Ухвала

від 17.05.2017 по справі 825/762/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 травня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/762/17

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. розглянувши матеріали адміністративного позову Чернігівського районного центру зайнятості до Державного підприємства Чернігівторф про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 15.05.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Чернігівторф (далі - ДП Чернігівторф ) та просить стягнути:

- прострочену заборгованість по страхових внесках в сумі 21 635,63 грн.;

- пеню в сумі 2 052,15 грн.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При цьому, слід зазначити, що строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, для встановлення чи пропущено позивачем строк звернення до суду необхідно встановити дату з якої особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, 29.06.2011 Чернігівським РЦЗ була проведена планова перевірка філії Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В ході перевірки було виявлено порушення, зафіксовані в акті від 29.06.2011 № 39. Також, за наслідками перевірки контролюючим органом було донараховано філії Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф страхові внески в сумі 21 635,63 грн. та пеню в сумі 2 052,15 грн.

Таким чином, про порушення своїх прав та інтересів Чернігівський РЦЗ дізнався 29.06.2011, після проведення планової перевірки філії Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф , однак до суду позивач звернулвся лише 15.05.2017 (згідно відмітки канцелярії суду), тому суд приходить до висновку, що Чернігівським РЦЗ пропущено строк на звернення до суду із зазначеним позовом.

В своєму адміністративному позові Чернігівський РЦЗ посилається на частину четверту статті 38 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , як підставу для не застосування в даних правовідносинах строку звернення до суду, а саме: строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Однак, таке посилання суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що вказана частина статті 38 зазначеного Закону діє у редакції Закону України від 21.04.2011 № 3277-VI та її зміст (на момент виникнення спірних правовідносин) викладено таким чином: строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Враховуючи наведене суд зазначає, що на стягнення заборгованості зі страхових внесків та пені, з урахуванням вищевказаних змін, поширюються загальні строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, а саме - 6 місців.

Позивач в адміністративному позові не навів жодних обґрунтованих підстав поважності пропуску строку звернення до суду та не надав жодних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали йому звернутися за захистом порушеного права у строки, встановлені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, зважаючи на обізнаність Чернігівського РЦЗ про порушення своїх прав, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев'ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно із частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 107, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Чернігівського районного центру зайнятості до Державного підприємства Чернігівторф про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна