ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2017 р. справа № 804/8828/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Ремо до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.11.2016 р., -
в с т а н о в и в:
08 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ремо (далі - ТОВ фірма Ремо ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_2 від 30.11.2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102 313,75 грн., в тому числі за основним платежем - на 81 851 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 20 462,75 грн., а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.11.2016 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 460 262,5 грн., в тому числі за основним платежем - на 368 210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 92 052, 5 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі висновків, викладених в акті перевірки № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р., про заниження ТОВ фірма Ремо податку на прибуток у сумі 368 210 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 81 851 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Інтервенто у зв'язку з недоведеністю факту реальності проведених операцій з придбання робіт та послуг. Не погоджуючись з такими висновками, позивач зазначив, що вони не ґрунтуються на доказах, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ фірми Ремо , які були б спрямовані на отримання податкової вигоди або не були обумовлені економічними причинами, пов'язаними з отриманням доходу від підприємницької діяльності. З акту перевірки вбачається, що зазначені вище висновки ґрунтуються на висновках про неможливість ТОВ Інтервенто виконати передбачені договорами роботи, які зроблені з посиланням на неможливість встановити наявність у даного контрагента виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та торгівельних приміщень, обладнання і т.п., а також враховуючи фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2013 рік, згідно якого на підприємстві відсутні основні засоби. Крім того, податковий орган посилається на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016 р. по справі № 202/4801/16-к як на доказ, яким спростовується реальність господарських операцій. Оспорюючи обґрунтованість вищенаведених підстав, позивач зазначає про наявність у підприємства на момент перевірки всіх первинних документів по взаємовідносинам з виконання робіт по ремонту виробничого обладнання з контрагентом-постачальником робіт (послуг) ТОВ Інтервенто протягом періоду, що перевірявся, на виконання договорів підряду, укладених позивачем з іншими суб'єктами господарювання (ПАТ Інтерпайп НТЗ , ПАТ Мотор Січ , ПАТ ОСОБА_1 Кривий Ріг , ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова та інші). Також, позивач вказує на те, що зазначені первинні документи надавались відповідачу, а тому мали бути предметом перевірки, проте, безпідставно не були прийняті до уваги податковим органом, яким до того ж не вивчено жодного документа, який би вказував на зміну або незмінність майнового стану позивача як платника податків перед формуванням висновків про відсутність реально вчинених господарських операцій. Також, позивач стверджує, що обставини, встановлені в ухвалі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016 р. по справі № 202/4801/16-к, не мають відношення до спірних правовідносин, оскільки пов'язані з іншими обставинами господарської діяльності зазначеного контрагента позивача. Крім того, дана ухвала суду не містить висновків про визнання фіктивними господарських операцій, що здійснювались між ТОВ Інтервенто та ТОВ фірма Ремо протягом спірного періоду. З приводу посилання відповідача на неподання податкової звітності зазначеними контрагентами, позивач зазначив, що такі висновки суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені доводи у їх сукупності, позивач просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.11.2016 р. (т.1 а.с. 4-9, 38-56).
22.02.2017 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких викладено інформацію по господарським відносинам ТОВ фірма Ремо протягом періоду, що перевірявся податковим органом, із замовниками робіт, за якими в якості виконавця було залучено ТОВ Інтервенто . Посилаючись на викладені в цих поясненнях обставини, а також на докази, залучені до матеріалів справи, позивач стверджує про реальність спірних господарських відносин, одночасно спростовуючи висновки податкового органу щодо завищення витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а також щодо безпідставного включення ним до податкового кредиту суми податку на додану вартість по цим взаємовідносинам (т.1 а.с. 38-56).
Представником відповідача до суду надані письмові заперечення від 23.02.2017 р., в яких зазначено, що ДПІ у Красногвардійському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ фірма Ремо з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р. В даному акті, як зазначає представник відповідача, податковим органом зроблено висновки про те, що ТОВ фірма Ремо отримано від ТОВ Інтервенто паперові носії (видаткові та податкові накладні) за формою первинних документів, а наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, тому не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Зазначені документи складені без наміру створення правових наслідків, що призвело до завищення позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, а також до безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню. Зазначені висновки акту перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 30.11.2016 р. Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних рішень податкового органу, представник відповідача виходить з того, що зазначений контрагент-постачальник позивача, за даними податкового обліку, не володіє основними засобами та трудовими ресурсами, необхідними для здійснення господарської діяльності. Також, на підтвердження висновку акту перевірки про відсутність здійснення господарської діяльності з боку зазначеного контрагента, представник відповідача посилається на інформацію, отриману з використанням АІС Податковий блок та ІС DNEPRTAX-INFO про неможливість встановити ланцюг придбаних позивачем робіт, а також про маніпулювання номенклатурою товару по ланцюгу постачання, що свідчить про безтоварність цих операцій. Посилаючись на наведені обставини, відповідач вважає обґрунтованим висновок податкового органу щодо відсутності ознак реальності господарських взаємовідносин позивача з даним контрагентом протягом періоду, що перевірявся податковим органом, та просить відмовити у задоволенні позову (т.3 а.с. 1-2).
В судовому засіданні 28.03.2017 року за клопотанням представника відповідача судом допущено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (т. 3 а.с. 17, 20).
В судовому засіданні 19.04.2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 надала додаткові докази по справі та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (т. 3 а.с. 22), в судове засідання 19.04.2017 року не з'явився. Водночас, електронною поштою о 12.59 год. подав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі, розгляд якої призначено на 13.00 год., для надання додаткових доказів та пояснень по справі (т. 3 а.с. 26-27).
Розглянувши дане клопотання, суд не знайшов підстав для його задоволення, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень і його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Крім того, витребувані у відповідача в судовому засіданні 28.03.2017 року докази (зокрема, документи, що стали підставою для призначення та проведення перевірки), які не надані відповідачем до суду станом на 19.04.2017 року, надав до суду представник позивача разом з клопотанням про розгляд справи в письмовому провадженні (т. 3 а.с. 29-46).
Враховуючи викладені обставини, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення, надані представниками сторін під час судового розгляду справи, судом встановлені наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ремо перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якої є ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в тому числі, як платник податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств (т.1 а.с. 12).
З установчих документів позивача вбачається, що ТОВ фірма Ремо здійснює діяльність, пов'язану з ремонтом і технічним обслуговуванням машин і устаткування промислового призначення, оптовою торгівлею іншими машинами й устаткуванням фарфором, скляним посудом і засобами чищення, а також здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю, виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів, механічне оброблення металевих виробів (т.1 а.с. 13).
На підставі наказу № 526 від 02.11.2016 р. та направлення № 424 від 04.11.2016 р., виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, посадовими особами відповідача в період з 04.11.2016 р. по 10.11.2016 р., проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ Ремо з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2016 р.
04.11.2016 року посадовою особою відповідача під час проведення перевірки на адресу ТОВ фірма Ремо направлявся письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження, в якому від позивача було витребувано копії первинних документів: договори на придбання товарів (робіт, послуг), видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, сертифікати якості, довіреності та інші документи по взаємовідносинах з ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2016 р. (т.3 а.с. 35).
У відповідь на даний запит позивачем за вих. № 38 від 08.11.2016 р. на адресу податкового органу надано копії витребуваних документів, що підтверджують зазначені взаємовідносини (т.3 а.с. 36-41).
За результатами позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ фірма Ремо з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2016 р. відповідачем складено акт перевірки № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р., згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 368 210 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 387 589 грн. (т.1 а.с. 11-30).
Позивачем на зазначений акт перевірки подані письмові заперечення, направлені на адресу відповідача за вих. № 42 від 21.11.2016 р. (т.3 а.с. 10-11).
За результатом розгляду заперечень, відповідачем у відповіді від 28.11.2016 р., направленої на адресу позивача за вих. № 15918/10/04-66-14, підтверджені висновки, викладені в акті перевірки № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р., та зазначено про відсутність підстав для їх перегляду (т. 3 а.с. 44-46).
На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р., ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2 від 30.11.2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102 313,75 грн., в тому числі, за основним зобов'язанням - на 81 851 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 20 462,75 грн., а також податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.11.2016 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 460 262,5 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями - на 368 210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 92 052, 5 грн. (т.1 а.с. 31-32).
Не погодившись з вищевказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Предметом спору по даній справі є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентом-постачальником робіт (послуг) ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2016 р., на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а також податку на прибуток підприємств у відповідному звітному податковому періоді, висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р.
Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносини ТОВ фірма Ремо з ТОВ Інтервенто за спірний період, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 12.11.2012 року між ТОВ фірма Ремо (Підрядчик) та ВАТ Інтерпайп НТЗ (Замовник) було укладено Договір підряду № 560122059, згідно якого ТОВ фірма Ремо приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту спеціального шліфувального верстата мод. ЛР-41 ТПЦ-3, інв. № 10421652, а ВАТ Інтерпайп НТЗ зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (т.1 а.с. 193-196).
На виконання вищезазначеного договору, 14.11.2012 року між ТОВ фірма Ремо (Замовник) та ТОВ Інтервенто (Виконавець) було укладено договір № 14-11-12 від 14.11.2012 р. та додаткову угоду № 1 від 15.02.2013 р., у відповідності до яких ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт згідно специфікацій до Договору. Так, відповідно до Специфікації № 1 від 14.11.2012 р. на виконання робіт, Замовник доручає Виконавцеві виконати роботи по ремонту спеціального шліфувального верстата мод. ЛР-41ТПЦ-3, № 10421652 (т.1 а.с. 57-58).
Крім того, на виконання договору підряду № 560122059 від 12.11.2012 р. та договору № 14-11-12 від 14.11.2012 р. ТОВ фірма Ремо 09.01.2013 року уклала з ТОВ Будпромконсалт договір № 02-01-13 від 02.01.2013 р., у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо придбала товар за ціною, кількістю та найменуванню відповідно до доданих до Договору Специфікацій. Тобто, за цим Договором було придбано запасні частини до верстату, що документально підтверджено накладними № 137 від 20.02.2013 р. та № 138 від 22.02.2013 р. (т.1 а.с. 205-211).
Для виконання умов вищезазначеного договору, між ТОВ фірма Ремо та ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова було укладено договір № 443 на переробку давальницьких матеріалів від 25.03.2013 р. та складено протокол узгодження вільної оптової ціни на продукцію виробничо-технічного призначення № 905124 від 05.12.2012 р. на послуги по шліфовці вузлів шліфувального верстату мод. ЛР-41. На виконання цих робіт було складено Акт №1/81 від 13.02.2013 р. Вивезення вузлів з ДП ПО ПМЗ ім. О.М.Макарова підтверджено ТТН № 3256 від 18.02.2013 р. (т.1 а.с. 201-204). По всім операціям отримано та видано відповідні податкові накладні.
Матеріалами справи підтверджено, що на сьогоднішній день всі роботи на ПАТ Інтерпайп НТЗ були виконані в повному обсязі, про що свідчить Акт здачі-приймання виконаних робіт від 04.04.2013 р. до договору підряду № 560122059 від 12.11.2012 р. та видана податкова накладна № 2 від 04.04.2013 р. (т.1 а.с. 197-198).
Також, 10.06.2013 року між ТОВ фірма Ремо (Підрядник) та ПАТ Інтерпайп НТЗ (Замовник) було укладено договір підряду № 560131197, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе виконання робіт по відновлювальному ремонту твердоміра ЕМКО , інв. № 10430827 КПЦ, а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (т.1 а.с. 186-189).
Для проведення подальшого ремонту шліфувального верстату, в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо (Замовник) та ТОВ Інтервенто (Виконавець) договору № 14-11-12 від 14.11.2012 р., у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт згідно специфікацій до Договору, сторонами підписано Специфікацію № 8 від 27.06.2013 року на виконання робіт, згідно якої Замовник доручає Виконавцеві виконати роботи по ремонту твердоміру ЕМКО, № 10430827.
Матеріалами справи підтверджено, що зазначені роботи були виконані в повному обсязі, про що свідчить акт виконаних робіт від 14.08.2013 р. за № 140808.
14.08.2013 року між ТОВ фірма Ремо та ПАТ Інтерпайп НТЗ було складено Акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору підряду №560131197 від 10.06.2013 р. та видано податкову накладну № 13 від 14.08.2013 р. (т.1. а.с. 190-192).
Крім того, 18.01.2013 року між ТОВ фірма Ремо (виконавець) та ПАТ Мотор Січ (замовник) було укладено договір на виконання робіт №0021/13-Д(ВМ), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується протягом строку дії Договору виконувати капітальний ремонт (роботи) обладнання у відповідності до специфікацій до договору, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати роботи, виконані на умовах та в порядку, передбачених Договором. У відповідності до Специфікації № 1 від 06.02.2013 р. до вищезазначеного Договору, ПАТ Мотор Січ замовило виконати роботи по капітальному ремонту координатно-розточного верстату WKV-100 зав. № 127, інв. №1138 (т.2 а.с. 7-18).
Для виконання шліфовки вузлів верстату між ТОВ фірма Ремо по домовленості з ДП ПО ПМЗ ім. О.М.Макарова було складено Протокол узгодження вільної оптової ціни № 905124/57 від 26.03.2013 р. (на підставі договору між ТОВ фірма Ремо та ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова № 443 на переробку давальницьких матеріалів від 25.03.2013 р.). Вузли на ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова були доставлені транспортом замовника.
Для проведення подальшого ремонту координатно-розточного верстату WKV-100, в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо (Замовник) та ТОВ Інтервенто (Виконавець) договору № 14-11-12 від 14.11.2012 р., у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт згідно специфікацій до Договору, сторонами підписано Специфікацію № 5 від 04.03.2013 р. на виконання робіт, згідно якої Замовник доручає Виконавцеві виконати роботи по ремонту координатно-розточного верстату WKV-100 зав. № 127, інв. №1138.
Після виконання робіт ДП ПО ПМЗ ім. О.М.Макарова було складено Акти № 1/91 від 09.04.2013 р. та 2/93 від 20.05.2013 р. Вивезення вузлів з ДП ПО ПМЗ ім. О.М. Макарова підтверджено ТТН № 3272 від 09.04.2013 р. та ТТН №3277 від 20.05.2013 р., відповідно.
06.08.2013 року між ТОВ Інтервенто та ТОВ фірма Ремо було складено Акт виконаних робіт № 60804. На підтвердження виконання робіт ПАТ Мотор Січ , в свою чергу, був складений акт здачі приймання виконаних робіт від 06.08.2013 року.
Крім того, судом встановлено, що 07.02.2013 року між ТОВ фірма Ремо (продавець) та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського (покупець) було укладено договір № 13-0375-02, у відповідності до умов якого продавець зобов'язується виготовити і поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію (товар). Кількість, номенклатура, ціна, термін поставки і умови оплати товару визначені в Специфікаціях, що додаються до договору (т.2 а.с. 23-25).
У відповідності до Специфікації № 1 від 07.02.2013 р. до вищезазначеного Договору, ТОВ фірма Ремо поставило покупцю запчастини для металургійного устаткування, а сааме: втулка-вкладиш крес. № 2-276902 с у кількості 30 шт., втулка-цапфа крес. 1-79411 у кількості зо ПІТ., гайка крес. № 3-222472 у кількості 10 шт., кільце з двох половин крес. № 3-426575 у кількості 10 шт., втулка-вкладиш крес. № 2-113319 сб у кількості 20 шт., втулка-цапфа крес № 1-65877 у кількості 5 шт.
Зазначені запчастини ТОВ фірма Ремо поставило замовнику у відповідності до ТТН № 010313 від 01.03.2013 р., накладна № 1/3075 від 01.03.2013 р.; ТТН 010413 від 01.04.2013 р., накладна № 2/130375 від 01.04.2013 р.; ТТН № 130513 від 13.05.2013 р., накладна № 3/130375 від 13.05.2013 р. Відпуск продукції проводився на підставі довіреності. Перевезення здійснювалося транспортом замовника (т.2 а.с. 26-54).
Для виконання цього замовлення, 25.01.2013 року між ТОВ фірма Ремо (замовник) та ДП Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова (виконавець) було укладено договір № 174 на переробку давальницьких матеріалів, у відповідності до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов договору переробку давальницьких матеріалів у готову продукцію, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу згідно протоколу погодження ціни № 905124/1 від 17.01.2011 р. (т.2 а.с. 55-57).
Виконання робіт за зазначеним договором підтверджується Актом № 44/82 здачі - приймання виконаних робіт від 13.02.2014 р. (ТТН 3257 від 18.02.2013 р.); Актом № 46/83 здачі-приймання виконаних робіт від 04.03.2013 р. (ТТН 3260 від 04.03.2013 р.); Актом № 46/84 здачі-приймання виконаних робіт від 05.03.2013 р. (ТТН 3261 від 04.03.2013 р.); Актом № 47/86 здачі-приймання виконаних робіт від 06.03.2013 р. (ТТН 3262 від 04.03.2013 р.); Актом № 49/88 здачі-приймання виконаних робіт від 01.04.2013 р. (ТТН 3267 від 01.03.2013 р.), податковими накладними та розрахунковими документами (т.2 а.с. 59-72).
Також, для виконання робіт на ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова були поставлені давальницькі матеріали, що були придбані у вітчизняних постачальників: ТОВ Південтрансбудкомплект , згідно договору № 97 від 03.01.2013 р.; TOB Інженерна компанія Донбасенергоресурси , згідно договору № 6 від 25.01.2011 р.; ТОВ Торгівельний дім Содружество , згідно договору № 4393/3 від 04.01.2011 р.; ПП ОСОБА_3, згідно договору від 14.01.2013 р.; ПП ОСОБА_4, відповідно до договору № 01 від 25.01.2013 р. Факти перевезень підтверджуються актами приймання виконаних робіт та оплатою послуг (т.1 а.с. 235-239, т.2 а.с 80-92, 131-146).
Для доведення до відповідності кресленням запчастин, виготовлених на ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова , в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо (Замовник) та ТОВ Інтервенто (Виконавець) договору № 14-11-12 від 14.11.2012 р., у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, сторонами підписані Специфікації №№ 2, З від 11.02.2013 р. та 13.02.2013 р. на виконання робіт. На підтвердження виконання вказаних робіт, були складені Акти виконаних робіт № 10301 від 01.03.2013 р.; № 10401 від 01.04.2013 р.; № 10402 від 01.04.2013 р.; № 130501 від 13.05.2013 р. Також, сторонами отримані відповідні податкові накладні, продукція оплачена в повному обсязі.
Крім того, відповідно до договору № 15-11-12(ио) від 21.11.2012 р., укладеним між ПАТ Мотор Січ (замовник) та ТОВ фірма Ремо (виконавець), виконавець виконує капітальний ремонт (роботи) обладнання на території замовника у відповідності до специфікацій, а замовник сплачує послуги ремонту обладнання. Роботи за даним договором були виконані в повному обсязі, що підтверджується актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 13.08.2013 року. Відремонтовані столи перевезені транспортом замовника по ТТН № 1308131 від 13.08.2013 року. Оплата за договором здійснена 18.06.2013 року (т.2 а.с. 93-101).
В межах виконання цього замовлення, за домовленістю з ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова були виконані послуги по поліровці основ та дзеркал поворотних столів (протокол № 905124/58 від 26.03.2013 р. узгодження вільної оптової ціни на послуги). Факт виконання робіт підтверджується Актом № 1/97 від 01.08.2013 р., ТТН № 3308 від 01.08.2013 р., податковою накладною № 23 від 26.06.2013 р., розрахунковими документами (т.1 а.с. 230-233).
Для проведення подальшого ремонту столів, в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо (Замовник) та ТОВ Інтервенто (Виконавець) договору № 14-11-12 від 14.11.2012 р., у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, сторонами підписано Специфікацію № 9 від 01.07.2013 р. по виконанню робіт по шліфовці деталей поворотного столу ISOS-50 та поворотного оптичного столу ISOO-80. Факт виконання зазначених робіт підтверджується актом № 130812 від 13.08.2013 р., податковою накладною та розрахунковими документами.
Крім того, 10.01.2012 року між ТОВ фірма Ремо (виконавець) та ПАТ Мотор Січ (замовник) було укладено Договір № 01-01-12 УГМ, у відповідності до якого виконавець проводить капітальний ремонт обладнання на площах замовника у відповідності до специфікацій до договору, а саме: Специфікація № 9 від 01.02.2013 р. - ремонт координатно-розточного верстату мод. 2431, інв. № 261090 (т.2 а.с. 102-108).
Матеріалами справи підтверджено, що зазначена робота була виконана в повному обсязі, про що свідчить Акт № 6 здачі-приймання виконаних робіт до договору від 18.07.2013 р., податкові накладні та розрахункові документи (т. 2 а.с. 109-113).
Для виконання зазначених робіт, на ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова були виконані послуги по шліфовці отвору під шпиндель до стану мод. 2431 (Протокол № 905124/53 від 14.03.2013 року), що підтверджується актом № 1/90 від 01.04.2013 р., податковою накладною та розрахунковими документами (т.1 а.с. 219-222).
Крім того, ТОВ Інтервенто згідно договору № 14-11-12 від 14.11.2012 р. виконувалися послуги по ремонту верстату, передбачені Специфікацією № 4 від 21.02.2013 р., а також роботи, передбачені Специфікацією № 11 від 14.03.2013 р. - ремонт горизонтально-розточного верстату модель WH-100A, інв. № 26930.
Виконання зазначених робіт підтверджується Актом № 8 здачі-приймання виконаних робіт від 27.08.2013 р. та Актом № 200505 від 20.05.2013 р., податковими накладними, розрахунковими документами (т. 2 а.с 114-119).
Матеріалами справи підтверджено, що на ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова були виконані послуги по шліфовці шпинделя та шпинделя пустотілого до верстату модель WH-100A, про що свідчить Акт № 2/103 від 15.07.2013 року, ТТН № 3299 від 15.07.2013 року, ТТН, податкова накладна № 46 від 03.07.13 р., розрахункові документи (т.1 а.с. 224-228).
При цьому, ТОВ Інтервенто на території ПАТ Мотор Січ за договором № 14-11-12 від 14.11.2012 р. та Специфікацією № 12 від 20.05.2013 р. на виконання робіт - середній ремонт верстату модель 2450 інв. № 26796, здійснювало ремонт верстату, що підтверджується Актом № 270802 від 27.08.2013 р., Актом № 7 здачі-прийняття виконаних робіт від 29.07.2013 р., податковими накладними, розрахунковими документами (т.2 а.с 120-125).
Також, на ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова проводилась шліфовка гільзи і отвору під гільзу шпиндельної гайки (Протокол № 905124/60 від 17.06.2013 р. узгодження вільної оптової ціни), що підтверджується Актом № 1/102 від 08.07.2013 р., ТТН № 3297 від 09.07.2013 р., податковою накладною та розрахунковими документами (т.1 а.с. 213-217).
При цьому, ремонт верстату проводився ТОВ Інтервенто на території ПАТ Мотор Січ за договором № 14-11-12 від 14.11.2012 року та Специфікацією № 7 від 10.06.2013 року, що підтверджується Актом № 290704 від 29.07.2013 року.
Разом з цим, ТОВ Інтервенто на території ПАТ Мотор Січ за договором № 14-11-12 від 14.11.2012 року та Специфікацією № 14 від 19.09.2013 року на виконання робіт - Ремонт шпиндельного вузла верстата модель МР4Є, інв. №26523, проводився ремонт шпиндельного вузла верстата, про що свідчить Акт № 9 здачі - прийняття виконаних робіт від 25.10.2013 року, податкова накладна та розрахунковий документ (т. 2 а.с. 125-126).
Крмі того, судом встановлено, що 22.01.2013 року між ТОВ фірма Ремо (продавець) та ПАТ ОСОБА_5 Кривий Ріг (покупець) було укладено контракт № 285, у відповідності до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікації узгодженої до контракту, а покупець прийняти продукції та оплатити її на умовах даного контракту: Специфікація № 4 від 20.03.2013 року - ГСП-220 у кількості 12 шт., ГСП-180 у кількості 12 шт; Специфікація № 5 від 20.03.2013 року - втулка-цапфа 103001838 у кількості 40 шт., втулка-цапфа 103001844 у кількості 60 шт., втулка-вкладиш 103001846 у кількості 120 шт., кільце розпорне 103001895 у кількості 50 шт., відбивач 103001938 у кількості 120 шт.; Специфікація № 6 від 22.03.2013 року - кільце упорне ф 220, 103001914 у кількості 50 шт. Кільце дистанційне ф220, 103001917 у кількості 40 шт., вал, 103001940 у кількості 15 шт., вал, 103001943 у кількості 15 шт., вал 103001944 у кількості 15 шт., ступиця, 103001996 у кількості 40 шт., кільце різьбове 103001965 у кількості 50 шт., кільце 103001975 у кількості 20 шт., кільце 103001976 у кількості 40 шт., гайка 103001986у кількості 20 шт., гайка 103001987 у кількості 20 шт., колесо черв'ячне 103001994 у кількості 20 шт., утримувач 103001997 у кількості 100 шт.; Специфікація № 7 від 22.01.2013 року - колесо лічильне ч. М5-12608 у кількості 2 шт., колесо лічильне ч. М5-12609 у кількості 2 шт., колесо лічильне ч. М5- 12610у кількості 2 шт., колесо лічильне ч. M5-12611 у кількості 2 шт., колесо лічильне ч. М5-12612 у кількості 2 шт., колесо лічильне ч. М5-12613 у кількості 2 шт., колесо лічильне ч. М5-12614 у кількості 2 шт. Специфікація № 8 від 26.02.2013 року - втулка-цапфа 103001837 у кількості зо шт., втулка-цапфа 103001851 у кількості 20 шт., втулка-вкладиш ф220 103001852 у кількості 50 шт., втулка-вкладиш 103001853 у кількості 50 шт., втулка-цапфа 103001861 у кількості 25 шт., втулка-цапфа ф250, 103001876 у кількості 15 шт., втулка-вкладиш ф 220, 103001954 у кількості 15 шт., втулка-вкладиш 103001955 у кількості 50 шт. (т.2 а.с. 147-157).
Виконання зазначеного договору підтверджується: ТТН № 060913 від 06.09.2013 року та накладними: № 17/285 від 06.09.2013 р., № 16/285 від 06.09.2013 р., № 15/285 від 06.09.2013 р., № 14/285 від 06.09.2013 р.; ТТН № 251113 від 25.11.2013 р. та видатковими накладними: № 27/285 від 25.11.2013 р.; № 26/285 від 25.11.2013 р.; № 25/285 від 25.11.2013 р.; № 24/285 від 25.11.2013 р., податковими накладними та розрахунковими документами (т.2 а.с. 150-198).
Для виконання умов вищезазначеного договору між ТОВ фірма Ремо та ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова було укладено договір № 443 на переробку давальницьких матеріалів від 25.03.2013 року та був підписаний Протокол № 905124/59 від 25.03.2013 року на узгодження вільної оптової ціни на послуги по виготовленню деталей (т.2 а.с. 199-252).
На підтвердження виконання робіт було складено наступні акти здачі-приймання виконаних робіт: Акт № 11/108 від 04.09.2013 року; Акт № 12/109 від 06.09.2013 року; Акт № 7/104 від 13.08.2013 року; Акт № 9/106 від 14.08.2013 року; Акт № 10/107 від 14.08.2013 року; Акт № 8/105 від 14.08.2013 року; Акт № 16/114 від 05.11.2013 року; Акт № 17/115від 06.11.2013 року; Акт № 18/116 від 07.11.2013 року; Акт № 19/117 від 11.11.2013 року, податкові накладні та розрахункові документи (т.2 а.с. 204-239).
Давальницька сировина для виготовлення була отримана згідно наступних договорів: Договір № 97 від 03.01.2013 р., який було укладено між ТОВ Південтрансбудкомплект та ТОВ фірма Ремо , та отримано по накладній № 2053 від 14.05.2013 р.; Договір між ТОВ Такт та ТОВ фірма Ремо та отримано по накладній № РН-004381 від 03.04.2013 р.; Договір № 6 від 25.01.2013 р., який було укладено між ТОВ Інженерна компанія Донбасенергоресурси та ТОВ фірма Ремо , та отримано по накладній № РН-0000254 від 03.06.2013 р. (т.2 а.с. 73-77).
Для доведення деталей до відповідності кресленням були узгоджені специфікації № 10 від 02.07.2013 р., № 11 від 05.08.2013 р., № 13 від 01.10.2013 р. до Договору № 14-11-12 від 14.11.2012 р., укладеним між ТОВ фірма Ремо та ТОВ Інтервенто . Факт виконання зазначених робіт підтверджується Актами виконаних робіт № 60904 від 06.09.2013 р.; № 60907 від 06.09.2013 р.; № 111013 від 11.10.2013 р.; № 111008 від 11.10.2013 р.; № 251111 від 25.11.2013 р.; № 251112 від 25.11.2013 р.
На підтвердження реальності здійснення всіх вищезазначених господарських операцій з ТОВ Інтервенто , позивачем надано до перевірки наступні первинні документи бухгалтерського обліку: специфікації № 1 від 14.11.12, № 2 від 11.02.13, № 3 від 13.02.13, № 4 від 21.02.13, № 5 від 04.03.13, № 6 від 23.03.13, № 7 від 10.06.13, № 8 від 27.06.13, № 9 від 01.07.13, № 10 ід 02.07.13, № 11 від 05.08.13, № 12 від 23.09.13, № 13 від 01.10.13; податкові накладні: № 40401 від 04.04.13, № 10301 від 01.03.13, № 10401 від 01.04.13, № 10402 від 01.04.13, № 130501 від 13.05.13, № 200505 від 20.05.13, № 60804 від 06.08.13, №270802 від 27.08.13, №290704 від 29.07.13, №140808 від 14.08.13, №130812 від 13.08.13, №60904 від 06.09.13, № 60907 від 06.09.13, № 111013 від 05.08.13, № 111008 від 11.10.13, № 241014 від 24.10.13, № 251111 від 25.11.13, № 251112 від 25.11.13; акти приймання-передачі деталей для виконання робіт згідно договору та після виконання робіт згідно договору та акти здачі приймання виконаних робіт № 40401 від 04.04.13, № 10301 від 01.03.13, № 10401 від 01.04.13, № 10402 від 01.04.13, № 130501 від 13.05.13, № 200505 від 20.05.13, № 60804 від 06.08.13, №270802 від 27.08.13, №290704 від 29.07.13, №140808 від 14.08.13, №130812 від 13.08.13, №60904 від 06.09.13, № 60907 від 06.09.13, № 111013 від 05.08.13, № 111008 від 11.10.13, № 241014 від 24.10.13, № 251111 від 25.11.13, № 251112 від 25.11.13, виписки з банківських рахунків: № 90 від 06.03.13, № 139 від 08.04.13, № 140 від 08.04.13, № 173 від 26.04.13, №193 від 14.05.13, № 210 від 21.05.13, № 229 від 28.05.13, № 256 від 23.06.13, № 262 від 14.06.13, № 336 від 30.07.13, № 358 від 07.08.13, № 351 від 07.08.13, № 367 від 14.08.13, № 377 від 15.08.13, № 376 від 15.08.13, № 383 від 28.08.13, № 310 від 15.08.13, № 320 від 22.07.13, № 324 від 23.07.13, № 400 від 02.09.13, № 407 від 04.09.13, № 422 від 09.09.13, № 420 від 09.09.13, № 421 від 09.09.13, № 430 від 17.09.13, № 443 від 01.10.13, № 457 від 03.10.13, № 476 від 15.10.13, № 477 від 15.10.13, № 489 від 25.10.13, № 490 від 25.10.13, № 502 від 04.11.13, № 536 від 15.11.13, № 542 від 21.11.13, № 546 від 25.11.13, № 561 від 02.12.13, № 560 від 02.12.13, № 33 від 27.01.14, № 38 від 30.01.14, № 60 від 18.02.14, №61 від 18.02.14 (т.1 а.с. 59-185).
Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність включення до сум податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість за період березня-листопада 2013 року у розмірі 387 589 грн.
