Ухвала

від 16.05.2017 по справі 804/2510/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 травня 2017 р. Справа № 804/2510/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

судді Букіної Л.Є.,

судді Ількова В.В.,

при секретарі Клочек Д.Я.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі питання про передачу до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративної справи за позовом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про накладення штрафу від 17.03.2017 року ВП №53266580.

Ухвалою суду від 10.05.2017 року провадження у справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

До початку розгляду справи по суті 16.05.2017 року встановлено, представниками сторін підтверджено, що позивач - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Отже, судом встановлено, що позивач та відповідач у справі територіально розташовані у м. Києві.

В обґрунтування причин звернення з цим позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником позивача пояснено, що позов було направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через те, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу від 17.03.2017 року в рамках виконавчого провадження №53266580 з примусового виконання виконавчого листа по справі №804/3961/16, виданого 29.12.2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Згідно частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року за №3 Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби (далі - Постанова №3) визначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Згідно абзацу 2 пункту 6 вказаної Постанови №3 прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Відповідно абзацу 4 пункту 6 Постанови №3 юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404), у період чинності якого була прийнята оскаржувана постанова про накладення штрафу від 17.03.2017 року у ВП №53266580.

Відповідно до частини 2 статті 74 вказаного Закону №1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно пунктів 2 та 5 частини 1 статті 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

- пункт 2: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

- пункт 5: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

З викладеного вбачається, що законодавцем виокремлено два різних види виконавчих документів, виданих на підставі рішень судів та рішень державного виконавця про накладення штрафу.

Отже, суд доходить висновку, що у випадку оскарження рішення державного виконавця про накладення штрафу, юрисдикція адміністративного суду не залежить від того, яким судом видано виконавчий лист з примусового виконання, а тому вказаний адміністративний позов належить вирішувати адміністративним судом з дотриманням загальних вимог щодо визначення територіальної підсудності.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, розгляд і вирішення зазначеної адміністративної справи повинен відбуватися з дотриманням правил територіальної підсудності за місцезнаходженням сторін, тобто, Окружним адміністративним судом м. Києва.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду якщо після відкриття провадження у справі з'ясувалося, що справа територіально підсудна іншому суду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 22 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови - передати за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 травня 2017 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6