Рішення

від 15.05.2017 по справі 916/646/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р.Справа № 916/646/17 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтник»

про стягнення 370 040,80грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, згідно договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р., додаткової угоди №1 до договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р. та ордеру про надання правової допомоги серія КВ №248875 від 01.11.2016р.; ОСОБА_2, згідно договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р., додаткової угоди №1 до договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р. та ордеру про надання правової допомоги серія КВ №248885 від 18.04.2017р.; ОСОБА_3, згідно договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р., додаткової угоди №1 до договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р. та ордеру про надання правової допомоги серія КВ №248880 від 06.03.2017р.;

від відповідача : не з'явився.

В судовому засіданні 15.05.2017р. приймали участь:

від позивача: ОСОБА_3, згідно договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р., додаткової угоди №1 до договору про надання юридичних послуг №6/1 від 01.11.2016р. та ордеру про надання правової допомоги серія КВ №248880 від 06.03.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» 370 040,80грн. заборгованості, 17 000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2017р. справу №916/646/17 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.

Ухвалою суду від 17.03.2017р. порушено провадження у справі №916/646/17, справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Клопотання позивача від 04.05.2017р. за вх.№7936/17, від 18.04.2017р. за вх.№9031/17, від 15.05.2017р. за вх.№10681/17 про нездійснення технічної фіксації судового процесу були судом задоволені.

Клопотання позивача від 18.04.2017р. за вх.№9030/17 про залучення до матеріалів справи додаткових документів було судом задоволено.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» 370 040,80грн. заборгованості.

27.03.2017р. за вх.№7059/17, Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій уточнив позовні вимоги стосовно стягнення судових витрат, а саме просить суд стягнути з ТОВ „Ремонтник» на користь ТОВ „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» 17 000,00грн. витрат на оплату послуги Адвокатського об'єднання „ДЕКСТРУМ» та 5550грн. судового збору, яка прийнята судом до розгляду по суті.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.05.2016р. між ТОВ „ВИНФОРТ» та ТОВ „ПЛАТИН» було укладено договір поставки №20614, відповідно до якого позивач постачав відповідачу передбачений договором товар. В свою чергу, відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 370 040,80грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, своїм правом на захист не скористався, про місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи на недав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

05.06.2014р. між Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ремонтник» (покупець) було укладено договір поставки №20614, за умовами якого постачальник зобов'язаний здійснити поставку покупцю запасних частин до автомобілів та сільськогосподарської техніки та шин до них (надалі - товар) в асортименті, кількості та за ціною, що вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є попередня оплата або прийняття покупцем товару за видатковою накладною, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Загальна сума даного договору визначається як сумарна вартість товару, переданого постачальником у власність покупцю на підставі цього договору (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору від 05.06.2014р. вартість товару, який поставляється за цим договором, визначається на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в обсязі 100% від загальної вартості товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту прийняття товару. Моментом здійснення оплати вважається факт зарахування грошових коштів на поточний рахунок або в касу постачальника, що підтверджується банківською випискою або касовим чеком.

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.4. договору від 05.06.2014р. поставка товару здійснюється на умовах доставки товару на склад покупця, що знаходиться за адресою: 66300, Одеська обл., м. Котовськ, вул. 50р. Жовтня, 206 транспортом постачальника. При наявності додаткової домовленості між покупцем та постачальником можлива доставка товару на умовах самостійного вивозу зі складу постачальника, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Трублаїні, 2А транспортом покупця. Строк поставки товару - протягом 3 (три) робочих днів з моменту підтвердження заявки покупцем. Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством, шляхом підписання видаткових накладних на цей товар, які є невід'ємною частиною цього договору та підтверджують належні якість, комплектність та кількість товару на момент його приймання-передачі. Перехід права власності на товар, що є предметом поставки за цим договором, відбувається в момент його приймання-передачі.

Пунктом 7.1. договору від 05.06.2014р. сторони передбачили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань щодо виконання умов цього договору. Якщо після закінчення терміну дії договору жодна із сторін не побажає його розірвати, договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих же умовах.

Сторонами до договору поставки від 05.06.2014р. №20614 підписано додаткову угоду №1 від 30.12.2015р.

На виконання умов договору поставки №20614 від 05.06.2014р. постачальником поставлено покупцю товар за видатковими накладними №АД-0001377 від 19.11.2014р. на суму 76 545,00грн., №АД-0001378 від 20.11.2014р. на суму 88 700,00грн., №АД-0001427 від 28.11.2014р. на суму 21 870,00грн., №АД-0000008 від 27.02.2015р. на суму 137 781,00грн., №АД-0000498 від 09.06.2015р. на суму 198 081,60грн., №АД-0000656 від 28.07.2015р. на суму 25 884,00грн., №АД-0000522 від 21.09.2015р. на суму 29 224,80грн., №АД-0000007 від 20.01.2016р. на суму 163 010,40грн., №АД-0000033 від 21.01.2016р. на суму 104 724,00грн. на загальну суму 845 890,80грн. Вказані видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

Позивачем були виставлені відповідачеві до оплати рахунки №АД-0001179 від 06.06.2014р. на суму 324 966,00грн., №АД-0000857 від 08.06.2015р. на суму 198 081,60грн., №АД-0000863 від 08.06.2015р. на суму 29 224,80грн., №АД-0000864 від 08.06.2015р. на суму 267 734,40грн., №АД-0001166 від 22.07.2015р. на суму 25 884,00грн. на загальну суму 845 890,80грн.

Відповідач частково здійснив оплату по вказаним вище рахункам в розмірі 475 850,00грн., підтвердженням чого є виписки по особовому рахунку позивача в АТ „ОСОБА_4 АВАЛЬ» у м. Києві, із яких вбачаються надходження на рахунок ТОВ „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» від ТОВ „Ремонтник» 05.12.2014р. 21 870,00грн., 30.03.2015р. 36 096,00грн., 13.05.2015р. 42 000,00грн., 29.05.2015р. 50 000,00грн., 09.06.2015р. 250 000,00грн., 23.07.2015р. 25 884,00грн., 14.08.2015р. 50 000,00грн. Непогашеною згідно спірних рахунків залишається заборгованість в розмірі 370 040,80грн.

На підтвердження існування заборгованості відповідача в сумі 370 040,80грн. за договором №20614 від 05.06.2014р. позивачем надано до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків станом на 21.01.2016р., який підписаний сторонами та скріплений печатками товариств. Крім того, на підтвердження направлення відповідачеві акту звірки взаєморозрахунків станом на 23.03.2017., позивачем надано для залучення до матеріалів опис вкладення у цінний лист від 23.03.2017р. та фіскальний чек №2659020522 від 23.03.2017р., однак, доказів підписання ТОВ „Ремонтник» зазначеного акту до матеріалів справи не подано.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені ним правові позиції, суд вважає заявлені ТОВ „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Ремонтник» 370 040,80грн. основного боргу, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст.692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Щодо стягнення витрат на оплату правової допомоги у сумі 17 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Приписами ст. 49 ГПК України врегульовано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК , тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар - є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України слід розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Відповідно до п.11 Інформаціного листа ВГСУ №01-8/973 від 14.12.2007р. „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката. У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи» . У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Встановлюючи правомірність заявленої до стягнення з відповідача суми на оплату послуг адвоката у розмірі 17000,00 грн., суд виходить з долучених до справи документів: договору про надання юридичних послуг від 01.11.2016р. №6/1, укладеного між адвокатським об'єднанням "ДЕКСТРУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС"; додаткової угоди №1 від 01.11.2016р. до договору про надання правової допомоги №6/1; актів здачі-прийняття наданих послуг від 22.03.2017р. на суму 15 000,00грн. та від 04.04.2017р. на суму 2 000,00грн.; свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №004341, виданого ОСОБА_1 та ордеру про надання правової допомоги серія КВ №248875 від 01.11.2016р. адвокатом ОСОБА_1; свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №2726, виданого ОСОБА_2 та ордеру про надання правової допомоги серія КВ №248885 від 18.04.2017р. адвокатом ОСОБА_2; свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №002704, виданого ОСОБА_3 та ордеру про надання правової допомоги серія КВ №248880 від 06.03.2017р. адвокатом ОСОБА_3; платіжних доручень №219 від 22.02.2017р. та №390 від 22.03.2017р., якими позивач сплатив адвокатському об'єднанню "ДЕКСТРУМ" суму у розмірі 17 000,00 грн.

Суд зазначає, що в силу вимог ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до судових належать виключно витрати пов'язані з розглядом справи (судовий збір, витрати на проведення експертизи, адвокатські послуги). При цьому, такі витрати мають бути підтверджені у загальному порядку (ст. 33 ГПК України ).

Враховуючи те, що позивачем подано фактичні докази надання йому адвокатських послуг з приводу адвокатського супроводження розгляду даної справи, фактична участь адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судових засіданнях по даній справі, суд задовольняє вимогу позивача про відшкодування з відповідача адвокатських витрат в сумі 17 000,00грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 15.05.2017р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою, зазначеною у ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.03.2017р., яка збігається із адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ТОВ „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» є доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 370 040,80грн. основного боргу, 17 000,00грн. витрат на оплату послуг Адвокатського об'єднання „ДЕКСТРУМ» .

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви в розмірі 5550,61грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтник» (66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. 50 РОКІВ ЖОВТНЯ, 206, код ЄДРПОУ 00901536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДЕЛЬТАСЕРВІС» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33945923) 370 040 (триста сімдесят тисяч сорок) грн. 80коп. заборгованості, 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00коп. витрат на оплату адвокатських послуг, 5550 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 61коп. судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 16 травня 2017 р.

Суддя С.Г. Власова