КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2017 року м.Київ № 810/936/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005581401 від 01.12.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за червень 2015 року на загальну суму 53973,00 грн., у зв'язку з відсутністю господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Агро-Рост , оскільки реальність господарських операцій з вказаним суб'єктом господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. Позивач зазначає, що до перевірки відповідачеві були надані всі первинні документи, які засвідчують реальність господарських операцій, а тому донарахування податкових зобов'язань вважає протиправним.
Позивач зазначив про те, що висновки податкового органу про порушення ТОВ Квінт ЛТД вимог чинного законодавства ґрунтуються виключно на встановленні факту неможливості контрагента позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Агро-Рост , здійснювати господарську діяльність, у зв'язку з відсутністю у вказаного суб'єкта господарювання необхідних трудових ресурсів та матеріально-технічної бази, та не наданням ним під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.
Проте, позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки вважає, що встановленні відповідачем з боку ТОВ Укр-Агро-Рост порушення не свідчать про фіктивний характер господарських операцій, які були проведені між ним та ТОВ Квінт ЛТД , та не є підставою для настання будь-яких негативних наслідків для позивача.
03.05.2017 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі б/н б/д (вх.№838/17 від 03.05.2017), у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для підготовки документів по справі та перебуванням представника відповідача у відпустці. Розглянувши у судовому засіданні 04.05.2017 вказане клопотання, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, оскільки повістка про виклик та матеріали адміністративного позову були вручені відповідачу 25.04.2017, а тому відповідач мав достатньо часу для належної підготовки доказів по справі.
Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши вказане клопотання представника позивача, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для його задоволення.
У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Вищий адміністративний суд України в пункті 11 ОСОБА_1 від 30.11.2009 р. №1619/10/ 13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.
На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
З 25.10.2016 по 31.10.2016 Броварської об'єднаною державною податкової інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД (код ЄДРПОУ 23585 256) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Агро-Рост (код ЄДРПОУ 38943272) за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, за результатами якої було складено акт №407/10-06-14-01/23585256.
Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення п.209.6 ст.209, пп.293, п.198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість, що сплачується на спеціальний рахунок, за червень 2015 року на суму 53973,00 грн.
В акті перевірки зазначено про те, що на адресу податкового органу від ДПІ у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області надійшов лист зібраної податкової інформації від 26.10.2015 №156/23-01-22-02 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ТОВ Квінт ЛТД (код ЄДРПОУ 23585256) за червень 2015 року, в якій зазначено про те, що контрагент вказаного суб'єкта господарювання ТОВ Укр-Агро-Рост відмовилось надавати документи на запит податкового органу, який був оформлений листом від 28.09. 2015 №29683/23-01-22-0216. У вказаній інформації також зазначено про те, що згідно з ІС Податковий блок встановлено, що у періоді, за який складено узагальнену податкову інформацію (червень 2015 року) ТОВ Укр-Агро-Рост відобразило реалізацію мінеральних добрив (Аміак водний, КАС), що потребує значного обсягу трудовитрат, наявних трудових ресурсів та основних засобів.
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено, що штат працюючих становить 3 особи, а основні засоби відсутні. Відповідно до даних ЄРПН за червень 2015 року контрагентами ТОВ Укр-Агро-Рост є, зокрема, ТОВ Монолітагро (код ЄДРПОУ 39713444), яким були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 56269,96 грн., та ТОВ Промтранс-Черкаси (код ЄДРПОУ 39572752), яким були виписані позивачу 3 податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 3000,01 грн.
ТОВ Промтранс-Черкаси є також постачальником ТОВ Монолітагро в червні 2015 року.
В узагальненій інформації зазначено про те, що одним із постачальників ТОВ Промтранс-Черкаси є ТОВ Клорекс (стан 9), податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року якого визнано до відома . Крім того в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня реєстрація податкових накладних щодо придбання реалізованого товару.
За результатами проведення аналізу контрагентами ТОВ Укр-Агро-Рост не підтверджено номенклатуру товарів в ланцюгу постачання, в результаті чого неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та покупцями.
За звітні періоди декларування ПДВ, охоплені узагальненою податковою інформацією, встановлено завищення ТОВ Укр-Агро-Рост суми податкового кредиту за червень 2015 року на суму 59270,00 грн. В акті перевірки зазначено про те, що за результатами опрацювання зібраної податкової формації з баз даних ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області встановлено неможливість підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Укр-Агро-Рост з питань придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників у червні 2015 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання. Таким чином, посадові особи Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області дійшли висновку про те, що вказана інформація свідчить про те, що первинні документи, які були використанні позивачем для формування податкового кредиту від ТОВ Укр-Агро-Рост , мають ознаки дефектності, а тому ТОВ Квінт ЛТД було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2015 року суму 53973,00 грн. На підставі акта перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005581401 від 01.12.2016, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67466,00 грн., у тому числі податкове зобов'язання на суму 53973,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 13493,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою №22 від 09.12.2016, у якій просив вищестоящий податковий орган скасувати податкове повідомлення-рішення №0005581401 від 01.12.2016.
За результатами розгляду вказаної скарги Головним управління ДФС у Київській області було прийнято рішення №458/10/10-36-10-01-04 від 06.02.2017, яким податкове повідомлення-рішення №0005581401 від 01.12.2016 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.
02.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Агро-Рост (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД (Покупець) було укладено договір поставки №0206, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах даного договору поставити покупцю мінеральні добрива (товар), а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість. Відповідно до п.1.2 договору сторони домовились про те, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, вартість товару та термін його оплати, термін поставки покупцю та базис поставки товару, а також інші умови, будуть встановлені за згодою сторін в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.1.3 договору товар відпускається партіями. Партія товару визначається кількістю навантаженого товару за 1 (один) робочий день. Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна товару формується постачальником на підставі діючого законодавства України і встановлюється в національній валюті України. Ціна товару та його загальна вартість погоджується сторонами та вказується у відповідних додатках (п.3.2 договору). Відповідно до п.5.1 договору товар постачається покупцеві у кількості та асортименті згідно з відповідними додатками в термін дві доби з моменту подання покупцем заявки. Згідно з п.5.2 договору відпустка та поставка товару постачальником здійснюється довіреній особі покупцем на підставі: видаткової накладної з підписами уповноважених осіб; довіреності встановленого зразка (Типова форма №М-2, затверджена наказом Міністерством статистики України №192 від 21.06.1996); умови поставки товару - господарство. Пунктом 6.1 договору встановлено, що приймання-передача товару здійснюється в пункті навантаження товару. Обов'язок постачальника щодо передачі товару вважається виконаним у момент передачі товару покупцеві (п.6.2 договору). Відповідно до п.9.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання. Також 02.06.2015 між сторонами було підписано Додаток №1 (Специфікацію) до договору поставки №0206 від 02.06.2015, в якій сторонами було визначено назву (аміачна вода), одиницю виміру (тони), кількість (88 тон) та зальну вартість товару, яка становить 323 840,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 53973,33 грн.). З метою виконання умов вказаного договору, ТОВ Укр-Агро-Рост було передано, а ТОВ Квінт ЛТД прийнято у власність товар (аміак водний) на загальну суму 323840,00 грн., про що сторонами складено та підписано видаткові накладні за №6 від 02.06.2015 на суму 128 174,40 грн. (у тому числі ПДВ на суму 21362,40 грн.), №9 від 05.06.2015 на суму 128 395,20 грн. (у тому числі ПДВ на суму 21399,20 грн.) та №10 від 10.06.2015 на суму 67270,40 грн. (у тому числі ПДВ на суму 11211,73 грн.). Як вбачається з матеріалів справи, перевезення вказаного товару від ТОВ Укр-Агро-Рост до позивача здійснювалось ПП ОСОБА_2, про що свідчать товарно-транспортні накладні за №1 від 02.06.2015, №2 від 05.06.2015 та №3 від 10.06.2015. Судом встановлено, що позивач в повному обсязі розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ Квінт ЛТД за 02.06.2015, за 08.06.2015, за 11.06.2015 та за 16.06.2015. Надалі ТОВ Укр-Агро-Рост були виписані позивачу податкові накладні за №1 від 02.06.2015 на суму 128 174,40 грн. (у тому числі ПДВ на суму 21 362,40 грн.), №3 від 05.06.2015 на суму 128 395,20 грн. (у тому числі ПДВ на суму 21 399,20 грн.) та №4 від 10.06.2015 на суму 67270,40 грн. (у тому числі ПДВ на суму 11211,73 грн.), суми ПДВ за якими були включені позивачем до складу податкового кредиту червня 2015 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 16.07.2015 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п.201.7 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів\послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Агро-Рост був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, а податкові накладні, виписані вказаним контрагентом, містять всі реквізити, визначені в якості необхідних статтею 201 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належним доказом здійснення позивачем господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Агро-Рост , а фактично висновок контролюючого органу про порушення позивачем чинного податкового законодавства ґрунтується на твердженнях про те, що відповідні первинні документи місять дефекти, оскільки вказаний контрагент позивача не має належних трудових ресурсів та необхідного оснащення для здійснення господарської діяльності, що на думку податкового органу, свідчить про те, що господарські операції позивача з вказаним контрагентом носять фіктивний характер, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.10 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, договори, видаткові і податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.
Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Абзацом 4 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.
Відповідно до ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:
- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);
- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;
- «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);
- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Судом під час дослідження господарської мети при укладенні позивачем договору з вищевказаними контрагентами було встановлено наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002265220 від 02.03.2017, видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культу (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.1 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Як вбачається з довідки №22 від 22.01.2015, виданої Краснопільською радою, станом на 22.01.2015 ТОВ Квінт ДТД здійснювало оренду 704,68 га землі на території Красносільської сільської рада, а саме: дороги - 1,37 га; резерв - 483,81га; земельних часток (паїв) - 220,92 га (48,92 частки); у тому числі не витребувані - 13,94 га (3 часток).
Всього ріллі - 7704,68 га. Середній розмір земельної ділянки (паю) по Краснопільській раді 4,24 га.
Вказана інформація також підтверджується довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами та угіддями (за даними ф.6-зем) №133/4/1-15 від 26.01.2015, виданої Відділом Держземагенства в Олександрійському районі Кіровоградської області.
Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами та угіддями (за даними ф.6-зем) №11 від 22.01.2015, виданої Відділом Дерземагенства у Згурівському районі Київської області, станом на 01.01.2015 у користування ТОВ Квінт ЛТД на території Малоберезанської сільської ради рахується земельна ділянка, загальною площею 200,5022 га, у т.ч. рілля - 200,5055 га, що використовується на підставі заключних договорів оренди з власниками земельних часток (паїв).
Як зазначено вище, ТОВ Укр-Агро-Рост на підставі договору поставки №0206 від 02.06. 2015 було поставлено позивачу мінеральні добрива, зокрема, аміачну воду у кількості 88 тон.
Відповідно до акта №8 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за червень 2015 року (форма №ВЗСГ-3), позивачем, з метою підживлення засіяної на полях кукурудзи, у червні 2015 року було використано мінеральні добрива, зокрема, аміачну воду, у кількості 88 тон.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що поставлений ТОВ Укр-Агро-Рост позивачу товар, був безпосередньо використаний ТОВ Квінт ЛТД під час здійснення господарської діяльності з вирощування відповідних зернових культур.
Таким чином, з урахуванням руху активів позивача, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ Укр-Агро-Рост , їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про порушення позивачем податкової дисципліни неможливо, з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.
Судом під час дослідження матеріалів справи встановлено, що позиція відповідача щодо відсутності реальних господарських відносин позивача з вищевказаним контрагентом базуються виключно на інформації, яка була отримана Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від ДПІ у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області надійшов лист зібраної податкової інформації від 26.10.2015 №156/23-01-22-02 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ТОВ Квінт ЛТД (код ЄДРПОУ 23585256) за червень 2015 року. Проте, суд не приймає до уваги посилання відповідача на вищевказану інформацію, оскільки вона стосується виключно господарської діяльності ТОВ Укр-Агро-Рост та його його контрагентів, зокрема, ТОВ Монолітагро та ТОВ Промтранс-Черкаси , і, відповідно, не містять конкретної інформацію щодо позивача.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.
Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 р. в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» ).
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. («Булвес» АД проти Болгарії» ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.
Крім того, слід зауважити, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.
Також, суд звертає увагу, що на момент взаємовідносин позивача з контрагентом, ТОВ Укр-Агро-Рост , останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (який був чинний на момент виникнення спірних відносин), а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у вищевказаного суб'єкта господарювання у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про дотримання ТОВ Квінт ЛТД податкової дисципліни при формуванні показників діяльності, необхідних для обчислення податку на додану вартість за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ Укр-Агро-Рост , та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення донарахувань.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп. підлягає стягненню на його користь з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 01.12.2016 №0005581401.
3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД (07642, Київська область, Згурівський район, село Мала Березанка, вулиця Шевченка, будинок 44, ідентифікацій код 23585256) судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 286, ідентифікаційний код 39463945).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2017 |
Оприлюднено | 22.05.2017 |
Номер документу | 66547208 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Дудін С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні