Рішення

від 11.05.2017 по справі 917/513/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 р.                                                                      Справа №917/513/17

За позовом Малого приватного підприємства "Моноліт", вул. Кірова, 125, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат", вул. Героїв Майдану, 82, офіс.204, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення 91 867,68 грн.

                                         Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товарів № 1 від 24.07.2015 р. в розмірі 91 868,00 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та на виконання вимог попередньої ухвали суду надав додаткові докази.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив та до суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що обов"язком оплати товару є не лише самак поставка товару, але й передання постачальником товару разом із супровідними документами, складеними та оформленими належним чином; відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р №168/704 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи - це документи, що створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, в порушення вказаного надані позивачем накладні не містять прізвищ та посад осіб, що їх підписали; в зв"язку з невиконанням позивачем обов"язку щодо передачі належним чином оформлених видаткових накладних відповідач за ч.3 ст.538 ЦК України зупинив виконання обов"язку щодо оплати товару.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. №475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст.69 ГПК України строку вирішення спору, суд спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

24 липня 2015 р. між Малим приватним підприємством "Моноліт" (далі МПП «Моноліт») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" (ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат") укладено Договір поставки №1 (далі - 13-14).

Відповідно до умов Договору, Продавець (МПП «Моноліт») продає, а Покупець (ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат") купляє етикетку (для маркування згущеного молока) в асортименті відповідно до заявки і оплачує товар відповідно до умов Договору.

Ціна на Товар вказується в накладній в день відвантаження (п.2.1 Договору).

Загальна вартість Договору формується як сума вартості окремих замовлень і на момент підписання орієнтовно складає 1 500 000,00 грн. (п.2.3). Поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до заявки Покупця протягом 14 робочих днів з моменту затвердження оригінал-маркета (п.3.3). Відповідно до п. 3.5 Договору, разом з товаром Продавець направляє Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, видаткова накладну, податкову накладну.

Оплата за Товар здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України, протягом 70 календарних днів з дати відвантаження товару. Дата відвантаження Товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником Покупця (п.5.1)

Додатковою угодою від 31.12.2015р. до Договору №1 від 24.07.2015р., Сторони узгодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016р., але в любому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов»язань (а.с.12).

МПП «Моноліт» договірні зобов»язання виконало в повному обсязі, що підтверджується поданими накладними, ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» товар на загальну суму 123 330, 20 грн. прийняло та вартість сплатив вартість в розмірі 31 462,52 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Підписаними між сторонами видатковими накладними № РН-0000015 від 17.06.2016р., № РН-0000016 від 24.06.2016р., № РН-0000017 від 29.06.2016р., РН-0000019 від 01.09.2016р. підтверджується факт поставки товару позивачем та його отримання відповідачем на загальну суму 123 330,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором №1 від 24.07.2015. виконав частково в розмірі 123 330,20 грн. Несплаченою залишається сума у розмірі 91 867,68 грн.

Відповідач у відзиві факт отримання товару від позивача не заперечує, лише посилається на невірне оформлення видаткових накладних, в зв"язку з чим Покупець призупинив оплату товару за Договором.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача проти позову з тих мотивів, що ненадання позивачем належним чином оформлених накладних, позбавляють позивача права вимагати оплату за поставлений товар, судом визнаються необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не звертався до позивача з вимогою про передачу документів, також не заявляв про відмову від договору поставки та не заявляв про повернення товару продавцеві.

Отже, за ст. 666 ЦК України сам факт ненадання визначених договором документів на товар не є підставою для відмови від оплати вартості такого товару.

Крім того, наявні в матеріалах справи видаткові накладні підписані та скріплені печаткою відповідача без жодних зауважень.

Згідно ч.4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов"язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов"язку, друга сторона повинна виконати свій обов"язок.

Посилання відповідача про те, що надані позивачем накладні не містять прізвищ та посад осіб відповідача, що їх підписали судом відхиляється.

Доказів неодержання товару відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, заперечення відповідача не є підставою для не проведення оплати отриманого ним товару.

Згідно з статтями 525, 530, 610, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення 91 868,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат, відповідно до ст.49 ГПК України, на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" (вул. Героїв Майдану, 82, офіс.24, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 36899405) на користь Малого приватного підприємства "Моноліт" (вул. Кірова, 125, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 24389617) заборгованість в розмірі 91 867,68 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2017 року

          Суддя                                                                      Гетя Н.Г.