Надаючи оцінку наданим до суду первинним документам позивача, суд зазначає, що за зовнішніми реквізитами вони складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Разом з цим, жоден із вищезазначених документів не був предметом дослідження податковим органом під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р., не досліджено податковим органом й господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-замовниками виконаних ТОВ Інтервенто робіт, а саме: ПАТ Інтерпайп НТЗ , ПАТ Мотор Січ , ПАТ ОСОБА_1 Кривий Ріг , та пов'язані з цим взаємовідносини ТОВ фірма Ремо з ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова , а також іншими пов'язаними суб'єктами господарювання: ТОВ Південтрансбудкомплект , TOB Інженерна компанія Донбасенергоресурси , ТОВ Торгівельний дім Содружество , ПП ОСОБА_3, та ПП ОСОБА_4, що свідчить про неповноту, формальність проведеної відповідачем перевірки та необґрунтованість його висновків про відсутність первинних документів, які б підтверджували здійснення позивачем спірної господарської діяльності.
При цьому, висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств, про безпідставне включення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені первинними документами, заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками протягом зазначеного періоду зроблено податковим органом виключно на підставі фактичних даних, встановлених ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016 р. у кримінальній справі № 202/4801/16к, а також з урахуванням даних податкового обліку про відсутність у ТОВ Інтервенто основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.
Так, згідно висновків відповідача, викладених в акті перевірки № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р., ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016 р. у справі № 202/4801/16к було закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч.1 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
З даної ухвали слідує, що кримінальне провадження стосовно громадянина ОСОБА_6 розслідувалось за фактом реєстрації ним у травні 2012 року підприємства ТОВ Інтервенто без мети здійснення ним передбаченої законом підприємницької діяльності (фіктивне підприємництво).
Отже, ОСОБА_6 було звільнено судом від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке не пов'язано з фінансово-господарськими операціями, проведеними між ТОВ фірма Ремо та ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 по 31.10.2016 р., які виступають предметом спірних правовідносин у цій справі.
Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
В даному випадку, обставини, встановлені ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016 р. у справі № 202/4801/16к, не стосуються спірних правовідносин щодо господарської діяльності ТОВ фірма Ремо та ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 по 31.10.2016 р., а отже, не мають преюдиційного значення для даної справи.
При цьому, суд також враховує, що діяльність ТОВ Інтервенто , як слідує з акту перевірки, була припинена лише 09.04.2014 року, тобто після здійснення господарських операцій з ТОВ фірма Ремо , які фактично відбувались у періоді з листопада 2012 року по березень 2014 року.
Крім того, суд зауважує, що під час здійснення господарської діяльності у спірному періоді, у штаті підприємства (ТОВ Інтервенто ) працювало 18 осіб, а кількість осіб, працюючих за цивільно-правовими договорами, становила 11 осіб, що не узгоджується з висновком податкового органу про ознаки фіктивності у діяльності даного суб'єкта господарювання станом на час виконання робіт за договорами, укладеними з ТОВ фірма Ремо у періоді з листопада 2012 року по березень 2014 року.
За наведених вище обставин у їх сукупності, суд не приймає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 2033/04-66-14/23941751 від 17.11.2016 р., щодо встановлення ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016 р. у справі № 202/4801/16к обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеним суб'єктом господарювання та позивачем.
Суд також зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту або валових витрат в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.
Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит або віднесення витрат до складу валових за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання особою своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки-застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і свавільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п.69 зазначеного рішення Європейського Суду).
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Отже, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг) на адресу позивача.
Крім того, у відповідності до п. 74.1 ст. 71 ПКУ, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Отже, податковий орган, проводячи документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин при придбанні робіт (послуг) у ТОВ Інтервенто у період листопада 2012 року - березня 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, не мав передбачених законом підстав формувати свої висновки про відсутність реального вчинення господарських операцій з даним контрагентом на підставі лише даних податкового обліку зазначеного контрагента та обставин, встановлених в ухвалі суду, які не стосуються вчинених між даними суб'єктами господарювання фінансово-господарських операцій.
При цьому, всі первинні документи позивача на підтвердження здійснення господарських відносин з даним контрагентом-постачальником, безпідставно були визнані податковим органом як такі, що не надані до перевірки, а тому підстави не враховувати їх як докази у справі під час судового розгляду - відсутні.
Жодних інших обставин для невизнання первинних документів ТОВ фірма Ремо та неврахування господарських відносин позивача з ТОВ Інтервенто за спірний період при визначенні об'єкту оподаткування, у акті перевірки не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентом у цьому періоді не проведено, оцінки наданим позивачем первинним документам з точки зору відповідності їх вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не надано, у зв'язку з чим, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .
Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Абзацом а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.
Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову - зокрема, згідно платіжного доручення № 249 від 07.12.2016 р. на суму 8 438, 65 грн. (т. 1 а.с. 3).
На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Ремо - задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_2 від 30.11.2016 р.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 30.11.2016 р.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Ремо (код ЄДРПОУ 23941751) судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 249 від 07.12.2016 р. на суму 8 438, 65 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять вісім гривень шістдесят п'ять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_7
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2017 |
Оприлюднено | 22.05.2017 |
Номер документу | 66530803 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Чорна Валерія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні