Ухвала

від 16.05.2017 по справі 465/6463/15-к

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6463/15-к

1-кп/465/477/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого-судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про самовідвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12015140080002632 від 15 вересня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, суд,-

в с т а н о в и в :

ухвалою судового засідання від 01 грудня 2015 року суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 заявлено самовідвід від розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12015140080002632 від 15 вересня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. В обґрунтування заявленого самовідводу суддя ОСОБА_3 зазначає, що вважає, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим ухвалою від 05 жовтня 2015 року був повернутий прокурору для приведення його у відповідність до вимог закону, проте ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2015 року скасовано.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01 грудня 2015 року, проведено повторний авто розподіл з підстав самовідводу суддею ОСОБА_3 та визначено нового суддю, а саме: суддю ОСОБА_5 , яка відповідно до ухвали від 02 грудня 2015 року призначила підготовче судове засідання, а за його результатами від 10 грудня 2015 року, судове. 24 листопада 2016 року судом ухвалено вирок відповідно до якого ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України визнано невинуватою та виправдано, у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Даний вирок оскаржив прокурор та згідно ухвали апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2017 року скасований з підстав зазначених в ухвалі, а матеріали кримінального провадження скеровані до суду першої інстанції з призначенням нового розгляду зі стадії вирішення питання про самовідвід судді ОСОБА_3 . Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду з підстав передачі: «на новий судовий розгляд, згідно ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 21. 03.2017» передано судді ОСОБА_3 . Ухвалою судді ОСОБА_3 від 31.03.2017 постановлено задовольнити усну заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді кримінального провадження № 12015140080002632 від 15 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України (судова справа № 465 /6463/15 , судове провадження № 1 - кс/465/477/17).

Враховуюче наведене, ставлення судді ОСОБА_3 щодо відповідності обвинувального акту в даному кримінальному провадженні уже висловлене у скасованій ухвалі, але не змінилося внаслідок скасування ухвали, тому даний факт є обставиною, яка викликатиме сумнів в неупередженості судді при розгляді кримінального провадження.

Розглянувши заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 , викладену в ухвалі судового засідання від 01.12.2015 року, дослідивши представлені матеріали у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Ст. 75 та ст. 76 КПК України визначено обставини і підстави, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

При цьому, у справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.

З метою запобігання виникненню при подальшому розгляді справи щонайменших сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, з метою уникнення можливих суджень учасників судового процесу про безсторонність судді, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду по суті спору, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, забезпечення сторонам права на справедливий та безсторонній судовий розгляд, вважаю заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 підставною та обґрунтованою.

Частиною 1 статті 21 ЦПК України визначено однією з підстав відводу (самовідводу) судді обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

За таких обставин, виходячи із зазначених вище положень Конвенції, для виключення будь-яких сумнівів щодо безсторонності та об`єктивності суду, вважаю що наявні достатні підстави для відводу судді ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12015140080002632 від 15 вересня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Керуючись ст. ст. 75,76, 80, 81 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 - задовольнити.

Відвести від розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12015140080002632 від 15 вересня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України суддю ОСОБА_3 .

Справу передати для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому частиною статтею 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Франківського

районного суду м. Львова ОСОБА_1