Ухвала

від 10.05.2017 по справі 757/11169/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1690/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

з участю:

представника власників майна ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ», ТОВ «Газтогпостач» ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника власника майна ТОВ «Росхолдинг» ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ТОВ «Газтогпостач», ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ» - адвоката Вороницької- ОСОБА_9 та директора ТОВ «Росхолдинг» - ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуків за адресами: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня назва Червоноармійеька) Басейна, буд. 1-3/2 літ. А; м. Київ, вул. Болсуновського 13-15; м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1 оф. 221, шляхом заборони відчуженню, розпорядження іншим чином, та користування означеним майном.

Приймаючи рішення, слідчий суддя, врахував наявність достатніх підстав вважати, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України та дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження, зникнення цього майна, яке є речовим доказом.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «Газтогпостач», ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ» - адвокат ОСОБА_12 та директор ТОВ «Росхолдинг» - ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

Адвокат ОСОБА_12 діючи в інтересах ТОВ «Газтогпостач» в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно вилучене в ході обшуку 22 лютого 2017 року за адресою: місто Київ, вулиця Мечнікова, 14/1, офіс 221.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає, що слідчим суддею не в повному обсязі досліджено матеріали додані до клопотання, відповідно до яких, майно, вилучене за адресою місто Київ, вулиця Мечнікова, 14/1, офіс 221, не відноситься до ТОВ «Газпромінвест ЛТД». Додає, що під час проведення обшуку жодної первинної документації ТОВ «Газпромінвест ЛТД» знайдено чи вилучено не було.

Також апелянт вказує, що обшук проведено без участі представників ТОВ «Газоторгпостач», копію ухвали, протоколу обшуку, інформацію про місце, дату та час розгляду клопотання товариство не отримувало, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

У підсумку апелянт вказує, що арештоване майно перебуває у власності добросовісного набувача, а саме ТОВ «Газторгпостач», а тому в порядку ч. 8 ст. 170 КПК України на нього не може бути накладений арешт.

Одночасно представник зазначає, що ТОВ «Газторгпостач» дізналося про проведення обшуку в своєму офісному приміщені та ознайомилося з оскаржуваною ухвалою з Єдиного реєстру судових рішень лише 13.03.2017 року, а тому строк на апеляційне оскарження апелянтом не порушено.

Адвокат ОСОБА_12 діючи в інтересах ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ», в поданій апеляційній скарзі ставить питання проскасування ухвали слідчого судді та просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 22 лютого 2017 року за адресою: місто Київ, вулиця Болсуновська, 13-15.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, представник товариства зазначає, що слідчим суддею не в повному обсязі досліджено матеріали додані до клопотання прокурора, а саме ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку, протокол обшуку від 22.02.2017 року, постанову про визнання речовими доказами, а також клопотання про накладення арешту на майно, з яких випливає, що майно вилучено 22.02.2017 року за адресою: місто Київ, вулиця Болсуновська, 13-15 не відноситься до ТОВ «Росхолдінг» та додає, що вказане майно перебуває у власності добросовісного набувача, а саме ТОВ «Скела Терциум», а тому в порядку ч. 8 ст. 170 КПК України на нього не може бути накладений арешт.

Також в поясненнях до апеляційної скарги представник вказує, на порушення територіальної підсудності, оскільки орган досудового розслідування, а саме Слідче управління Фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України знаходиться поза межами юрисдикції суду, до якого подано дане клопотання. Додає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 06.04.2017 року відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання прокурора у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з порушенням територіальної підсудності.

Одночасно апелянт зазначає, що ТОВ «Скела Терциум» не отримувало інформації про місце, дату та час розгляду клопотання, а копію оскаржуваної ухвалиотримано апелянтом 09.03.2017 року.

Директор ТОВ «Росхолдинг» ОСОБА_10 в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно вилучене в ході обшуку офісних приміщень ТОВ «МЕТІДА» 22.02.2017 р. за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня назва Червоноармійська)/Басейна, буд. 1-3/2, літ. «А».

В обґрунтування наведених вимог, апелянт зазначає, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно ТОВ «РОСТХОЛДИНГ» залишив поза увагою той факт, що воно не є майном підприємств, щодо яких здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження та щодо яких надано дозвіл на вилучення документів. Додає, що висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_10 одночасно є директором ТОВ «РОСТХОЛДИНГ» та фінансовим директором ТОВ «МЕТІДА» не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах.

Далі в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно особи, яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні.

Також апелянт вказує, що вилучені в ході обшуку печатки, оригінали реєстраційних документів, ліцензій, договорів, протоколів органів управління та інше майно ТОВ «РОСТХОЛДИНГ» не є та не може бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування ведеться стосовно інших фізичних та юридичних осіб. Додає, що ТОВ «РОСХОЛДИНГ» не входило та не входить до зазначеного в оскаржуваній ухвалі «ланцюга підприємств», які ухиляються від сплати податків та зазначає, що ТОВ «РОСТХОЛДИНГ» не пов`язано зі здійсненням будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, зазначеними у клопотанні.

Далі апелянт зазначає, що ТОВ «РОСХОЛДИНГ» надавало ТОВ «МЕТІДА» безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, що виключає маніпулювання з податком на додану вартість і зв`язок з підприємствами, які ухилялися від їх сплати.

Також автор апеляційної скарги стверджує, що вилучені у ОСОБА_10 речі та документи не підпадають під критерії вимог ч. 2 ст. 167 КПК України.

У підсумку, ОСОБА_10 звертає увагу суду на те, що ТОВ «РОСТХОЛДИНГ» за адресою: Київ,вул. Болсуновського 13-15 не зареєстроване, орендованих приміщень не має та ніколи не зберігало первинну документацію.

Одночасно автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без виклику у судове засідання представника ТОВ «РОСТХОЛДИНГ», а про її існування апелянт дізнався з Єдиного Державного реєстру судових рішень 13.03.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власників майна ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ», ТОВ «Газтогпостач» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника власника майна ТОВ «Росхолдинг» ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника ТОВ «Газтогпостач», ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ» - адвоката ОСОБА_12 та директора ТОВ «Росхолдинг» - ОСОБА_10 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи наведене, п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтами, з урахуванням зазначених в апеляційних скаргах дат отримання оскаржуваного судового рішення, не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 32016100110000184.

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, в ході обшуку за адресами: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня назва Червоноармійеька) Басейна, буд. 1-3/2 літ. А; м. Київ, вул. Болсуновського 13-15; м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1 оф. 221, шляхом заборони відчуженню, розпорядження іншим чином, та користування означеним майном, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Вивчивши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_12 та пояснення до неї, колегія суддів вважає, що вимоги захисника в частині порушення територіальної підслідності даного кримінального провадження не заслуговують на увагу, оскільки досудове розслідування здійснюється Генеральною прокуратурою України, яка територіально розташована в Печерському районі м. Києва. Даних про те, що досудове розслідування здійснюється органом, який розташований в іншому районі матеріали провадження не містять.

Посилання апелянта на те, що майно, вилучене за адресою місто Київ, вулиця Мечнікова, 14/1, офіс 221, не відноситься до ТОВ «Газпромінвест ЛТД», та під час проведення обшуку жодної первинної документації ТОВ «Газпромінвест ЛТД» знайдено чи вилучено не було, не є визначеною законом самостійною підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови в накладенні арешту, з урахуванням мети арешту, а саме забезпечення збереження речових доказів, як і твердження адвоката про неотримання копії ухвали та протоколу обшуку, з урахуванням присутності при обшуку заступника начальника ОСОБА_13 .

Посилання адвоката ОСОБА_12 про перебування майна вилученого за адресою: місто Київ, вулиця Мечнікова, 14/1, офіс 221, а саме ТОВ «Газторгпостач», та майна, вилученого 22.02.2017 року за адресою: місто Київ, вулиця Болсуновська, 13-15 а саме ТОВ «Скела Терциум», у власності добросовісного набувача, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання, оскільки положення ст. 170 КПК України дозволяють накласти арешт на майно будь якої особи, у разі необхідності забезпечити збереження речових доказів, що у цьому випадку і мало місце.

Твердження директора ТОВ «Росхолдинг» ОСОБА_10 про те, що апелянт є одночасно директором ТОВ «РОСТХОЛДИНГ» та фінансовим директором ТОВ «МЕТІДА», не є предметом розгляду при вирішення питання про арешт майна, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта в частині того, що ТОВ «РОСТХОЛДИНГ» не входить до зазначеного в ухвалі слідчого судді «ланцюга підприємств», які ухиляються від сплати податків.

Крім того, оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно, яке постановою від 24.02.2017 року визнано речовими доказами, а тому посилання директора ОСОБА_10 на незаконність накладення арешту на печатки, оригінали реєстраційних документів та інше майно, на яке посилається апелянт в апеляційній скарзі, є необгрунтованим.

Посилання апелянта ОСОБА_10 на те, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно особи, яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки метою накладення арешту є збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення.

Твердження директора ТОВ «Росхолдинг» ОСОБА_10 стосовно того, що товариство надавало ТОВ «МЕТІДА» безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, не є визначеною чинним КПК України підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, як і твердження про те, що товариство за адресою: Київ,вул. Болсуновського 13-15 не зареєстроване, орендованих приміщень не має та ніколи не зберігало первинну документацію.

Посилання на те, що вилучені у ОСОБА_10 речі та документи не підпадають під критерії вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, спростовуються даними, доданими до клопотання прокурора про арешт майна.

Разом з тим, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 173 КПК України, в частині накладення арешту на інші речі та документи, вилучені в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Болсуновського 13-15.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з клопотання, слідчий, серед іншого, просить накласти арешт на первинну документацію ТОВ «Росхолдінг», вилучену в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Болсуновського 13-15, а саме на інші речі та документи, не зазначаючи при цьому ні кількість майна, ні його родові ознаки, ні найменування, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на інші речі та документи, з мотивів викладених апеляційним судом, тоді як в іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 ,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника ТОВ «Газтогпостач», ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ» - адвоката ОСОБА_12 та директора ТОВ «Росхолдинг» - ОСОБА_10 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку за адресами: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня назва Червоноармійеька) Басейна, буд. 1-3/2 літ. А; м. Київ, вул. Болсуновського 13-15; м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1 оф. 221. - шляхом заборони відчуженню, розпорядження іншим чином, та користування означеним майном, скасувати в частині накладення арешту на інші речі та документи.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_14 ОСОБА_4