Вирок

від 17.05.2017 по справі 294/752/16-к

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 294/752/16-к

Провадження № 1-кп/282/4/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар кримінальне провадження №12015060320000264 від 10.06.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красноволиця Чуднівського району Житомирської області, громадянин України, українця, освіта повна загальна середня, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює головою СФГ «На Валах», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382; ч.2 ст.382; ч.1 ст.388 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 являючись керівником селянсько-фермерського господарства «На Валах», що розташоване за адресою: с.Кілки по вул.Шевченка №4-а Чуднівського району Житомирської області, будучи службовою особою даного селянського господарства, виконуючи роботу, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адмінісіративно-господарських обов`язків, з 2014 року до даного часу умисно не виконував рішення Господарського суду Житомирської області від і 17.03.2014 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2014 року, які набрали законної сили.

Так, Господарським судом Житомирської області 17.03.2014 року прийнято рішення про стягнення з Селянського фермерського господарства «На Валах», зареєстрованого в с.Кілки по вул.Шевченка,4-а Чуднівського району Житомирської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» кошти в сумі 28083,98 грн. - відшкодування шкоди, 1827,00 грн. - витрат на оплату судового збору.

Крім цього, Господарським судом Хмельницької області 09.07.2014 року прийнято рішення про стягнення з СФГ «На Валах», зареєстрованого за вище вказаною адресою, на користь ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» кошти в сумі 4447,21 грн. - основного боргу, 2117,43 грн. - курсової різниці, 582,98 грн. пені, 3725,67 грн. штрафу та 158,29 грн. -3% річних, судового збору 1764,68 грн.

На підставі вищевказаних судових рішень відділом Державної виконавчої служби Чуднівського РУЮ були відкриті виконавчі провадження про стягнення з СФГ «На Валах» на користь стягувачів зазначених вище сум.

Голова СФГ «На Валах» ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на невиконання судових рішень, відразу ж після їх винесення припинив рух коштів по рахунках та касі фермерського господарства, хоча в цей час фермерське господарство продовжувало здійснювати господарську діяльність. Так, СФГ «На Валах» в своїй господарській діяльності проводило обробіток земельних ділянок, які належали фермерському господарству на праві оренди, здійснювало посів та збір урожаю із зазначених земельних ділянок. Грошові кошти, які використовувались на придбання паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу ні по рахунках, ні по касі селянського господарства не відображались, а кошти отримані від реалізації вирощеної продукції не обліковувались.

Окрім того, СФГ «На Валах» згідно договорів оренди землі укладених з громадянами - власниками земельних ділянок виплачувало їм орендну плату. Так, орендна плата була виплачена наступним громадянам, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , однак на погашення заборгованності за судовими рішеннями кошти не спрямовувались.

Таким чином, ОСОБА_4 як голова фермерського господарства «На Валах» маючи реальну можливість виконати судові рішення і виплатити на користь TOB «А.Т.К.» та ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» кошти, які були присуджені згідно судових рішень, умисно цього не зробив.

Крім цього, восени 2015 року ОСОБА_4 , являючись керівником СФГ «На Валах», зібрав врожай кукурудзи із орендованих господарством земельних ділянок за кадастровими номерами №1825883600:03:000:0031, №1825883600:03:000:0043, №1825883600:03:000:0045,

№1825883600:03:000:0030, №1825883600:03:000:0006, №1825883600:03:000:0034, №1825883600:03:000:0042, №1825883600:03:000:0029, №1825883600:03:000:0009 який, за постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чуднівського РУЮ ОСОБА_15 від 06.08.2015 року був описаним, на нього накладено арешт та оголошено заборону про відчуження. Незважаючи на це, ОСОБА_4 , маючи на меті не виконувати судові рішення про стягнення з нього особисто та з СФГ «На Валах» заборгованих коштів, зібраним урожаєм на який був накладений арешт розпорядився на свій розсуд, тим самим допустив розтрату арештованого майна.

Окрім того, відповідно до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 07.07.2014 року підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь громадянина ОСОБА_16 кошти в сумі 14243.60 грн.

Однак, ОСОБА_4 маючи реальну можливість виконати судове рішення і виплатити на користь ОСОБА_17 кошти, які підлягають стягненню за рішенням Чуднівського районного суду умисно не виконав рішення суду.

