Постанова

від 16.05.2017 по справі 821/601/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/601/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Рябчич А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

встановив:

18 квітня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» (далі - позивач, ПП Виробничо-торгівельна фірма Агростандарт ) до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ХОДПІ) про визнання протиправними дій та скасування рішення, а саме:

- визнати неправомірними дії Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року з номером НОМЕР_1 від 01.11.2016 року приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» ;

- скасувати рішення про відмову у прийнятті податкової звітності №6459/21-03-08-02-26 від 10.11.2016 року;

- визнати податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року з номером НОМЕР_1 від 01.11.2016 року приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» поданою без порушень чинного законодавства та вважати її прийнятою в день фактичного отримання податковим органом - 07.11.2016 року.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 10 листопада 2016 року ХОДПІ прийнято рішення № 6459/21-03-08-02-26 про відмову у прийнятті телекомунікаційним зв'язком податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 9 місяців 2016 року через невідповідність ПІБ уповноваженої особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, що, на думку ОДПІ, є порушенням п.48.3 ст.48 ПК України. 08 вересня 2016 року головний бухгалтер підприємства була звільнена, а власник затвердив новий штатний розпис, за яким посада головного бухгалтера не передбачена. Директор підприємства ОСОБА_3 08 вересня 2016 року видав наказ №1/272-1, яким поклав обов'язки з організації та ведення бухгалтерського обліку, а також зі складання звітності та надання її до контролюючих органів на себе. 21 вересня 2016 року на адресу ХОДПІ направлено прохання про внесення відповідних змін до системи подання електронних документів в електронному вигляді щодо сертифікатів відповідальних осіб, які прийнято належним чином, про що свідчать квитанції №1 та №2. 07 листопада 2016 року до ХОДПІ подано засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 9 місяців 2016 року, яку було підписано ОСОБА_3 як директором та головним бухгалтером, декларацію прийнято належним чином. Про що свідчать квитанції №1 та №2. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача 16 травня 2017 року подав до суду заяву про надання додаткових доказів, в якій зазначив наступне. Позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року №9210783901 від 07.11.2016 року до закінчення граничного терміну подання, але зазначену декларацію не визнано як податкову, про що підприємство повідомлено листом №6459/10/21-03-08-02-26 від 07.11.2016 року, оскільки в ній не було зазначено всіх обов'язкових реквізитів. Все це на думку представника відповідача є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем 07 листопада 2016 року засобами телекомунікаційного зв'язку до ХОДПІ надіслана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року №9210783901 (а.с. 17-28), яка прийнята податковим органом 07 листопада 2016 року відповідно до квитанцій №1 та №2 від 07 листопада 2016 року (а.с. 29-30).

10 листопада 2016 року рішенням ХОДПІ Про відмову у прийнятті податкової звітності №6459/21-03-08-02-16, відповідно до якого у податковій декларації №9210783901 від 07.11.2016 року виявлено порушення, а саме: невідповідність ПІБ уповноваженої особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, що є порушенням п.48.3 ст.48 ПК України.

Відповідач стверджує, що податкова декларація складена з порушенням вимог п.48.7 ст.48 ПК України та не вважається податковою звітністю.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

Згідно п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Підпунктом 48.3 ст.48 ПК України, визначено, що податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1 пп.49.11 ст.49 ПК України).

Підпунктом 49.15 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація, надіслана платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 ст.48 Податкового кодексу України та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Наведене дає підстави для висновку, що повноваження податкового органу щодо визнання податкової декларації неподаною не є абсолютними та обмежуються заповненням податкової декларації з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 ст.48 ПК України з обов'язковим надсиланням платнику податків письмової відмови в прийнятті такої декларації.

Пунктом 7.3 р. III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція N 233) передбачено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з п. 1 р. I Інструкції № 233 квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Відповідно до п. 7.4 р. III Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п. 1 р. I Інструкції № 233 квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до п. 7.4 р. III Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п. 7.6 р. III Інструкції № 233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, процедура реєстрації податкових документів у базі даних податкових органів має загалом два етапи: перший етап - подання (направлення) платником податку електронного документа, який фіксується першою квитанцією; другий етап - приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді, який фіксується другою квитанцією.

При цьому, під час вирішення питання прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу (п. 49.8 ст. 49 ПК).

Так, зокрема, п. 48.3 ст. 48 ПК передбачено, що податкова декларація повинна містити такий обов'язковий реквізит, як ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків.

Тобто, при прийнятті податкової декларації податковий орган перевіряє також і ініціалі, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем засобами електронного зв'язку було подано податкову звітність з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року, яку було прийнято 07 листопада 2016 року, що підтверджується другою квитанцією, тобто, фактично зроблено висновок про відповідність поданої звітності вимогам п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України, у тому числі щодо достовірності ініціалів, прізвищ та реєстраційних номерів облікових карток посадових осіб платника податків.

Стосовно твердження податкового органу про невідповідність ПІБ уповноваженої особи, яка відповідає за ведення податкового обліку, суд зазначає наступне.

Наказом ПП Виробничо-торгівельної фірми Агростандарт Про покладення обов'язків головного бухгалтера №1/272-1 від 08.09.2016 року у зв'язку з відсутністю посади головного бухгалтера у штатному розписі ПП ВТФ Агростандарт покладено обов'язки з організації та ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та надання її в контролюючі органи на ОСОБА_3

21 вересня 2016 року позивачем засобами електронного зв'язку на адресу ХОДПІ направлено лист №210920161 Про надання інформації щодо електронного цифрового підпису , відповідно до якого підприємство просить внести інформацію до системи подання документів в електронному вигляді щодо сертифікатів відповідальних осіб для подання податкових документів. В даному листі зазначено прізвище, ім'я, по батькові відповідальної особи - ОСОБА_3; зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2; зазначено посаду - головний бухгалтер; зазначено тип підпису - бухгалтер. Документ прийнято 21 вересня 2016 року, що підтверджується другою квитанцією.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (абз.2 п.7.1 р. III Інструкції № 233).

Квитанція №1 від 07 листопада 2016 року (про відправку декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року) містить такі підписи: перший - печатка ПП ВТФ Агростандарт , другий - директор, третій - головний бухгалтер. Такі ж підписи відображено і в квитанції №2 від 07 листопада 2016 року, а директором та головним бухгалтером є одна особа ОСОБА_3, що цілком відповідає суті наказу Про покладення обов'язків головного бухгалтера №1/272-1 від 08.09.2016 року.

З урахуванням викладеного відмова ХОДПІ у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток не підпадає під ознаки правомірності та обґрунтованості, як наслідок суд застосовує приписи п.49.13 ст.49 ПК України.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13 ст.49 ПК України).

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» .

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом» .

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про протиправність дій відповідача.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 16 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року з номером НОМЕР_1 від 01.11.2016 року приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» .

Скасувати рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про відмову у прийнятті податкової звітності №6459/21-03-08-02-26 від 10.11.2016 року.

Визнати податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року з номером НОМЕР_1 від 01.11.2016 року приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» поданою без порушень чинного законодавства та вважати її прийнятою в день фактичного отримання податковим органом - 07.11.2016 року.

Стягнути на користь приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» (код ЄДРПОУ 33277168) за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4800 грн, шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 18 травня 2017 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8