Постанова

від 11.04.2017 по справі 810/3066/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року № 810/3066/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Благолюкс до Головного управління ДФС в Київській області про скасування податкових повідомлень рішень,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Благолюкс (далі - позивач або ТОВ Благолюкс ) до Головного управління ДФС в Київській області (далі - відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (том 1, а.с. 108), в якому позивач просить скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 15.06.2016 №0001281404, №0001291404 та від 15.09.2016 №000274104, прийнятих ГУ ДФС в Київській області на підставі акту перевірки від 27.05.2016 №64/10-36-14-04/33483712.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 26.04.2016 по 20.05.2016 посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка ТОВ Благолюкс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 27.05.2016 №64/10-36-14-04/33483712. На підставі даного акту ГУ ДФС в Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.06.2016 № 0001261404, №0001281404 та №0001291404.

Не погоджуюсь з вказаними рішеннями позивач звернувся зі скаргою до ДФС, за результатами розгляду якої скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №0001261404 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ МЕДІА СКОУП , ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, а в іншій частині зазначене податкове-рішення та податкові рішення від 15.06.2016 за №№0001281404 та 0001291404 залишені без змін.

Позивач зазначає, що перевіркою повноти визначення витрат, відображених у звіті про фінансовий результат за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, встановлено завищення суми витрат на загальну суму 8 035 380,00 грн. В обґрунтування такого твердження в акті зазначено - не доведення товариством факту використання відповідних послуг у господарській діяльності. Позивач пояснив, що на підтвердження виконання договору поставки від 01.04.2015 №СД 01-04/15, укладеного між ТОВ Благолюкс та ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП , під час перевірки відповідачу надано видаткову накладну, CMR, податкові накладні та платіжні доручення по платежах. Однак в акті зазначається, що не надавались товарно-транспортні накладні. Наголошує, що CMR - міжнародна товарно-транспортна накладна, яка підтверджує укладання договору міжнародного автомобільного перевезення вантажу. Наявність товарно-транспортної накладної в рамках національного законодавства не є обов'язковою, зважаючи на міжнародний характер поставки.

Також, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 встановлено його завищення на суму 412 845,00 грн. Вплив на таке формування мали відносини з контрагентами: ТОВ Драйв , ТОВ Медіа Скоуп , ТОВ Компанія АВТОДОК , ПП МГУ . Щодо взаємовідносин товариства з ТОВ Драйв позивач пояснив, що останнім надавались транспортно-експедиційні послуги по перевезенню товару. Перевезення здійснювались на підставі CMR, які були надані під час перевірки. Окрім того, на підтвердження даних операцій сторонами складено податкові накладні. Твердження акту щодо відсутності вантажних автомобілів в ТОВ Драйв є безпідставним з огляду на те, що ТОВ Драйв має укладені договори найму транспортних засобів, нотаріально посвідчені. Щодо взаємовідносин товариства з ТОВ Медіа Скоуп позивач зазначає, що ТОВ Благолюкс є офіційним імпортером обладнання, яке виробляється під такими торговими марками як Electrolux, BONECO, BALLU, ZANUSSI. Здійснення господарської діяльності на території України контрагентами в повній мірі відповідає положенням статуту ТОВ Благолюкс та нормам чинного національного законодавства. Під час проведення перевірки надавались: договір; додатки до договору; ефірні довідки; акти наданих послуг, податкові накладні. В сукупності всі ці документи підтверджують реальність отриманих послуг на національно відомих каналах телебачення та радіо. Щодо взаємовідносин товариства з ТОВ Компанія АВТОДОК позивач зазначає, що твердження акту щодо не реєстрації податкової накладної не відповідають дійсності. Так, податкова накладна від 12.01.2016 №4 зареєстрована належним чином згідно норм чинного законодавства. Щодо взаємовідносин товариства з ПП МГУ позивач пояснив, що в межах укладеного договору було придбано 40 рекламних стендів. Стенди на даний час списані. Фактично стенди перебувають на складі і час від часу використовуються у власній діяльності для розміщення на даних стендах зразків для демонстрації потенційним покупцям під час презентації нового зразку товару.

За наведених обставин, висновки, викладені в акті перевірки, позивач вважає необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акта перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

У судових засіданнях 31.01.2017, 14.03.2017 представник позивача адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання, призначені на 31.01.2017, 14.03.2017 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Врахувавши думку представника позивача, керуючись положеннями частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судове засідання по справі 11.04.2017 представники сторін не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином та завчасно.

Разом з цим, 11.04.2017 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Благолюкс (ідентифікаційний код 33483712) зареєстроване як юридична особа 23.03.2005 за адресою: 08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Іванків, вул. Любарецька, буд. 57-Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.09.2014 серії АД №314660 (том 2, а.с. 123).

Суд зазначає, що позивач з 11.04.2005 є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 334837110046, що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ від 23.06.2004 №1410044500039 (том 2, а.с. 122).

У період з 26.04.2016 по 20.05.2016 з урахуванням наказу ТОВ Благолюкс від 27.04.2016 №27/04/16 про вихідні дні на підприємстві з 28.04.2016 по 10.05.2016, посадовими особами ГУ ДФС в Київській області, на підставі направлень від 26.04.2016 № 338, №339, №340, №341, №342, №343 та наказу від 29.03.2016 №195, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, проведена планова виїзна перевірка ТОВ Благолюкс з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Результати перевірки оформлені актом Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Благолюкс (код ЄДРПОУ 33483712) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 від 27.05.2016 №64/10-36-14-04/33483712 (далі - акт перевірки) (том 3, а.с. 5-75).

