Ухвала

від 13.09.2017 по справі 810/936/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/936/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Квінт ЛТД звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.12.2016 №0005581401.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та постановлення нової про відмову в задоволенні позову повністю. При цьому посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинах з ТОВ Укр-Агро-Рост за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, за результатом якої складено Акт №407/10-06-14-01/23585256 від 07.11.2016 року.

Згідно висновків даного Акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п.209.6 ст.209, пп.293, п.198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість, що сплачується на спеціальний рахунок, за червень 2015 року на суму 53973,00 грн.

01.12.2016 року на підставі зазначеного Акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005581401 від 01.12.2016, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67466,00 грн., у тому числі податкове зобов'язання на суму 53973,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 13493,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а винесене податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що за результатами опрацювання зібраної податкової формації з баз даних ДПІ у м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області встановлено неможливість підтвердження реальності господарських операцій контрагента позивача (ТОВ Укр-Агро-Рост ) з питань придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників (ТОВ Монолітагро , ТОВ Промтранс-Черкаси ) у червні 2015 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання. Крім того, податковий орган зазначає, що згідно з ІС Податковий блок у періоді, за який складено узагальнену податкову інформацію (червень 2015 року) ТОВ Укр-Агро-Рост відобразило реалізацію мінеральних добрив (Аміак водний, КАС), що потребує значного обсягу трудовитрат, наявних трудових ресурсів та основних засобів, ніж наявні у нього (штат працюючих становить 3 особи).

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002265220 від 02.03.2017, видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культу (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості; 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.1 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Як вбачається з довідки №22 від 22.01.2015, виданої Краснопільською радою, станом на 22.01.2015 ТОВ Квінт ДТД здійснювало оренду 704,68 га землі на території Красносільської сільської рада, а саме: дороги - 1,37 га; резерв 483,81га; земельних часток (паїв) 220,92 га (48,92 частки); у тому числі не витребувані 13,94 га (3 часток).

02.06.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ Укр-Агро-Рост (постачальник) укладено Договір поставки №0206, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах даного договору поставити покупцю мінеральні добрива (товар), а покупець прийняти товар та оплатити його вартість. Відповідно до п.1.2 договору сторони домовились про те, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, вартість товару та термін його оплати, термін поставки покупцю та базис поставки товару, а також інші умови, будуть встановлені за згодою сторін в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Також, 02.06.2015 між сторонами було підписано Додаток №1 (Специфікацію) до договору поставки №0206 від 02.06.2015, в якій сторонами було визначено назву (аміачна вода), одиницю виміру (тони), кількість (88 тон) та зальну вартість товару, яка становить 323 840,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 53973,33 грн.).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано: копію договору та додатку, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки по рахункам, податкові накладні.

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

В силу п.201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (№996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Агро-Рост був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, а податкові накладні, виписані вказаним контрагентом, містять всі реквізити, визначені в якості необхідних статтею 201 Податкового кодексу України.

Позиція апелянта щодо відсутності реальних господарських відносин позивача з вищевказаним контрагентом базуються на інформації, яка була отримана Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від ДПІ у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області листом від 26.10.2015 №156/23-01-22-02 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ТОВ Квінт ЛТД за червень 2015 року. Проте, колегія суддів вважає її безпідставною, оскільки вона стосується виключно господарської діяльності ТОВ Укр-Агро-Рост та його контрагентів (ТОВ Монолітагро та ТОВ Промтранс-Черкаси ) і, відповідно, не містять конкретної інформацію щодо позивача.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Така правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 у справі №К/800/36098/13 та від 29.01.2014 №К/9991/81114/11.

Зокрема, колегія суддів також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) , у яких зазначено: …що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності .

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Також колегія суддів звертає увагу, що на момент взаємовідносин позивача з ТОВ Укр-Агро-Рост , останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (який був чинний на момент виникнення спірних відносин), а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у вищевказаного суб'єкта господарювання у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Щодо посилання апелянта на той факт, що у ТОВ Укр-Агро-Рост незначна кількість працівників (3 особи), а отже можливості виконання оформлених господарських операцій по наданню вищевказаних послуг відсутні, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що згідно з позицією Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/95/15 від 09.04.2015 року : ..такі обставини як відсутність у власності у контрагента трудових ресурсів, мінімальна кількість працівників, відсутність у власності основних засобів, майна не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій .

За таких обставин, доводи відповідача, викладені в Акті перевірки №407/10-06-14-01/23585256 від 07.11.2016, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається апелянт, не можуть бути достатніми підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.12.2016 №0005581401 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 13.09.2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Саприкіна

Судді: О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.