року, але різних за змістом відносно проживання членів вказаної вище сім`ї у с. Чудей із ОСОБА_9 , зокрема її іншого сина - ОСОБА_8 , вбачається, що ОСОБА_8 у зазначеному селі не прописаний і не проживає.

Отже, на даний час місце перебування засудженого ОСОБА_8 взагалі невідоме.

Крім цього, згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов`язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

Як вбачається із матеріалів судової справи (а.с.5 заява ОСОБА_8 ) засудженим ОСОБА_8 було надано нібито заяву, що він не заперечує про застосування щодо нього амністії, але копія заяви, яка була засвідчена нотаріусом Республіки Молдови, належним чином не була оформлена, однак адвокатом ОСОБА_7 було підтверджено її достовірність і поставлено на ній печатку із відбитком його даних на ній, як адвоката.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи районним судом не були досліджені усі обставини справи та не звернуто увагу на невідповідність наданих доказів критеріям належності та допустимості, які мали значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405,407, 419, 424 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 березня 2017 року про звільнення ОСОБА_8 , засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 червня 2014 року за ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України, від подальшого відбування покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 3-х місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з моменту проголошення.

Головуючий ОСОБА_11

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Копія вірна: суддя