Рішення

від 10.05.2017 по справі 522/24775/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження №2/522/2428/17

Справа № 522/24775/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Шевчик В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах Одеської міської ради до ТОВ Грандвінант , треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР, ОСОБА_1 про витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор 21.09.2016 звернувся до суду в інтересах Одеської міської ради з позовною заявою до ТОВ Грандвінант , треті особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР, ОСОБА_1 за яким просив витребувати нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення підвалу, площею 224,4 кв.м. кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, з незаконного володіння ТОВ Грандвінант на користь Одеської міської ради; визначити порядок виконання рішення суду, вказавши, що воно є підставою для внесення запису щодо скасування реєстрації права власності ТОВ Грандвінант на нежитлове приміщення підвалу, площею 224,4 кв.м. кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог відзначив, що відповідно до свідоцтва про право власності від 05.08.2005 року нежитлове приміщення підвалу, площею 224,4 кв.м. кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 належало територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлове приміщення підвалу, площею 224,4 кв.м. кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1. 26.02.2008 року між ОСОБА_2та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу вказаного приміщення. Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.03.2008 року ОСОБА_3 продав вказане приміщення ОСОБА_4 Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2015 року витребувано у ОСОБА_4 вказане приміщення та зобов'язано здійснити реєстрацію права власності за територіальної громадою в особі ОМР. Проте останній продав його ТОВ Грандвінант .

У судове засідання 10.052017 року представник прокуратури та представник ОМР не з'явились, але надали до суду заяви, згідно яких просили розглянути справу за їх відсутності та зазначили, що проти винесення заочного рішення не заперечують.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Тобто, враховуючи неявку відповідача за даною справою, а також наявність відповідної заяви представника позивача про винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України ).

Згідно з ч. 1-3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ЦК (статті 2, 318, 324) суб'єктами права власності є: український народ, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією;

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 05.08.2005 року нежиле приміщення підвалу, площею 224,4 кв.м. кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2007 року (справа №2-9556/2007)за ОСОБА_2 визнано право власності на нежиле приміщення підвалу площею 224,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1. 26.02.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу вказаного приміщення, який зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Беззубою H.A. та зареєстровано в реєстрі № 345. Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.03.2008 року ОСОБА_3 продав спірне приміщення ОСОБА_4, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Беззубою H.A. та зареєстровано в реєстрі № 520.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2008 року заочне рішення районного суду від 07.12.2007 року скасовано та 19.11.2008 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Відповідності до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 224,4 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_1 припинено ухвалою суду від 04.03.2008 року, оскільки ОСОБА_2 не була законним власником спірного приміщення підвалу, та не мала права його відчужувати ОСОБА_6, а останній продавати ОСОБА_4

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2015 року (справа №522/17532/15-ц)позовну заяву заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про витребування майна задоволено, витребувати у ОСОБА_4 нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 224,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, встановлено порядок виконання, відповідно до якого рішення суду є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення - підвалу за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 224, 4 кв.м., за територіальною громадою в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, рішення є підставою для скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення - підвалу за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 224, 4 кв.м.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

У відповідності до п.5 постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав , вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суди повинні враховувати положення ч. 2 ст. 328 ЦК, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

У відповідності до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ст. 346 ч. 1 п. 3 ЦК України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Цивільним кодексом України в главі 29 передбачені цивільно-правові способи захисту права власності.

Відповідно до п.21 ППВССУ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року №5, , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується також випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Згідно до ст.. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Пунктами 23, 24 вищезгаданої постанови визначено, що відповідно до статті 388 ЦК та частини 3 статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Суд вбачає, що право власності за ОМР на нежилі приміщення підвалу. Площею 224,4 кв.м. що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 встановлено рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2011 року.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Пунктом 1 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яким встановлено, що правовий статус місцевого самоврядування визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону, то були порушені права та обов'язки Одеської міської ради, як власника спірних нежилих приміщень підвалу. Згідно зі ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, Одеська міська рада володіє, користується і розпоряджається належним їй майном. Статтею 321 зазначеного Кодексу передбачено, що власник не може бути позбавлений своїх прав на майно. Згідно з п. п. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виняткової компетенції органів місцевого самоврядування відносяться правомочності щодо володіння, користування і розпорядження об'єктами комунальної власності, у тому числі питання, пов'язані з визначенням доцільності, порядку й умов надання в оренду об'єктів комунальної власності. Більш того, згідно п. 8 ст. 60 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилученими у територіальних громад та передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади чи відповідного рішення ради чи уповноваженого органу.

У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 за № З-рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до пункту 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках зазначених законом.

Згідно ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру підставою представництва органами прокуратури в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор відповідно до ст. 45 ЦПК України здійснює представництво на будь-якій стадії процесу та може вступити у справу, порушену за позовом інших осіб, на захист інтересів держави. Інтереси територіальної громади є складовою частиною державних інтересів.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на житловий фонд, нежитлові приміщення, інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Приймаючи до уваги, що нежиле приміщення підвалу , площею 224,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, є комунальною власністю, що належить територіальній громаді міста в особі Одеської міської ради, у прокурора є підстави для представництва інтересів держави в суді.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що рішень щодо відчуження спірного майна уповноваженим органом місцевого самоврядування на користь відповідача не приймалось, інших підстав на встановлення факту правомірного володіння відповідачем спірним приміщенням судом не знайдено, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах Одеської міської ради стосовно витребування нерухомого майна у вигляді нежилого приміщення підвалу , площею 224,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, з незаконного володіння ТОВ Грандвінант (ЄДРПОУ 40461548) на користь Одеської міської ради, а тому вважає за необхідне їх задовольнити.

При цьому, суд зазначає, що згідно ст.. 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Отже, чинним законодавством передбачено та врегульовано порядок внесення змін до записів Державного реєстру прав на підставі відповідного судового рішення, з огляду на що, суд не вбачає підстав для визначення порядку виконання рішення суду, та необхідності вказувати, що воно є підставою для внесення запису щодо скасування реєстрації права власності ТОВ Грандвінант на нежиле приміщення підвалу , площею 224,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

З огляду на що в цій частині позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З частини 1 статті 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, з відповідача підлягає до стягнення сума судового збору у розмірі 1378 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 121 Конституції України, ст.ст. 1,11, 15-16, 316, 319, 321, 328, 346, 388, 391, 399 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 57-59, 60, 61, 64, ч.4 169, 197, 208, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради - задовольнити частково .

Витребувати нерухоме майно у вигляді нежилого приміщення підвалу, площею 224,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, з незаконного володіння ТОВ Грандвінант (ЄДРПОУ 40461548) на користь Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691).

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ТОВ Грандвінант (ЄДРПОУ 40461548) на користь Одеської місцевої прокуратури №3 судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Приморський суд м Одеси на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Домусчі Л.В.

10.05.2017