Рішення

від 12.05.2017 по справі 924/220/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2017 р.Справа № 924/220/17

за позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Житомир

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо", с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 68000 грн. штрафу, 68000 грн. пені

Суддя Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.03.2017р.;

відповідача: не з"явився.

У судовому засіданні 12.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач просить стягнути з відповідача 68000 грн. штрафу, 68000 грн. пені відповідно до рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. № 19-р/к „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 3.5-15/2015. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач (з урахуванням додаткових пояснень) вказує, що відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Ч.3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» передбачено, що штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України має бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Витяг рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із супровідним листом Відділення від 15.05.2015р. було вручено 21.05.2015р. уповноваженій особі ТОВ „Хмельницькоблпаливо» , під розпис, що підтверджується відміткою на другому екземплярі супровідного листа відділення.

Також відзначено, що згідно з ч.3 ст.56 Закону штраф, накладений рішення, необхідно було сплатити до 22.07.2015р. Останній день сплати штрафу - 21.07.2015р. Проте, 19.06.2015р. господарським судом Житомирської області було винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 906/898/15 за позовом товариства про визнання недійсним рішення відділення. На підставі позовної заяви суд залучив до участі у справі №906/898/15 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Хмельницькоблпаливо» . 16.07.2015р. господарський суд Житомирської області виніс ухвалу по справі №906/898/15, якою прийняв до розгляду в межах даної справи позовну заяву ТОВ „Хмельницькоблпаливо» про визнання недійсним рішення відділення та змінив процесуальний статус товариства з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. З цього приводу в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. №01-06/2304/14 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства» зазначено, що відповідно до ч.1 ст.60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК, прийнятого, зокрема, згідно із ч.1 ст.48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Тому, на думку позивача, строк виконання зобов'язання товариством щодо сплати штрафу зупинився 16.07.2015р. Після розгляду справи №906/898/15 у суді першої та апеляційної інстанції строк виконання зобов'язання щодо сплати штрафу відновлено не було, так як рішенням господарського суду Житомирської області від 28.07.2015р. у справі №906/898/15 рішення відділення визнано недійсним, а постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2015р. рішення першої інстанції залишено без змін. Виходячи із зазначеного, права на звернення до суду із позовом про стягнення штрафу із 22.07.2015р. у Відділення не було, так як двохмісячний строк сплати штрафу був зупинений, то перебіг позовної давності зі спливом строку виконання зобов'язанням, а саме з 22.07.2015р. не розпочався.

Крім того, позивачем відзначено, що постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016р. у справі 906/898/15 касаційну скаргу відділення задоволено, а рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015р. про визнання недійсним рішення Відділення від 15.05.2015р. №19-р/к та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2015р. скасовано. Згідно ч.2 ст.56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Ч.7 ст.56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, відповідно до ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності (право пред'явити вимогу) розпочався із 21.04.2016р., тобто, строк позовної давності в один рік не пропущено. Також, просить врахувати, що відповідно до ч.3 ст.60 передбачено, що прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. До випадків передбачених ч.4 ст.60 Закону відносяться справи порушені господарським судом про визнання не дійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону. Така сама правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» , в абзаці другому п.21 цієї постанови зазначено, що приписи ч.3 і 4 ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» щодо зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час судового розгляду відповідної справи стосується, за змістом цих норм, лише розгляду, здійснюваного в порядку господарського судочинства.

Вказується, що саме рішення відділення від 15.05.2015р. №19-р/к відноситься до переліку рішень наведених у частинах 3, 4 статті 60 та ч.1 ст.48 Закону, згідно яких зупиняється його виконання тому звернення Відділення до господарського суду, починаючи із 22.07.2015р., було передчасним (відсутні підстави для стягнення суми штрафу нарахованого за оскаржуваним рішенням тобто право вимоги в нього ще не виникло). Верховний Суд України постановою від 19.08.2014р. №3-44гс14 (далі - Постанова) відмовив Запорізькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (далі - Запорізьке відділення АМКУ) у задоволенні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2014р. у справі №910/6762/13 за позовом - Запорізького відділення АМКУ до ПАТ „Фарлеп-Інвест» про стягнення 50000,00 грн. пені з наступних підстав. В мотивувальній частині Постанови Верховний Суд України зазначає, що у своїй постанові від 25.03.2014р. суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, оскільки нарахування пені було зупинено на час розгляду справи господарським судом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМКУ з дати порушення провадження у справі та припинено з дати прийняття господарським судом рішення у справі про задоволення зустрічних позовних вимог щодо стягнення штрафу. Верховний Суд України в Постанові зазначає, що згідно з ч.5 ст.56 Закону нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладання штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Посилаючись на приписи ч.5 ст.56 Закону, Верховний Суд України в даній постанові стверджує, що в наведеній правовій нормі чітко визначено подію, з настанням якої законодавець пов'язує припинення та зупинення нарахування пені. У разі припинення нарахування пені - день прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. При цьому будь-які застереження щодо набрання відповідним рішенням законної сили у статті 56 закону України „Про захист економічної конкуренції» відсутні. У разі зупинення нарахування пені - час розгляду справи в господарському суді, який повинен визначатися за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України. Отже, суд касаційної інстанції, погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, дійшов правильного висновку про неправомірність стягнення пені, нарахованої відділенням АМКУ, оскільки нарахування пені припиняється саме з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. №3-44гс14 про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо підстав і періодів нарахування та примусового стягнення пені свідчить про те, що така правова позиція не стосуються позову Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ „Хмельницькоблпаливо» про стягнення 68000 грн. штрафу та 68000 грн. пені, так як Житомирське обласне територіальне відділення із позовом чи зустрічним позовом щодо стягнення штрафу, накладеного на ТОВ „Хмельницькоблпаливо» рішенням адміністративної колегії Відділення від 15.05.2015р. №19-р/к до 20.04.2016р. (дати ухвалення постанови Вищим господарським судом України у справі № 906/898/15, якою задоволено касаційну скаргу відділення), не зверталось, і рішення про примусове стягнення штрафу господарським судом не виносились. Крім того, слід врахувати, що відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Дана стаття дає чітке визначення поняття „позовна давність» , аналізуючи яке. можна зробити висновок, що дія позовної давності прямо пов'язана з порушенням права. Іншими словами, поки порушення права не відбулося, не може бути й мови про початок перебігу позовної давності. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відтак, з огляду на зазначене, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строків позовної давності відсутні, тому представник позивача позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача у письмовому відзиві на позов, зокрема, зазначив, що позивач пропустив строки позовної давності для звернення із даним позовом згідно вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Водночас, звернуто увагу на те, що згідно з ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» штраф за рішенням необхідно було сплатити до 22.07.2015р., тому вважає, що з цього моменту розпочався перебіг строку позовної давності для стягнення пені. Однак, з позовом про стягнення штрафу та пені позивач звернувся лише 09.03.2017р.

Також відповідач зазначає, що позивачем неправильно зазначено час, з якого почалось нарахування пені, а саме - з наступного дня після прийняття постанови Вищого господарського суду України у справі № 906/898/15.

Зважаючи на викладене, відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у позові у зв'язку з пропущенням означеного строку.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до статей 7, 12, 12 1 , 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пункту 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за № 291/5482, зі змінами та доповненнями, пункту 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. № 5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за № 90/299, зі змінами та доповненнями, адміністративна колегія Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 15.05.2015р. № 19-р/к „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 3.5-15/2015 (надалі - Рішення Відділення), яким:

пунктом 1 Рішення Відділення визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергія» та товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» під час участі у відкритих торгах на закупівлю вугілля кам'яного, код Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010 - 05.10.1, для відділу освіти Баранівської РДА Житомирської області, які відбулися 22.01.2015 (оголошення про проведення процедури закупівлі № 204170, надруковане у Віснику державних закупівель від 08.12.2014 № 145 (08.12.2014), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

пунктом 3 Рішення Відділення за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ТОВ „Хмельницькоблпаливо» накладено штраф у розмірі 68000 грн.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України має бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Витяг з рішення відділення із супровідним листом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. № 1.20/4-1141 було вручено 21.05.2015р. уповноваженій особі товариства, під розпис, що підтверджується відміткою на другому екземплярі супровідного листа відділення.

Відтак, згідно частини 3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» штраф за рішенням відділення необхідно було сплатити до 22.07.2015р.

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Енергія» звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 травня 2015 року № 19-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 3.5-15/2015 з підстав невідповідності закону.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19 червня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькоблпаливо» , яке подало позовну заяву про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 травня 2015 року № 19-р/к у справі № 3.5-15/2015 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у частині, що стосується його прав та обов'язків.

Ухвалою від 16 липня 2015 року господарський суд прийняв зазначену позовну заяву до розгляду та здійснив заміну процесуального статусу товариства на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2015 року, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016р. у справі №906/898/15 касаційну скаргу відділення Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було задоволено, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2015р. у справі № 906/898/15 скасовано, у позові відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки штраф у сумі 68000 грн. відповідачем сплачено не було, позивачем проведено нарахування пені з 21.04.2016р., тобто з наступного дня після винесення Вищим господарським судом України постанови від 20.04.2016р. у справі №906/898/15. Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені розмір пені за один день прострочення штрафу складає: 1020 грн., загальна сума пені з 21.04.2016р. по 09.03.2017р. складає 329460 грн.

Разом з тим, оскільки згідно з ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (68000 грн.), то сума пені складає також 68000 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Як визначено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» визначено повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п.1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п.2); визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання (п.12). Згідно з абзацом другого статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

У розумінні статті 5 цього Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.

Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ).

Як встановлено судом, відповідно до рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2015р. № 19-р/к „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 3.5-15/2015 визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Енергія» та товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькоблпаливо» під час участі у відкритих торгах на закупівлю вугілля кам'яного, код Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010 - 05.10.1, для відділу освіти Баранівської РДА Житомирської області, які відбулися 22.01.2015 (оголошення про проведення процедури закупівлі № 204170, надруковане у Віснику державних закупівель від 08.12.2014 № 145 (08.12.2014), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Судом відзначається, що господарські відносини учасників торгів (тендеру) не є забороною для участі в одному і тому ж тендері, проте змагання при проведенні тендеру забезпечується таємністю інформації. Змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 пункту 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. Така змагальність виключає досліджену в рішенні Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України нехарактерну схожість та тотожність в структурі, змісті та оформленні документів, яка у сукупності з іншими встановленими адміністративною колегією обставинами свідчить про узгоджену поведінку ТОВ «Науково-виробнича фірма «Енергія» і ТОВ „Хмельницькоблпаливо» , що призвело до спотворення результатів торгів.

Також судом зазначається, що статтею 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення. Згідно зі ст.22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Їх невиконання тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судом з'ясовано, що за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону „Про захист економічної конкуренції» Житомирським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення від 15.05.2015р. №19-р/к про застосування штрафу у сумі 68000 грн. водночас, судом зауважується, що означене рішення Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на час вирішення спору є чинним.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як встановлено судом, оскільки штраф у сумі 68000 грн. відповідачем сплачено не було, позивачем проведено нарахування пені з 21.04.2016р., тобто з наступного дня після винесення Вищим господарським судом України постанови від 20.04.2016р. у справі №906/898/15. Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені розмір пені за один день прострочення штрафу складає: 1020 грн., загальна сума пені з 21.04.2016р. по 09.03.2017р. складає 329460 грн. Разом з тим, оскільки згідно з ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (68000 грн.), то сума пені складає також 68000 грн., відтак, позивачем правомірно нараховано пеню в означеному розмірі.

З приводу заяви відповідача щодо пропущення строку позовної давності для звернення із даним позовом згідно з положеннями ст.258 ЦК України, судом зауважується, що відповідно до п.20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» передбачено, що абзацами третім-п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України „Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку із прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішує спір.

Як встановлено судом, витяг з рішення відділення від 15.05.2015р. відповідач отримав 21.05.2015р., тому, з урахуванням вимог ч.3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , штраф підлягав сплаті до 22.07.2015р. Водночас,16.07.2015р. господарським судом Житомирської області позовну заяву ТОВ „Хмельницькоблпаливо» про визнання недійсним рішення відділення від 15.05.2015р. №19-р/к, було прийнято до провадження для розгляду у межах справи №906/898/15. При цьому, розгляд справи №906/898/15 Рівненським апеляційним господарським судом тривав до 10.09.2015р., а Вищим господарським судом України - до 20.04.2016р. із винесенням постанови Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. по справі №906/898/15, відповідно до якої касаційну скаргу Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було задоволено, рішення господарського суду Житомирської області від 28.07.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2015р. у справі № 906/898/15 скасовано, у позові відмовлено.

Таким чином, суд вважає обгрунтованими доводи позивача щодо того, що у періоди розгляду (перегляду) справи про визнання недійсним рішення відділення Антимонопольного комітету України нарахування пені зупиняється. Відтак, правомірним суд вважає нарахування пені після прийняття Вищим господарським судом України остаточного судового рішення (постанови від 20.04.2016р.), а саме - з 21.04.2016р. Отже, суд вважає, що строки позовної давності для звернення з даним позовом відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України не пропущено, тому заява відповідача щодо пропущення строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо" (с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 19, ідентифікаційний код 36341419) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Житомир, майдан ОСОБА_2, 12, ідентифікаційний код 20403042) для зарахування в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий за місцезнаходженням боржника по коду класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106) 68000 грн. штрафу, 68000 грн. пені.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькоблпаливо" (с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 19, ідентифікаційний код 36341419) на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Житомир, майдан ОСОБА_2, 12, ідентифікаційний код 20403042) 2040 грн. відшкодування сплаченого судового збору

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 17.05.2017р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (10014, м. Житомир, майдан ОСОБА_2, 12),

3 - відповідачу (31124, с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 19).