КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 672/867/16-ц
Провадження № 22-ц/792/892/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді Купельського А.В.,
суддів: Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,
за участю секретаря: Лапка Ю.В.
сторін: представника апелянта ОСОБА_1 прокурора Хмельницької області Олійник І.О. представника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Кравчука В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Енселко Агро на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 березня 2017 року за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Енселко Агро про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області, договорів оренди та суборенди земельних ділянок,
в с т а н о в и л а :
У липні 2016 року керівник Городоцької місцевої прокуратури, звертаючись до суду з вказаним позовом в інтересах держави, зазначав, що проведеним Городоцькою місцевою прокуратурою вивченням встановлено, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_3 від 16 вересня 2014 року про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 25 листопада 2014 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 320,23 га, розташованих за межами населених пунктів Немиринецької та Великокарабчіївської сільських рад Городоцького району Хмельницької області з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
У подальшому, наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 19 березня 2015 року та від 23 березня 2015 року затверджено розроблені проекти землеустрою та передано ОСОБА_3 в оренду земельні ділянки, загальною площею 188,32 га, які розташовані за межами населеного пункту Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району. На підставі вказаних наказів у квітні 2015 року Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області в особі начальника відділу Держземагентства у Городоцькому районі із ОСОБА_3 укладено договори оренди земельних ділянок, загальною площею 69,6540 га, 36,3798 га, 20,7227 га, 47,8742 га, 13,6860 га.
12 травня 2015 року ОСОБА_3 передав вказані земельні ділянки, загальною площею 188,32 га, в суборенду ТзОВ „Енселко Агро", згідно договорів суборенди, які зареєстровані реєстраційною службою Городоцького РУЮ 8 червня 2015 року.
21 вересня 2015 року, тобто більше як через півроку після видачі Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області спірних наказів, ОСОБА_3 формально створено фермерське господарство „Косінський", єдиним учасником якого є він сам.
Уточнивши позовні вимоги (т. 2 а.с. 2-5), прокурор зазначив, що ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 10 земельних ділянок в оренду, які знаходяться в різних місцях, на значній відстані одна від одної, що не дає можливості належним чином здійснювати господарську діяльність фермерському господарству на території 2-х сільських рад Городоцького району. В той же час ОСОБА_3 передані земельні ділянки мають різних суміжних землекористувачів та власників земель, а відтак, вказані земельні ділянки не є єдиним масивом.
У зв'язку з тим, що в порушення вимог закону ОСОБА_3 у заяві та доданих до неї документах не наведено жодних даних щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, наявності фінансової можливості та необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, не зазначено про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, відсутності нормативно-правової оцінки земельних ділянок, позивач просив суд визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3; визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагентства у Хмельницькій області, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки; визнати недійсними договори оренди та суборенди земельних ділянок, укладені між Головним управлінням Держземагентства в Хмельницькій області, ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро ; судові витрати стягнути з відповідачів.
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 березня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконними накази Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області: - від 25.11.2014 № № 22-6440/14-14-СГ; 22-6441/14-14-СГ; 22-6442/14-14-СГ; 22-6443/14-14-СГ; 22-6444/14-14-СГ; 22-6445/14-14-СГ; 22-6446/14-14-СГ, якими гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 320 га та вартістю 7 мільйонів 370 тисяч гривень на території Великокарабчіївської та Немиринецької сільських рад Городоцького району за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення) з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства. Визнано незаконними накази Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 188,32 га, які розташовані за межами населеного пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, а саме: від 19.03.2015 №22-1687/14-15-СГ; №22-1844/14-15-СГ.
Визнано недійсними 5 договорів оренди земельних ділянок загальною площею 188,32 га, укладених від 28.04.2015 між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 з кадастровими № № НОМЕР_1, площею 69,654 га (рішення про держреєстрацію № 9569198 від 05.05.2015); НОМЕР_2, площею 36,3798 га (рішення про держреєстрацію № 9567620 від 05.05.2015); НОМЕР_3, площею 13,686 га (рішення про держреєстрацію № 9569347 від 05.05.2015); НОМЕР_4, площею 47,8742 га (рішення про держреєстрацію № 9568726 від 05.05.2015); НОМЕР_5, площею 20,7227 га (рішення про держреєстрацію № 9569347 від 05.05.2015).
Визнано недійсними договори суборенди земельних ділянок, від 12.05.2015 року, загальною площею 188,32 га, укладені між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро , в кількості 5 договорів без номерів, з кадастровими № № НОМЕР_1, площею 69,654 га (рішення про держреєстрацію № 9992504 від 08.06.2015); НОМЕР_2, площею 36,3798 га (рішення про держреєстрацію № 9991525 від 08.06.2015); НОМЕР_3, площею 13,686 га (рішення про держреєстрацію № 9992206 від 08.06.2015); НОМЕР_4, площею 47,8742 га (рішення про держреєстрацію № 9991295 від 08.06.2015); НОМЕР_5, площею 20,7227 га (рішення про держреєстрацію № 9991823 від 08.06.2015).
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_3, ТзОВ Енселко Агро судові витрати на користь Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в розмірі по 2756 грн., з кожного.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_3, ТзОВ Енселко Агро судові витрати на користь держави в розмірі по 5971,33 грн., з кожного.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ТзОВ „Енселко Агро" в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відхилити позовні вимоги керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, ТзОВ „Енселко Агро" про визнання незаконними наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, визнання недійсними п'яти договорів оренди землі, п'яти договорів суборенди землі, укладених за участі відповідачів.
Вважає, що місцевим судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Посилається на те, що вступну та резолютивну частини оспорюваного рішення проголошено 21 березня 2017 року, при цьому сторони у справі належним чином не повідомлялись. Натомість, журнал судового засідання містить інформацію лише про судове засідання, що відбулось 20 березня 2017 року, проте коротке рішення тоді не проголошувалось. Вказане, на думку апелянта, свідчить про неправильне застосування судом процесуальних норм ЦПК України, що призвело до порушення прав відповідача-3 та неправильного розгляду даного спору.
Не погоджується апелянт із сумою судових витрат, які стягнуто рішенням. Мотивує тим, що рішенням стягнуто судові витрати за 19 вимог немайнового характеру - 26 182 грн., з яких лише 8 268 грн. було сплачено Городоцькою місцевою прокуратурою Хмельницької області при подачі позову. Надалі, в процесі розгляду справи прокуратурою збільшувались позовні вимоги, в результаті чого кількість вимог немайнового характеру збільшилась з 12 до 21, при цьому позивач судовий збір не сплачував, й суд не надав даному факту належної оцінки.
Також, як зазначає товариство, суд першої інстанції не перевірив правомірність звернення керівника Городоцької місцевої прокуратури з даним позовом. Матеріали позову не містять жодних документальних фактів про проведення перевірок, розгляд звернень юридичних і фізичних осіб, заяв, звернень, листів Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області на адресу Городоцької місцевої прокуратури з приводу реагування на порушення земельного законодавства з боку відповідачів тощо. Матеріали позову не містять й доводів керівника прокуратури про порушення будь-яких інших прав або інтересів Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області. Ця обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, апелянт вказує, що земельне законодавство не встановлює для суб'єкта земельних відносин фермерського господарства ніяких обмежень в плані кількості набуття ним в оплатний найом (оренду) єдиних масивів земель, а також їх максимальних розмірів.
Всупереч положенням земельного законодавства суд у своєму рішенні не обгрунтував неможливості отримання особою, яка має намір займатись фермерським господарством, в оренду декількох єдиних масивів земель.
Заява ОСОБА_3 про відведення йому земельних ділянок, як стверджує апелянт, обґрунтована, у ній зазначено необхідність одержання земель у зазначених заявником розмірах, наведено перспективи діяльності фермерського господарства.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 16 вересня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області із заявами про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 37 га, 34,808 га, 22 га, 13,686 га, 88,082 га, 69,654 га, 55 га для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області для подальшої передачі в оренду та надав графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельних ділянок (т. 1 а.с. 12-25).
У зв'язку з цим наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 25 листопада 2014 року №№ 22-6440/14-14-СГ; 22-6441/14-14-СГ; 22-6442/14-14-СГ; 22-6443/14-14-СГ; 22-6444/14-14-СГ; 22-6445/14-14-СГ; 22-6446/14-14-СГ надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарсько призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району (т. 1 а.с. 26-32).
Наказами ГУ Держземагентства у Хмельницькій області №22-1687/14-15-СГ, №22-1687/14-15-СГ, №22-1687/14-15-СГ, №22-1687/14-15-СГ, №22-1844/14-15-СГ від 19 та 23 березня 2015 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства (т. 1 а.с. 40, 47, 55, 62, 69).
28 квітня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 укладено договори оренди землі, за якими в оренду останньому строком на 25 років передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 69,6540 га, 36,3798 га, 20,7227 га, 47,8742 га, 13,6860 га, розташовані за межами населеного пункту, в адміністративних межах Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району (т. 1 а.с. 35-37, 42-44, 50-52, 57-59, 64-66).
Надалі, 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро укладено договори суборенди (т. 1 а.с. 71-73, 77-79, 83-85, 89-91, 96-98).
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що в порушення вимог закону ОСОБА_3 у заяві та доданих до неї документах не наведено жодних даних щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, наявності необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, не зазначено про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, що свідчить про те, що наміру займатися фермерським господарством він не мав.
Самостійно здійснювати обробіток виділених земельних ділянок площею понад 320 га ОСОБА_3 не зміг би, тому лише 21 вересня 2015 року, тобто більше як через півроку після видачі ГУ Держземагентства у Хмельницькій області спірних наказів, він формально створив фермерське господарство Косінський , єдиним учасником якого є він сам.
Суд встановив, що дійсний намір відповідача ОСОБА_3 - штучне використання процедури створення фермерського господарства як пільгового порядку одержання земель державної власності в оренду поза передбаченою законодавством процедурою земельних торгів та подальшої їх передачі в суборенду ТзОВ Енселко Агро , яке в порушення вимог ст.ст. 124 , 134 Земельного кодексу України , без проведення земельних торгів отримало земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 188 га.
Зазначене місцевий суд визнав підставою для скасування рішень про затвердження проектів відведення земельних ділянок, їх передачу в оренду та визнав недійсними укладені договори оренди і суборенди.
Крім того, в порушення вимог чинного законодавства, на момент укладення спірних договорів оренди нормативно-грошова оцінка по орендованим ОСОБА_3, а в подальшому ТзОВ Енселко Агро землях, не проводилась та в порушення закону була визначена у середньому розмірі нормативної грошової оцінки площі ріллі по району, у якому орендується земельна ділянка.
З таким висновком погоджується колегія суддів Апеляційного суду.
Так, відповідно до ст. ст. 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.
Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).
Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство .
Так, згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Частинами другою та четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.
Отже, спеціальний Закон України Про фермерське господарство визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України Про фермерське господарство ).
Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.
Відповідно до частини п'ятої статті 5, статей 13, 20, 21, 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок що передається в оренду повина бути затверджена районною радою. Законами України Про державну експертизу та Про землеустрій передбачений висновок державної експертизи у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.
За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.
За вище наведених обставин, з урахуванням вимог закону рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Посилання апелянта на неправильне застосування судом процесуальних норм ЦПК України, що виразились в тому, що суд вийшов у нарадчу кімнату 20 березня а проголосив рішення 21 березня 2017 року, не може бути підставою для скасування рішення суду.
З журналу судового засідання вбачається, що суд визнав неповажною неявку представника відповідачів в судове засідання і провів його без участі представника з 14 годин 12 хвилин 20 березня 2017 року. О 14 годині 47 хвилин того ж дня суд вийшов до нарадчої кімнати і проголосив рішення о 8 годині 42 хвилини 21 березня 2017 року (а. с. 74 - 75).
Всупереч заперечення апелянта суд послався на Закон, навів розрахунок суми судових витрат, тому колегія суддів вважає правильною суму стягнутих судових витрат.
Прокурор, при звернені до суду обґрунтував правомірність та необхідність звернення до суду.
Не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що земельне законодавство не встановлює для суб'єкта земельних відносин фермерського господарства ніяких обмежень в плані кількості набуття ним в оплатний найом (оренду) єдиних масивів земель, а також їх максимальних розмірів. Частиною 7 статті 7 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
В судовому засіданні апелянт не надав доказів на підтвердження заперечення, що заява ОСОБА_3 про відведення йому земельних ділянок, обґрунтована, у ній зазначено необхідність одержання земель у зазначених заявником розмірах, наведено перспективи діяльності фермерського господарства. Відсутній доказ щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, наявності фінансової можливості та необхідної сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель великих площ, не зазначено про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, відсутності нормативно-правової оцінки земельних ділянок, сплати орендної плати та податків.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Енселко Агро відхилити.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 21 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ А.В. Купельський
Суддя: /підпис/ Т.В. Спірідонова
Суддя: /підпис/ Т.О. Янчук
З оригіналом згідно:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області А.В. Купельський
Головуючий у першій інстанції - Сакенов Ю.К. Категорія: 47
Доповідач - Купельський А.В.
Суд | Апеляційний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2017 |
Оприлюднено | 18.05.2017 |
Номер документу | 66477310 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Хмельницької області
Купельський А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні