Рішення

від 28.08.2018 по справі 804/2510/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2018 року №804/2510/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Вєкуа Н.Г., Костенка Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі також - Держгеокадастр, позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 17 березня 2017 року ВП № 53266580 про накладення штрафу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/2510/17, (далі - справа) .

У подальшому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року передано справу за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Шрамко Ю.Т., у зв'язку з чим ухвалою суду від 19 червня 2017 року справу прийнято до провадження судді Шрамко Ю.Т.

Позов мотивовано протиправним накладенням державним виконавцем штрафу на позивача - боржника у виконавчому провадженні, оскільки станом на час винесення державним виконавцем постанови про накладення цього штрафу рішення суду про поновлення на роботі звільненого працівника позивачем було виконане.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити, стверджуючи про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця з огляду на невиконання позивачем - боржником у виконавчому провадженні рішення суду в установлений державним виконавцем строк.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Назаровця А.Т. (далі також - державний виконавець) від 23 січня 2017 року відкрито виконавче провадження № 53266580 щодо примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року № 804/3961/16 в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області з 14 червня 2016 року.

Згідно з указаним виконавчим листом рішення суду щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області з 14 червня 2016 року підлягало до негайного виконання.

Вищевказаною постановою державного виконавця боржнику - Держгеокадастру запропоновано виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області з 14 червня 2016 року протягом трьох робочих днів.

На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року у справі № 804/3961/16 наказом Держгеокадастру від 17 березня 2017 року № 358-то скасовано наказ Держгеокадастру від 14 червня 2016 року № 722-то Про звільнення ОСОБА_3. та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області з 14 червня 2016 року.

Відтак, рішення суду виконано Держгеокадастром 17 березня 2017 року, про що повідомлено державного виконавця у заяві від 17 березня 2017 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом (до заяви також надано копію наказу).

Реєстраційно-контрольною карткою Міністерства юстиції України підтверджується отримання відповідачем згаданої заяви 04 квітня 2017 року.

Разом з тим постановою державного виконавця від 17 березня 2017 року за невиконання рішення суду згідно з виконавчим документом без поважних причин на боржника Держгеокадастр накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом трьох робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погоджуючись із такою постановою, позивач звернувся до суду з позовом, при розгляді якого суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

Згідно з частиною четвертою цієї ж статті вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Статтею 65 Закону передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 63 Закону визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

За змістом статті 11 Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Відтак, рішення суду, яке стосувалося поновлення на роботі працівника і було допущене до негайного виконання, підлягало виконанню боржником - Держгеокадастром у строк, визначений державним виконавцем у постанові від 23 січня 2017 року № 53266580 про відкриття виконавчого провадження, тобто упродовж трьох робочих днів.

Згідно з доводами позивача постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надійшла до Держгеокадастру 30 січня 2017 року, тому в строк до 02 лютого 2017 року включно рішення суду підлягало виконанню боржником з наступним повідомленням про це державного виконавця.

Однак докази виконання рішення суду в указаний строк, тобто до 02 лютого 2017 року, позивач ні державному виконавцю, ні суду не надав.

Суд критично сприймає надані позивачем докази про виконання ним рішення суду 17 березня 2017 року як належне виконання цього рішення, оскільки таке виконання мало місце після спливу встановленого державним виконавцем строку, тобто з його порушенням.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи позивача стосовно його звернення до державного виконавця із заявою від 02 лютого 2017 року про відкладення провадження виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53266580 у зв'язку із поданням 01 лютого 2017 року Держгеокадастром апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року у справі № 804/3961/16, яка надійшла до відповідача 08 лютого 2017 року. Наведене обґрунтовується тим, що суду не надано доказів щодо прийняття державним виконавцем рішення про відкладення проведення виконавчих дій, а сам по собі факт оскарження боржником у виконавчому провадженні рішення суду, яке підлягає виконанню, не перериває строк виконання такого рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що державним виконавцем станом на 17 березня 2017 року обґрунтовано встановлено невиконання в установлений строк Держгеокадастром рішення суду, а тому правомірно накладено на нього штраф в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100,00 грн. (17,00 грн. х 300 = 5 100,00 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3; код ЄДРПОУ 37552980) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) про скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді Н.Г. Вєкуа

Д.А. Костенко