Ухвала від 15.02.2017 по справі 304/1595/16-к

Справа № 304/1595/16-к

Провадження № 1-кс/304/40/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю особи, яка подає скаргу ОСОБА_3 , прокурора Перечинського відділення Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , представників Перечинського ВП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши скаргу представника ТОВ «Перечинський «Стеатит» на бездіяльність Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

до Перечинського районного суду в порядку ст. 303 КПК України надійшла скарга представника ТОВ «Перечинський «Стеатит» адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність Перечинського ВП, яку мотивує тим, що 02 лютого 2017 року директором ТОВ «Перечинський «Стеатит» ОСОБА_7 до Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області подано заяву про злочин відносно ОСОБА_8 . У заяві було зазначено, що 05 жовтня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_9 внесено відомості до ЄРДР № 12016070130000406 за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України. В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 26 жовтня 2016 року в якості свідка допитана ОСОБА_8 , яка показала, що 25 серпня 2016 року відбулися збори учасників товариства, одним з основних питань на яких було обрання директора у зв`язку зі смертю попереднього ОСОБА_10 , якому належала частка в розмірі 74,28 % статутного капіталу. Проте, як показала ОСОБА_8 , збори фактично не відбулися, жоден з учасників товариства не голосував за питання, зазначені в протоколі загальних зборів учасників № 01/16, в тому числі за обрання ОСОБА_7 директором товариства, а у самому протоколі вказані неправдиві дані, оскільки ніякого голосування не було. Вказані покази ОСОБА_8 вважає завідомо неправдивими, а у її діях вбачається наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України з огляду на наступне. Так, 25 серпня 2016 року дійсно відбулися загальні збори учасників товариства за результатами яких складено протокол № 01/16, в який внесені всі питання, які були предметом розгляду на зборах, а твердження ОСОБА_8 про те, що на зборах не розглянуто жодного питання, в тому числі й щодо обрання ОСОБА_7 директором товариства не відповідають дійсності, а отже є завідомо неправдивими. Зокрема, під час обрання ОСОБА_7 директором товариства, проводився звукозапис, на якому чітко чути, що ОСОБА_11 як голова загальних зборів учасників товариства, запропонував кандидатуру ОСОБА_7 на посаду директора, участь у обговоренні якої прийняли всі присутні на зборах і жодних заперечень від будь-кого з учасників з цього приводу не надходило, всі проголосували «за», в тому числі й ОСОБА_9 . За результатами обговорення було прийнято рішення обрати директором товариства ОСОБА_7 , а заступником ОСОБА_9 . Крім того, твердження ОСОБА_8 про те, що питання кандидатури ОСОБА_7 на посаду директора не виносилися і за це питання не голосували, спростовується також тим фактом, що 25 серпня 2016 року, після обрання його та ОСОБА_9 , на виконання рішень зазначених загальних зборів, було видано наказ № 02/16, підписаний ОСОБА_7 як директором про призначення ОСОБА_9 заступником, з яким ОСОБА_9 ознайомлена та власноручно на ньому проставила свій підпис, тим самим засвідчивши той факт, що ОСОБА_7 являється директором товариства, після чого складала відповідні довідки та займалась іншими питаннями; ані у неї, ані у ОСОБА_12 чи інших учасників до ОСОБА_7 як до директора товариства не було. Претензії виникли після того як під час інвентаризації ОСОБА_7 з іншими працівниками почали виявляти факти розпродажу майна товариства ОСОБА_9 в період після смерті її чоловіка й до обрання ОСОБА_7 директором. Крім цього, покази ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є майже ідентичними і завідомо неправдивими, що свідчить про їх спільну зацікавленість у введенні органу досудового розслідування в оману, що також підтверджується тим, що ОСОБА_9 зловживаючи наданими їй службовими повноваженнями, будучи заступником директора товариства, уклала трудовий договір від імені голови товариства з ОСОБА_8 та видала наказ про призначення її виконуючою обов`язки директора, в той час як рішення про призначення директором ОСОБА_7 скасоване не було. У свою чергу ОСОБА_8 розуміючи, що вищевказаний наказ є незаконним, під час її допиту як свідка показала, що є учасником ТОВ «Перечинський «Стеатит», а не в. о. директора такого. У зв`язку з наведеним вбачається, що покази ОСОБА_8 є завідомо неправдивими і в її діях наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України. Разом з цим, заява ОСОБА_7 отримана Перечинським ВП ще 03 лютого 2017 року, однак станом на 08 лютого 2017 року в порушення вимог ст. 214 КПК України жодних повідомлень про внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою, а також витяг з ЄРДР не надходило, що свідчить про невнесення таких до реєстру. На підставі вищенаведеного просить скаргу задовольнити.

Особа, яка подає скаргу ОСОБА_3 у судовому засіданні просила скаргу задовольнити, при цьому посилаючись на викладені у ній обставини.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 проти задоволення скарги заперечив та просив у її задоволенні відмовити.

Представники Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції Закарпатської області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення скарги також заперечили.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 02 лютого 2017 року генеральний директор ТОВ «Перечинський «Стеатит» ОСОБА_7 в порядку ст. 214 КПК України направив до Перечинського відділення Ужгородського відділу ГУ НП в Закарпатській області заяву про злочин, передбачений ч. 1 ст. 384 КК України, а саме завідомо неправдиве показання з боку ОСОБА_8 , в якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, визнати його потерпілим у кримінальному провадженні, а також надати витяги з ЄРДР щодо внесення відомостей про злочин, передбачений ч. 1 ст. 384 КК України, за даною заявою.

Також встановлено, що вказану заяву Перечинське відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області отримало 03 лютого 2017 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з відміткою уповноваженої особи про отримання.

Однак, слідчими СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу ГУ НП в Закарпатській області у відповідності до ст. 214 КПК України взагалі не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі даної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржена зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 28, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

скаргу представника ТОВ «Перечинський «Стеатит» ОСОБА_3 на бездіяльність Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення задовольнити.

Зобов`язати Перечинське відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області внести відомості про кримінальне правопорушення по факту можливих завідомо неправдивих показів з боку ОСОБА_8 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1