З метою виконання зазначеного рішення суду 26.08.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чуднівського РУЮ ОСОБА_15 , накладено арешт на автомобіль марки ГАЗ 330232-414 д.н.з, НОМЕР_1 та автомобіль марки FIAT DОBLO д.н.з. НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_4 на праві власності та заборонено здійснювати їх відчудження, однак ОСОБА_4 приховав дані автомобілі, тим самим унеможливив його вилучення державним виконавцем для послідуючої реалізації з прилюдних торгів та виконання судового рішення.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконані рішення суду, що набрало законної сили, вчиненому службовою особою, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному приховуванні майна, на яке було накладено арешт, здійснене особою, якій це майно ввірено, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.388 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав та показав, що йому відомо про рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2014 року, Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2014 року та рішення Чуднівського районного суду від 07.07.2014 року про стягнення боргів. Однак вказані рішення вважає не законними. Рішення господарського суду від 17.03.2014 року він оскаржував, однак воно залишилося в силі. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09.07.2014 року та рішення Чуднівського районного суду від 07.07.2014 року ним не оскаржувалися. Він вважав, що з ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» питання вирішено, оскільки поставив їм кукурудзу. Щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_17 у нього наявні документи про сплату коштів, а тому вважав, що з сином потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_18 все було вирішено і йому не зрозуміло чому себе так веде потерпіла ОСОБА_7 . Він отримував виконавчі листи і з даного приводу відвідував виконавчу службу, де державні виконавці роз`яснювали йому наслідки невиконання судових рішень. З даного приводу він надавав пояснення у відділі ДВС. Судові рішення не виконував оскільки не мав можливості. Також він пояснив, що СФГ «На Валах» здійснює господарську діяльність від ведення якої отримує доходи та веде відповідний облік своєї діяльності. Крім того, обвинувачений пояснив, що у 2014 2015 роках СФГ «На Валах» орендувало землю, орендну плату за яку виплачувало у різних формах, що відображалося у документах підприємства. Кошти ним не виплачувалися через незаконні дії ДВС по арештах. Дії державних виконавців оскаржені ним у лютому 2016 року, однак рішення суду по них до цього часу не має. Транспортні засоби на які відділом ДВС накладено арешт знаходяться у нього дома. Він їх не приховував. Були укладені угоди з іншими людьми, щоб процес роботи СФГ не зупинявся. Звіт за 2014 рік був з мінімальними доходами. За 2015 рік 92,2 тисячі гривень.

Представник потерпілого ТОВ «АТК» - ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що в 2014 році обвинувачений ОСОБА_4 самовільно зайняв землі, що орендувалися ТОВ «А.Т.К» і з даного приводу підприємство звернулося із відповідним зверненням в інспекцію сільського господарства. В подальшому ТОВ «А.Т.К» звернулося з позовом до СФГ «На Валах» про відшкодування шкоди, який 17.03.2014 року задоволений Господарським судом Житомирської області. Вказане рішення суду набрало законної сили і на його підставі 25.07.2014 року державним виконавцем відділу ДВС відкрито виконавче провадження. Однак ОСОБА_4 вказане рішення господарського суду не виконує, посилаючись на відсутність коштів, а тому вважає його дії незаконними та провокативними, оскільки за вказаний період СФГ вело господарську діяльність та отримувало прибуток, що підтверджують відповідні документи. Крім того, після накладення державними виконавцями арешту на автомобілі, ОСОБА_4 переховує їх з метою уникнення їх вилучення.

