Постанова

від 17.05.2017 по справі 816/209/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року м.ПолтаваСправа № 816/209/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12 квітня 2017 року №6320/17 (а.с. 137)) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладену у листі від 26 серпня 2016 року №6529/6-16 у внесенні змін до наказу №2017-сг від 22 травня 2015 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оскаржуваної відмови, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлені строки для подання на затвердження Проекту землеустрою.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 145).

Відповідач в письмових запереченнях наполягав на правомірності прийнятих ним рішень. Стверджував, що відповідно до Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором, при цьому максимальний строк складання документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. Крім того, наказ Головного управління про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію фактом його виконання.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із заявою (вх.№31-2383/0/17-15 від 03 березня 2015 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 24,1 га (сіножаті), розташованої за межами населених пунктів в адміністративних межах Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області для ведення фермерського господарства або сінокосіння (а.с. 41).

22 травня 2015 року за підписом голови Комісії з реорганізації Головного управління Держземагентства у Полтавській області ОСОБА_3 видано наказ №2017-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 24,1000 га для сінокосіння і випасання худоби в оренду на території Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с. 40).

На підставі клопотання ОСОБА_2 та згідно дозволу на розробку проекту землеустрою, наданого наказом від 22 травня 2015 року №2017-СГ, Полтавською регіональною філією "Центр державного земельного кадастру" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається в оренду громадянину ОСОБА_2, загальною площею 20,9951 га за цільовим призначенням для сінокосіння і випасання худоби, розташованої на території Пирятинського району Полтавської області (за межами населених пунктів) (а.с. 58-131).

Висновком від 13 листопада 2015 року №57/14-15 Відділ Держгеокадастру у Пирятинському районі Полтавської області погоджено проект землеустрою щодо відведення громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки площею 20,9951 га для сінокосіння і випасання худоби (код КВПЦЗ 01.08) за межами населених пунктів в адміністративних межах Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області (а.с. 14).

ОСОБА_2 неодноразово (17 лютого 2016 року, 28 квітня 2016 року та 07 червня 2016 року) звертався до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 20,9951 га (кадастровий номер 5323810100:00:035:0011) для сінокосіння і випасання худоби за межами населених пунктів на території Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області в оренду терміном на 25 років (а.с. 35-38).

Листами від 09 березня 2016 року №1068/6-16 та від 18 травня 2016 року №3725/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області відмовило ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою з огляду на його невідповідність вимогам законодавства України (а.с. 37 зі звороту, а.с. 39).

Листом від 21 червня 2016 року №4681/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області також відмовило ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою з огляду на те, що останній поданий на затвердження пізніше зазначеного в дозволі на розробку проекту терміну, та запропонувало йому звернутися з клопотанням про внесення змін до наказу Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 22 травня 2015 року №2017-СГ (а.с. 36 зі звороту).

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про внесення змін до наказу Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 22 травня 2015 року №2017-СГ щодо продовження терміну дії на строк до 01 січня 2017 року (а.с. 35).

У відповідь на вказану заяву листом від 26 серпня 2016 року №6529/6-16 (а.с. 35 зі звороту) Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило ОСОБА_2, що згідно пункту 2 наказу Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 22.05.2015 №2017-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 24,1000 га для сінокосіння та випасання худоби в оренду на території Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області, ОСОБА_2 необхідно було протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подання погодженого проекту до Головного управління для затвердження. Відповідно до пункту 3 вищезазначеного наказу, у разі невиконання вимог пункту 2 наказу, останній слід вважати таким, що втратив чинність. Враховуючи вищенаведене, Головне управління запропонувало ОСОБА_2 повторно звернутися до Відділу Держгеокадастру у Пирятинському районі з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки долучивши додатки.

Позивач не погоджуючись із відмовою викладеною у листі від 26 серпня 2016 року №6529/6-16, оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно підпункту 4, 12 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері та розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру (пункт 9 Положення №14).

Як встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із заявою (вх.№31-2383/0/17-15 від 03 березня 2015 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 24,1 га (сіножаті), розташованої за межами населених пунктів в адміністративних межах Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області для ведення фермерського господарства або сінокосіння.

22 травня 2015 року відповідачем видано наказ №2017-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким наказано:

1. Надати дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 24,1000 га для сінокосіння і випасання худоби в оренду на території Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області за межами населених пунктів.

2. Громадянину ОСОБА_2 протягом року забезпечити:

2.1. Розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної у пункті 1 цього наказу земельної ділянки.

2.2. Подання погодженого проекту землеустрою до Головного управління для затвердження.

3. У разі невиконання вимог пункту 2 вважати цей наказ таким, що втратив чинність.

4. Начальнику Відділу Держземагенства у Пирятинському районі здійснити в установлено законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Судом встановлено, що Полтавською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається в оренду громадянину ОСОБА_2 розташованої на території Пирятинського району Полтавської області (за межами населеного пункту), 13 листопада 2015 року Відділом Держгеокадастру у Пирятинському районі Полтавської області прийнято висновок №57/14-15 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та 24 листопада 2015 року позивачем подано погоджений Проект землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області для затвердження (а.с. 14-15, 58-130).

З вищевикладеного слідує, що ОСОБА_2 забезпечено виконання пункту 2 наказу №2017-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 22 травня 2015 року.

Листом від 31 грудня 2015 року відповідач, за результатами розгляду клопотання позивача від 24 листопада 2015 року повідомив, що представлений на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не засвідчений печаткою та підписом керівника Полтавської філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" у відповідності вимог 3.2 "Вимог до технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня 2013 року №255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2013 року за №694/23226. Відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій" до проекту землеустрою необхідно долучити матеріали геодезичних вишукувань, землевпорядного проектування та перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) (в повному обсязі). Згідно пункту 3.2 "Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 лютого 2014 року №65 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2014 року за №395/25172 створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб'єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом. Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання привести у відповідність вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 15 травня 2010 року №376 із змінами. Кадастровий план земельної ділянки привести у відповідність вимог статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр". В представленій на розгляд землевпорядній документації потребують уточнення дані щодо сільськогосподарських угідь якими представлена земельна ділянка. Крім того, відповідно вимог пункту 3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 жовтня 2011 року №536 наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у користування (а.с. 15).

17 лютого 2016 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою (а.с. 38).

Листом від 09 березня 2016 року №1068/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_2, що в поданому на розгляд та затвердження проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки зауваження, зазначені в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 31 грудня 2015 року ДС-5949/0/72-15 враховані не в повній мірі (а.с. 39).

28 квітня 2016 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою (а.с. 37).

Листом від 18 травня 2016 року №3725/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_2, що акт приймання-передачі межових знаків на зберігання необхідно привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18 травня 2010 року №376 із змінами. Подана на розгляд і затвердження документація із землеустрою потребує уточнення щодо суміжних землекористувачів (Лубенський Держлісгосп) та їх погодження, а також щодо охоронних зон ЛЕП (а.с. 37 зворотній бік).

07 червня 2016 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою (а.с. 36).

Листом від 21 червня 2016 року №4681/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_2, що на розгляд до клопотання долучено землевпорядну документацію на земельну ділянку, яка розташована на території Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області (за межами населених пунктів). Крім того, керуючись пунктами 2, 3 наказу Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 22 травня 2015 року за №2017-СГ, про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, передбачено строк дії дозволу - один рік. Враховуючи вищевикладене та в зв'язку з тим, що поданий проект на затвердження пізніше зазначеного в дозволі на розробку проекту терміну, запропоновано звернутися з клопотанням про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 22 травня 2015 року за №2017-сг (а.с. 36 зворотній бік).

27 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 22 травня 2015 року №2017-сг шляхом продовження терміну дії дозволу терміном до 01 січня 2017 року (а.с. 35).

Листом від 26 серпня 2016 року №6529/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_2, що згідно пункту 2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22 травня 2015 року №2017-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 24,1000 га для сінокосіння і випасання худоби в оренду на території Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області, необхідно було протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подання погодженого проекту до Головного управління для затвердження. Відповідно до пункту 3 вищевказаного наказу, невиконання вимог пункту 2 вважати цей наказ таким, що втратив чинність. Враховуючи вищевикладене запропоновано повторно звернутися до Відділу Держгеокадастру у Пирятинському районі з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки (а.с. 35 зворотній бік).

Суд не може погодитися з таким висновком відповідача та вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області області в затвердженні технічної документації з підстав невиконання наказу №2017-сг та відмову в продовженні терміну дії такого наказу необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 118 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Разом з тим, стаття 118 Земельного кодексу України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, взагалі не передбачає права відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, встановлювати строки дії такого дозволу.

Встановлення такого строку, не передбаченого законодавством, виходить за межі повноважень відповідача та фактично звужує права особи на набуття у власність чи користування земельною ділянкою.

Крім того, як встановлено матеріалами справи ОСОБА_2 забезпечено виконання пункту 2 наказу №2017-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 22 травня 2015 року у строки зазначені в даному наказі.

При цьому суд зауважує, що тривалі відмови у затвердженні проекту землеустрою з підстав його невідповідності вимогам нормативно-правовим актам не може ставитися у залежність невиконання позивачем пункту 2 даного наказу.

Посилання представника відповідача на статтю 28 Закону України "Про землеустрій" суд не може прийняти до уваги, оскільки норми даної статті регулюють відносини між замовником та розробником документації із землеустрою, а не із особою зацікавленою в отриманні земельної ділянки та розпорядником таких земельних ділянок.

Варто також зазначити, що відповідач (в особі в.о. начальника ОСОБА_5) листом від 21 червня 2016 року №4681/6-16 сам пропонує позивачу звернутися з клопотанням про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Полтавській від 22 травня 2015 року за №2017-сг, а листом від 26 серпня 2016 року (в особі в.о. начальника ОСОБА_5) відмовляє у задоволенні такого клопотання та пропонує повторно звернутися з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Оцінюючи вищевикладене суд приходить до переконливого висновку, що такі дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області фактично призводять до затягування процедури розгляду і затвердження Проекту землеустрою та спричиняють порушення "справедливої рівноваги" між публічним інтересом відповідача та приватними правами / інтересами ОСОБА_2

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог даної статті, відповідача не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладеної у листі від 26 серпня 2016 року №6529/6-16 у внесенні змін до наказу №2017-сг від 22 травня 2015 року.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено вчинення позивачем усіх необхідних дій для виконання пункту 2 наказу №2017-сг від 22 травня 2015 року, суд для повного захисту прав позивача у даних спірних правовідносинах, відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,9951 га кадастровий номер 5323810100:00:035:0011.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер та позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладену у листі від 26 серпня 2016 року №6529/6-16 у внесенні змін до наказу №2017-сг від 22 травня 2015 року.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,9951 га кадастровий номер 5323810100:00:035:0011.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області судові витрати, понесені ОСОБА_2 у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 640 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Удовіченко