Ухвала

від 17.05.2017 по справі 805/1016/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року справа №805/1016/17-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 805/1016/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання Електроапарат Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості в сумі 5253,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02 лютого 2017 року звернувся до суду з позовом до Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання Електроапарат Українського товариства сліпих, в якому просив: стягнути з Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання Електроапарат Українського товариства сліпих суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період грудень 2013 року - червень 2016 року у розмірі 5253,51 грн. (а.с. 3-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 805/1016/17-а в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, вважає, що судом першої інстанції не було враховано вимоги Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи , а саме те, що після набрання чинності цим Законом, було збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками відповідача пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування .

Апелянтом на адресу суду скеровано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідачем на адресу суду направлено письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Маріупольське учбово-виробниче підприємство Донецького учбово-виробничого об'єднання "Електроапарат" Українського товариства сліпих, код ЄДРПОУ 05477563, є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 24-25).

Колишній працівник Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання Електроапарат Українського товариства сліпих ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсії визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за Списком № 2 за грудень 2013 року - червень 2016 року у сумі 5253, 51 грн. (а.с. 5-13)

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених позивачем, не здійснив.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позивних вимог з огляду на наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції, що діяла на момент виходу ОСОБА_2 на пенсію) суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто для жінок після досягнення 55 років, а для чоловіків - після досягнення 60 років.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За приписами пунктів 6.4, 6.5 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що 01.10.2011 року набрав чинності Закон України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи , яким було фактично збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками відповідача пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування .

Відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування (із змінами внесеними згідно до Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи ) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, оскільки остання вийшла на пенсію до прийняття Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи та не неї не розповсюджується дія цього Закону та включення ОСОБА_2 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення правильно встановив обставини у справі, докази оцінив об'єктивно і дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Крім того, в матеріалах справи наявні судові рішення, які також підтверджують наведені вище висновки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1829/14 від 04 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, у задоволенні позовних вимог управлінню Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області до Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання "Електроапарат" Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період січень 2014 року в сумі 7291,62 гривень (а.с. 35-36, 43-46).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року у справі № 805/1829/14 (К/800/26992/14) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості (а.с. 52-53).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі № 805/3002/14, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 року, у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Маріуполя до Маріупольського учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за лютий 2014 року у розмірі 1066,19 грн. відмовлено (а.с. 28-34, 47-51).

Наведеними рішенням було встановлено, що датою виходу на пенсію ОСОБА_2 є 04.11.2009 року, тобто досягнення пенсійного віку відбулося раніше дати набрання чинності Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи .

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів, вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання Електроапарат Українського товариства сліпих суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період грудень 2013 року - червень 2016 року у розмірі 5253,51 грн. правомірним, оскільки позивач не мав законних підстав для збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 805/1016/17-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_3