Рішення

від 17.05.2017 по справі 469/302/17

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.05.2017

Справа № 469/302/17

2/469/359/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі : головуючої судді - Старчеус О.П.

при секретарі - Якубець С.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Кл.Петровського» про стягнення матеріальної шкоди (збитків), -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 07.03.2017 року звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 19.10.2015р. він є спадкоємцем майна ОСОБА_4, яке складається із земельних ділянок площею 2,3527га та площею 6,4321га, що розташовані в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, кадастрові номери 4820981800:00:000:0002 та 4820981800:00:000:0001, які на протязі 2006-2016р.р. перебували в оренді відповідача на підставі договору оренди землі від 01.10.2006р.. після оформлення спадщини, починаючи з 23.10.2015р. він неодноразово попереджав відповідача про те, що він, як новий власник земельних ділянок, не бажає продовжувати укладений між ОСОБА_4 та відповідачем договір оренди та просив повернути йому вказані земельні ділянки в належному стані після 01.10.2016р., збираючись самостійно їх обробляти. Незважаючи на це, відповідач у вересні-жовтні 2016р. обробив належні йому земельні ділянки та засіяв озимою пшеницею, тому він знову 31.10.2016р. звернувся до відповідача з вимогою про звільнення земельних ділянок від рештків сільськогосподарської продукції та їх повернення. Але відповідач надав йому відповідь, що строк оренди земельних ділянок закінчується 02.04.2017р.. Посилаючись на ст.ст.627,631,640,654 ЦК України, ст.ст.15,18,34 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст.152,156,157 ЗК України та на те, що за його зверненням до Березанської райдержадміністрації комісією встановлено розмір шкоди, заподіяної йому внаслідок самовільного зайняття відповідачем двох земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту в межах території Калинівської сільської ради в сумі 27722,79 грн., позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду (збитки), завдану внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у сумі 27722,79 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. При цьому зазначив, що строк дії договору оренди відраховується з моменту його укладення, а не з моменту його реєстрації, як вважає відповідач.

Представник відповідача позов не визнав, надавши суду письмове заперечення, в якому зазначив, що дії членів комісії, яка склала акт про визначення розміру збитків, є незаконними, а її висновки необґрунтованими, так як договір оренди землі діє до 02.04.2017р.. Рішенням Березанського районного суду від 14.06.2016р. за позовом ОСОБА_3 договір оренди землі розірвано, але рішенням апеляційного суду Миколаївської області рішення районного суду скасовано та відмовлено в позові про розірвання договору оренди. Тому, протягом 2016р. та на момент розгляду комісією заяви позивача, відповідач правомірно використовував земельну ділянку, успадковану позивачем від ОСОБА_4, але комісія не взяла до уваги зазначені обставини. Крім того, без наявності відповідних доказів порушення відповідачем законодавства, комісія прийняла рішення про наявність збитків та здійснила їх розрахунок. Посилаючись на ст.1166 ЦК України представник відповідача зазначив, що у даній справі відсутній склад цивільного правопорушення, оскільки відповідач не порушував права та інтереси позивача, а користувався земельними ділянками на підставі договору оренди землі. Крім того, зазначив, що акт, складений комісією Березанської РДА про визначення розміру шкоди, не є належним доказом, оскільки повинен бути затверджений розпорядженням голови держадміністрації, якого позивач суду не надав. Тому просив суд відмовити в позові.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступного.

Судом встановлено, що 01.10.2006р. ОСОБА_4 уклала з ТОВ «ім.Кл.Петровського» договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавцем передано відповідачеві у строкове платне користування на умовах оренди строком на 10 років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 8,78 га, яка знаходиться в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Договір оренди зареєстровано у Березанському реєстраційному окрузі реєстрації 02 квітня 2007 року (а.с.4-5).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.10.2016р. (а.с.6,7) позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_4, яка померла 02.05.2013р.. До спадщини входить: земельна ділянка загальною площею 6,4321га, кадастровий номер 4820981800:00:000:0001 та площею 2,3527га, кадастровий номер 4820981800:00:000:0001, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Те, що позивач звертався до відповідача з заявами про повернення земельних ділянок вбачається з його заяв (а.с.8-11).

З акту про результати роботи комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території Березанського району від 20.01.2017р., складеного комісією Березанської райдержадміністрації, який затверджено головою Березанської райдержадміністрації 23.01.2017р. та додатку до нього вбачається, що ОСОБА_3 заподіяно збитки від неодержаного доходу, який можна було отримати за використання двох земельних ділянок загальною площею 8,7848га.. Розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття відповідачем, визначено в розмірі 27722,79 грн. (а.с.14-17).

За заявою ОСОБА_3 про те, що ТОВ «ім.Кл.Петровського» на території Калинівської сільської ради самовільно засіяло земельні ділянки площею 7,38 га, 09.12.2016р. внесені відомості до ЄРДР за №12016150150000970 (а.с.18).

В силу п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, договори, які є одним з видів правочину, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6,202,203 ЦК України, правочином визнається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин є дійсним, якщо:

-його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

-особа, яка його вчиняє, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасників є вільним і відповідати їх внутрішній волі;

-він вчинений у формі, встановленій законом й спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У ч.1 ст.627 ЦК України проголошено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статі 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір оренди земельної ділянки теж є правочином, який підлягає державній реєстрації. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.ст.124,125,126 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у

власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором

оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.2 ст.124); право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч.2 ст.125); документом, що посвідчує право оренди земельної ділянки є договір, який реєструється відповідно до закону (ч.2 ст.126).

Аналогічні положення містили також ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення договору), відповідно до яких договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації; укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

На виконання зазначених правових норм постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі (далі - Порядок №2073), а наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003р. №174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.07.2003р. за №641/7962 - затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.

Відповідно до п.2 Порядку №2073 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Тобто, на час укладення договору оренди земельної ділянки державна реєстрація речового права - права оренди відбувалась шляхом державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за процедурою, установленою вищевказаними правовими нормами: відповідно до діючого на той час законодавства договір оренди був зареєстрований у Березанському реєстраційному округу Миколаївської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру. Чинне на час укладення договору законодавство не передбачало здійснення державної реєстрації речового права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення, тобто з моменту його державної реєстрації 02.04.2007р..

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З урахуванням зазначених норм матеріального права строк дії спірного договору оренди землі спливає 02.04.2017р..

Отже, на момент звернення позивача до Березанської райдержадміністрації з заявою про визначення розміру збитків від самозахвату належних йому земельних ділянок відповідачем, строк дії договору оренди землі не закінчився, він був чинним, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Аналогічна позиція закріплена в правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду України у справі 6-2777цс16 від 18.01.2017р. за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковим для всіх судів України.

Оскільки судом встановлено, що позивач із зазначеним позовом звернувся в суд до спливу строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.10.2006р. і що відповідач в 2016р. правомірно користувався спірною земельною ділянкою, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що основні вимоги позивача задоволенню не підлягають, відповідно до ст.88 ЦПК України не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212,214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Кл.Петровського» про стягнення матеріальної шкоди (збитків) відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 травня 2017 року.