Ухвала

від 27.04.2017 по справі 755/16511/14-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/16511/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП Головного управління Національної поліції у м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Житомирської області Коростишівського району с. Студениця, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2013 за № 12013110040002036, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, 3 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

27.04.2017 до слідчого судді місцевого суду надійшло це клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 та обумовлене за своєю суттю тим, що у провадженні наявні обставини передбачені ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України у відношенні ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити враховуючи письмові доводи викладених у клопотанні, як-то те, що вина підозрюваної ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч. 3 ст.191 КК України повністю доведена та підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема показаннями свідків, протоколами тимчасового доступу до документів, речовими доказами у справі, висновками експертів.

На даний момент підозрювана ОСОБА_6 не з`являється на неодноразові виклики слідчого, вчинила тяжкий злочин та будучи обізнаною з покаранням за вчинений нею злочин при затриманні може переховуватись від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою уникнути відповідальності за вчинений нею злочин, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Сторона захисту у судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що вказані слідчим ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, а особа підозрюваної, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв`язки та допустиму репутацію, а всі докази у кримінальному провадженні ґрунтуються на припущеннях, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності, а пред`явлена підозра, у поза передбачений КПК України, не є обґрунтованою за своєю суттю.

Підозрювана у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні даного клопотання з підстав вказаних захисником.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження,дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Тож, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з`ясовуючи питання доведеності, наданими сторонами кримінального провадження доказами, обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення вважає за необхідне зазначити про таке.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві через, що слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)» та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

У цій ситуації, органами досудового розслідування підозрювана підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Зокрема, слідством, на час подання цього клопотання до слідчого судді місцевого суду було встановлено наступні фактичні обставини (викладаються дослівно зі збереженням відповідної пунктуації та орфографії з метою об`єктивного аналізу доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, відсутності ознак злочину в діях підозрюваного, та вірного розуміння обставин), а саме, що « ОСОБА_6 , будучи призначеною на посаду заступника голови ВФСТ «Колос» АПК України з 11.08.11 розпорядженням голови ВФСТ «Колос» від 10.08.2011 року № 25-к, являючись службовою особою в силу покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції, управляючи коштами та майном товариства відповідно до його статуту, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, будучи обізнаною із нормами ст.ст. 10,11,13,94,97,98 Кодексу законів про працю, ст.ст.1,8,15 Закону України «Про оплату праці», п.п. 3.4,3.5.,3.8.,3.11 колективного договору ВФСТ «Колос» АПК України, зареєстрованого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією від 04.05.2011 № 2222, якими врегульовано порядок призначення премії першому заступнику голови виключно на підставі постанови Президії ВФСТ «Колос», в порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, привласнила грошові кошти ВФСТ «Колос» АПК України шляхом підписання розпоряджень про встановлення премії ВФСТ «Колос» АПК України з додатком про премії на власне ім`я у період з 24.08.2011 до 29.03.2013 на загальну суму 64102,25, якими остання розпорядилась на власний розсуд, чим вчинила привласнення грошових коштів ВФСТ «Колос» АПК України на вказану суму.

Крім цього, перебуваючи на посаді заступника голови ВФСТ «Колос» АПК України та згідно розпорядження голови ВФСТ «Колос» АПК України ОСОБА_9 , від 10.08.2011 року № 25-к виконуючи його обов`язки, являючись службовою особою в силу покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції, управляючи коштами та майном товариства відповідно до його статуту, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, вчинила розтрату майна ВФСТ «Колос» АПК України шляхом зловживання службовою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Так, ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату грошових коштів ВФСТ «Колос» АПК України шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно, 23.09.2011, ОСОБА_6 , діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», будучи достовірно обізнаною зі статутом підприємства, та умовами матеріального забезпечення голови товариства, на підставі підробленого офіційного документу постанови пленуму ВФСТ «Колос» АПК України від 29 вересня 2011 року № 9 «Про розгляд компенсації вартості житла в м. Києві», в яку була внесена завідомо неправдива інформацію про те, що головному бухгалтеру ВФСТ «Колос» АПК України доручено оформити компенсацію першому заступнику голови ВФСТ «Колос» ОСОБА_6 за найм житлової квартири згідно договору оренди від 23.09.2011 року № 1-093 в розмірі 5800 гривень щомісячно на весь період дії договору та надати позику в розмірі 5800 гривень (компенсації страхової суми) терміном на 1 рік, отримала в касі товариства кошти в якості позики на оплату оренди квартири з вересня 2011 року по березень 2013 року в загальному в розмірі 116 000 гривень, які в подальшому використали для сплати оренди вартості квартири АДРЕСА_2 , тим самим вчинила розтрату грошових коштів ВФСТ «Колос» АПК України».

Також, заявник у своєму клопотанні звертає увагу і на обставини вручення підозри вказаній особі, а саме зазначає з цього питання таке.

Відповідно до п. 3 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється у випадку наявності доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим, прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.

Згідно ст. 111 КПК України повідомлення є процесуальною дією за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення певної процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Зміст такого повідомлення визначено ст. 112 КПК України.

Відповідно до ст. 133 слідчий, прокурор під ас досудового розслідування має право викликати свідка, підозрюваного, потерпілого або іншого учасника у встановлених випадках для проведення певної слідчої дії.

«Органом досудового розслідування ОСОБА_10 повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушеньпередбачених ч. 2 ч. 3 ст. 191, ч. 1, 4 ст. 358 КК України … слідчим, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, шляхом направлення повідомлення про підозру з роз`ясненням прав підозрюваного з адресою місця проживання: АДРЕСА_3 .

«Разом з тим слідчим у провадженні якого перебувають матеріали, з додержанням вимог ст.ст. 111, 112 КПК України ОСОБА_6 викликано для допиту на 12.02.2016, 23.03.2016, 31.03.2016, 29.01.2016 за адресою місця проживання: АДРЕСА_3 .

Підтвердження факту отримання повідомлення про виклик слідчим є квитанції про їх відправлення, відповіді ОСОБА_6 з інформація, що особа не бажає з`являтись добровільно до слідчого поліції та вказує адресу місце проживання: АДРЕСА_3 » (відомості викладено дослівно).

Також, як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що особа об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, а її вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами передбаченими параграфам 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші).

Тож, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження;долучених до клопотання стороною обвинувачення письмових доказів, щодо обґрунтованості підозри, та стороною захисту, щодо її безпідставності; керуючись законом, оцінюючи сукупність таких зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язкувважає, що наявні у провадженні докази, свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки, на цьому етапі провадження, підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дані правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про необґрунтованість пред`явленої підозри.

Щодо доводів сторони захисту в частині обставин вручення підозри, то вони не є слушними з огляду на те, що ОСОБА_6 статус підозрюваної у провадженні був набутий у відповідності до положень кримінального процесуального законодавства, які регламентують дане питання.

Аналізуючи питання наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує заявник у клопотанніслідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З клопотання слідує, що, на думку сторони обвинувачення, у даному провадженні наявні ризики того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих.

На підтвердження цих ризиків наводяться такі доводи (дослівно).

« ОСОБА_10 , достовірно знаючи про необхідність прибуття до слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , будучи належно повідомленою про дату, час прибуття систематично порушує обов`язок прибуття за викликом до органу слідчого, прокурора без поважних причин неприбуття, визначених ст. 138 КПК України.

Вказане не сприяє встановлення фактичних обставин події розтрати майна ВФСТ «Колос» АПК України в розумні строки органом досудового розслідування.

Враховуючи те, що ОСОБА_10 , достовірно знаючи про необхідність прибуття до слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, під ОСОБА_7 , будучи належно повідомленою про дату, час прибуття систематично порушувала обов`язок прибуття за викликом до слідчого, прокурора без поважних причин неприбуття, Дніпровським районним судом м. Києва було задоволене клопотання про привід ОСОБА_6 для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу.

19.04.2016, на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва про привід ОСОБА_6 , за дорученням слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, під ОСОБА_7 , працівниками управління захисту економіки в місті Києві департаменту захисту економіки Національної поліції України був здійснений виїзд за місцем її реєстрації. Так, за адресою: АДРЕСА_3 , двері відчинила ОСОБА_11 , яка є донькою ОСОБА_6 .

Згідно свідчень ОСОБА_11 із матір`ю вона стосунків не підтримає з 28 грудня 2015 року, місце її перебування їй не відоме.

При відпрацюванні адреси можливого мешкання ОСОБА_6 розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , двері ніхто не відкрив, при опитуванні сусідів інформації про можливе місце перебування ОСОБА_6 отримано не було.

На даний час місце знаходження ОСОБА_6 не відоме.

Остання до правоохоронних органів не являється».

У той же час, слідчий суддя враховує, що фактичні підстави застосування запобіжних заходів - це наявність системи незаперечних доказів вчинення відповідною особою кримінального правопорушення, а системний аналіз положень Глави 18 КПК України в поєднанні з практикою Європейського суду з прав людини вказують на те, що на достатність доказів про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України може вказувати наступне:

? про намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду можуть свідчити такі дані, як придбання проїзних документів, зняття з різного роду реєстраційних обліків, раптове зникнення та/або звільнення з роботи, розпродаж майна тощо, у зв`язку з чим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний, відповідно до матеріалів провадження підозрювана перебувала у розшуку в рамках даного кримінального провадження та вважає даний ризик доведеним стороною обвинувачення та наявним в реальності на час обрання заходу забезпечення кримінального провадження;

? про можливість впливати на свідків, потерпілих може свідчити здійснення особою погрози, підкуп, умовляння свідків і потерпілих, схилення їх до дачі неправдивих показань; спроби викрадення, знищення, фальсифікації речових доказів і документів; вплив на спеціалістів та експертів тощо, тож, слідчий суддя проаналізувавши обставини справи з іншими доказами у їх сукупності, вважає даний ризик, на цей час, не доведеним, оскільки стороною обвинувачення ПІБ конкретних свідків та потерпілих не вказуються. Будь-які дані про те, що вдінсоно цих осіб з боку обвинуваченої вчинялися дії вищенаведеного типу встановлено тако жне було.

Про наявність будь-яких інших ризиків регламентованих ст. 177 КПК України клопотання доводів не містить, у зв`язку з чим слідчий суддя аналізуючи доводи сторони обвинувачення про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, окрім як утримання під вартою, вважає за необхідне зазначити про таке.

З клопотання слідує, що на підтвердження умов передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, клопотання містить наступні доводи (дослівно) «менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам».

У зв`язку з чим слідчий суддя у даному випадку вважає, що у супереч ст. 132 КПК України, обґрунтування з посиланням на відповідні докази та матеріали справи, які б підтверджували обставини визначені п. 3 ч. 1 ст. 194 КК України відсутнє взагалі через, що не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

За таких умов, слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

В свою чергу , згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризику, визначеного ст. 177 КПК України, який полягає у можливості переховування від органу досудового розслідування та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити, та обрати підозрюваній, враховуючи наявні у слідчого судді на час розгляду цього клопотання відомості відносно останньої, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців, репутацію, майновий стан, розмір імовірної неправомірної вигоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовувалися відповідні обставини з боку сторони обвинувачення та захисту, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України у межах досдувого розслідування, а саме до 05.05.2017, оскільки саме даний захід забезпечення кримінального провадження дасть змогу уникнути встановленому ризику та забезпечити виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про те, які саме обов`язки слід покласти на підозрювану, слідчий суддя, виходячи із їх переліку регламентованого ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження та характеризуючи підозрювану відомості, вважає за необхідне покласти на неї до вказаної дати (у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України)наступні обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту Житомирська область Житомирський район с. Оліївка без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, з огляду на те, що слідчий суддя вважає покладення на підозрювану саме цих обов`язків є за своєю суттю пропорційними, помірними, та такими, що нестановитиме надмірний тягар для неї, у зв`язку з чим не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Підстав для застосування інших обов`язків, на цьому етапі, слідчий суддя не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 200, 309, 310, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП Головного управління Національної поліції у м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2013 за № 12013110040002036, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, 3 ст. 191 КК України, - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 05.05.2017 наступні обов`язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту Житомирська область Житомирський район с. Оліївка без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національно поліції у м. Києві ОСОБА_7 .

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення таможе бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год. 45 хв. 28.04.2017.

Слідчий суддя: ОСОБА_1