Постанова

від 10.04.2019 по справі 805/1016/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

Київ

справа №805/1016/17-а

адміністративне провадження №К/9901/17323/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (далі - управління ПФУ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя Козаченко А.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (судді Міронова Г.М., Арабей Т.Г., Геращенко І.В.) у справі за позовом управління ПФУ до Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання Електроапарат Українського товариства сліпих (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 5 253 грн 51 коп., -

встановив:

У лютому 2017 року управління ПФУ звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Підприємства суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з грудня 2013 року по червень 2016 року - 5253 грн 51 коп.

Суди встановили, що Підприємство, є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код ЄДРПОУ 05477563, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Колишній працівник Підприємства ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах.

Позивач на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсії визначив розмір витрат, які відповідач має відшкодувати, за списком № 2 за грудень 2013 року - червень 2016 року у сумі 5253 грн 51 коп.

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених позивачем, не здійснив.

Управління ПФУ звернулося до суду.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 14 березня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суди виходили із того, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV), оскільки вона вийшла на пенсію до прийняття Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VІ Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон № 3668-VІ) та на неї не розповсюджується дія цього Закону.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу про їх скасування та постановлення нового рішення про задоволення позову. Зазначає, що Закон № 3668-VІ збільшив строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а саме до досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV. Оскільки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до настання нею віку 56 років 6 місяців.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

До набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону Про пенсійне забезпечення , було врегульовано Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , відповідно до положень якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Законом № 3668-VІ (чинного з 01 жовтня 2011 року) внесено зміни до статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а саме збільшено пенсійний вік до 60 років та запроваджено поетапне підвищення пенсійного віку для жінок 1961 року народження і старших.

Шляхом прийняття Закону України від 02 березня 2015 року № 213-ІІІ, з 01 квітня 2015 року зміст статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що кінцевою датою відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам-жінкам, є момент досягнення ними пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-ІV зі змінами, чинними з 01 жовтня 2011 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 819/2994/15).

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, далі - Інструкція).

Пунктом 6.2. Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Згідно з пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим ). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Так, в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня 2013 року по червень 2016 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, а саме по ОСОБА_1, визначена заборгованість у сумі 5253 грн 51 коп. У розрізі зазначеної вище правової позиції Верховного Суду цю заборгованість має покривати відповідач доти (щонайменше до 25 липня 2014 року), поки пенсіонер ОСОБА_1 не досягне загального пенсійного віку (пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-ІV зі змінами, чинними з 01 жовтня 2011 року), тобто до настання юридично-значимої події, за якої пенсійний орган на підставі закону втрачає право вимагати відшкодування витрат за доставку та виплату пільгової пенсії.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову.

Відповідно до статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя реорганізовано шляхом злиття у Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя реорганізовано шляхом злиття у Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 липня 2018 року припинено юридичну особу - управління ПФУ, а Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області станом на 22 листопада 2017 року перебуває у стані припинення.

З огляду на викладене, слід допустити заміну позивача управління Пенсійного фонду України Жовтневому районі м. Маріуполя на Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області .

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 345, пунктом 3 частини першої статті 349, статтями 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Маріупольського учбово-виробничого підприємства Донецького учбово-виробничого об'єднання Електроапарат Українського товариства сліпих (код 05477563, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд. 3) на користь Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 А) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з листопада по грудень 2013 року, з квітня по червень 2014 року у сумі 5253 грн 51 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко