Ухвала

від 25.09.2017 по справі 821/601/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/601/17

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року приватне підприємство «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» (далі - ПП «ТФ «Агростандарт», позивач) звернулося до суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі відповідач, ХОДПІ) про визнання протиправними дій та скасування рішення, а саме:

- визнати неправомірними дії Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року з номером 9210783901 від 01 листопада 2016 року ПП «ТФ «Агростандарт»;

- скасувати рішення про відмову у прийнятті податкової звітності №6459/21-03-08-02-26 від 10 листопада 2016 року;

- визнати податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року з номером 9210783901 від 01 листопада 2016 року ПП «ТФ «Агростандарт» поданою без порушень чинного законодавства та вважати її прийнятою в день фактичного отримання податковим органом 07 листопада 2016 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління ДФС у Херсонській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

07 листопада 2016 року ПП «ТФ «Агростандарт» засобами телекомунікаційного зв'язку до ХОДПІ надіслана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року №9210783901 /а.с. 17-28/, яка прийнята податковим органом 07 листопада 2016 року відповідно до квитанцій №1 та №2 від 07 листопада 2016 року /а.с. 29-30/.

10 листопада 2016 року ХОДПІ прийнято рішення "Про відмову у прийнятті податкової звітності" №6459/21-03-08-02-16, відповідно до якого у податковій декларації №9210783901 від 07 листопада 2016 року виявлено порушення, а саме: невідповідність ПІБ уповноваженої особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, що є порушенням п.48.3 ст.48 ПК України.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відмова ХОДПІ у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток не підпадає під ознаки правомірності та обґрунтованості, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем засобами електронного зв'язку було подано податкову звітність з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року, яку було прийнято 07 листопада 2016 року, що підтверджується другою квитанцією, тобто, фактично зроблено висновок про відповідність поданої звітності вимогам п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України, у тому числі щодо достовірності ініціалів, прізвищ та реєстраційних номерів облікових карток посадових осіб платника податків.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податковому кодексу України та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція N 233).

В апеляційної скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Підпунктом 48.3 ст.48 ПК України, визначено, що податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1 пп.49.11 ст.49 ПК України).

Згідно пп. 49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 ст.48 Податкового кодексу України та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Наведене дає підстави для висновку, що повноваження податкового органу щодо визнання податкової декларації неподаною не є абсолютними та обмежуються заповненням податкової декларації з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 ст.48 ПК України з обов'язковим надсиланням платнику податків письмової відмови в прийнятті такої декларації.

Згідно пп. 7.3 р. III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція N 233) після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Відповідно до п. 1 р. I Інструкції № 233 квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Пунктом 7.4 р. III Інструкції № 233 встановлено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до з п. 1 р. I Інструкції № 233 квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Згідно п. 7.4 р. III Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п. 7.6 р. III Інструкції № 233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що процедура реєстрації податкових документів у базі даних податкових органів має загалом два етапи: перший етап - подання (направлення) платником податку електронного документа, який фіксується першою квитанцією; другий етап - приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді, який фіксується другою квитанцією.

При цьому, відповідно вимогам п. 49.8 ст. 49 ПК України, під час вирішення питання прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

В свою чергу, пунктом 48.3 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такий обов'язковий реквізит, як ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків.

З вказаних норм законодавства вбачається, що при прийнятті податкової декларації податковий орган перевіряє відповідність податкової декларації вищевказаним вимогам, а саме: ініціалі, прізвища та реєстраційні номери облікових карток, посадових осіб платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до першої квитанції, позивачем засобами електронного зв'язку було подано податкову звітність з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року, яку було прийнято 07 листопада 2016 року, що підтверджується другою квитанцією, тобто, податковим органом фактично зроблено висновок про відповідність поданої звітності вимогам п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України, у тому числі щодо достовірності ініціалів, прізвищ та реєстраційних номерів облікових карток посадових осіб платника податків.

Однак, 10 листопада 2016 року ХОДПІ прийнято рішення "Про відмову у прийнятті податкової звітності" №6459/21-03-08-02-16, згідно якого у податковій декларації №9210783901 від 07 листопада 2016 року виявлено порушення, а саме: невідповідність ПІБ уповноваженої особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, що є порушенням п.48.3 ст.48 ПК України.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що 08 вересня 2016 року Наказом ПП "Виробничо-торгівельної фірми "Агростандарт" "Про покладення обов'язків головного бухгалтера" №1/272-1, у зв'язку з відсутністю посади головного бухгалтера у штатному розписі ПП "ВТФ "Агростандарт", покладено обов'язки з організації та ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та надання її в контролюючі органи на ОСОБА_2

21 вересня 2016 року позивачем засобами електронного зв'язку на адресу ХОДПІ направлено лист №210920161"Про надання інформації щодо електронного цифрового підпису", відповідно до якого підприємство просить внести інформацію до системи подання документів в електронному вигляді щодо сертифікатів відповідальних осіб для подання податкових документів. В даному листі зазначено прізвище, ім'я, по батькові відповідальної особи - ОСОБА_2; зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2; зазначено посаду - головний бухгалтер; зазначено тип підпису - бухгалтер. Документ прийнято 21 вересня 2016 року, що підтверджується другою квитанцією.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (абз.2 п.7.1 р. III Інструкції № 233).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що платник податку своєчасно та в повній мірі сповістив податковий орган про зміни у штатному розписі ПП "ВТФ "Агростандарт", згідно яких покладено обов'язки з організації та ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та надання її в контролюючі органи на ОСОБА_2

Окрім того, колегією суддів встановлено, що Квитанція №1 від 07 листопада 2016 року (про відправку декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2016 року) містить такі підписи: перший - печатка ПП "ВТФ "Агростандарт", другий - директор, третій - головний бухгалтер. Такі ж підписи відображено і в квитанції №2 від 07 листопада 2016 року, а директором та головним бухгалтером є одна особа ОСОБА_2, що цілком відповідає суті наказу "Про покладення обов'язків головного бухгалтера" №1/272-1 від 08 вересня 2016 року.

З урахуванням вищевказаних обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем будь-яких порушень вимог Податкового кодексу України не допущено, оскільки по-перше, матеріалами справи підтверджено, що позивач засобами електронного зв'язку своєчасно та в повній мірі було сповіщено податковий орган про покладання на ОСОБА_2 обов'язків з організації та ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та надання її в контролюючі органи, по-друге, матеріалами справи підтверджено те, що позивачем подано податкову звітність з податку на прибуток підприємств, яку прийнято без зауважень 07 листопада 2016 року, тобто, фактично зроблено висновок про відповідність поданої звітності вимогам п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України, у тому числі щодо достовірності ініціалів, прізвищ та реєстраційних номерів облікових карток посадових осіб платника податків.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необхідність застосування при вирішенні справи приписів п.49.13 ст.49 ПК України, згідно яких, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов.

При цьому, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про протиправність дій відповідача, що правильно було встановлено судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206, 254 КАС України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Агростандарт» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Шеметенко Л.П.

Суддя: Семенюк Г.В.