У висновках акту перевірки (том 3, а.с. 73) відповідачем встановлено порушення ТОВ Благолюкс :

1) п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VІ із змінами, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку від 19.01.2000 №27/4248 із змінами і доповненнями, а саме Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , занижено податок на прибуток на загальну суму 1 446 368,00 грн., в тому числі по періодах: за 2015 рік в сумі 1 446 368,00 грн.;

2) п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 11 п.2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість на загальну суму 111 779 грн., в тому числі:

- за серпень 2014 року в сумі 13 280,00 грн.;

- за січень 2015 року в сумі 16 667,00 грн.;

- за червень 2015 року в сумі 27 307,00 грн.;

- за грудень 2015 року в сумі 54 525,00 грн., та зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 372258,00 грн., в тому числі:

- за грудень 2014 року в сумі 16 667,00 грн.;

- за травень 2015 року в сумі 28 333,00 грн.;

- за червень 2015 року в сумі 151 156,00 грн.;

- за липень 2015 року в сумі 143 345,00 грн.;

- за вересень 2015 року в сумі 27 212,00 грн.;

- за жовтень 2015 року в сумі 4 492,00 грн.;

- за грудень 2015 року в сумі 1 053,00 грн.

3) п. 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту б пункт 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за №228/25005; Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, порушено порядок заповнення розрахунків Ф №1ДФ, а саме: подано з неповними (недостовірними) відомостями за період з III кв. 2014 року по IV кв. 2015 року;

4) пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України - перевіркою повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) встановлено порушення термінів сплати під час виплати оподатковуваного доходу за серпень 2014 року, за грудень 2014 року, за лютий 2015 року;

5) пп. 1.4 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ - перевіркою повноти та своєчасності перерахування до бюджету військового збору встановлено порушення термінів сплати під час виплати оподаткованого доходу за серпень 2014 року, за листопад 2014 року, за грудень 2014 року, за січень 2015 року, за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 201 року, за серпень 2015 року, за грудень 2015 року;

6) п.8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме несвоєчасно сплачено єдиний внесок у вересні та жовтні 2014 року.

Висновок контролюючого органу про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ СД Інсталлерс Груп , ТОВ Медіа Скоуп , ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ КОМПАНІЯ АВТОДОК , ПП МГУ та ТОВ Драйф , за наслідками яких підприємство у період, що перевірявся, сформувало показники витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту, на суму яких було зменшено об'єкт оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Так, до перевірки надано договір від 01.04.2015 №СД 01-04/15, укладений між ТОВ Благолюкс та ТОВ СД Інсталлерс Груп , за яким позивачем придбано у останнього кондиціонери Electrolux EACS/I-24HM/N3_15Y у кількості 42 шт. Перевіркою встановлено, що ТОВ СД Інсталлерс Груп зареєстровано на тимчасово непідконтрольній України території Донецької області. До складу рядків витрат звіту про фінансові результати ТОВ Благолюкс у 2015 році віднесено 141 667,00 грн., до складу податкового кредиту за травень 2015 року - 28 333,00 грн. ПДВ. Разом з тим, до перевірки не надані оригінали товарно-транспортних накладних щодо перевезення вищезазначених кондиціонерів по території України за маршрутом Донецьк-Київ (том 3, а.с. 16-19, 45-48).

Також, в ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ Медіа Скоуп щодо надання рекламних послуг/або послуги, які хоч і не є рекламними, але спрямовані на популяризацію найменування знаку для товарів та послуг логотипу Замовника. Перевіркою встановлено, що ТОВ Благолюкс придбало у ТОВ Медіа Скоуп у 2015 році послуги, які підлягають у популяризації знаку для товарів та послуг Electrolux на телебаченні. Зазначено, що ТОВ Благолюкс не є власником торгівельного знаку Electrolux та не є офіційним дистриб'ютором торговельної компанії Electrolux . Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що в порушення п. 44.1, п.44.2, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ТОВ Благолюкс віднесено до складу рядків витрат (2180) звіту про фінансові результати за 2015 рік, витрати не підтверджені відповідними первинними документами всього на загальну суму 1 767 563,00 грн. а саме по періодах: за 2015 рік в сумі 1 767 563,00 грн. Окрім того, в порушення вимог п. 193.3 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ Благолюкс віднесено до складу податкового кредиту 353 512,00 грн., в тому числі по періодах: за червень 2015 року в сумі 178 463,00 грн., за липень 2015 року в сумі 143 345,00 грн., за вересень 2015 року в сумі 27 212,00 грн., за жовтень 2015 року в сумі 4 492,00 грн. (том 3, а.с. 19-20, 48-50).

Як йдеться у акті перевірки, до перевірки ТОВ Благолюкс надано також договір, укладений з ФОП ОСОБА_1 від 01.07.2015 №01/07-15БЛ, про виконання робіт по виготовленню рекламного відеоролика для популяризації торговельного знаку Electrolux . Зазначено, що ТОВ Благолюкс не є власником торгівельного знаку Electrolux та не є офіційним дистриб'ютором торговельної компанії Electrolux . Окрім того, в актах наданих послуг не вказані всі умови наданих послуг: місце проведення робіт, вимоги, їх дотримання, додаткові витраті, якщо такі були, і їх обґрунтування. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що в порушення п. 44.1, п.44.2, ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ Благолюкс віднесено до складу рядків витрат (2180) звіту про фінансові результати за 2015 рік витрати, не підтверджені відповідними первинними документами всього на загальну суму 2 000 000,00 грн., а саме по періодах: за 2015 рік в сумі 2 000 000,00 грн. (том 3, а.с. 21).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Благолюкс неправомірно віднесено до складу витрат за 2015 рік 1 928 680,00 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 До перевірки було надано договір від 26.08.2015 №01/08-15БЛ про надання послуг з підготовки обладнання до експлуатації. Проте, ТОВ Благолюкс реалізує побутову техніку оптовими партіями, роздрібною торгівлею не займається. Податковий орган зазначає, що використання отриманих послуг у господарській діяльності підприємства не доведено. Окрім того, в актах наданих послуг не вказані всі умови наданих послуг: місце проведення робіт, вимоги, їх дотримання, обсяги та назви товарів, стосовно яких проведена передпродажна підготовка, обґрунтування (том 3, а.с. 21-22).

Також, контролюючим органом встановлено неправомірне віднесення до складу витрат по взаємовідносинах ТОВ Благолюкс з ФОП ОСОБА_3 за 2015 рік в сумі 1 034 000,00 грн. при придбанні скретч-плівки для проведення передпродажної підготовки реалізованих товарів. Податковий орган наголошує, що ТОВ Благолюкс реалізує побутову техніку оптовими партіями, роздрібною торгівлею не займається. Зазначає, що підприємством не доведено використання отриманих ТМЦ у господарській діяльності підприємства. До перевірки не надано акти на списання скретч-плівки для проведення передпродажної підготовки (том 3, а.с. 22).

Контролюючим органом встановлено неправомірне віднесення до складу витрат у 2015 році 1 163 471,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Благолюкс з ФОП ОСОБА_4, а саме по періодах: за 2015 рік в сумі 1 163 471,00 грн. Зазначено, що до перевірки надано договір, укладений з ФОП ОСОБА_4 від 01.10.2015 №01/10-15Ро на надання консультаційних послуг з питань дослідження кон'юнктури ринку, дослідження в галузі ціноутворення, збір інформації про продажу товарів. В актах приймання-передачі послуг не викладено суть господарської операції, не вказано конкретний перелік наданих послуг, місце їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат. Окрім того, зазначено, що наказ по підприємству на проведення маркетингових досліджень до перевірки не надано (том 3, а.с. 22-24).

Також, встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту 13 280,00 грн. по взаємовідносинах позивача з ТОВ ДРАЙВ у серпні 2014 року при придбанні транспортно-експедиторських послуг по перевезенню приладів електричних для обігрівання приміщень. Перевіркою встановлено, що в актах надання послуг не зазначено маршрут перевезення товару по території України, відстань перевезення. Окрім того, перевіркою встановлено, що на балансі ТОВ Благолюкс вантажні автомобілі відсутні (том 3, а.с. 43-45).

Згідно висновків податкового органу ТОВ Благолюкс безпідставно завищено податковий кредит по податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 1 053,00 грн. ПДВ, а саме: включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 053,00 грн. по податковій накладній, виписаній ТОВ Компанія АВТОДОК , яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року (том 3, а.с. 48).

Також, контролюючим органом встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту 16 667,00 грн. ПДВ по взаємовідносинах позивача з ПП МГУ щодо придбання рекламних стендів. До перевірки не надано акти на списання та встановлення придбаних стендів та не доведено, що рекламні стенди придбані з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В порушення п. 193.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 16 667,00 грн., в тому числі по періодах грудень 2015 року в сумі 16 667,00 грн. (том 3, а.с. 50-51).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано до ГУ ДФС у Київській області заперечення на акт перевірки від 07.06.2016 вих. №07/06-16БЛ (том 1, а.с.112-117).

На підставі акта перевірки від 27.05.2016 №64/10-36-14-04/33483712 ГУ ДФС у Київській області прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №0001261404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 446 368,00 грн., у тому числі сума податкових зобов'язань - 1 446 368,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 0 грн. (том 1, а.с. 9);

- податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №0001281404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 139 723,75 грн., з яких сума податкових зобов'язань складає 111 779,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 27 944,75 грн. (том 1, а.с. 12);

- податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №0001291404 про завищення суми від'ємного значення по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 372 258,00 грн. (том 1, а.с. 13).

За наслідками розгляду скарги позивача (вх. №16490/6 від 01.07.2016) на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, ДФС України листом рішенням про результати розгляду скарги від 17.08.2016 №17820/6/99-99-11-01-01-25 скасувала податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №0001261404, в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ Медіа Скоуп , ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 15.06.2016 №0001281404, №0001291404 залишено без змін, а скаргу - частково задоволено (том 1, а.с. 59-61).

На підставі акта перевірки від 27.05.2016 №64/10-36-14-04/33483712 та рішення ДФС України від 17.08.2016 №17820/6/99-99-11-01-01-25 ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2016 №0002741404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 25 500,00 грн. (том 1, а.с. 10-11).

Не погоджуючись з прийнятими ГУ ДФС в Київській області податковими повідомленнями-рішеннями від 15.06.2016 №0001281404 та №0001291404 та від 15.09.2016 №0002741404 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що висновки податкового органу щодо заниження податку на прибуток ґрунтуються на дослідженні фінансово-господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП , а в частині заниження податку податку на додану вартість з контрагентами - ТОВ СД Інсталлерс Груп , ТОВ Медіа СКОУП та ПП МГУ , ТОВ ДРАЙВ , у зв'язку з чим, суд зазначає наступне.

1. 09.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю МЕДІА СКОУП (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Благолюкс (Замовник) укладено договір про надання послуг №1150609, відповідно до п.1.1 якого на умовах та в порядку, передбачених цим Договором та Додатками до нього, Виконавець на замовлення Замовника надає йому за плату рекламні послуги та/або послуги, які хоч і не є рекламними, але спрямовані на популяризацію найменування, знаку для товарів та послуг або логотипу Замовника, включаючи послуги з розробки, виготовлення, підготовки, обробки та технічної адаптації матеріалів перед їх розміщенням на Майданчику, створення Інтернет-ресурсів, а також інші супутні роботи та послуги (разом надалі - Послуги), а Замовник в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити такі Послуги відповідно до умов цього Договору (том 1, а.с.129-135).

Окрім того, вищезазначеними сторонами укладено додатки до Договору та меморандум про співпрацю у 2015 році (том 1, а.с. 136-158).

Як пояснює позивач, ТОВ Благолюкс є офіційним імпортером обладнання, яке виробляється під такими торговими марками як Electrolux, BONECO, BALLU, ZANUSSI, ін. В матеріалах справи на підтвердження даного факту наявні сертифікати, відповідно до яких позивач може здійснювати продаж техніки під торговими марками Electrolux, BALLU, ZANUSSI на території України (том 2, а.с. 143-145).

На підтвердження факту отриманих послуг на національно відомих каналах телебачення та радіомовлення позивачем надано ефірні довідки: телеканалу 1+1 за липень 2015 року, телеканалу Україна за червень 2015 року, телеканалу New channel за червень 2015 року, телеканал ICTV за червень 2015 року, телеканал STB за червень 2015 року, телеканалу New channel за липень 2015 року, телеканал ICTV за липень 2015 року, телеканал STB за липень 2015 року, телеканалу Україна за липень 2015 року (том 1, а.с. 159-180), телеканалу 1+1 за вересень 2015 року, телеканалу ESPRESO TV за вересень 2015 року, телеканалу Music Box за вересень 2015 року, (том 1, а.с. 204-209). Позивачем також надані CD-диски з відеосюжетами.

В оплату за надані послуги позивач перерахував на користь ТОВ МЕДІА СКОУП кошти, що підтверджується платіжними дорученнями: від 03.08.2015 №259, від 28.08.2015 №294, від 28.08.2015 №295, від 31.08.2015 №296, від 22.09.2015 №314, від 09.10.2015 №341, від 03.11.2015 №370, від 21.07.2015 №239, від 26.06.20156 №222, від 23.06.2015 №210, від 09.06.2015 №191 (том 1, а.с. 63-73), від 09.06.2015 №191, від 23.06.2015 №210, від 26.06.2015 №222, від 21.07.2015 №239, від 03.08.2015 №259, від 28.08.2015 №294, від 28.08.2015 №295, від 31.08.2015 №296, від 22.09.2015 №314, від 09.10.2015 №341, від 03.11.2015 №370 (том 1, а.с. 192-202).

За фактом надання послуг за договором від 09.06.2015 №1150609 ТОВ МЕДІА СКОУП на адресу позивача були виписані наступні податкові накладні: від 09.06.2015 №3 всього на суму 200 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн.), відповідно до квитанції від 22.06.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9129534773 (том 1, а.с. 74-75), від 23.06.2015 №18 всього на суму 150 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 25 000,00 грн.), відповідно до квитанції від 02.07.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9135988203 (том 1, а.с. 76-77), від 25.06.2015 №19 всього на суму 32 777,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 462,83 грн.), відповідно до квитанції від 02.07.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9135991000 (том 1, а.с. 78-79), від 30.06.2015 №22 всього на суму 688 002,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 114 667,10 грн.), відповідно до квитанції від 31.07.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9147674973 (том 1, а.с. 80-81), від 31.07.2015 №13 всього на суму 376 012,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 62 668,70 грн.), відповідно до квитанції від 17.08.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9171869511 (том 1, а.с. 82-83), від 31.07.2015 №12 всього на суму 484 058,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 80 676,37 грн.), відповідно до квитанції від 17.08.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9171869979 (том 1, а.с. 84-85), від 22.09.2015 №21 всього на суму 33 015,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 502,57 грн.), відповідно до квитанції від 16.10.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9211912430 (том 1, а.с. 86-87), від 30.09.2015 №20 всього на суму 5 875,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 979,20 грн.), відповідно до квитанції від 15.10.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 92119110217 (том 1, а.с. 88-89), від 30.09.2015 №22 всього на суму 124 381,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 730,27 грн.), відповідно до квитанції від 15.10.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9211913067 (том 1, а.с. 90-91), від 09.10.2015 №1 всього на суму 6 609,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 101,60 грн.), відповідно до квитанції від 20.10.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9215564068 (том 1, а.с. 92-93), від 31.10.2015 №30 всього на суму 20 343,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 390,65 грн.), відповідно до квитанції від 31.10.2015 №1 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9231852086 (том 1, а.с. 94-95), від 12.01.2016 №4 всього на суму 6 320,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 053,33 грн.), відповідно до квитанції від 26.01.2016 вказана податкова накладна прийнята ДФС України, реєстраційний номер - 9005167039 (том 1, а.с. 96-98).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення операції позивачем надано акти надання послуг від 09.10.2015 №122, від 31.10.2015 №123, від 30.09.2015 №115, від 30.09.2015 №116, від 31.07.2015 №85, від 31.07.2015 №86, від 30.06.2015 №72 (том 1, а.с. 208-214).

2. Судом встановлено, що 01.12.2014 директором ТОВ Благолюкс ОСОБА_6 видано наказ №01/12-14, яким зобов'язано придбати стенди для інформаційного ознайомлення товарів (том 3, а.с. 159).

На виконання даного наказу, 03.12.2014 між ТОВ Благолюкс (Покупець) та ПП МГУ (Постачальник) укладено договір поставки №1230, відповідно до пп. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити вартість Товару, поставленого на умовах, викладених в цьому Договорі. Асортимент, кількість, ціна, загальна вартість Товару вказується у додатках, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору поставки від 03.12.2014 №1230) (том 3, а.с. 206).

Згідно Додатку від 03.12.2014 №1 до договору поставки від 03.12.2014 №1230, ТОВ Благолюкс придбав у ПП МГУ рекламні стенди у кількості 40 шт. загальною вартістю 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн. (том 3, а.с. 207).

За фактом отримання товару позивач одержав від ПП МГУ податкову накладну від 22.12.2014 №34 всього на суму 100 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн.) (том 1, а.с. 62).

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що придбані на підставі договору поставки від 03.12.2014 №1230 рекламні стенди у зв'язку з використанням у господарській діяльності списані, що підтверджується актом про списання товарів від 29.12.2016 №4 (том 2, а.с. 111).

Судом встановлено, що на час розгляду справи стенди перебувають в офісі позивача, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 18-Б. На підтвердження даного факту позивачем надано договір оренди від 01.12.2015 №16/15, акт прийому передачі нежитлового приміщення від 01.12.2015, додаткова угода від 31.03.2016 №1 до договору оренди від 01.12.2015 №16/15 та фототаблиці. На підтвердження факту списання стендів надано також картки рахунків №1322 за 2014 рік, №1122 за січень 2014 року - грудень 2017 року, №1531 за 2014 рік та оборотно-сальдову відомість по рахунку №1531 за січень 2014 року - грудень 2017 року (том 3, а.с. 151-158, 160-170).

3 . Судом встановлено, що 01.08.2014 між ТОВ ДРАЙВ (Виконавець) та ТОВ Благолюкс (Замовник) укладено договір на надання послуг транспортного експедирування та перевезення вантажів №18/08/14, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах цього Договору, Замовник бере на себе зобов'язання за винагороду, визначену п.3 даного Договору, від імені за дорученням та за рахунок Замовника, виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (том 3, а.с. 189-194).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано податкові накладні від 31.08.2014 №21 всього на суму 52 341,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 723,53 грн.), від 31.08.2014 №22 всього на суму 27 337,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 556,24 грн.) (том 1, а.с. 101-102), надано виписку банку про оплату послуг 01.09.2014 на загальну суму 79 678,64 грн.(том 1, а.с. 107).

На виконання договору №18/08/14 від 01.08.2014 між ТОВ Благолюкс та ТОВ ДРАЙВ складені акти надання послуг від 31.08.2014 №256 та від 31.08.2014 №257 (том 3, а.с. 134-135).

Судом встановлено, що ТОВ ДРАЙВ є лише перевізником товару позивача. На підтвердження даного факту позивачем наданий контракт від 01.07.2014 №2014/01, укладений між Компанією AQUAMAX GROUP LTD та ТОВ Благолюкс на придбання кліматичного обладнання побутового, напівпромислового, промислового призначення (том 3, а.с. 174-178). Перевезення здійснювалось на підставі CMR №254/D, №255/D, №253/D, де визначено маршрут перевезення. Окрім того, в матеріалах справи наявна вантажно-митна декларація №125110007/2014/206574, інвойс від 14.07.2014 КС2014-01, коносамент, акт про проведення огляду №500060702/2014/6443, ССPIT 141135591, та пакувальний лист від 15.07.2014 (том 3, а.с. 179-188).

Перевезення здійснювалось за допомогою вантажних автомобілів, які ТОВ ДРАЙВ орендує, у відповідності до укладених договорів найму транспортних засобів від 29.04.2014, який нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №508 та від 26.11.2013, який нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1965 (том 3, а.с. 111-118) .

4. 01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Благолюкс (Покупець) укладено договір поставки №СД 01-04/15, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки Покупцеві товар для використання його у підприємницькій діяльності або особистому використанні в асортименті, кількості та за цінами, вказаними Постачальником в накладних, а Покупець зобов'язаний прийняти і своєчасно оплатити цей товар на умовах даного договору (том 1, а.с.111-120).

Відповідно до п. 2.7 договору поставка товарів здійснюється на умовах та в порядку, визначених усними домовленостями між сторонами.

Судом встановлено, що в рамках даного договору поставлено товар (кондиціонери та очищувач-зволожувач повітря) на загальну суму 1 044 623,93 грн. (у т.ч. ПДВ - 174 103,99 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 11.05.2015 №РН-0000041 (том 1, а.с. 122).

Перевезення товару відбувалось на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №1081/Е (том 1, а.с. 121).

В оплату за надані послуги позивач перерахував на користь ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП кошти 1 044 623,93 грн., що підтверджується платіжними дорученням від 06.05.2015 №139, від 08.05.2015 №149, від 25.06.2015 №212, від 30.09.2015 №333, від 28.10.2015 №357, від 29.04.2015 №126 (том 1, а.с. 123-128).

За фактом настання першої з подій (отримання товару) ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП виписані податкові накладні:

- від 06.05.2015 №3 всього на суму 120 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 000,00 грн.) (том 3, а.с. 212);

- від 08.05.2015 №5 всього на суму 169 999,99 грн. (у т.ч. ПДВ - 28 333,33 грн.) (том 1, а.с. 104);

- від 11.05.2015 №8 всього на суму 1 044 623,93 грн. (у т.ч. ПДВ - 174 103,99 грн.) (том 3, а.с. 213-214;

- від 29.04.2015 №8 всього на суму 394 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 65 666,67 грн.) (том 3, а.с. 211).

Окрім того, в матеріалах наявні: розрахунок від 11.05.2015 №11 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 08.05.2015 №5 на суму коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту -28 333,37; розрахунок від 11.05.2015 №10 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.05.2015 №3 на суму коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту -19 992,00 грн. та розрахунок від 11.05.2015 №9 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.04.2015 №8 на суму коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту -65 652,20 грн.

Судом встановлено, що товар, який був предметом поставки по договору від 01.04.2015 №СД 01-04/15, був проданий позивачем ТОВ КЛІМАТ КРАЇНИ . На підтвердження даного факту надана податкова накладна від 30.12.2015 №5 всього на суму 1 515 120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 252 520,00 грн.), яка відповідно до квитанції від 30.12.2015 №1 отримана ДФС України, зареєстрована за номером - 9264431939 (том 2, а.с. 86).

З приводу порушення, зазначеного в акті перевірки, щодо включеного до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 053,00 грн. по податковій накладній, виписаній ТОВ Компанія АВТОДОК , яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, судом встановлено, що податкова накладна від 12.01.2016 №4 всього на суму 6 320,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 053,00 грн.), відповідно до квитанції J1490901 прийнята ДФС України - 26.01.2016, реєстраційний номер декларації - 9005167039 (том 2, а.с. 106-107, 109). Позивачем наданий витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 23.03.2016 №308913, відповідно до якого 26.01.2016 позивачем внесено до Єдиного реєстру податкових накладних дані щодо податкової накладної від 12.01.2016 №4.

Додаток №5 до податкової декларації ТОВ Компанія АВТОДОК за січень 2016 року, підтверджує, що продавець ТОВ Компанія АВТОДОК включив до своїх податкових зобов'язань ПДВ суму, визначену у податковій накладній №4 від 12.01.2016 (том 2, а.с. 108).

В судовому засіданні 14.03.2017 був допитаний свідок головний бухгалтер ТОВ Благолюкс ОСОБА_7, яка працює на цій посаді з жовтня 2014 року. Вона пояснила, що товариство займається оптовою торгівлею кліматичним устаткуванням - кондиціонерами, тепловими пушками, зволожувачами повітря. Свідок ОСОБА_7 зазначила, що в офісі по вул. Народного Ополчення, 18-Б, де знаходиться менеджер, головний бухгалтер та іноді директор є шоурум, де розміщені виставкові зразки продукції позивача. Юридична адреса товариства: м. Бориспіль, де також є офіс, в якому розміщенні брокери та іноді знаходиться директор. Щодо контрагента ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП свідок пояснила, що поставка оформлюється згідно ВМД та інвойсу, поставка відображається по рахунку 281 . До собівартості товару включені послуги перевезення до кордону України, митні платежі, брокерські послуги та вартість терміналу (стоянка автомобіля). Податковий кредит відображається на рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками та 632 розрахунку з іноземними постачальниками . Сам товар, відповідно до договору №СД 01-04/15 від 01.04.2015 був поставлений 15.05.2015. Зазначила, що оплата проводилась частково, до поставки товару: 29.04.2015 в сумі 394 000,00 грн., 06.05.2015 в сумі 120 000,00 грн., 08.05.2015 в сумі 170 000,00 грн., та після -25.06.2015 в сумі 150 000,00 грн., 30.08.2015 в сумі 43 430,00 грн., 28.10.2015 в сумі 167 193,93 грн. В подальшому позивач реалізував придбаний товар в 2015 році ТОВ КЛІМАТ КРАЇНИ . Свідок ОСОБА_7 зазначила, що доходи від реалізації товару враховані в 2015 році. Витрати позивачем сформовані та включені до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік. Наголошує, що після адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, висновок про заниження нарахування товариством податку на прибуток стосується лише щодо взаємовідносин з ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП . В акті, як підстава такого висновку, зазначена відсутність ТТН. У зв'язку з чим пояснює, що в даному випадку це міжнародні перевезення, до поставки товару застосовані норми ІНКОТЕРМС (2010 року) з умовами поставки СРТ. Постачальник поставив товар на склад покупця товару в м. Київ. Наголошує, що товарно-транспортні накладні в даному випадку взагалі не повинні оформлюватися, оскільки це міжнародні перевезення.

Щодо взаємовідносин товариства з ТОВ ДРАЙВ свідок ОСОБА_7 пояснила, що ТОВ ДРАЙВ - перевізник, з яким укладено договір щодо транспортування товару від 01.08.2014 №18/08/14, тобто дане товариство перевозить товар, який реалізує ТОВ Благолюкс . Суми по взаємовідносинах з ТОВ ДРАЙВ , на загальну суму 13 280,00 грн., включено до податкового кредиту в січні 2015 року, тобто в межах строку 1 рік з дня їх виписки. В акті перевірки зазначено також відсутність ТТН, у зв'язку з чим пояснює, що в даному випадку ТТН не оформляється. ТОВ ДРАЙВ надає транспортні послуги з перевезенням товару, який постачається з-за кордону. На виконання договору з ТОВ ДРАЙВ складено акти виконаних робіт №257 від 31.08.2015 на суму 27 337,44 грн. та №256 від 31.08.2014 на суму 52 341,20 грн. Свідок ОСОБА_7 пояснює, що калькуляцію вартості наданих послуг розраховує ТОВ ДРАЙВ , а перевіряє логістик ТОВ Благолюкс на підставі документів: пакувального листа, в якому визначено кількість кілограм, та ВМД, в якій вказано товар, що ввозиться. Зазначає, що податковий кредит сформовано на підставі накладних №22 від 31.08.2014 на суму 4 556,24 грн. та №21 від 31.08.2014 грн. на суму ПДВ 8 723,53 грн.

Щодо взаємовідносин товариства з ТОВ Компанія АВТОДОК , в акті перевірки зазначено, що податкова накладна від 12.01.20016 №4 всього на суму 6 320,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 053,00 грн., не зареєстрована. В акті ПДВ також зазначено, що дана сума ПДВ включена до податкового кредиту за грудень 2015 року. Свідок ОСОБА_7 зазначає, що в акті наявна помилка, що ПДВ по ТОВ Компанія АВТОДОК на підставі цієї податкової накладної включено до податкового кредиту за березень 2016 року. Оплата проведена на підставі платіжного доручення від 12.01.2016 та підтверджується банківською випискою. ПДВ включено до податкового кредиту за березень 2016 року. На запитання суду як могла виникнути помилка, зазначила, що вони працюють через програму Медок , а бухгалтер ТОВ Компанія АВТОДОК реєстрував накладну через іншу програму, тому можливо був збій. Додаток №5 до податкової декларації ТОВ Компанія АВТОДОК за січень 2016 року підтверджує, що продавець ТОВ Компанія АВТОДОК включив до своїх податкових зобов'язань суму ПДВ визначену у податковій накладній №4 від 12.01.2016.

Щодо взаємовідносин товариства з ТОВ МЕДІА СКОУП свідок ОСОБА_7 пояснила, що дане товариство надає маркетингові послуги щодо розміщення роликів позивача на різноманітних каналах. Податковий кредит знято на підставі того, що позивач не є власником торгового знаку Electrolux та не є офіційним дистриб'ютором цієї торгової марки. Зазначає, що ТОВ Благолюкс на спростування даного факту надало сертифікати, відповідно до яких позивач може здійснювати продаж техніки під цією торговою маркою на період проведення перевірки. Загальна вартість послуг за договором складає 2 121 075,72 грн. На підтвердження розміщення відеороликів на телеканалах надано нарізку відеороликів на CD-дисках. Окрім того, наголошує, що в матеріалах справи наявні ефірні довідки на підтвердження трансляції. Витрати відображено за ДТ рахунку 93 витрати на збут , на рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками та 632 розрахунки з іноземними постачальниками .

Щодо взаємовідносин позивача з ПП МГУ свідок зазначила, що у даного підприємства позивач придбав стенди. На запитання суду щодо розмірів стендів, зазначила, що розмір десь 2х1,5 м з полицями для розміщення товару. Пояснила, що зараз стенди списані. Але в даний час вони залучаються до виставок. Акт на списання є в матеріалах справи. Списання відображено на рахунку 93 витрати на збут , а надходження на рахунку оприбуткування 15.3.1 малоцінні необоротні матеріальні активі . Оприбуткування підтверджено карткою рахунку 631, списання 93-15.3.1.

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги податкового законодавства при формуванні спірних сум податкового кредиту за наслідками вказаних господарських операцій, суд виходив з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Абзацом 1 пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац 2 п.44.1 ст. 44 ПК України).

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу (абзац 3 п.44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, під господарською операцією згідно статті 1 вказаного Закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а фінансова звітність розуміється як бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV).

Пунктом 134.1 статті 134 ПК України (в редакції на момент перевіряємого періоду) визначено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У силу приписів пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, а також у разі отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, але не виключно, податкових накладних), що підтверджують її здійснення.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту та витрат є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних товарів та послуг, а також віднесенням вартості таких товарів та послуг до складу операційних витрат.

Судом встановлено, що висновки податкового органу щодо заниження податку на прибуток ґрунтуються на дослідженні фінансово-господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП .

Збільшуючи грошові зобов'язання позивача з податку на прибуток, відповідач виходив з того, що позивачем не доведено факт використання відповідних послуг у господарській діяльності, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

ТОВ Благолюкс є офіційним імпортером обладнання, яке виробляється під такими торговими марками як Electrolux, BALLU, ZANUSSI, що підтверджується відповідними сертифікатами, зокрема, сертифікатом від 29.12.2012, виданим компанією SIA GreenTrace (Латвія) компанії ТОВ Благолюкс (Україна), який засвідчує право здійснювати продаж кліматичної техніки під торговою маркою Electrolux на території України на період 01.01.2013-31.12.2016; сертифікатом від 29.12.2012, виданим компанією SIA GreenTrace (Латвія) компанії ТОВ Благолюкс (Україна), який засвідчує право здійснювати продаж кліматичної техніки під торговою маркою ZANUSSI на території України; сертифікатом, виданим компанією SIA GreenTrace (Латвія) компанії ТОВ Благолюкс (Україна), який засвідчує право здійснювати продаж кліматичної техніки під торговою маркою BALLU (том 2, а.с. 143-145). Здійснення господарської діяльності щодо імпорту відповідного обладнання з-за кордону та його подальшої реалізації на території України контрагентам в повній мірі відповідає положенням Статуту ТОВ Благолюкс .

Судом досліджено договір поставки від 01.04.2015 №СД 01-04-15 між ТОВ Благолюкс та ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП , відповідно до якого поставлено товар (кондиціонери та очищувач-зволожувач повітря). Суд зазначає, що на підтвердження дійсності операції позивачем надано видаткову накладну від 11.05.2015 №РН-0000041, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №1081/Е, платіжні доручення та податкові накладні. Окрім того, судом встановлено факт подальшої реалізації товару ТОВ КЛІМАТ КРАЇНИ . Щодо відсутності товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення вищезазначених кондиціонерів по території України за маршрутом Донецьк-Київ, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що поставка товару відбувалась на умовах Інкотермс 2010 з умовами поставки СРТ. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції 2010 року термін - СРТ (англ. Carriage Paid То) (... named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (...назва місця призначення) - термін інкотермс, означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику.

Накладна CMR діє на підставі Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) є товарно-транспортною накладною, яка застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях.

Судом встановлено, що товар (кондиціонери та очищувач-зволожувач повітря) був поставлений одразу на склад покупця - ТОВ КЛІМАТ КРАЇНИ .

У зв'язку з вищевикладеним суд приймає до уваги твердження позивача, що наявність товарно-транспортної накладної в рамках національного законодавства не є обов'язковою, зважаючи на міжнародний характер поставки.

Щодо твердження податкового органу, що ТОВ СД Інсталлерс Груп зареєстровано на тимчасово непідконтрольній України території Донецької області, суд зазначає наступне.

ТОВ СД Інсталлерс Груп було зареєстроване за адресою місцезнаходження, мало контактні телефони, як юридична особа було наділена правоздатністю та дієздатністю, створено з дня її державної реєстрації у відповідності до ч.2 ст. 87 ЦК України. Суд зазначає, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними, а документи, надані на перевірку, не визнавались нечинними або такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Жодних підстав для не укладення договорів з даним контрагентом позивачем не було виявлено.

Суд вважає за необхідне вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Дослідивши вищезазначені документи та інші наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що останніми підтверджено товарність (реальність) фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ СД ІНСТАЛЛЕРС ГРУП та спростовані всі доводи відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи рішення ДФС України від 17.08.2016 №17820/6/99-99-11-01-01-25, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VІ із змінами, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку від 19.01.2000 №27/4248 із змінами і доповненнями, а саме Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , у результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 446 368,00 грн., є необґрунтованим.

Збільшуючи грошові зобов'язання позивача з податку на додану вартість, відповідач виходив з безпідставності віднесення до складу витрат сум витрат, понесених у взаємовідносинах позивача з ТОВ СД Інсталлерс Груп , ТОВ Медіа СКОУП та ПП МГУ , ТОВ ДРАЙВ .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ДРАЙВ судом досліджено договір на надання послуг транспортного експедирування та перевезення вантажів від 01.08.2014 №18/08/14. Судом встановлено, що ТОВ ДРАЙВ є лише перевізником товару позивача. На підтвердження даного факту позивачем наданий контракт від 01.07.2014 №2014/01 укладений між Компанією AQUAMAX GROUP LTD та ТОВ Благолюкс на придбання кліматичного обладнання побутового, напівпромислового, промислового призначення. Перевезення здійснювалось на підставі CMR №254/D, №255/D, №253/D, де визначено маршрут перевезення.

Наявність CMR спростовує також твердження відповідача щодо відсутності товарно-транспортних накладних.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано податкові накладні від 31.08.2014 №21 та від 31.08.2014 №22, акти надання послуг від 31.08.2014 №256 та від 31.08.2014 №257.

На спростування твердження відповідача про відсутність вантажних автомобілів, суд зазначає, що перевезення здійснювалось за допомогою вантажних автомобілів, які ТОВ ДРАЙВ орендує у відповідності до укладених договорів найму транспортних засобів від 29.04.2014 та від 26.11.2013, які нотаріально посвідчені.

Щодо взаємовідносин позивача з МЕДІА СКОУП судом досліджено договір про надання послуг від 09.06.2015 №1150609. Представник позивача пояснив, що дане товариство надає маркетингові послуги щодо розміщення роликів позивача на різноманітних каналах. Податковий кредит знято на підставі того, що позивач не є власником торговельного знаку Electrolux та не є офіційним дистриб'ютором цієї торгівельної марки. Як було встановлено вище позивачем надано сертифікати, які підтверджують, що ТОВ Благолюкс є офіційним імпортером обладнання, яке виробляється під такими торговими марками як Electrolux, BALLU, ZANUSSI. Тобто, позивач мав право здійснювати продаж техніки під цією торговою маркою. На підтвердження розміщення відеороликів на телеканалах надано диски з відеосюжетами та ефірні довідки телеканалів.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано додатки до Договору та меморандум про співпрацю у 2015 році, платіжні доручення, податкові накладні та акти надання послуг.

В сукупності всі ці документи підтверджують реальність отриманих послуг на каналах телебачення та радіо.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП МГУ судом досліджено договір поставки від 03.12.2014 №1230, відповідно до якого ТОВ Благолюкс придбало у даного підприємства рекламні стенди у кількості 40 штук.

За фактом отримання товару позивач одержав від ПП МГУ податкову накладну від 22.12.2014 №34.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що придбані на підставі договору поставки від 03.12.2014 №1230 рекламні стенди списані, що підтверджується актом про списання товарів від 29.12.2016 №4.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що стенди на даний час списані, що підтверджується актом про списання товарів від 29.12.2016 №4. На підтвердження факту списання стендів надано також картки рахунків №1322 за 2014 рік, №1122 за січень 2014 року - грудень 2017 року, №1531 за 2014 рік та оборотно-сальдову відомість по рахунку №1531 за січень 2014 року - грудень 2017 року.

Фактично стенди перебувають на складі: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 18-Б, і час від часу використовуються у власній діяльності для розміщення на даних стендах зразків для демонстрації потенційним покупцям під час презентації нового зразку товару. На підтвердження даного факту позивачем надано договір оренди від 01.12.2015 №16/15, акт прийому передачі нежитлового приміщення від 01.12.2015, додаткова угода від 31.03.2016 №1 до договору оренди від 01.12.2015 №16/15 та фотокартки.

Наведене спростовує твердження податкового органу щодо відсутності актів на списання стендів та доводить той факт, що рекламні стенди придбані позивачем з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи рішення ДФС України від 17.08.2016 №17820/6/99-99-11-01-01-25, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 11 п.2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку додану вартість на загальну суму 111 779,00 грн., є необґрунтованим.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Київській області від 15.06.2016 №0001281404, №0001291404 та від 15.09.2016 №0002741404 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання послуг. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів та послуг спростовуються наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та витрат, не доведено його недобросовісності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, а відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування.

Тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржуваних позивачем рішень протиправними та їх скасування.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог (том 1, а.с. 108) просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2016 №000274104, тоді як правильним номером вказаного податкового повідомлення-рішення є №0002741404, тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2016 №0002741404.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 062,23 грн. згідно платіжних доручень від 21.09.2016 №276 на суму 4134,00 грн. та від 11.10.2016 №290 на суму 3928,23 грн., оригінали яких містяться у матеріалах справи (том 1, а.с. 2, 111).

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 8 062,23 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Київській області від 15.06.2016 №0001281404, №0001291404 та від 15.09.2016 №0002741404.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Благолюкс (ідентифікаційний код 33483712, місцезнаходження: 08335, Київська обл., Бориспільський район, с. Іванків, вул. Любарецька, буд. 57-Б) судовий збір у розмірі 8 062,23 грн. (вісім тисяч шістдесят дві грн. 23 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.