КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/762/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського районного центру зайнятості на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17р. у справі №825/762/17 за позовом Чернігівського районного центру зайнятості до Державного підприємства Чернігівторф про стягнення заборгованості
у с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача простроченої заборгованості філії по страхових внесках у сумі 21 635,63 грн. та пені у сумі 2 052,15 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Апелянт мотивує свої вимоги наявністю простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків філії відповідача, яка за законом може бути стягнута виключно з юридичної особи.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, 29.06.11р. на підставі направлення № 86 посадовими особами Чернігівського РЦЗ було проведено планову перевірку Філії Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період із 26.02.10р. по 29.06.11р., за результатами якої складено акт від 29.06.11р. № 39.
Результатами перевірки встановлено порушення Філією термінів сплати страхових внесків, а саме: станом на 01.01.11р. недоїмка за платником складає 21 635,63 грн., пеня - 2 052,15 грн. (а.с. 25-29).
Позивач звернувся до суду про стягнення з Філії Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф простроченої заборгованості по страхових внесках у сумі 21 635,63 грн. та пені у сумі 2 052,15 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.11р., яка набрала законної сили згідно відмітки суду - 02.09.11р., адміністративний позов було задоволено.
Постанову суду було пред'явлено до примусового стягнення, проте виконавчою службою відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з тих підстав, що боржником у виконавчому провадженні може бути виключно юридична особа, а не структурний підрозділ такої особи.
У зв'язку з цим, Чернігівський РЦЗ звернувся до суду із клопотанням про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2а/2570/4042/2011, а саме: філії Смолинський торфозавод ДП Чернігівторф на юридичну особу - ДП Чернігівторф .
Ухвалою суду від 29.11.16р., яка набрала законної сили, у задоволенні вказаного клопотання позивачу було відмовлено з тих підстав, за правилами статті 264 КАС України заміна сторони у справі сторони полягає у вступі на її місце правонаступника, чого немає у спірному випадку.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому порядку було стягнуто спірну заборгованість з філії на користь позивача; постанова суду набрала законної сили, стягувач не оскаржив ухвалу про відмову у заміні сторони виконавчого провадження, що у свою чергу може призвести до подвійного стягнення, а тому стягнення цієї суми з юридичної особи є безпідставним.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1533), страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.
Пунктом 4 статті 1 цього Закону визначено, що страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески;
У свою чергу, роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю 9Абзац 1 пункту 10 статті1 Закону № 1533-ІІІ .
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону № 1533, роботодавець зобов'язаний, в тому числі, своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню (частина 1 статті 38 Закону № 1533).
Згідно із п. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Отже, обов'язок із сплати до Фонду страхових внесків за законом покладено на роботодавців.
У свою чергу, зобов'язання зі сплати страхових внесків філії має саме юридична особа, яка за законом наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України), а не філія такої юридичної особи.
Правоздатність юридичних осіб є елементом їх правового статусу. Тобто кожна юридична особа має правоздатність як в матеріальних, так і у процесуальних правовідносинах.
Так, відповідно до частин 1,3 статті 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Наявність заборгованості філії встановлена перевіркою та не спростована відповідачем - юридичною особою, що безпідставно не враховано судом при вирішенні справи, а тому підлягає стягненню в судовому порядку саме за рахунок юридичної особи, що несе відповідальність за зобов'язаннями філії.
Доводи суду першої інстанції про можливе подвійне примусове стягнення не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, за вимовами статті 15 Закону України Про виконавче провадження божником у виконавчому провадженні є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа , держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення .
Отже, філія не може бути боржником у виконавчому провадженні у справі №2а/2570/4042/2011, позаяк обставини справи свідчать про те, що юридична особа не була стороною у вказаній справі.
Покликання суду першої інстанції на те, що ухвала про відмову у заміні сторони провадження у справі №2а/2570/4042/2011 не оскаржена стягувачем - не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, адже за правилами статті 264 КАС України заміна сторони у справі сторони полягає у вступі на її місце правонаступника, чого немає у спірному випадку. Позаяк заміна неналежного відповідача належним на цій стадії неможлива. КАС передбачає заміну неналежного неналежного відповідача належним до вирішення справи по суті. А тому оскарження ухвали суду не захищає порушеного права стягувача та не є ефективним у спірному випадку, що також безпідставно не враховано судом..
З огляду на викладене, керуючись п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17р. та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 94, 195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу Чернігівського районного центру зайнятості на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17р. у справі №825/762/17 - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17р. у справі №825/762/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Стягнути на користь Чернігівського районного центру зайнятості з Державного підприємства Чернігівторф прострочену заборгованість по страхових внесках в сумі 21 635 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 63 коп. на розрахунковий рахунок №37177971900522, код 21402240, банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, одержувач Чернігівський районний цент зайнятості; пеню в сумі 2 052 (дві тисяч п'ятдесят дві) грн. 15 коп. на розрахунковий рахунок №37173975900522, код 21402240, банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, одержувач Чернігівський районний цент зайнятості.
Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2017 |
Оприлюднено | 22.09.2017 |
Номер документу | 69018628 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Шелест С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні