Ухвала від 10.05.2017 по справі 917/1634/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

10.05.2017 Справа № 917/1634/16

Розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2017 р. (вх. канцелярії суду №5552 від 25.04.2017р.) по справі №917/1634/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_1, 04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, 60

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла", 36000, м. Полтава, майдан Незалежності, 16

про стягнення грошових коштів у сумі 4 115 884,21 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача (заявника): ОСОБА_2

Суть заяви: рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2017 року по справі №917/1634/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_1 заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №1516v-14 від 06.08.2014р. в розмірі 805297,15 грн., а також витрати на сплату судового збору 12079,46 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017р., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення господарського суду

Заява мотивована тим, що ТОВ "ФК "Ворскла" знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, на поточних рахунках майже відсутні обігові кошти, а тому в разі виконання рішення суду по справі №917/1634/16 від 16.02.2017р. призведе до негативних наслідків таких як невиплата заробітної плати працівникам, несплата обов"язкових платежів до бюджету.

При розгляді заяви суд виходить з наступного:

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання розстрочки виконання судового рішення і заперечень проти неї, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Судом враховано, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

При цьому в рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

Виконання судового рішення має бути захищене як складова частина доступу до суду в світлі вимог ст. 6 Конвенції (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) від 19.03.1997.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Положеннями пунктів 7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Поруч з цим, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду.

В контексті наведеного вбачається, що відповідач не надав жодних належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище відповідача не є доказом неможливості виконання рішення.

В зв'язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач, не є винятковими у розумінні ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2017 р. по справі №917/1634/16.

Суддя Гетя Н.Г.