Рішення

від 11.05.2017 по справі 927/312/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" травня 2017 року Справа № 927/312/17

Керівник Ніжинської місцевої прокуратури

вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 в інтересах держави

В особі позивача: Козелецької районної ради Чернігівської області,

вул. Соборності, 27, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000

Відповідач: Приватне підприємство фірма "Санта-Ода",

вул. Франка, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000

Предмет спору: про стягнення 227940,10 грн. неустойки

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №04-22/113 від 10.05.2017, представник;

ОСОБА_2, довіреність №04-22/114 від 10.05.2017, представник

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 07.06.2016, представник

Від прокуратури: ОСОБА_4, старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, посвідчення №033951 від 15.06.2015

СУТЬ СПОРУ:

Керівником Ніжинської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави, в особі позивача - Козелецької районної ради Чернігівської області, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача - Приватного підприємства фірма "Санта-Ода" на користь Козелецької районної ради Чернігівської області 227940,10 грн неустойки за період з 01.06.2015 по 24.01.2017, за неналежне виконання умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району №4 від 29.02.2012.

Також керівник Ніжинської місцевої прокуратури просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернігівської області 3419,10 грн на відшкодування оплати судового збору.

У судовому засіданні 04.04.2017 судом було залучено до матеріалів справи надісланий позивачем заявою №04-22/93 розрахунок щодо визначення розміру орендної плати по договору №4 від 29.02.2012 за червень 2015 в сумі 8716,64 грн.

Представники сторін у судовому засіданні 11.05.2017 надали письмові, а прокурор підтримав раніше подане клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

У судовому засіданні 11.05.2017 представник позивача надав письмове клопотання №04-22/115 про залучення до матеріалів справи копій документів щодо здійснення відповідачем оплат в період з 01.06.2015 по даний час по договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району №4 від 29.02.2012. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено до матеріалів справи.

Відповідач у поданому відзиві на позов з додатками просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за період з 01.06.2015 по 24.01.2017 у сумі 227940,1 грн за безпідставністю та вказує на те, що по завершенню строку дії договору, тобто з 29.02.2015 по 24.01.2017 відповідач зобов'язаний був сплачувати за користування приміщенням в розмірі саме орендної плати, розмірі, визначеному у розділі 3 Орендна плата договору №4, а не у подвійному розмірі, як помилково вважає позивач. Оскільки, встановлена даною нормою неустойка згідно з ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України є видом забезпечення зобов'язання, а відповідно до приписів ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, то неустойка підлягає застосуванню та стягненню у випадках, коли така санкція прямо передбачена безпосередньо у договорі. Таким чином, наслідки неповернення об'єкту оренди врегульовано договором, яким не передбачено обов'язку в орендаря сплачувати подвійну оплату за користування приміщенням. Відповідач зазначає, що з розрахунку по орендній платі, доданим до справи за спірним договором слідує, що базою нарахування орендної плати є період червень 2015, а нарахована сума за попередній місяць становить 8681,90 грн. Неустойка з 01.06.2015 у подвійному розмірі обраховувалась виходячи з даної суми помноженого на встановлений індекс інфляції, що становить 348823,30 грн, з яких сплачено 120883,20 грн, тому сума боргу становить різницю 227940,1 грн. Будь-які письмові докази щодо обґрунтування застосування позивачем вказаного ним індексу інфляції відсутні. Крім того, розрахунок зроблено станом на 30.01.2017, провадження у справі відкрито судом 24.03.2017, тому станом на 11.05.2017 зазначені у розрахунку суми позову не є актуальними. Додані відповідачем документи залучено судом до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від прокурора та сторін на час слухання справи до суду не надходило.

У судовому засіданні 11.05.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Прокурор виклав суть позовних вимог і просив їх задовольнити.

Представник позивача підтримав заявлені прокурором позовні вимоги.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора та повноважних представників позивача і відповідача, господарський суд встановив:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/858/15 від 02.09.2016, за позовом: прокурора Козелецького району Чернігівської області в інтересах держави, в особі позивача: Козелецької районної ради до Приватного підприємства фірми «САНТА-ОДА» про: 1) стягнення 76743,94 грн, з яких 5035,24 грн заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року (25 днів), 584,23 грн пені за період з 01.10.2014 по 25.02.2015 включно, 71124,47 грн неустойки за період з 26.02.2015 по 31.05.2015 включно; 2) зобов'язання приватного підприємства фірма «Санта-ОДА» повернути Козелецькій районній раді, на підставі акту приймання-передачі, об'єкт оренди в складі: будівлі кінотеатру «Ювілейний» по вул. І. Франка, 1, загальною площею 1085,1 кв.м.; будівлі гаражу літера «А» по вул. Урицького, 2, загальною площею 127,4 кв.м. та будівлі гаражу літера «Б» загальною площею 39,2 кв.м , яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016, встановлено наступне:

29.02.2012 між Козелецькою районною радою (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством фірма «Санта-ОДА» (відповідач, орендар) укладено договір №4 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає строкове платне користування будівлю кінотеатру «Ювілейний» , по вул. І. Франка, 1, загальною площею 1085,1 кв.м.; будівлі гаражу літер А по вул. Урицького, 2, загальною площею 127,4 кв.м. та будівлі гаражу літер Б загальною площею 39,2 кв.м. Всього передано майна ринковою вартістю - 596563,00 грн. (п.1.1 договору).

Положенням про порядок передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району в оренду, затвердженим рішенням від 22.07.2011 Козелецької районної ради (четверта сесія шостого скликання), встановлено, що орендодавцем майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району є Козелецька районна рада щодо майна, яким безпосередньо управляє, а також щодо цілісних майнових комплексів підприємств (їх структурних підрозділів) та майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Козелецької селищної ради 05.11.2008 на підставі рішення від 21.10.2008 № 74, серія ЯЯЯ № 736884 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Козелецької селищної ради 21.05.2012 на підставі рішення від 20.04.2012 № 44, серія САС № 817763, власником нежитлової будівлі, кінотеатру за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Франка, буд. 1, та нежитлових будівель гаражів за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Урицького, 2а, є територіальна громада сіл, селищ, міста Козелецького району в особі Козелецької районної ради.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі, який є його невід'ємною частиною (додаток №1).

Згідно з актом приймання-передачі орендованого майна від 29.02.2012 позивачем були надані в оренду відповідачу належні територіальній громаді на праві власності окремі будівлі, а саме, кінотеатр за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Франка, буд. 1, та нежитлові будівлі гаражів за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Урицького, 2а.

Розділом 3 договору «Орендна плата» сторонами погоджено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до районного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання - передачі майна з орендного користування. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, затвердженої рішенням районної ради від 22.07.2011 (четверта сесія шостого скликання).

Згідно з п.3.4.,3.5. договору, розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено в Додатку № 2 до цього договору, що є невід'ємною його частиною, і становить за базовий місяць розрахунку - 4981,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (березень 2012 року) визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.10.1.,10.2. договору, він діє до 25.02.2015. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов'язань.

Пунктом 10.9. договору оренди №4 від 29.02.2012 передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. За приписами п. 10.1. спірного договору, даний договір діє по 25 лютого 2015 року включно.

Пунктом 10.6. договору передбачено, що після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання - передачі. При цьому у відповідності до п. 10.7. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/858/15 від 02.09.2016 також встановлено, що у зв'язку з закінченням строку, на який було укладено спірний договір оренди та наявності заперечень орендодавця відносно продовження дії зазначеного договору, договір № 4 від 29.02.2012 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району є таким, що припинився станом на 26.02.2015, як наслідок, обов'язок орендаря щодо повернення з оренди нерухомого майна є таким, що настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами п.2.3-2.4. договору оренди, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні. Тобто, обов'язок по складанню акта приймання - передачі орендованого майна з оренди по закінченню строку дії договору покладається саме на відповідача.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району №4 від 29.02.2012, щодо повернення майна, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2016 по справі №927/858/16 було зобов'язано Приватне підприємство фірма «САНТА-ОДА» протягом 10 днів з дня набрання даним рішенням суду чинності, повернути Козелецькій районній раді з оформленням акту приймання-передачі майна: нежитлову будівлю кінотеатру «Ювілейний» , загальною площею 1086,1 кв.м., розташованого за адресою Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. І. Франка, буд. 1; нежитлову будівлю гаражу літера «А» , загальною площею 127,4 кв.м. та нежитлову будівлю гаражу літера «Б» , загальною площею 39,2 кв.м., розташованих за адресою Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Урицького, буд. 2а; стягнуто з Приватного підприємства фірма «САНТА-ОДА» на користь Козелецької районної ради 50698,56 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 26.02.2015 по 31.05.2015 року; стягнуто з Козелецької районної ради в доход Державного бюджету України 619,35 грн судового збору; стягнуто з Приватного підприємства фірма «САНТА-ОДА» в доход Державного бюджету України 2425,65 грн. судового збору; в іншій частині у позові відмовлено.

Як вбачається із наданого до матеріалів справи акту про приймання-передачу орендованого майна від 24.01.2017, який підписано між орендодавцем Козелецькою районною радою та відповідачем, відповідно до п.10.6. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 4, Приватне підприємство фірма «Санта-Ода» (орендар) передає цілісний майновий комплекс будівель і споруд кінотеатру Ювілейний , Козелецька районна рада (орендодавець) приймає цілісний майновий комплекс будівель і споруд кінотеатру Ювілейний , що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району в складі: -будівля кінотеатру Ювілейний по вул. І.Франка, 1, загальною площею 1085,1 кв.м.; будівля гаражу літер А по вул. Урицького,2, загальною площею 127,4 кв.м. та будівля гаражу літер Б, загальною площею 39,2 кв.м. Приміщення мають задовільний стан і придатні до подальшої експлуатації (а.с.21).

Крім того, до матеріалів справи додано акт приймання-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району від 24.01.2017, відповідно до якого комісія по прийманню-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, що передане в оренду ППФ «Санта-Ода» здійснила приймання майна від ППФ «Санта-Ода» в складі: 1) приміщення нежитлової будівлі кінотеатру, що розташована за адресою: с. Козелець, вул. І.Франка, 1; 2) приміщення нежитлових будівель гаражів, що розташовані по вул. Урицького,2а. При огляді комісією було встановлено, що майно має задовільний стан і придатне до подальшої експлуатації (а.с.22).

Таким чином, повернення Приватним підприємством фірма «Санта-Ода» орендованих приміщень Козелецькій районній раді, з урахуванням вимог п.2.3. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 4 від 29.02.2012, на підставі зазначених актів приймання-передачі орендованого майна від 24.01.2017, відбулося лише 24.01.2017.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 9.1. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 4 від 29.02.2012, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди, у тому числі зміну або розірвання його в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ст. 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» , за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Прокурор просить суд стягнути з відповідача 227940,10 грн неустойки за період з 01.06.2015 по 24.01.2017 у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Застосовуючи приписи статті 785 Цивільного кодексу України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Водночас у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 Цивільного кодексу України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Аналогічна позиція викладена в абзацах 1,3,4 п.5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» .

Судом встановлено, що договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 4 від 29.02.2012 припинив свою 25.02.2015, а фактичне повернення майна відбулось лише 24.01.2017.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, суд доходить висновку, що орендодавцем за період з 01.06.2015 по 24.01.2017 правомірно нараховано неустойку в розмірі 348823 грн 30 коп, виходячи із розміру подвійної орендної плати за користування орендованим майном, визначеної згідно з п.3.4., 3.5. договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району № 4 від 29.02.2012.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи сторонами копій платіжних документів в період з 10.12.2015 по 10.11.2016 відповідачем сплачено позивачу 120883 грн 20 коп.

