Постанова

від 03.07.2017 по справі 917/513/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа № 917/513/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І. , суддя Сіверін В. І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" (вх. № 1764П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 р. у справі № 917/513/17

за позовом МПП "Моноліт", вул. Кірова, 125, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800

до ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат", вул. Героїв Майдану, 82, офіс.204, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення 91 867,68 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 р. МПП "Моноліт" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" заборгованості за договором поставки товарів № 1 від 24.07.2015 р. в розмірі 91 868,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 1.05.2017 р. (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" на користь МПП "Моноліт" заборгованість в розмірі 91 867,68 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Відповідач подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому відповідач зазначає про те, що позивачем до цього часу не надано відповідачеві оформлених належним чином видаткових накладних та всіх передбачених укладеним договором поставки товаросупроводжуючих документів, в зв'язку з цим, відповідач скориставшись своїм правом, на законних підставах призупинило оплату товару за Договором, що виключає порушення законних прав позивача та тягне за собою відсутність підстав для задоволення позову, оскільки є наслідком порушення умов договору самим позивачем (постачальником).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.07.2017 р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи сторони, заслухавши представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2015 р. між малим приватним підприємством "Моноліт" (далі МПП «Моноліт» ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" (ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат") укладено договір поставки №1.

Відповідно до умов договору, продавець (МПП «Моноліт» ) продає, а покупець (ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат") купляє етикетку (для маркування згущеного молока) в асортименті відповідно до заявки і оплачує товар відповідно до умов договору.

Ціна на товар вказується в накладній в день відвантаження (п.2.1 договору).

Загальна вартість договору формується як сума вартості окремих замовлень і на момент підписання орієнтовно складає 1 500000,00 грн. (п.2.3). Поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до заявки покупця протягом 14 робочих днів з моменту затвердження оригінал-макета (п.3.3). Відповідно до п. 3.5 договору, разом з товаром продавець направляє покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, видаткова накладну, податкову накладну.

Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України, протягом 70 календарних днів з дати відвантаження товару. Дата відвантаження товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця (п.5.1)

Додатковою угодою від 31.12.2015р. до договору №1 від 24.07.2015р., сторони узгодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016р., але в любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с.12).

Як свідчать матеріали справи, МПП «Моноліт» договірні зобов'язання виконало в повному обсязі, що підтверджується поданими накладними, ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» товар на загальну суму 123330, 20 грн. прийняло, але вартість сплатило частково в розмірі 31462,52 грн.

Таким чином, не сплаченою залишилась сума отриманого відповідачем товару в розмірі 91867,68 грн.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 91867,68 грн., яка не спростована відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Підписаними між сторонами видатковими накладними № РН-0000015 від 17.06.2016р., № РН-0000016 від 24.06.2016р., № РН-0000017 від 29.06.2016р., РН-0000019 від 01.09.2016р. підтверджується факт поставки товару позивачем та отримання товару відповідачем на загальну суму 123 330,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором №1 від 24.07.2015. виконав частково в розмірі 123 330,20 грн. Несплаченою залишається сума у розмірі 91 867,68 грн.

Оскільки факт поставки та отримання відповідачем товару за договором є доведеним та підтвердженим належними доказами - видатковими накладними, тому у відповідача у відповідності з вимогами чинного законодавства виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару на умовах договору.

В даному випадку, заборгованість відповідача підтверджується наявними у справі копіями первинних документів, які містять вичерпні відомості про господарські операції між сторонами, підтверджують їх здійснення, та свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором в розмірі 91867,68 грн.

З урахуванням фактичних обставин справи та вищезазначених положень Цивільного кодексу України та господарського кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимоги позивача в сумі 91867,68 грн.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заперечення відповідача фактично зводяться до того, ненадання позивачем належним чином оформлених накладних, позбавляють позивача права вимагати оплату за поставлений товар

Так, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки відповідно ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, відповідач не встановлював строку для передання зазначених документів, не відмовлявся від договору. Докази звернення до позивача з відповідними письмовими претензіями щодо відсутності документів, які зазначені в п.3.5 договору, або доказів звернення до позивача з листами щодо повернення отриманого відповідачем товару в матеріалах справи відсутні і таких доказів до ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що договором поставки та чинним законодавством не передбачена відмова від оплати товару з підстав надання документів не в повному обсязі.

Разом з цим, порядок розрахунків за договором чітко передбачений п. 5.1 договору, згідно якого оплата за товар здійснюється протягом 70 календарних днів з дати відвантаження товару. Дата відвантаження товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця.

До того ж, як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 р. за № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права , підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні підписані та скріплені печаткою відповідача без жодних зауважень.

Згідно ч.4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Посилання відповідача про те, що надані позивачем накладні не містять прізвищ та посад осіб відповідача, що їх підписали колегією суддів відхиляється.

Доказів неодержання товару відповідач ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надав.

З огляду на викладене, заперечення відповідача не є підставою для не проведення оплати отриманого ним товару.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач не надав.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 р. у справі № 917/513/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 р. у справі № 917/513/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.