Представник потерпілого ТОВ « Агрохімічна компанія ВІТААГРО» - ОСОБА_6 пояснив, що він працює в ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО». Йому відомо, що в 2014 році між ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» та СФГ «На Валах» укладені договори, які не виконані головою СФГ «На Валах» ОСОБА_4 . Внаслідок цього Господарським судом Хмельницької області ухвалено рішення про стягнення з СФГ «На Валах» на користь ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» коштів, яке ОСОБА_4 , як керівник господарства не виконує. Щодо сплати останнім 2000 грн. та надання 17 тон кукурудзи, в рахунок погашення заборгованості йому нічого не відомо, а тому заявлений цивільний позов підтримав та просив його задоволити.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні дала наступні покази, в 2011 році її син ОСОБА_17 познайомився із ОСОБА_4 . Після чого син звернувся до неї із проханням позичити ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 14 тис. грн. На його прохання вона погодилася та позичила ОСОБА_4 вказану суму грошей, про що останнім надано розписку. Упродовж 2012 року на її неодноразові прохання повернути гроші ОСОБА_4 не реагував. 11 вересня 2012 року її син ОСОБА_17 зник і до цього часу гроші їй ніхто не повернув. Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 07.07.2014 року ОСОБА_4 зобов`язано сплатити на користь громадянина ОСОБА_16 кошти в сумі 14243.60 грн., однак він рішення суду не виконує, хоча має реальну можливість це зробити. З ОСОБА_5 вона не знайома і побачила його суді під час розгляду даної справи. Вона зверталася до відділу ДВС, однак це не дало позитивного результату, і вказане рішення суду на даний час боржником не виконується. Її син займався сільськогосподарськими роботами.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він купує молоко у дружини обвинуваченого ОСОБА_4 . За куплене молоко розраховується грішми 2 рази в місяць. Дружина обвинуваченого здавала по 20 25 літрів молока в день.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в одному селі із ОСОБА_4 . Приблизно у 2009 році передала в оренду належну їй земельну ділянку СФГ «На Валах», головою якого є обвинувачений. Орендну плату вказане господарство сплачувало не вчасно, а після закінчення строку дії договору оренди, керівник відмовлявся повернути оригінали документів. Про отримання орендної плати проставляла підпис у відповідних документах, що надавалися представником СФГ.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він являється власником 2 земельних паїв, які здавав в оренду ОСОБА_4 . Під час отримання орендної плати ставив свій підпис у наданих останнім документах. Чи отримував орендну плату в 2014 році він не пам`ятає. В подальшому належні йому земельні ділянки передав ТОВ «А.Т.К». ОСОБА_5 перший раз бачить та не знає його.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що має земельні паї, які передавала в оренду ОСОБА_4 , однак на даний час договір оренди з ним розірвано, оскільки орендну плату платив погано та із-запізненням. За 2015 2016 роки не розрахувався, за 2014 рік розрахувався частково. Під час отримання орендної плати ставила свій підпис у наданих останнім документах. Їй не відомо чи накладався арешт на земельні ділянки і по чиїй заяві.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в одному селі із ОСОБА_4 . Належну їй земельну ділянку (пай) передавала в оренду ОСОБА_4 , який в 2015 2016 роках орендну плату проводив частково в натуральній формі, а частину грошима. Вона підписувалась в накладних. В касовому ордері від 08.05.2015 року її підпис (брала гроші на перід). Землю ОСОБА_4 не обробляє протягом 2х років і чому вона не знає.

Свідок ОСОБА_8 в ході допиту в судовому засіданні пояснила, що до 2014 року здавала в оренду ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку (пай). Орендну плату отримувала переважно зерном та періодично грішми. За отримання орендної плати ставила свій підпис у відомостях. В кінці 2014 року передала свою земельну ділянку в оренду ТОВ «А.Т.К». Їй не відомо чи накладався арешт на її земельну ділянку. Вона не пам`ятає в якому році укладала з ОСОБА_4 договір оренди. До АТК звернулись тому, що там більша орендна плата. Договір оренди в судовому порядку не розривали.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що до 2014 року здавала в оренду ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку (пай). Орендну плату отримувала продукцією. Орендна плата виплачувалася ОСОБА_4 з порушенням строків та не у повному обсязі. За отримання орендної плати ставила свій підпис у відомостях. В кінці 2014 року передала свою земельну ділянку в оренду ТОВ «А.Т.К». Їй не відомо чи накладався арешт на земельну ділянку. В 2015-2016 роках орендну плату отримувала в АТК в грошовій формі. АТК обробляє поля.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що здавала в оренду ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку (пай). Орендну плату отримувала продукцією та частково грошима. Орендна плата виплачувалася ОСОБА_4 з порушенням строків та не у повному обсязі. За отримання орендної плати ставила свій підпис у відомостях. В кінці 2016 року передала свою земельну ділянку в оренду ТОВ «А.Т.К», оскільки там більша орендна плата.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав наступні покази: в період 2014 - 2016 років він працював у відділі ДВС Чуднівського РУЮ. В 2014 році на виконання до відділу ДВС надійшли виконавчі листи про стягнення коштів з ОСОБА_4 на користь ТОВ «А.Т.К», ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» та ОСОБА_7 . На підставі вказаних виконавчих листів були відкриті виконавчі провадження і постанови про їх відкриття були направлені з рекомендованим повідомленням боржнику, які останнім були отриманні. ОСОБА_4 рішення судів у добровільному порядку не виконував. На виклики до ДВС не являвся. В процесі виконання рішень судів ним, як державним виконавцем, були зроблені запити в різні інстанції в результаті чого було встановлено, що ОСОБА_4 не працює, пенсії не має. Також було встановлено, що на його ім`я було зареєстровано два транспортні засоби: автомобіль марки ГАЗ 330232-414 та автомобіль марки FIAT DОBLO, на які ним було накладено арешт, а постанови направлені до ВДАІ м. Житомир. Вказані транспортні засоби ним не вилучалися, оскільки були відсутні. Сільськогосподарської техніки на його ім`я зареєстрованої не було. Крім того встановлено, що на ім`я ОСОБА_4 було відкрито 1 чи 2 рахунки в банківських установах, однак кошти на них були відсутні. Земельні ділянки на ім`я ОСОБА_4 не були зареєстровані. На виклики державного виконавця до відділу ДВС ОСОБА_4 не з`являвся. Під час телефонних розмов завжди говорив, що він знаходиться за межами району. Йому неодноразово пропонувалося виконувати рішення судів частинами, однак він їх ігнорував. На адресу ОСОБА_4 ним направлялися вимоги державного виконавця, однак він їх проігнорував, внаслідок чого на нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення, які розглядалися судом. Після цього було внесено подання до Чуднівського відділення поліції для порушення кримінального провадження. Крім того, представник ТОВ «А.Т.К» ОСОБА_5 надав письмову інформацію про те, що ОСОБА_4 використовує земельні паї місцевих жителів та засіяв їх кукурудзою. Після цього, він виніс постанову про накладення арешту на урожай. Потім пізньої осені 2015 року він з працівниками поліції виїжджали на ці ділянки, що біля с. Кілки і там були посіви кукурудзи про що складались відповідні документи. Коли він виніс постанову про арешт автомобілів, то він їх не вилучив бо їх не було і він не міг їх вилучити. З урожаєм не пам`ятає що було зроблено. Його дії були послідовними. Про відсутність транспортних засобів складали акти. Державний виконавець не здійснює оперативну діяльність, а він встановив майно і складав відповідні акти. Виконавець не може оцінити майно якого у нього немає, а арешт накладався на майно, яке виявлене згідно запитів. Він робив запит в МРЕО, де йому зазначили, що за ОСОБА_4 рахуються транспортні засоби і там не вказано, що вони перебувають в заставі, лише що власник ОСОБА_4 . Постанова Чуднівського районного суду за його поданням ОСОБА_4 не оскаржувалась. ОСОБА_4 не звертався до нього з проханням чи заявою про надання дозволу на збирання урожаю. Йому відомо, що у ОСОБА_24 був обшук де вилучили документи, які пов`язані з коштами. Для обробітку полів потрібні кошти і з дій ОСОБА_24 було видно, що він приховує кошти. ОСОБА_4 не сплатив жодної копійки.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та поясненнями свідків.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Надаючи оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_4 наданих у судовому засіданні, в тій частині, що він ні в чому не винен та не виконував рішення суду бо не мав можливості, а також твердження захисника ОСОБА_25 щодо невинуватості його підзахисного та відсутності доказів у злочинах в яких його обвинувачують, то суд ставиться до вказаних показань критично і розцінює їх виключно, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, оскільки з пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він як керівник СФГ «На Валах» здійснював господарську діяльність в 2014 та 2015 роках, що й сам підтвердив вказавши про отримані доходи.

Крім цього вказані покази спростовуються комплексом зібраних у кримінальному провадженні чітких, логічних, послідовних, переконливих та узгоджених між собою доказів.

Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які згідно ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.

Обставин, які згідно ст.66 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

Відповідно до ст.65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Тому, вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст.ст.65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, зокрема те, що згідно із ст.12 КК України, один із злочинів відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, а два злочини - середньої тяжкості.

Судом враховуються фактичні обставини та характер злочинних діянь, відношення обвинуваченого до скоєного, зокрема те, що він свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, а також дані про особу обвинуваченого: який одружений, працюючий, по місцю проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, думки потерпілої та представників потерпілих.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вищевказане, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.382; ч.2 ст.382 КК України у виді позбавлення волі, за ч.1 ст.388 КК України у виді обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Однак суд обравши вид та розмір покарання в межах санкцій частин статей закону, які передбачають відповідальність за вчинені злочини, приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на обвинуваченого обов`язки передбачені ст.76 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в задоволені цивільного позову ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в сумі 12796,26 грн. слід відмовити у зв`язку з його безпідставністю, оскільки вказана сума стягнута з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2014 року і з даного приводу відкрите виконавче провадження постановою державного виконавця відділу ДВС Чуднівського РУЮ ОСОБА_15 від 23.09.2014 року, а тому задоволення даного позову призведе до повторного стягнення вказаної суми коштів з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО».

Витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 129, 368-371, 373-374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати виним за ч.1 ст.382; ч.2 ст.382; ч.1 ст.388 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки:

- за ч.2 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права займатися господарською діяльністю строком на 2 (два) роки.

- за ч.1 ст.388 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки без позбавлення права займатися господарською діяльністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно до відбування покарання призначити 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права займатися господарською діяльністю строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності зі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 у період іспитового строку обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання і періодично з`являтися до вказаного органу для реєстрації.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Речові докази по справі: оптичний диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком суду законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

В задоволені цивільного позову ТОВ «Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» до ОСОБА_4 відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Любарський районний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення, надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1