Вказані кошти зараховані орендодавцем в рахунок часткової сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.06.2015 по 24.01.2017.

Відповідно стягненню підлягає неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.06.2015 по 24.01.2017 в сумі 227940 грн 10 коп.

Претензія Козелецької районної ради Чернігівської області №04-22/36 від 31.01.2017 на суму 227940,10 грн з вимогою оплати неустойки за період з 01.06.2015 по 24.01.2017, нарахованої за несвоєчасно повернуте орендоване майно, направленої відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення від 01.02.2017 (а.с.48), залишена відповідачем без задоволення.

Посилання відповідача на те, що відповідно до п.10.6. договору після закінчення строку дії договору оренди майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі, а за час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщення в розмірі орендної плати, а не в подвійному розмірі, як помилково вважає позивач, судом до уваги не приймається, оскільки прокурор просить стягнути саме неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а не плату за користування орендованим майном.

Не приймається судом до уваги і твердження відповідача про те, що встановлена ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойка згідно з ч. 1 ст.546 Цивільного кодексу України є видом забезпечення зобов'язання, тому відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а умовами договору не передбачено обов'язку орендаря сплачувати подвійну оплату за користування приміщенням, оскільки неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а не видом забезпечення зобов'язання згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України.

Безпідставним є посилання відповідача на те, що базою для нарахування орендної плати є період червень 2015 року, а нарахована сума за попередній місяць становить 8681 грн 90 коп, неустойка з 01.06.2015 у подвійному розмірі обраховувалась виходячи з даної суми помноженої на встановлений індекс інфляції і у матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази, які б вказували на обґрунтованість застосування позивачем індексу інфляції, оскільки відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, п.3.4,3.5. договору оренди передбачено, що розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено в Додатку № 2 до цього договору, що є невід'ємною його частиною, і становить за базовий місяць розрахунку - 4981,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (березень 2012 року) визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Судом було здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.06.2015 по 24.01.2017, з якого слідує, що розмір орендної плати за червень 2015 року було визначено позивачем шляхом корегування орендної плати за базовий місяць в розмірі 4981,30 грн на індекси інфляції наступних місяців (лютий 2012-червень 2015), які встановлені на кожний відповідний місяць Державною службою статистики України. В подальшому позивачем визначався помісячно розмір орендної плати з липня 2015 по 24.01.2017 шляхом щомісячного корегування на відповідний індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Однак, в супереч ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу, відповідачем не надано суду контрозрахунку неустойки та не доведено, які порушення були допущені позивачем при визначенні розмірі неустойки.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, орендоване майно своєчасно не повернув, а також неустойку за невиконання обов'язку щодо повернення орендованого майна в повному обсязі не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь Козелецької районної ради Чернігівської області 227940,10 грн неустойки за період з 01.06.2015 по 24.01.2017.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , з відповідача підлягає стягненню на користь прокуратури Чернігівської області судовий збір у розмірі 3419,10 грн.

Керуючись ст.11, 525, 526, 546, 610, 612, 629, 759, 785 Цивільного кодексу України; ст. 193, 283 Господарського кодексу України; ст.27, 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , ст. 32, 33, 35, 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірма "Санта-Ода", вул. Франка, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000 (код ЄДРПОУ 14230330, р/р 26005301102643 ЧОУ ПАТ Ощадбанк м. Чернігів, МФО 353553) на користь Козелецької районної ради Чернігівської області, вул. Соборності, 27, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000 (код ЄДРПОУ 22824090, р/р 35427201021470 в УДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) 227940,10 грн неустойки.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства фірма "Санта-Ода", вул. Франка, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000 (код ЄДРПОУ 14230330, р/р 26005301102643 ЧОУ ПАТ Ощадбанк м. Чернігів, МФО 353553) на користь Прокуратури Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000 (код 02910114, р/р 35215093006008 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172) 3419,10 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 12.05.2017.

Суддя Л.М.Лавриненко