Рішення

від 10.05.2017 по справі 903/162/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 травня 2017 р. Справа № 903/162/17

за позовом Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства "Нива"

до відповідача-1: Луцької районної державної адміністрації Волинської області

відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

3-я особа на стороні відповідача: Веселівська сільська рада

про визнання поновленим договору оренди землі від 31.03.2009 року

Суддя Костюк С.В

при секретарі Коритан Л.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 13.03.2017 року, ОСОБА_2, директор;

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № 2537/28/2-16 від 08.11.2016 року;

від відповідача-2: ОСОБА_4, довіреність № 0-3-0.6-8016/2-16 від 05.12.2016 року;

від 3-ї особи: ОСОБА_5, дов.№1 від 02.03.2017 року.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суть: Позивач - СГ ПАТ «Нива» звернувся з позовом до відповідачів: Луцької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та просить договір оренди землі від 31.03.2009 року, укладений між Луцькою районною державною адміністрацією та СГ ПАТ «Нива» , зареєстрований 28.05.2009 року за № 040907600008, визнати поновленим до 31.03.2019 року на тих самих умовах, які передбачені даним договором.

Обґрунтовуючи позовну вимогу вказує, що 31.03.2009 року між Луцькою районною державною адміністрацією та СГ ЗАТ «Нива» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 56,0371 га, яка знаходиться на території Веселівської сільської ради, договір укладено на 5 років, тобто на строк до 31.03.2014 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк(п.8 договору).

Після закінчення строку дії договору СГ ПАТ «Нива» продовжувало користуватися земельною ділянкою та сплачувало орендну плату, що підтверджено листом Луцької ОДПІ від 28.12.2016 року № 18813/10/03-18-12-04. Також зазначає, що ніяких заперечень щодо поновлення договору оренди від орендодавця не отримував, у зв'язку з цим вважає договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

04.03.2015 року позивач звертався до ГУ Держземагенства у Волинській області з проханням поновити договір оренди. Однак листом від 02.04.2015 року № 28-3-07-3401/2-15 було відмовлено у поновлені даного договору.

01.06.2016 року та 30.08.2016 року СГ ПАТ «Нива» повторно звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з клопотанням про поновлення договору оренди землі, однак договір так і не був поновлений.

При правовому обґрунтуванні позову посилається на норми статей 179, 187 Господарського кодексу України, ст. 134 Земельного кодексу України та ч.6 ст.33 Закон України «Про оренду землі» .

Позивачем згідно заяви від 04.04.2017 року представлено витяг з ЄДРПОУ, акт прийому-передачі земельної ділянки, акт визначення меж, розрахунок розміру орендної плати. Також зазначено, що згідно п. 4.1 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів. При цьому п.п. 14.1.1-1 Податкового кодексу України під адмініструванням податків, зборів та інших платежів розуміється, зокрема, контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом. Отже, контроль за сплатою усіх податків, у тому числі й місцевих (до яких відноситься плата за землю) покладено виключно на органи Державної фіскальної служби.

Відповідач-1 у відзиві на позов № 619/22/2-17 від 13.03.2017 року позовні вимоги заперечує, вказуючи, що договір оренди від 31.03.2009 року був укладений терміном на п'ять років, строк дії його закінчився 31.03.2014 року, оскільки п.35 договору визначені підстави припинення договору оренди, а саме закінчення строку, на який його було укладено. Вказує, що СГ ПАТ «Нива» не були дотримані відповідні умови та строки для поновлення спірного договору оренди.

Відповідач-2 у відзиві від 14.03.2017 року позовні вимоги заперечує, вказуючи, що позивачем не було дотримано вимог встановлених законодавством щодо порядку поновлення договору оренди землі, а саме згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар повинен був звернутись до Головного управління Держземагенства у Волинській області за місцезнаходженням земельної ділянки для продовження оренди земельної ділянки. Однак до відповідача-2 будь-яких звернень від позивача про продовження терміну оренди земельної ділянки не надходило.

3-я особа подала суду пояснення, в якому вказує, що договір від 31.03.2009 року не може бути поновленим на тих самих умовах, оскільки відбулась зміна законодавства щодо оренди землі. Крім того, Луцька районна державна адміністрація не може бути суб'єктом укладання такого роду договору, станом на момент звернення до суду; позивач не звертався ні до сільської ради, ні до Луцької районної державної адміністрації з клопотанням поновити договір оренди землі та не надсилав проектів додаткових угод чи нової редакції договору; станом на 31.03.2017 року у позивача наявна заборгованість по орендній платі за земельну ділянку, яка безпідставно ним оброблялась; на момент подачі позову заборгованість по орендній платі становить 101 851,00 грн..

Також вказує, що на момент подачі позову спірна земельна ділянка за кадастровим номером № 0722881200:03:000:1532 розміром 56,0371 га фактично відсутня, оскільки у 2016 році без погодження з сільською радою Головним управління Держгеокадастру у Волинській області була розділена на дві менших земельних ділянки та передана у користування іншим особам. При цьому земельній ділянці площею 11,5042 га присвоєно кадастровий № 0722881200:03:000:2013 та земельній ділянці площею 41,7516 га кадастровий № 0722881200:03:000:2000.

При цьому СГ ПАТ «Нива» у 2016 році здійснювало платіж за виключенням оплати за земельну ділянку площею 56,0371 га; акт приймання-передачі земельної ділянки за кастровим № 0722881200:03:000:1532 площею 56,0371 га між Веселівською сільською радою та позивачем не підписувався.

При виконанні договору від 31.03.2009 року та користуванні земельною ділянкою допущені істотні порушення п.п.8-13,20 договору, що унеможливлює його поновлення на попередніх умовах. До пояснення долучає довідку Веселівської сільської ради про наявність заборгованості по орендній платі за землю від 31.03.2017 року, кадастровий план на земельну ділянку.

Позивач в поясненні від 10.05.2017 року вказує, що у 2009 році між СГ ЗАТ Нива та Луцькою РДА було укладено договори оренди на земельні ділянки площею 56,0371 га( розмір орендної плати 10004,00 грн.), 105,3821 га (18 814,00 грн. орендна плата), 25,600 га (4570,00 грн. орендна плата), 24,9362 га ( 5129,00 грн. орендна плата), 18,7301 га (3852,00 грн. орендна палата); згідно наказу голови реорганізаційної комісії ОСОБА_6 в першу чергу здійснюється оплата за земельну ділянку площею 56,0371 га; поділ земельної ділянки зазначеної площі здійснений з порушенням положень ст.56 Закону України Про землеустрій , а саме, проведений без отримання нотаріально посвідченої згоди користувача земельної ділянки; Закон України Про оренду землі (ст. 31) не відносить до підстав припинення договору поділ земельної ділянки; Орендодавцем спірної земельної ділянки є держава, від імені і в інтересах якої діють органи державної влади,так до 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій, з 2013 року дані повноваження перейшли до Держземагенства, а з 2015 року до Держгеокадастру. Факт передачі землі в оренду та її повернення підтверджується актами приймання-передачі, однак акт щодо повернення земельної ділянки між сторонами не підписувався; згідно ч.3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду, однак рішення суду щодо неправомірного володіння земельною ділянкою з боку позивача відсутнє; стверджує про правомірність володіння позивачем спірною земельною ділянкою, а наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка не вчиняла порушень, при цьому посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії .

Відповідачем-2 в підтвердження поділу земельної ділянки площею 56.0371 га на дві окремі та присвоєння їм нових кадастрових номерів, представлено інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на земельні ділянки площею 41,7516 га з кадастровим номером 0722881200:03:000:2000 та на 11,5042 га з кадастровим номером 0722881200:03:000:2013.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлену вимогу та просять позов задоволити, представники відповідача-2 та 3-ї особи підтримали свої заперечення на позов, представник відповідача-1 покладається на розсуд суду.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 31.03.2009 року між Луцькю районною державною адміністрацією в особі голови Веселівської сільської ради (Орендодавець по договору) та СГ ЗАТ Нива (перейменоване в СГ ПАТ Нива (Орендар по договору) було укладено договір оренди землі загальною площею 56,0371 га, у т.ч. землі резервного фонду (рілля) - 56,0371 га (п.2 договору) (а.с.7-10).

Даний договір зареєстровано у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що зроблено запис від 28.05.2009 року за № 040907600008.

По п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

З матеріалів наданих позивачем вбачається, що акт визначення меж земельної ділянки в натурі, яким Орендодавець передав Орендарю земельну ділянку площею 56,0371 га, підписаний сторонами 31.03.2009 року (а.с.63).

Згідно матеріалів наданих 3-ю особою даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 0722881200:03:000:1532 (а.с.103).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з 14.06.2016 року земельній ділянці присвоєно два кадастрові номери, а саме площею 41,7516 га кадастровий номер 0722881200:03:000:2000 та площею 11,5042 га кадастровий номер 0722881200:03:000:2013, тобто на даний час земельна ділянка за кадастровим номером 0722881200:03:000:1532 не значиться.

Згідно п.8 договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Тобто, за умовами договору, саме на Орендаря - позивача було покладено обов'язок повідомити про намір продовжити дію договору за місяць до його закінчення.

Однак, як слідує з матеріалів поданих позивачем, останній листом від 04.03.2015 року, вих.. № 33 (а.с.27) звернувся до Головного управління Держземагенства у Волинській області про продовження договорів оренди землі, в т.ч. від 31.03.2009 року на площу 56,0371 га, строк дії якого закінчився 31 березня 2014 року.

В листі-відповіді № 28-3-07-3401/2-15 на звернення позивача, Головне управління Держземагенства у Волинській області зазначило, що термін договорів оренди землі на площу, в т.ч. 56,0371 га, закінчився у 2014 році, а тому дані договори вважаються припиненими згідно ст. 33 Закону України Про оренду землі , зазначивши, що Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, зобов'язаний був повідомити про це Орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар повинен додати проект додаткової угоди.

Також у листі зазначено, що з 1 січня 2013 року розпорядником земель є Головне управління Держземагенства у Волинській області, до якого звернень про продовження договорів оренди від СГ ЗАТ Нива не надходило.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати поновленими до 31.03.2019 року на тих самих умовах договір оренди землі від 31.03.2009 року укладений між Луцькою РДА та ГС ПАТ Нива , державна реєстрація від 28.05.2009 року № 040907600008, на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 ЦК України і ч. 1 ст. 777 цього Кодексу.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 цього Кодексу наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка конкретизує порядок такої пролонгації.

За змістом вказаної норми по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, що передбачено також в п.8 договору.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, ст. 33 Закону України Про оренду землі у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , на яку посилається позивач як на правову підставу позову, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Крім того, Законом України від 06.09.2012 року № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності , який набрав чинності з 01.01.2013 року, внесено зміни до Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 122 ЗК повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності покладено на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

На думку суду, поділ спірної земельної ділянки площею 56,0371 га на дві меншої площі з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивач, як Орендар земельної ділянки по договору від 31.03.2009 року, згідно положень ст. 33 Закону України Про оренду землі та п. 8 договору не повідомив у встановлений строк Орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, не надіслав проект додаткової угоди; на його лист-звернення, який надіслано лише 04.03.2015 року, Головне управління Держземагенства у Волинській області відмовило у поновленні договору у зв'язку з його припиненням у 2014 році.

На думку суду доводи позивача про належне виконання зобов'язань по договору оренди від 31.03.2009 року в частині сплати орендної плати, не підтверджено належними доказами, оскільки в представлених платіжних дорученнях не зазначено згідно якого договору перерахована орендна плата, а згідно довідки Веселівської сільської ради наявна заборгованість по орендній платі в сумі 101851,00 грн.

Таким чином, підстави для визнання за СГ ПАТ Нива переважного права на поновлення договору оренди та поновлення його на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 764, 777 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 32 , 36 , 44 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повний текст

рішення складено

15.05.2017

Суддя С. В. Костюк